ДОСЬЄ
Назва: Група АГРОТРЕЙД
Місцезнаходження: Харківська, Чернігівська, Сумська, Полтавська області
Спеціалізація: виробництво сільськогосподарських культур (озима пшениця, кукурудза, соя, соняшник, озимий ріпак, гірчиця, технічні коноплі, арахіс, гречка);
6 діючих елеваторів загальною потужністю 412 тис. тонн
Площа земель: 65 тисяч гектарів, з них основні культури (озима пшениця, кукурудза, соя, соняшник, озимий ріпак) – 98%, нішеві культури (арахіс, технічні коноплі, гірчиця) – 1,7%.
В небезпечній зоні або під окупацією: 2500 гектарів, 3 елеватори
В Україні на нішеві культури припадає до 15% площ. Ще кілька років тому це були овес, просо, жито, гречка, тритикале, гірчиця, льон, квасоля, нут, сочевиця та горох. Згодом цей перелік поповнили амарант, технічні коноплі та арахіс. І якщо раніше вважалося, що нішеві культури цікаві лише малим виробникам, то станом на сьогодні й великі агровиробники впроваджують їх у свої сівозміни. Чому аграрії обирають нішеві культури, які їхні переваги, ризики та можливості – у розмові з Олександром Овсяником, директором агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД.
Агроном: Група АГРОТРЕЙД активно рухається шляхом вирощування нішевих культур. Розкажіть коротко, які саме культури і коли ви почали вирощувати, як змінювалися площі?
Олександр Овсяник: Група АГРОТРЕЙД поступово розвиває напрямок вирощування нішевих культур. Зокрема, йдеться про технічну коноплю, арахіс і гірчицю.
Якщо говорити про технічні коноплі, то ця культура має перспективу, і ми поступово збільшуємо площі під нею в рамках трирічної експериментальної роботи. Остаточне рішення щодо масштабування буде ухвалено після збору врожаю цього року, адже подальше розширення зумовлює збільшення витрат і вимагає продуманої політики збуту.
Що ж до арахісу, то наразі ми активно працюємо над вирощуванням насіннєвого матеріалу, який забезпечує стабільну врожайність і якість в умовах України. На сьогодні площа під арахісом становить близько 40 гектарів. Ми поступово розмножуємо насіння, яке відповідає нашим стандартам, та тестуємо його в різних умовах. Проте масштабувати виробництво в рази поки неможливо. Для виходу на інший рівень потрібно реалізовувати масштабні інвестиційні проєкти, що передбачають закупівлю спеціалізованої техніки, модернізацію елеваторів, доробку та сушіння.
Хоч гірчицю відносять до нішевих, вона проста у вирощуванні, не потребує додаткових агротехнічних рішень чи спеціалізованої техніки. Щодо площ: зараз під гірчицею у нас близько 600 гектарів – це стабільний обсяг, який щороку може лише дещо відрізнятися.
А.: Чому для такої великої агрогрупи цікаві нішеві культури?
О. О.: Це насамперед питання маржинальності. Нішеві культури часто потребують складнішої агрономічної експертизи. Це створює природний бар’єр входу і, відповідно, зменшує конкуренцію. У таких умовах ми бачимо зону росту – і розвиваємо її. Це бізнес, і відповідно ми шукаємо ті рішення, які забезпечать стабільну дохідність і конкурентну перевагу. Модель «виростив – продав» тут не працює. Тут для досягнення максимальної маржинальності потрібно не просто виростити, а й провести первинну доробку (очищення, сушка, сортування).
А.: Скільки загалом у 2025 році гектарів під нішевими культурами, скільки плануєте виділити на наступний агросезон?
