05 Липня 2022

Лісосмуги – шлях до стійкого сільського господарства

Полезахисні лісосмуги, що є невід’ємним елементом високої культури землеробства, не лише облагороджують степові ландшафти та впливають на мікроклімат прилеглої території, а й створюють умови, за яких суттєво зростає врожай сільськогосподарських культур. Особливо помітний вплив лісосмуг у роки з несприятливими погодними явищами – пиловими бурями й посухами.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІСОСМУГ У РОКИ З ПИЛОВИМИ БУРЯМИ

Поодинокі лісосмуги серед відкритого поля у період пилових бур акумулюють дрібнозем, утворюючи кучугури землі. Потужність наносів дрібнозему залежить від конструкції, ширини та висоти лісосмуг. Захисна дальність окремих смуг всіх конструкцій зростає за наявності посіву, що добре прикриває ґрунт своїм травостоєм, або неборонованого поля з навітряного боку від відкритої місцевості. Під захистом лісосмуг навіть посіви зі зрідженими сходами й нерозкущеними рослинами зберігаються без значних ушкоджень. І навпаки, при проведенні дуже розпиленого обробітку, за наявності вирівняного ґрунту, зріджених посівів з навітряного боку від відкритого поля захисний вплив таких смуг знижується до відстані, що дорівнює 3–5 висотам насадження.

Мережа полезахисних смуг спричиняє загасання вітру, завдяки чому видування посівів і ґрунтів на міжсмужних полях не відбувається. При зниженні швидкості вітру на міжсмужних полях скорочуються втрати вологи на непродуктивне випаровування і зменшується відсоток загиблих рослин від засікання і видування.

Ступінь впливу лісосмуг на зниження швидкості вітру й захист посівів від ерозії залежить від їх висоти. За наявності мережі посадок захисний вплив молодих лісосмуг невеликої висоти (до 3,5 м) у кілька разів більший, ніж одиничних.

У роки з пиловими бурями найбільший захисний ефект від лісосмуг спостерігався там, де було створено їх систему й ширина міжсмужних полів не перевищувала 450–500 м. При ширших полях взаємодія між смугами порушувалася, й за межами захисного впливу кожної з них посіви ушкоджувалися.

Найбільш стійкі до ушкодження в період пилових бур посіви озимих по чорному пару. На міжсмужних полях вони зберігаються без ушкоджень, а на відкритій місцевості зазнають негативного впливу від заметів і засікання дрібноземом. При посіві озимих по стерньових попередниках рослини розвиваються гірше й більше ушкоджуються.

Читати по темі: Полезахисні лісосмуги – невідомі функції та сучасний стан

Стан посівів у роки з пиловими бурями залежить від полезахисної лісистості. У разі облісеності полів на 1,5% загибель озимих посівів від вітрової ерозії становить 20,7%, а при облісеності понад 2,5% негативний вплив на рослини не спостерігається.

Зі збільшенням площі лісосмуг зменшується відсоток загибелі й ушкодження посівів, відповідно покращується врожай. Поля, що зазнали вітрової ерозії, на тривалий час стають малородючими. На них культурні рослини відчувають брак вологи й поживних речовин у ґрунті та сильну засміченість. Це посилює негативний вплив повітряної посухи й суховіїв. У результаті спостерігається не тільки зниження врожаю, а й погіршення його якості.

Посіви можуть потерпати не тільки від дії пилових бур, а й від низьких температур. Цьому можна запобігти завдяки системі лісосмуг, які відграють роль не лише захисту, а й утеплення. Зі збільшенням кількості лісосмуг, розташованих упоперек панівних вітрів, їх роль у збереженні посівів від вимерзання й ушкодження ерозією зростає.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІСОСМУГ У ПОСУШЛИВІ РОКИ

Дія лісосмуг у посушливі роки найбільш ефективна в пізновесняний і літній періоди. На міжсмужних полях під час формування врожаю відносна вологість повітря на 7–9%, а у дні з суховіями на 15% вища, ніж у відкритому полі. Це позитивно позначається на врожаї сільськогосподарських культур. Найвищі показники врожаю в посушливі роки зафіксовано за смугами, що продуваються.

