29 Березня 2024

Проблемнi бур’яни у посiвах сої та їх контроль

ВПЛИВ БУР’ЯНІВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ СОЇ

В Україні останніми роками істотно зростають площі під посівами сої. З огляду на цінність культури як джерела кормових і продовольчих ресурсів, з метою збереження та отримання високого врожаю під час її вирощування особливу увагу необхідно приділяти заходам із контролю бур’янів.

Шкідливість бур’янів для сої залежить від їх видового складу, потенційної забур’яненості орного шару, умов вологозабезпеченості, скоростиглості сортів, оптимальної густоти посіву, системи догляду за посівами.

Через сповільнений ріст культури на початкових фазах розвитку бур’яни дуже пригнічують рослини сої. Вони конкурують із нею за елементи живлення, а саме: за вологу, світло та поживні речовини. Забур’янення посівів сої значною мірою впливає на баланс азоту в ґрунті. Через високий ступінь забур’янення також зростає (у 3–6 разів) коефіцієнт водоспоживання, що набуває актуальності в умовах зміни клімату та підвищення температури повітря.

Маючи потужну кореневу систему, бур’яни (лобода біла, щириця, мишій – довжина кореня до 2 м, мітлиця звичайна, ромашка непахуча, просо куряче, чистець болотний, березка польова – до 5 м, осот – до 9 м, хвощ польовий, гірчак березковидний – до 10 м) поглинають величезну кількість води. Бур’яни, такі як вівсюг, гірчиця, ромашка, щириця, жабрій та інші, витрачають в окремі періоди вегетації вологи у 1,5–2 рази більше, ніж культури, відтак на засмічених полях вологість ґрунту у кореневмісному шарі знижується на 2–5%.

Втрати врожаю від шкідливості бур’янів можуть становити від 30 до 50%. Крім того, американські дослідники констатували, що втрати врожаю сої, посіви якої були забур’янені злинкою канадською, становили майже 83%. При цьому бур’яни, завдаючи прямої шкоди посівам, впродовж вегетації є кормовою базою в ланці трофічних зв’язків багатьох шкідників, які можуть призвести до ураження різними інфекційними хворобами, наприклад, жовтою мозаїкою.

Під час досліджень шкідливості амброзії полинолистої у посівах сої виявлено, що навіть за наявності двох її рослин на 1 м2 урожайність насіння сої знижувалася на 15% порівняно з контролем. Збільшення її рясності супроводжувалося суттєвими втратами врожаю. Так, майже на 30% зменшувалася врожайність насіння сої за наявності 10 шт./м2 цього бур’яну. Максимальне зниження урожайності становило 53,0–63,0% за чисельності амброзії 30–40 шт./м2.

Маючи високу конкурентоспроможність, амброзія поглинає з ґрунту значну кількість поживних речовин. Встановлено, що загальний обсяг поглинання елементів мінерального живлення амброзією становить майже 357 кг/га. Для порівняння: кукурудза для формування 40 т/га зеленої маси забирає із ґрунту 303,2 кг/га поживних речовин. Аналогічну кількість елементів мінерального живлення виносить і соя. Тому захист посівів сої від шкідливості цього бур’яну має першочергове значення для успішного вирощування культури.

Сої на початкових етапах росту важко конкурувати зі шкідливою сегетальною рослинністю. Наприклад, було встановлено, що рослини амброзії полинолистої, які засмічували посіви сої, продукували майже удвічі більше насіння порівняно з рослинами цього бур’яну, які засмічували посіви соняшнику та кукурудзи.

Такий негативний вплив бур’янів на сою призводить до того, що навіть за сприятливих ґрунтово-кліматичних умов рівень врожайності цієї культури часто буває далеким від потенційного.

Неглибоке залягання коренів, низька висота рослин, слабке затінення поверхні ґрунту і повільний ріст на початку вегетації зумовлюють високу чутливість сої до бур’янів у період від сходів до гілкування (40–50 днів). Критичним періодом для контролю бур’янів є фаза з 1 по 3 справжній листок культури. Саме у цей період необхідно здійснювати контроль бур’янів. Вирішальне значення для збереження її продуктивності також мають заходи контролю сегетальної рослинності у період до змикання міжрядь культури.

Характер і ступінь забур’яненості посівів сої визначаються, насамперед, потенційними запасами насіння та вегетативних органів розмноження бур’янів у ґрунті, погодними умовами навесні й на початку літа.

У Лісостепу в посівах культури основними проблемними бур’янами є осоти рожевий (Cirsium arvense L.) і жовтий (Sonchus arvensis L.), лобода біла (Chenopodium album L.), гірчиця польова (Sinapis arvensis L.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), щириця жминдовидна (Amaranthus blitoides L.), редька дика (Raphanus raphanistrum L.), ромашка непахуча (Matricaria inodora L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), березка польова (Convolvulus arvensis L.), а також однодольні (злакові бур’яни), серед яких просо куряче (Echinochloa crus-galli L.), мишій сизий (Setaria glauca L.).

