Аграрії відчувають зміни клімату «на собі». Збільшення частоти та інтенсивності посух стає одним із визначальних чинників врожайності культур, особливо у посушливих і напівпосушливих регіонах.
Посуха ж, в свою чергу, посилює мобілізацію та акумуляцію солей у верхніх шарах ґрунту й активізує процеси засолення ґрунту. Висока концентрація солей не лише ускладнює надходження води, а й може пошкоджувати рослини і порушувати структуру ґрунту за рахунок зниження його пористості та погіршення водопоглинальної здатності.
ВПЛИВ СОЛЕЙ НА РОСЛИНИ
Надлишкова концентрація солей:
- спричиняє як осмотичну дію, так і токсичну;
- порушує азотний обмін і зумовлює розпад білків;
- пригнічує ростові процеси;
- пригнічує діяльність ґрунтових мікроорганізмів (зокрема корисних);
- зумовлює уповільнене набухання і проростання насіння та, як наслідок, затримку сходів через «фізіологічну сухість» засолених ґрунтів.
До засолених ґрунтів відносять: 1) засолені ґрунти без солонцевого горизонту, 2) ґрунти з вираженим солонцевим горизонтом. Отже, до першої групи відносяться солончаки та інші засолені ґрунти без солонцевого горизонту, а до другої – солонці та солонцюваті ґрунти.
ЩО СВІДЧИТЬ ПРО ЗАСОЛЕНІСТЬ ҐРУНТУ?
- Концентрація солей у ґрунтовому розчині 3-5 г/л;
- сума токсичних солей, отриманих методом водної витяжки – 0,05-0,15%;
- Питома електропровідність фільтратів із насичених водою ґрунтових паст – 2–4 мСм/см.
Оцінку придатності для вирощування культур здійснюють, використовуючи ґрупування ґрунтів за засоленням з урахування солестійкості рослин.
Чим більш засушливим є клімат і менша промочуваність ґрунту та більше випаровування, тим більше акумулюється солей у водах і ґрунтах. У більш вологому кліматі під впливом опадів солі вимиваються за межі ґрунту і тому не накопичуються. На накопичення солей в одній і тій самій зоні суттєво впливають рельєф та дренованість території.
СКІЛЬКИ ВРОЖАЮ ВТРАЧАЄТЬСЯ?
Більшість культур за підвищеного вмісту водорозчинних солей в ґрунті не розвивається або формує низькі врожаї. Вважають, що врожайність зернових за слабого ступеня засолення ґрунту знижується на 15%, середнього – на 35%, сильного – на 85%.
Читати по темі: Чому ми відстаємо з урожайністю? Наслідки посухи чи людський чинник
Урожайність зернових за слабкої солонцюватості ґрунту знижується на 15%, середньої солонцюватості – 35%, а на сильносолонцюватих ґрунтах – до 100%.
Зазвичай більшість аграріїв асоціює проблеми засолення та осолонцювання виключно із південними регіонами. І дарма. Як доказ Agrilab наводить приклад одного з господарств центральної частини України.
Практичний кейс: ідентифікація та оцінка низькопродуктивних ділянок поля із ознаками засолення/осолонцювання
КРОК 1. Дані супутникового моніторингу
На RGB-знімках візуально виділяються плями білого кольору, в яких потенційно можливими є процеси засолення та/або осолонцювання. На полях розташованих поряд подібних ділянок не виявлено.
Щоб зрозуміти, чи впливають «білі плями» на ріст і розвиток культур, ми проаналізували карти NDVI. Культури, які вирощували впродовж 2016-2019 рр., на проблемних ділянках мали істотно нижчі значення NDVI. Такі ділянки мають однакове місцезнаходження незалежно від культури. В 2019 р. на полі вирощували сою. Орієнтовна площа проблемних ділянок з дуже низькою продуктивністю становить – 4,1 га.
КРОК 2. Відбір зразків
Зразки відбиралися на проблемних ділянках і високопродуктивних. Відбір здійснювався пошарово: 0–30 та 30–60 см. Огляд проблемних ділянок на момент відбору підтвердив зрідженість або відсутність рослин сої та їх відставання у рості й розвитку на проблемних ділянках, а також наявність світлих плям на поверхні ґрунту.
КРОК 3. Результати аналізу в лабораторії
Аналіз зразків ґрунту AgriLab проводить в лабораторії Ward (США). Ґрунт у всіх точках відбору незасолений. У точках 2 і 3 ступінь солонцюватості характеризує ґрунт як солонець з дуже лужною реакцією ґрунтового середовища.
Негативна дія натрію на проблемних ділянках проявляється у зниженні родючості. Так, вміст органічної речовини у шарі 0–30 см низького/середнього рівня, тоді як на контрольних ділянках цей показник характеризується як дуже високий.
КРОК 4. Інтерпретація даних
Комплексна оцінка показників дала змогу фахівцям AgriLab встановити, що ґрунти точки 2 і 3 представлені багатонатрієвими солонцями з низьким вмістом солей. Такі ґрунти характеризуються: незначним засоленням, або його відсутністю; високим вмістом обмінного Na (33-49% від ЄКО) і формуванням токсичних натрієвих солей; рН ґрунту досягає 10 одиниць внаслідок утворення соди (Na2CO3); несприятливими фізичними властивостями, які перешкоджають потраплянню повітря і води у ґрунт. Оскільки солонці представлені багатонатрієвим різновидом, необхідний комплексний підхід до заходів з меліорації: поєднання хімічної, фітомеліорації та агротехнічних заходів.
Рішення:
- Диференційоване внесення меліорантів на проблемних ділянках;
- Диференційоване внесення ресурсів: добрива, ЗЗР, насіння. На проблемних ділянках необхідно мінімізувати використання ресурсів, адже вони не матимуть ні агрономічного, ні економічного ефекту.
- Втім, найперший крок – ідентифікація проблеми – аналіз ґрунту.
Анна Марущак, агрохімік AgriLab
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021
