17 Травня 2022

Оптимізація густоти стояння рослин сої залежно від групи стиглості сорту

Найпродуктивніші посіви сої формуються за оптимальної кількості рослин на одиниці площі, що дає змогу раціонально використовувати фактичні ресурси чинників навколишнього середовища окремо кожною рослиною й агрофітоценозом у цілому.

Надмірне загущення посівів призводить до нераціональної витрати ґрунтових запасів вологи і поживних речовин на утворення вегетативної маси та нестачі їх на формування генеративних органів. За недостатньої густоти стеблостою агрофітоценоз не повною мірою використовує запаси вологи і елементи живлення, а підвищення продуктивності окремої рослини не компенсує сумарний недобір врожаю від зменшення кількості їх на одиниці площі. Тому важливо забезпечити найпродуктивнішу густоту стояння рослин у посіві з огляду на конкретні умови вирощування і біологічні особливості сортів.

Від густоти стояння рослин у посівах сої залежить висота зав’язування нижніх бобів, що визначає придатність посіву до механізованого збирання і втрати врожаю під час комбайнування.

Багаторічними дослідженнями різних вчених встановлено диференційовану реакцію сортів на загущення посіву. Така пластичність сої пояснюється тим, що кожен сорт має свій індивідуальний габітус залежно від того, до якого підвиду він належить, і відрізняється типом росту рослин. Залежно від генетичних і морфологічних особливостей виділяють чотири групи сортів: негативно реагують на збільшення густоти стояння рослин; позитивно; диференційовано залежно від погодних умов та індиферентно.

На необхідності диференціації щільності агрофітоценозів сої залежно від біологічних особливостей сорту наголошували В. Ф. Петриченко, А. О. Бабич, С. І. Колісник, Н. М. Петриченко, О. Г. Міленко, М. А. Бобро, Є. М. Огурцов, В. Г. Міхєєв та інші дослідники. Основний акцент при цьому робиться на тривалість вегетації сорту. Для пізньостиглих сортів рекомендується площа живлення рослин більшого розміру, ніж для ранньостиглих.

Читати по темі: Вплив азотного живлення і гербіцидів на продуктивність сої

На продукційний процес агрофітоценозів різної густоти сої істотно впливає забезпеченість рослин вологою та поживними речовинами. З поліпшенням умов забезпеченості цими чинниками зростає значення згущення посіву, що встановлено в дослідах, проведених науковцями в умовах північного Степу України (А. В. Черенков, С. Ф. Артеменко, О. В. Ільєнко).

Деференціацію густоти посіву залежно від особливостей сорту підтверджують і дослідження зарубіжних вчених.

Водночас низка досліджень із вивчення впливу щільності агрофітоценозів на врожайність різних сортів сої свідчить про необхідність уточнення оптимальної густоти стояння рослин для кожного нового сорту зі специфічними морфофізіологічними властивостями за певних умов вирощування.

Метою нашої роботи було встановлення оптимальної густоти рослин сої залежно від групи стиглості сорту для отримання стабільно високих врожаїв культури. З цією метою для проведення досліджень взято сорти сої Сіверка, Медісон і Сігалія, що відрізняються не лише тривалістю вегетації, а й морфологічними ознаками.

Польові дослідження з визначення оптимальної густоти стояння рослин сої різних груп стиглості проводилися впродовж 2017–2019 років на базі навчально-наукового виробничого комплексу Сумського національного аграрного університету, розташованого в зоні Північно-східного Лісостепу України.

Оптимізація густоти стояння рослин сої залежно від групи стиглості сорт

Ґрунти дослідного поля – чорнозем потужний важко-суглинковий середньо-гумусний, який характеризується такими показниками: вміст гумусу в орному шарі (за І. В. Тюріним) – 4,0%, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,5), вміст легкогідралізованого азоту (за І. В. Тюріним) – 9,0 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Ф. Чиріковим) відповідно 14 мг і 6,7 мг на 100 г ґрунту. Описані ґрунти займають значну частину ґрунтового покриву зони північно-східної частини Лісостепу України, тож можна вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони ґрунтових умовах.

Об’єкт досліджень – процес формування урожайності сої залежно від сорту та густоти стояння рослин.

Предмет досліджень – сорти:

  • скоростиглий Сіверка (Інституту землеробства НААН), тип росту рослини – проміжний;
  • середньоранній Медісон (Хайленд Сідс), тип росту – індетермінантний;
  • середньостиглий Сігалія (Дунай Агро), тип росту – індетермінантний.

Норми висіву насіння – 600, 700 та 800 тис/га. Попередник у дослідах – пшениця озима. Підготовка ґрунту полягала у лущенні стерні та зяблевій оранці. Перед сівбою – проведення культивації з боронуванням. Сівбу проводили, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівався до 10°С, звичайним рядковим способом з міжряддям 15 см на глибину 4–5 см. Догляд за посівами полягав у проведенні досходового та двох післясходових боронувань.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведені дослідження показали, що урожайність сої залежала від сорту та густоти стояння рослин. У середньому за роки проведення досліджень урожайність сорту Сіверка змінювалася від 2,01 т/га за густоти 800 тис. шт/га до 2,26 т/га за густоти 600 тис. шт/га. Урожайність сорту Медісон коливалася від 2,18 т/га за густоти 600 тис. шт./га до 2,41 т/га за густоти 700 тис. шт/га. У сорту Сігалія урожайність зростала від 2,28 т/га за густоти 600 тис. шт/га до 2,50 т/га за густоти 800 тис. шт/га (табл.).

Таблиця. Урожайність сої залежно від сорту та густоти стояння рослин

Максимальну врожайність за роки досліджень (2,09–2,39 т/га) рослини сорту Сіверка формували за густоти 600 тис. шт/га. У сорту Медісон найбільшу урожайність (2,31–2,52 т/га) отримано за густоти стояння 700 тис. шт/га. Урожайність сорту Сігалія також залежала від погодно-кліматичних умов року. Так, за посушливих умов 2017 року найбільшу урожайність (2,44 т/га) сорт сформував за густоти 700 тис. шт/га. За сприятливіших умов найбільшу врожайність отримано за густоти 800 тис. шт/га – 2,51–2,69 т/га.

Залежно від погодно-кліматичних умов років проведення досліджень, найбільшу врожайність всіх сортів отримано за сприятливих умов 2019 року – 2,27–2,56 т/га. За посушливих і прохолодних умов 2017 року урожайність всіх сортів була нижчою на 0,13–0,41 т/га.

ВИСНОВКИ

В умовах північно-східної частини Лісостепу України для отримання високого врожаю сої необхідно диференційовано підходити до вибору оптимальної густоти стояння рослин залежно від групи стиглості сорту. Оптимальні умови для формування максимальної продуктивності скоростиглого сорту сої Сіверка було створено в агрофітоценозі за густоти рослин 600 тис./га, для середньораннього сорту Медісон – 700 тис. шт/га, а для середньостиглого сорту Сігалія – 700–800 тис. шт/га.

З. І. Глупак, канд. с.-г. наук, доцент, Сумський національний аграрний університет

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Волога для сої

Потенціал сучасних сортів сої дуже високий. За...

Чи можна збільшити врожайність сої при диференційованій сівбі?

Минулого року я тестував диференційовану сівбу яровини:...

Погода

Kyiv
рвані хмари
15.7 ° C
16.5 °
14.2 °
45 %
0.9kmh
62 %
Вт
18 °
Ср
11 °
Чт
19 °
Пт
22 °
Сб
18 °