Незважаючи на те, що на сьогодні сільгоспвиробники використовують безліч інструментів і технологій для обробітку ґрунту, плуг залишається актуальним і у багатьох випадках необхідним знаряддям. Як правильно його вибрати, на що звернути увагу при купівлі, про що подбати при налаштуванні та експлуатації – про це ми поговоримо у нашій статті.
Навіть у тих господарствах, де практикуються ресурсозберігаючі технології обробітку ґрунту, раз на кілька років також можуть використовуватися плуги. Крім того, це необхідний інструмент для сільгоспвиробників, які вводять в обіг залежні землі. Не варто забувати і про те, що більшість просапних та овочевих культур також технологічно вирощують із застосуванням оранки.
ПІДІБРАТИ «ЗА РОЗМІРОМ»
Найчастіше визначальними чинниками при виборі плуга фахівці називають можливості машинно-тракторного парку господарства, геометрію та розмір полів, а також типи ґрунтів, де має працювати агрегат. Так, якщо в господарстві є потужні трактори, їх можна завантажити причіпними або напівнавісними широкозахватними плугами, що мають 10–13 корпусів.
При цьому слід звернути увагу на той факт, що в базовій комплектації потужних тракторів, представлених у нас, іноді відсутня триточкова навіска. Тому в господарстві повинні наперед подумати про замовлення цієї опції на заводі або знайти інші рішення для агрегатування таких тракторів із плугами. Наприклад, існує спеціальний візок-перехідник, що дає змогу використовувати з такими тракторами широкозахватні високопродуктивні плуги.
Також необхідно уважно поставитися до значення межі потужності, яка рекомендується для роботи з тим чи іншим плугом. Якщо номінальна потужність трактора перевищує це значення, його не слід агрегатувати з цим плугом: машина погано відчуватиме знаряддя. А відтак можливе зростання пікових навантажень і, як наслідок, ризик пошкодження рами та інші наслідки. Втім, буває і протилежна ситуація: через брак потужності трактора знизяться якість оранки та продуктивність.
Деякі фахівці при підборі пари трактор-плуг радять орієнтуватися на співвідношення 40 к. с. на корпус. Відповідно, при 8-корпусному плузі потрібен трактор потужністю близько 280 к. с. (плюс-мінус 20 «коней»).
Проте варто взяти до уваги, що широкозахватні плуги оптимально працюватимуть далеко не на всіх великих за площею полях. Іноді поле із середнім розміром клітини 80 га можна швидше зорати 9-корпусним плугом, ніж 12-корпусним, оскільки перший витрачає менше часу на розвороти.
Крім того, після роботи такого «монстра» може знадобитися додаткова оранка розворотних смуг маленькими навісними плугами. А отже, господарству буде потрібен додатково іще один плуг. Або, наприклад, 8-корпусний напівнавісний плуг за продуктивністю програє навісному 7-корпусному, тому що останній більш маневрений (при розвороті йому потрібно тільки підняти навіску), й після нього оранка розворотних смуг практично не потрібна.
Загалом, для величезних полів із правильною геометрією фахівці радять вибирати широкозахватні машини, для невеликих полів складної геометрії або рисових чеків – маленькі 3–4-корпусні знаряддя, а для основної маси господарств, що мають поля середнього розміру, – плуги, що складаються з 6-8 корпусів.
За спостереженнями, одними з найпопулярніших серед сільгоспвиробників залишаються плуги, що мають 7–8 корпусів.
ЗМІНА ШИРИНИ ЗАХВАТУ
Ширина захвату корпусів на різних моделях плугів може бути фіксованою (незмінною), ступінчасто регульованою (як правило, покроково, із кроком 5 см) або гідравлічно змінюватися з кабіни трактора. І якщо в господарстві актуальна зміна ширини захвату корпусів у процесі роботи (наприклад, при роботі на різних типах ґрунтів, на горбистій місцевості, при оранці в різні сезони тощо), то варто подумати про гідравлічне регулювання.
