21 Жовтня 2021

Історія вдосконалення генетики та технологій вирощування ріпаку

Ріпак займає особливе місце, серед культур, що вирощуються на території України, адже за сприятливих умов може дуже непогано «сипанути». Це перший урожай в році і перший прибуток у сезоні.

За великим рахунком для успішного вирощування ріпаку потрібно не так і багато: всього лиш посіяти його у вологий ґрунт та захистити від шкідників. Мабуть, це одна з найпластичніших культур, адже успішно вирощується в усіх регіонах нашої країни, хоча в кожному є своя специфіка.

Не зайвим буде нагадати, що ріпак, як і м’яка пшениця, по суті, є міжвидовим гібридом, отриманим від схрещування одного з видів капусти та суріпиці. У родині хрестоцвітих такі гібриди можуть виникати спонтанно, адже ці рослини легко схрещуються між собою (рис. 1). Якщо пригадати основи селекції, то більшість переваг ріпаку можна пояснити проявом гетерозису, притаманного усім гібридам, і не лише в рослинному світі. Ріпак поєднує в собі два геноми, а впродовж усього періоду культивування було відібрано найцінніші господарські ознаки з обох.

Рис. 1. Міжвидові гібриди родини хрестоцвітих
Рис. 1. Міжвидові гібриди родини хрестоцвітих

За останніх 60 років генетичне різноманіття культури кілька разів піддавалося сильному звуженню. Воно зазвичай виникає після виявлення надзвичайно цінної господарської ознаки. Найчастіше буває так, що донор ознаки – один унікальний генотип, і для того, щоб цю ознаку передати іншим генотипам і створити нові сорти, доводиться весь наявний матеріал схрещувати з донором ознаки. Це, у свою чергу, призводить до істотного споріднення матеріалів, що не бажано, оскільки чим більше генетичне різноманіття вихідного матеріалу, тим пластичніші та врожайніші сорти чи гібриди можна отримати.

Перше звуження генетичного різноманіття відбулось у 60-х роках минулого століття, коли вивели перші двонульові сорти зі зниженим рівнем шкідливих речовин в олії. Такі ріпаки отримали назву канола (Canadian Oil Low Acid), оскільки  були виведені в Канаді, яка і донині залишається світовим лідером у виробництві ріпаку та ріпакової олії. Двонульові сорти, або гібриди, мають дуже низький вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів у насінні. Створення таких сортів дало можливість використовувати ріпакову олію у харчових цілях, а шрот – для виготовлення кормів. На сьогодні на території України вирощують тільки такі ріпаки. Згадані вище речовини шкідливі для здоров’я людини, при їх регулярному споживанні можуть спричинити хронічні захворювання серцево-судинної системи. Перший двонульовий сорт «Оро» став предком усіх сучасних сортів ріпаку харчового напряму.

Читати по темі: Контроль шкідників посівів ріпаку

Наступне звуження генетичного різноманіття відбулось у 80-х роках із відкриттям цитоплазматичної чоловічої стерильності. Це явище дало можливість отримувати гібриди F1 у промислових масштабах. При цьому знову знадобилося схрещувати усі форми з одними й тими донорами ознак чоловічої стерильності та відновлюватим фертильність. Гібриди F1 вирізнялись більшою врожайністю, однак мали й низку недоліків. Оскільки стерильність була запозичена від редьки, разом із цією корисною ознакою в ріпак перенесли частину генів редьки, які знижували якість олії. Вирішити цю проблему вдалось на початку 2000-х років, коли вдалось залишити в геномі ріпаку тільки один ген, який відповідає за відновлення фертильності в гібридах F1.

Сьогодні також відбуваються подібні процеси, адже кожен селекційний цикл має свої тренди. Серед потенційних вузьких місць варто виділити найактуальніші ознаки – стійкість до розтріскування стручка, стійкість до певних особливо шкодочинних хвороб, як-от вірусу жовтяниці турнепсу.

Навіть із застосуванням найсучасніших та найшвидших технологій створення нового вихідного матеріалу не вдасться уникнути таких звужень генетичного різноманіття, оскільки основними методами селекції залишаються гібридизація та подальші добори.

Отже логічно стверджувати, що генетичне різноманіття вихідного матеріалу ріпаку дуже обмежене, і більшість селекційних компаній використовують той самий або дуже подібний матеріал при створенні своїх гібридів; не є винятком і українські компанії (рис. 2).

Рис. 2. Генетичне різноманіття сучасних гібридів ріпаку та їх географічне походження
Рис. 2. Генетичне різноманіття сучасних гібридів ріпаку та їх географічне походження

Логічно, що може виникнути запитання: а чим же тоді відрізняються гібриди ріпаку від різних виробників? Відповідь проста – майже нічим. Кожен гібрид має свої морфологічні особливості, але здебільшого набір ознак ідентичний і відмінності полягають швидше в рекламній політиці кожної компанії, ніж у генетичному матеріалі.

Для того, щоб реалізувати весь потенціал будь-якого гібрида, потрібно дотримуватись технології вирощування, яку рекомендують виробники насіння. На сьогодні в Україні спостерігається стабільне зростання середнього показника урожайності озимого ріпаку (рис. 3.). Тут можна називати багато факторів, але основні, швидше за все, – покращення кліматичних умов для ріпаку (м’які зими, особливо останніми роками), поява на ринку нових інтенсивніших гібридів (хоча варто зауважити, що багато господарств вирощують одні й ті само гібриди останніх 20 років) і вдосконалення технологій вирощування.

Рис. 3. Ріст урожайності ріпаку, що вирощується в Україні
Рис. 3. Ріст урожайності ріпаку, що вирощується в Україні

Наші фермери навчились успішно вирощувати ріпак.

Є в Україні й інша позитивна тенденція – зростання площ, засіяних вітчизняним ріпаком. Поки що це малопомітно, однак все починається з малого. Так, приміром, одне з провідних господарств на Донеччині суттєво збільшило площі під гібридами саме українського виробника після того, як навесні 2020-го через пізні заморозки було змушене списати і передискувати кілька тисяч гектарів ріпаку іменитих закордонних брендів. Ту сувору зиму, а потім ще й весну з усіма її пізніми морозами зміг витримати лише стійкий до дії імідазолінових гербіцидів середньоранній гібрид Блекстоун селекції ВНІС. Його основні переваги – надзвичайна пластичність і висока здатність до регенерації.

Блекстоун – гібрид озимого ріпаку селекції ВНІС
Блекстоун – гібрид озимого ріпаку селекції ВНІС

Потенціал української селекції та науки в цілому може розкритись тільки за підтримки й довіри з боку аграріїв, а також держави та бізнесу. Купуючи українське, ми інвестуємо в майбутнє нашої країни, у нашу фінансову незалежність та стабільність.

Андрій Сидоров, керівник відділу селекції ріпаку ВНІС

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Способи підвищення врожайності ріпаку озимого

Ріпак вимогливий до умов мінерального живлення. На...

Як сформувати фундамент урожаю ріпаку з осені

За даними науковців, у осінній період закладається...

Сівба у пізні строки: озимому ріпаку бути

Ріпак – безперечний фаворит цього сезону. Умови...

Погода

Kyiv
чисте небо
18.2 ° C
18.7 °
17.6 °
46 %
0.9kmh
0 %
Чт
18 °
Пт
16 °
Сб
12 °
Нд
7 °
Пн
7 °