О. О.: Цьогоріч під технічні коноплі відведно 333,5 га, під арахіс – 40,5 га, під гірчицю – 605 га. Гірчиця – культура, яку ми вирощуємо давно, її площі з року в рік тримаються фактично на одному рівні з невеликим коливанням. Щодо технічних конопель – цього року ми будемо приймати рішення, чи масштабуємо проєкт, чи закриваємо напрямок, відповідно тоді й будемо планувати збільшення площ. Арахіс – це лише другий рік вирощування цієї культури. На наступний агросезон наразі не передбачається суттєвого масштабування, адже навіть якщо технічно можливо збільшити площі до 300–500 гектарів (маючи відповідну кількість насіння), то фактично ми не зможемо обробити та зібрати урожай без повноцінного технічного забезпечення. Тому наразі реалістичний сценарій – помірне розширення, орієнтовно вдвічі.
А.: Розкажіть детальніше про вирощування арахісу, чим приваблива ця культура? Чому обрали її для себе?
О. О.: У цій культурі ми бачимо реальну маржинальність. Це не масова історія, де «всі все вміють», як у випадку з кукурудзою чи пшеницею. Тут важливі технології, спеціалізація, дослідження та внутрішня експертиза.
Минулого року площа посівів під арахіс становила понад 5 га, цього року ми засіяли вже понад 40 га, тобто збільшили майже у 8 разів. Якщо в 2024 році цю культуру ми тестували лише на ґрунтах Харківщини, то в нинішньому сезоні також у межах експерименту посіяли арахіс на Чернігівщині. Паралельна робота у двох різних регіонах дасть нам можливість порівняти, які умови та ґрунти більш сприятливі.
А.: На яких ґрунтах вона себе показує краще?
О. О.: Арахіс розвивається безпосередньо у ґрунті, тому тип ґрунту має велике значення. Ми активно працюємо з двома різними регіонами – Харківщиною та Чернігівщиною, щоб визначити оптимальні умови для його вирощування в українських реаліях.
Читати по темі: Олександр Шевченко: «У «НІБУЛОНі» рахують долар з гектара, не прив’язуючись до урожайності»
На Харківщині потужні чорноземи, які мають високі агрономічні властивості та відмінно забезпечені поживними речовинами. Проте для арахісу ці ґрунти можуть бути занадто важкими. Щоб нормально сформувати плоди, культура потребує легких ґрунтів. Водночас кліматичні умови Харківщини, зокрема, велика кількість сонячних днів і багато тепла, ідеально підходять для арахісу. Це забезпечує ранні сходи і швидший старт розвитку рослин.
На Чернігівщині переважають легкі піщані ґрунти, які набагато краще підходять для арахісу. Проте тут не такі сприятливі умови з точки зору клімату, як на Харківщині.
А.: Деталізуйте, яку технологію обробітку ґрунту використовуєте для арахісу, який його попередник?
О. О.: Основний обробіток – осіння оранка. Далі весняні культивації, розпушення, міжрядний обробіток і підгортання. Технологія вирощування арахісу, яку ми застосовуємо, базується на світовому досвіді. Також ми беремо до уваги досвід попередніх спроб вирощування цієї культури в Україні, хоч він і обмежений.
А.: Нині спостерігається брак вологи, як арахіс реагує на такі погодні умови?
О. О.: На сьогодні в умовах дефіциту вологи арахіс демонструє відносну стійкість. Культура реагує на такі погодні умови досить стримано – вона значно менш чутлива до посухи, ніж, наприклад, кукурудза або соняшник.
А.: Чи є особливості у системі живлення, чи експериментуєте з різними підходами? Якщо так, деталізуйте.
О. О.: Система живлення для арахісу вже напрацьована – активна фаза експериментів завершилася ще минулого року. Розроблена схема виправдала себе на практиці, і цьогоріч ми її лише частково адаптували, доповнивши окремими елементами додаткового живлення. Перед сівбою було проведено розкидне внесення добрив під культивацію. Використовували добрива марки 8–24–24 (азот–фосфор–калій) у кількості 120 кг/га. Під час висіву, безпосередньо в рядок, додатково внесли ті ж добрива – 100 кг/га. Наступним етапом було підживлення КАСом – орієнтовно 100 кг/га.