Так, коли вологої весни орють у передгір’ях, то при підйомі вгору ширину захвату трохи зменшують, щоб допомогти машині, а з’їжджаючи донизу – збільшують, щоб не втрачати продуктивності. Зробити це за допомогою гідравліки легко і просто, на відміну від моделей із покроковим регулюванням, де на зміну ширини захвату корпусів витрачається певний час, адже необхідно змінювати значення на кожному корпусі.
Плугам із гідравлічним регулюванням також варто віддавати перевагу, якщо потрібно буде часто змінювати налаштування ширини захвату. Інакше трудомісткість процесу врешті-решт змусить механізатора ігнорувати цю необхідність, що призведе до підвищеного спрацювання машини та агрегату, зайвої витрати ПММ та інших небажаних наслідків.
У БОРОЗНІ ЧИ ПОЗА НЕЮ
На сьогодні дедалі частіше використовують трактори з шинами шириною 710 мм і більше, а також гусеничні моделі та трактори на спарених колесах. У такому випадку господарству слід вибирати плуги із системою on-land, тобто ті, що працюють поза борозною.
Крім того, у плугів, не оснащених цією системою, є недолік: оранка в борозні впливає не тільки на ресурс трактора (у тому числі двигуна та трансмісії), а й на здоров’я оператора: при роботі в борозні трактор постійно нахилений в один бік, що погано позначається на поставі та працездатності людини.
Більше того, осіння оранка в борозні за умов дуже посушливої погоди загрожує щорічною заміною комплекту шин, оскільки вони стираються об краї борозни до металевого корду.
Можливість працювати on-land має ширші перспективи: можна задіяти більше одиниць тракторів, при цьому якість оранки покращується і менше втомлюється водій. Тому дедалі більше клієнтів, купивши звичайний плуг, у процесі експлуатації просять переробити його на універсальний – для роботи як у борозні, так і поза нею.
У зв’язку з цим варто розглянути можливість придбання віддразу універсального плуга – це позбавить господарство від зайвого витрачання ресурсів.
ВИБІР ЗАХИСТУ
При виборі захисту корпусу фахівці радять брати до уваги умови роботи та тип ґрунту. Сільгоспвиробникам, які працюють на кам’янистих і переущільнених ґрунтах, краще купувати плуги із пружинним, ресорним або гідравлічним захистом корпусів. Інакше часте спрацьовування традиційного болтового захисту призведе до підвищеної витрати запчастин або, що іще гірше, використання не оригінальних запчастин.
Захисний болт часто замінюють сумнівним металевим профілем, параметри якого суттєво відрізняється від оригінального болта. Це спричиняє пошкодження стійок плуга при зустрічі корпусу з перешкодою. Слід звернути увагу на гідравлічний захист: тут немає складних деталей, що труться і з часом починають розхитуватися. Більше того, зусилля спрацьовування гідравлічного захисту на плузі легко відрегулювати так, щоб захистити робочий орган, не вивертаючи при цьому всі камені на поверхню поля.
Якщо плуг працює на твердих кам’янистих ґрунтах, а також часто використовується для розчищення залежних земель, то найкраще обирати посилені моделі зі збільшеними стійками та корпусами і спеціальною зносостійкою «лісовою» гумою на колесах.
Якщо ж у господарстві липкі, важкі чи кам’янисті ґрунти, експерти ринку рекомендують застосовувати не стандартні (пласкі), а пір’яні (смугові) відвали. На них менше налипає ґрунт, що робить такі плуги придатними для застосування будь-якої пори року. Крім того, зношені компоненти відвалу плуга простіше і дешевше поміняти на перових моделях, аніж на пласких. До того ж показники кришення ґрунту з такими відвалами вищі.
Читати по темі: Тонкощі навішування сільгоспагрегатів на трактор
На полях із великою кількістю пожнивних решток, наприклад, після кукурудзи чи соняшнику, краще працювати плугом зі збільшеним відвалом. При оранці на таких полях рекомендується встановлювати передплужники – тоді рослинні рештки краще загортаються у ґрунт.
На посилених плугах, що працюють на залежах, окрім передплужника, ще додатково встановлюється кутознімач, який дає змогу краще закладати рослинні рештки на дно борозни й тим самим запобігає забиванню.
