Щороку перед нами постає безліч питань, від вирішення яких залежить продовольча безпека цілої країни та сталість нашого економічного розвитку. Але все просте у аграрній галузі починається з господаря, який на своєму шматочку землі робить посильний внесок у досягнення благополуччя тих людей, які з ним працюють, і власної родини. Зазвичай такі люди живуть цією справою, віддаючи їй значну частину свого життя.
У цій статті ми поговоримо про ті складнощі та проблеми, які виникали й можуть виникнути на посівах зернових, що, можливо, буде корисним для наших аграріїв.
Ситуація попереднього року була непростою у всіх регіонах України, проте найскладнішою виявилась на півдні та в південно-центральних регіонах, де опади взимку випадали переважно у вигляді дощу, а снігу майже не було. Найбільше опадів випало у Кіровоградській області. На півдні Одеської області, в Бессарабії, за увесь зимовий період природа подарувала нам лише один дощ – 10 лютого, з рівнем опадів до 8 мм. Відрізнялась посухою зима і в центральних областях України. Накопичених за осінньо-зимовий період опадів не вистачило для поповнення вологи в метровому шарі ґрунту як у південній, так і в центральній частині України. Найбільш критичні умови з наявністю запасів вологи у ґрунті склалися в Одеській області.
Березень і квітень вирізнялись сильною посухою і майже повною відсутністю вологи в метровому шарі ґрунту. Надзвичайна ситуація склалась на полях Бессарабії, оскільки через тривалу відсутність опадів почали масово гинути посіви озимих культур. Одеська область – найбільша в Україні, вона протяглась через кілька кліматичних зон, які дуже різняться між собою за кліматичними умовами. Значно збільшили шкоду від посухи весняні пониження температури, а їх була ціла серія в 2–3 декадах березня і на початку квітня. Температури опускались до позначок –5…–10°С. Найбільших збитків від них зазнали посіви Бесарабії, південних районів Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, де озимі зернові культури на той час вже були у фазах ВВСН 31–32 (кінець кущіння – початок виходу в трубку). Це найбільш важлива й уразлива фаза розвитку, бо в цей період формується продуктивність колосу, закладаються колоски і квітки. Будь-які стреси, й особливо різкі зниження нічних температур та приморозки в цей період розвитку зернових призводять до зменшення продуктивності культур.
У рослин, які були у фазі трубкування, постраждала не лише вегетативна маса, а й колос. Через певний час пошкоджені пагони висохли, перетворившись на сіно. Однак вузол кущіння не вимерз, і такі рослини завдяки прохолодній і тривалій весні активно продовжили фазу кущіння, відрощуючи нові пагони. Залежно від наявності вологи у ґрунті рослини ще встигли сформувати колос, як це спостерігалось на нашій південній АгроАрені «Байєр».
Непроста ситуація склалась також на заході України, де наростання денної температури повітря у квітні в поєднанні з суховіями призвело до швидкої втрати вологи у верхньому шарі ґрунту. Як наслідок – суха, із ранковими морозами, значними перепадами денних і нічних температур погода квітня негативно вплинула на стан озимих зернових. Зокрема, в умовах весняної посухи відсутність вузла кущіння, здатного швидко сформувати додаткову кореневу систему, а також відсутність сформованих з осені вторинних коренів ускладнили весняне відростання рослин нерозвинених посівів. Це призвело до зрідження густоти стояння рослин та втрати частини потенційного урожаю у весняний період вегетації. Що ж до фітосанітарного стану, то на листках нижнього ярусу озимої пшениці спостерігалися початкові ознаки септоріозу листків, озимого ячменю – сітчастої плямистості.
Чого ж нам слід очікувати у сезоні 2021 року? Подекуди посушлива перша частина осені-2020 змушувала задумуватись про можливість посіву і перейматися станом уже посіяних озимих зернових. Але подальші умови м’якої вологої другої половини осені та першої частини зими виявилися сприятливими для подальшого розвитку слабких посівів озимої пшениці, а подекуди достатня кількість вологи у вигляді дощів навіть стимулювала появу сходів там, де вони були нерівномірними. Водночас такі кліматичні умови сприяли ураженню посівів патогенними грибами та їх подальшому розвитку.
Зміна м’якої зими на суворі умови з локальними снігопадами, відлигами та значними – до мінус 20°С – пониженнями температури вказує на те, що відновлення вегетації та розвиток озимих не будуть стабільними у всіх регіонах. Опади у вигляді дощів на сніговий покрив (якщо він був на полях), значні перепади температур могли спровокувати появу снігової кірки, що, у свою чергу, стимулювало розвиток пліснявих грибів під час лютневих вікон.
Розглянемо один із найбільш поширених сценаріїв розвитку ситуації та шляхи її покращення. В разі ураження посівів тифульозом на тих полях, які не потребують пересіву, необхідно провести ранньовесняне боронування легкими пружинними боронами з подальшою фунгіцидною обробкою препаратом Фалькон у нормі 0,6 л/га, навіть за невисоких температур, від +5°С, одразу після відновлення вегетації.
Подальші фунгіцидні обробки проводять відповідно до фітосанітарного стану посіву. Для першої фунгіцидної обробки посівів пшениці ми використовуємо Фалькон®, Солігор®, Медісон®, а на посівах ячменю – Авіатор® Xpro, Аскра® Xpro, Скайвей® Xpro. Все залежить від ситуації, яка складається на полях господарства, та запланованого урожаю.
Важливим елементом збереження прапорцевого листка та нижніх ярусів листя є обробка по прапорцевому листку. Для цієї фунгіцидної обробки рекомендуємо використовувати на посівах ячменю Авіатор® Xpro, Аскра® Xpro, Скайвей® Xpro, а на посівах пшениці – Аскра® Xpro, Солігор®, Медісон®, знову ж таки, залежно від ситуації на полі та планів на урожай. А для захисту колосу від захворювань найкраще буде використати Тілмор® на посівах озимої пшениці й Солігор® – для ячменю.
У цій статті ми розглянули лише загальні ситуації, і якщо у вас виникнуть питання чи складнощі, то на допомогу завжди готові прийти висококваліфіковані консультанти компанії. Звісно, кожне поле має свої особливості, проте з фунгіцидами від компанії «Байєр» ви можете інвестувати у технологію впевнено!
Нехай технології від компанії «Байєр» приносять вам прибуток!
О. І. Кузьмінський, менеджер із маркетингу компанії «Байєр» oleksandr.kuzminskyy@bayer.com
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021