Впродовж періоду вегетації проводили позакореневе підживлення добривом з формулою 3–18–18 (азот–фосфор–калій). Заплановане ще одне підживлення таким самим методом.
А.: Як із системою захисту, на що особливо варто звернути увагу?
О. О.: Система захисту арахісу в нашому випадку базується на адаптованій міжнародній технології, яка була детально проаналізована та модифікована відповідно до наявних в Україні препаратів. Основна складність полягає в тому, що багато препаратів не зареєстровані для використання на арахісі, але ми працюємо з діючими речовинами, які демонструють ефективність і мають відповідні аналоги на вітчизняному ринку.
А.: Яку урожайність отримали, чи вийшли на заплановану? На яку врожайність плануєте вийти цього року?
О. О.: У перший рік вирощування технічних конопель ми вийшли на врожайність по соломі на 3 т/га, насіння – 1 т/га. Минулого року показники були такими: солома – в середньому 4,5 т/га, насіння – від 0,4 до 0,8 т/га, залежно від сорту, ділянки та умов.
Щодо арахісу – наразі ми працюємо з одним сортом. Минулого року наша цільова урожайність становила 1 т/га, однак фактично вдалося зібрати близько 0,7 т/га. Основне завдання на тому етапі полягало не в максимізації валового збору, а в масштабуванні насіннєвого фонду – відповідно, посіви були рідшими, що вплинуло на обсяг продукції. У поточному сезоні ми зробили ставку на згущення посівів. На цей рік мета залишається незмінною – вийти на стабільну урожайність у межах 1 т/га.
А.: Які найбільші проблеми виникають під час вирощування арахісу в наших умовах?
О. О.: Вирощування арахісу в наших умовах має великий потенціал, але й низку суттєвих викликів. Найбільші проблеми, з якими ми стикнулися, стосуються збирання врожаю та захисту від ґрунтових шкідників.
Арахіс формує плоди у ґрунті, тому процес збору значно складніший, ніж у традиційних культур. Без спеціалізованої техніки вирощування в промислових обсягах неможливе: високі втрати врожаю, висока собівартість праці, зниження рентабельності.
Плоди арахісу дуже привабливі для ґрунтових шкідників. Найбільша проблема – неможливість ефективного контролю без використання агресивних хімікатів, що неприйнятно для харчової продукції.
А.: Чи рентабельна ця культура? Чи є у неї ринок збуту?
О. О.: На поточному етапі, в умовах обмеженої механізації та невеликих площ, вирощування арахісу є економічно нерентабельним. Основна причина – високі затрати на ручну працю й надмірне використання ресурсів, зокрема, пального та робочого часу. У дрібному масштабі, коли площі становлять 40 гектарів, операційні витрати на одиницю продукції занадто високі, що не дає змоги отримати прибуток.
Проте, якщо розглядати цю культуру як стратегічний напрям із відповідним рівнем інвестування, то арахіс має високий потенціал рентабельності. За попередніми розрахунками з урахуванням повної технології (включно з доробкою, сушінням, логістикою), дохідність вища, ніж у традиційних культур.
Ця культура складна в технології, недоступна для масового виробника, отже, конкуренція нижча. Більше того, понад 90% споживання арахісу в Україні покривається імпортом, тож потенційно можна задовольнити частину вітчизняного ринку.
А.: За рахунок чого можна підвищити урожайність арахісу?
О. О.: Урожайність арахісу прямо залежить від трьох ключових чинників. Перший: система живлення на всіх етапах розвитку від стартових добрив до підживлень у фазу цвітіння й наливу бобів. Другий чинник – оптимальна густота посіву. І третій – це терміни та якість збирання, адже несвоєчасне збирання є однією з основних причин втрат урожаю.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