ПЕРЕВІРЕНИЙ ВИПРОБУВАННЯМ
Спільним трендом у сільському господарстві поступово стає автоматизація процесу. На ринку пропонується вже багато ISOBUS-сумісних плугів. Це означає, що будь-які налаштування для ідеальної борозни можна виконувати безпосередньо з кабіни трактора, що значно полегшує роботу механізаторів.
Робота з навігації вже стала нормою при оранці плугами. Така автоматизація неабияк полегшує працю оператора і зменшує навантаження, пов’язане з контролем за роботою. І якщо в господарстві сильна кадрова плинність (а це спостерігається доволі часто) або практикується робота з сезонними механізаторами, слід встановити навігаційне обладнання на трактор із плугом.
При виборі плуга також варто підрахувати вартість володіння плугом, тобто враховувати вартість запчастин, звертати увагу на вагу плуга, адже все це впливатиме на швидкість роботи, продуктивність, витрати ПММ тощо. Крім того, користуйтеся тим, що деякі компанії не бояться надавати свої плуги для випробувань , щоб їх можна було порівняти із плугами інших виробників.
НАЛАШТУВАННЯ ТРАКТОРА
Плуг – досить трудомістке в налаштуваннях знаряддя. І 50% успішності його роботи залежать від налаштувань трактора. При цьому починати налаштування потрібно із трактора, а не з плуга. Але доволі часто роблять навпаки. Або ж діють безсистемно, настроюючи то щось одне, то інше. Цього робити не можна: необхідно чітко дотримуватися послідовності: трактор, потім плуг. Інакше почнуть проявлятися огріхи під час оранки, і налаштування перетвориться на нескінченний процес підлагодження та підкручування.
Насамперед потрібно довантажити трактор баластами (вантажами), які надає завод-виробник. Згідно з інструкцією, баластування трактора традиційного компонування здійснюється у співвідношенні 40/60, однак у машин із шарнірним зчленуванням співвідношення відрізняється, і про це потрібно пам’ятати.
Далі необхідно перевірити тиск у шинах трактора, щоб він був однаковим у всіх колесах, а також довжину важелів задньої навіски трактора. Чого у господарстві часто не роблять. Однак від цього залежить правильність подальших налаштувань.
НАВІСКА
Також важливо правильно виконати налаштування навіски трактора, відрегулювавши симетрично ліву та праву сторони. Якщо розкоси будуть різної довжини, якісної оранки ви не отримаєте, адже зусилля буде різним. При правильному налаштуванні, якщо подумки продовжити верхню та нижню тяги прямими лініями, вони повинні зійтися біля передньої осі трактора.
У навісних плугах навіска має бути закріплена жорстко. Перед виходом у поле на навісних машинах підлаштовується лінія тяги.
При навішуванні плуга навісні агрегати потребують вільного ходу нижніх важелів навіски у сторони (близько 10 см), щоб плуг міг сам себе спрямовувати. А для верхнього важеля передньої навіски при цьому потрібен більш плавний кут, щоб створювалося зусилля, спрямоване вниз. Інакше існуватиме ризик виглиблення плуга у процесі роботи. У напівнавісному агрегаті башту (точніше, шарнір її кріплення) необхідно налаштувати так, щоб вона була перпендикулярною до землі.
ШИРИНА БОРОЗНИ
Ще одне дуже важливе налаштування для тракторів, які орють у борозні, – встановлення однакової ширини між задніми та передніми колесами (відмінності в ширині мають становити не більше ніж 5 см).
Правильно налаштована ширина передньої борозни створює ефект злитості, отже, межі між проходами не буде видно. Ширина передньої борозни має відповідати ширині захвату плуга (кожного корпусу). Зміщення першого корпусу по відношенню до центру плуга також допоможе адаптувати знаряддя до конкретної колії трактора. Таке налаштування розраховується за спеціальною формулою, що враховує ширину колії та ширину захвату корпусів плуга (внутрішня відстань між колесами трактора, поділена навпіл, мінус ширина захвату одного корпусу дасть відстань від польової дошки переднього корпусу до центру плуга).
