Вирощування соняшнику набуває дедалі більшої популярності серед фермерів Центральної та Східної Європи. Причиною такого стану справ є відносно низькі потреби цієї рослини у догляді та, що іще важливіше, у воді. Водночас водний дефіцит є основним чинником, що обмежує досягнення високої врожайності цієї культури.
Вважається, що соняшник менш вибагливий до поживних речовин, ніж, наприклад, кукурудза. Таке переконання є хибним, оскільки задовільна врожайність кукурудзи, зібраної на зерно, становить близько 10 т/га, тоді як урожайність соняшнику коливається від 2 до 4 т насіння з гектара. Ця диспропорція є наслідком багатьох чинників, основні з яких – кліматичні умови (особливо дефіцит води), які не ідеальні для цієї рослини, і агротехніка, особливо незбалансоване внесення добрив, що має значний вплив на врожай. Для отримання задовільних урожаїв соняшнику, як і іншим культурам, потрібен комплексний підхід до удобрення, що включає ґрунтове внесення інгредієнтів і додатково їх позакореневе підживлення. Удобрення ґрунту з урахуванням його особливостей має забезпечувати надходження макроелементів у пропорціях, наведених у табл. 1.
Ефективність удобрення залежить також від рН ґрунту , який для соняшнику становить pH 6,6–7,5.
Читати по темі: Соняшник у сівозмінах Степу
Соняшник, як і будь-яка інша культура, потребує відповідного забезпечення мікроелементами, оптимальні пропорції яких наведено в табл. 2.
Технологія позакореневого підживлення соняшнику має передбачати внесення макроелементів у періоди критичної потреби в них і повністю задовольняти потреби рослин у них. Враховуючи це, перша обробка припадає на фазу 4–6 листків. Це період формування зачатка кошика (встановлюється початкова кількість насіння [сім’янок]) – ефективність процесу залежить від загального стану живлення рослини, особливо фосфору та наявності цинку. Оптимальна обробка складається з таких добрив: МАКСІМУС Платінум екстра PK в дозі 1–2 кг/га та МАКСІМУС АміноМікро в дозі 0,3–0,5 кг/га. Така обробка забезпечить повний комплекс поживних речовин і біостимулятор MPC2, який підтримує рослини в несприятливих умовах росту та розвитку. Два різних джерела (LSA і хелати гліцину) мікроелементів забезпечують їх надходження за різних погодних умов та в різні періоди розвитку, впливаючи на правильний ріст і розвиток рослин.
Другу позакореневу обробку соняшнику проводять у фазі 10–12 листків. На практиці терміни цієї обробки визначаються технічними можливостями безпечного для рослин виходу в поле. Основний акцент у цьому «лікуванні» робиться на інгредієнти, що відповідають за генеративні процеси, тобто бор і молібден. Тому в цій обробці ми використовуємо добриво МАКСІБОР 21 у дозі 1 кг/га, яке містить два зазначені мікроелементи. Рослини, які перебувають у дещо гіршому стані через погодні умови або проблеми з відповідним забезпеченням макроелементами із ґрунту, можна обробити комбінацією добрива МАКСІМУС Платінум 20+20+20 у дозі 1–2кг/га та згаданого вище добрива МАКСІБОР 21. Таке поєднання є оптимальним ще й тому, що в одному застосуванні ми постачаємо макро та мікроелементи, а також MPC2 – біостимулятор, який у складних, важких літніх умовах буде додатковим каталізатором правильного перебігу фізіологічних процесів. Такий комплексний підхід має одну мету – досягнення максимальної врожайності.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