Рослини озимого і ярого ячменю, озимої пшниці, інших колосових культур, вирощені під захистом смуг, завжди мають більші колоски з кращою озерненістю, в зерні міститься більше клейковини. Це є результатом того, що в озимих культур під захистом лісосмуг завдяки кращому тепловому й водному режиму раніше настають певні фази – сходи, кущіння тощо. У період цвітіння колосових культур в умовах браку вологи у ґрунті та частих суховіїв значна кількість квіток не утворює зерно, а деякі колоски залишаються пустозерними в нижній частині та у верхівці. І навпаки, на ділянках під захистом лісосмуг, де вологість повітря й ґрунту вища, а швидкість вітру менша, негативна дія суховіїв і посух на культури проявляється меншою мірою.

Лісосмуги – шлях до стійкого сільського господарства

Слід також зазначити, що дальність впливу лісосмуг на якість зерна більша, ніж дальність їх впливу на врожайність.

Соняшник у посушливі роки, перебуваючи під захистом лісосмуг, формує виповнене зерно та збільшує врожай на 30–45% порівняно із врожаєм на відкритому полі.

У літній період наявність лісосмуг сприяє більше ранньому дозріванню баштанних культур і збільшенню їх врожайності.

Загалом багаторічні спостереження в Україні, проведені в посушливі роки, свідчать, що лісосмуги є досить істотним чинником у боротьбі з посухою. Поряд з високою агротехнікою, застосуванням добрив і використанням високоврожайних сортів полезахисні смуги можуть значно зменшити пагубну дію посух і суховіїв, сприяють збільшенню врожаю та підвищенню його якості.

ВПЛИВ ЛІСОСМУГ У СПРИЯТЛИВІ РОКИ

Позитивний вплив лісосмуг проявляється не тільки за несприятливих умов, а й у роки з достатньою кількістю опадів, без суховіїв і пилових бур.

За великої кількості опадів урожай озимої пшениці гарної якості збирають на міжсмужних полях. Як правило, урожай зерна тут збільшується до 15%, а вміст протеїну в зерні зростає на 1–1,1%.

На жаль, останнім часом площі лісосмуг в Україні не тільки не збільшуються, а й, фактично, щороку зменшується. Особливо катастрофічна ситуація складається в районах, де в селах немає газового забезпечення й населення використовує насадження для опалення.

Основна маса лісосмуг була створена в Україні в 1970-ті роки. Вони були на балансі колгоспів, на них ішли амортизаційні відрахування, за які ці господарства оплачували послуги фахівців з посадки й догляду за лісосмугами.

На сьогодні власник часто не зацікавлений у тому, щоб доглядати за лісосмугами, і їх кількість скорочується. Крім того, відсутність санітарних вирубок спровокувала ріст кореневої й насінної порослі, різко збільшилася кількість шкідників і гризунів. Внаслідок розрідження насаджень самовільними вирубками розвивається процес ущільнення ґрунту, значне місце в лісосмугах займають порослева рослинність і чагарники. Часто лісосмуги стають розсадниками бур’янів, місцем випасу худоби та звалищ сміття, зазнають ушкоджень внаслідок пожеж при спалюванні стерні.

Отже, на сьогодні збереження і відтворення лісосмуг є однією з актуальних проблем, пов’язаних із раціональним використанням, управлінням та охороною земель. І для її вирішення необхідні розробка системи державного стимулювання відтворення лісових насаджень, а також створення програми відновлення й розвитку агролісомеліорації в Україні.

Є. М. Турін, канд. с.-г. наук, ст. наук. співр.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

5 основних принципів здоров’я ґрунту

ЗАХИСТ ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ Першим кроком до відновлення здоров'я...

Погода

Kyiv
уривчасті хмари
20.6 ° C
22 °
19.8 °
82 %
1.4kmh
34 %
Вт
32 °
Ср
32 °
Чт
23 °
Пт
27 °
Сб
30 °