Наприклад, якщо відстань між внутрішніми стінками коліс задньої осі трактора 120 см, а плуг налаштований на ширину корпусу 50 см, то розрахунок буде таким: 120 : 2 – 50 = 10 см. Тобто, маючи це значення, можна налаштувати ширину передньої борозни та адаптувати плуг до конкретної колії трактора, зміщуючи перший корпус щодо центру. Якщо ж ширина передньої борозни налаштована неправильно, то трактор буде виходити з борозни, його тягтиме вбік, і не буде злитості між проходами. Сам процес налаштувань проходить легше, якщо ширина борозни може регулюватися гідравлічно і має шкалу.
ВИЇЗД У ПОЛЕ
Перед виїздом плуга в поле необхідно провести регулювання глибини роботи передплужників, яка становить 5–7 см від основної, а також попередньо налаштувати вертикальність стійок корпусу, відрегулювати глибину роботи через опорно-транспортне колесо задньої частини плуга.
Досить часто через неправильне налаштування передплужників (а їх чомусь люблять налаштовувати на максимальну глибину) ламаються стійки. Однак передплужник не повинен брати на себе основне навантаження, його не слід опускати на глибину обробітку. Тож щоб уникнути поломки, необхідно пам’ятати про регулювання глибини роботи передплужників.
Усі основні налаштування плуга здійснюються, звісно, в полі. У процесі оранки роблять перші два контрольних проходи, які показують, чи рівно нарізається борозна, чи однакова глибина передніх і задніх корпусів. Далі коригуються зусилля спрацьовування (ресорний захист), положення опорно-транспортного колеса (паралельно до польової дошки).
Оптимальне співвідношення ширини захвату корпусу до глибини оранки становить приблизно 1:4. І чим ближче до цього значення налаштування машин, тим кращі показники економічності роботи трактора при оранці й тим менше спрацювання робочих поверхонь плуга.
Найчастіше аграрії лінуються вираховувати точку докладання тягового зусилля, що часто обертається для господарства підвищеним спрацюванням робочих органів і невиправдано високою витратою ПММ при оранці.
Також слід обов’язково (особливо якщо плуг новий), проводити перевірку затягування болтових з’єднань і за необхідності виконувати протяжку в процесі роботи та огляду техніки.
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Рекомендована робоча швидкість під час оранки – 7–8 км/год; за такої швидкості досягається якісна оранка і відбувається мінімальне спрацювання робочих органів. Якщо машина працює повільніше – втрачається продуктивність, а якщо швидкість перевищує 9 км/год, то зношування робочих органів при оранці збільшується на 15%.
Не варто також економити на оригінальних запчастинах. Найбільш поширеним прикладом такої економії є використання контрафактних, а часто й просто некондиційних деталей, що експлуатуються як зрізний болт. Результат – пошкоджені стійки, зламані рами.
Іноді з метою економії на спарені колеса ставлять нешироку, 520 профілю, гуму. Тоді як при оранці, особливо в борозні, спарені колеса знімаються. І залишаються 4 колеса. Але робота 300-сильним трактором на шинах із такою вузькою плямою контакту загрожує поганим зчепленням із ґрунтом і високим відсотком пробуксовки, що негативно позначається на ресурсі машини, якості оранки і, власне, самих шинах. Відсоток пробуксовки при роботі в полі не повинен перевищувати рекомендований виробником цієї машини.
Перед виходом у поле слід пригадати також і про таке поняття як «стиглість ґрунту». Як правило, аграрії, які починають роботу в полі ранньої весни, коли ґрунт більше нагадує болото, або восени до дощів, у «кам’яну посуху», мотивують свої дії дефіцитом часу. Проте, за фактом, борючись із природою, вони більше часу витрачають на ремонт машини, ніж на реальну оранку. По суті, такі аграрії більше займаються ремонтними роботами, аніж реальним обробітком ґрунту, і агрономічний результат, як правило, не досягається.
Щоб уникнути такої ситуації, слід обов’язково закривати вологу після збирання врожаю не пізніше ніж через 24 години. А саме: лущити стерню відразу після закінчення збиральних робіт, чого багато сільгоспвиробників не роблять. Якщо ж це зробити вчасно, то орати здебільшого можна буде навіть в умовах сухої осені – волога залишається, і ґрунт стає м’якшим.
Юрій Гринько, оглядач
Опубліковано в журнал “Агроном”, 2022