У зоні Степу та на зрошуваних землях найбільш шкідливими й такими, що спричиняють значні втрати урожаю, є осоти, гірчак бepeзкoвидний (Polygonum convоlvulus L.), хрінниця крупковидна (Cardaria draba (L.) Desv.), лобода біла, щириця звичайна і біла (Amaranthus albus L.), паслін чорний (Solanum nigrum L.), дурман звичайний (Datura stramonium L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), просо куряче та інші.

У зоні Полісся спостерігається змішаний тип забур’янення з перевагою однорічних злакових бур’янів, зокрема, переважає мишій сизий. Крім того, значної шкоди завдають такі двосім’ядольні, як лобода біла, щириця звичайна, галінсога дрібноквіткова.

Шкідливість бур’янів у посівах соїОдними з найбільш шкідливих бур’янів у посівах сої в останні роки є підмаренник чіпкий, амброзія полинолиста, паслін чорний, нетреба звичайна, злинка канадська. Важливо зазначити, що для всіх регіонів країни характерна змішана засміченість посівів різними видами бур’янів.

Для посівів культури характерне повторне забур’янення у другій половині літа. Поширення лободи, видів щириці, пасльону чорного, курячого проса, мишiю сизого та інших видів знижує продуктивнiсть культури й ускладнює процес її збирання, а також збільшує втрати врожаю. При цьому в бур’янів, які не були знищені під час агротехнічних і хімічних заходів контролю й залишаються вегетувати в посівах, дозріватиме насіння, що поповнює банк насіння у ґрунті.

Неглибоке залягання коренів, низька висота рослин, слабке затінення поверхні ґрунту і повільний ріст на початку вегетації зумовлюють високу чутливість сої до бур’янів у період від сходів до гілкування
Неглибоке залягання коренів, низька висота рослин, слабке затінення поверхні ґрунту і повільний ріст на початку вегетації зумовлюють високу чутливість сої до бур’янів у період від сходів до гілкування

Для контролю сегетальної рослинності аграрії сьогодні віддають перевагу застосуванню гербіцидів. Для знищення різних біологічних груп бур’янів посіви сої обприскують гербіцидами, які рекомендовані Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Норми їх внесення та способи застосування відрізняються і залежать від ґрунтово-кліматичних особливостей регіону, структури забур’яненості посівів сої. Для ефективного контролю сегетальної рослинності за допомогою гербіцидів важливо здійснити правильний вибір препарату з представленого асортименту з максимальним впливом на шкідливий об’єкт і мінімальним – на навколишнє середовище.

ОГЛЯД НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН ҐРУНТОВИХ ГЕРБІЦИДІВ

На сьогодні, завдяки відмінним характеристикам, важливе місце у технології захисту культури від бур’янів займають гербіциди ґрунтової дії.

Ці препарати завдяки своїм властивостям і механізму дії мають низку переваг. Так, вони можуть проявляти тривалу захисну дію, яка нерідко поширюється на весь вегетаційний період культури, що є головним пріоритетом таких препаратів. Фітотоксична дія меншою мірою залежить від погодних умов. Під час застосування ґрунтових гербіцидів помірні опади тільки сприяють ефективній дії, забезпечуючи більш рівномірне розподілення препарату. При цьому технічна ефективність ґрунтових препаратів, які містяться в сухому шарі ґрунту, залишається невисокою. Вітер менше впливає на технічну ефективність препаратів, оскільки для обприскування використовують розпилювачі з великими вихідними отворами для утворення великих крапель, які менше зносяться вітром.

Ґрунтові гербіциди застосовують шляхом обприскування ґрунту до посіву, під час або навіть після посіву, але до сходів культури. Препарати вносять переважно в такі способи:

  • обприскують поверхню ґрунту або розсіюють на ній гранули, які під дією опадів проникають у ґрунтові шари;
  • обприскують поверхню ґрунту з подальшим зароблянням препаратів ґрунтообробними знаряддями;
  • вносять препарати у ґрунт на певну глибину у вигляді горизонтального екрану.

Одними з найбільш поширених діючих речовин, що використовуються з метою максимального знищення бур’янів у посівах сої, є ацетохлор, метрибузин, кломазон, пендиметалін, трифлуралін, прометрин, імазетапір, S–метолахлор, флуміоксазин, пропізохлор, флуфенацет + метрибузин, диметенамід–П.

Селективні ґрунтові гербіциди на основі діючої речовини ацетохлор застосовують для контролю найбільш поширених однорічних злакових і деяких дводольних бур’янів. Механізм дії ацетохлору спрямований на інгібування процесів синтезу білка і порушення процесів поділу клітин, що призводить до пригнічення та загибелі рослин бур’янів. Ацетохлор впливає на синтез білків, а також жирних кислот, що спричиняє загибель бур’янів. Активна речовина поглинається з вологого ґрунту проростками бур’янів, а також їх первинними корінцями. У рослини однорічних злакових бур’янів препарат, як правило, потрапляє через верхівку (епікотиль), у рослини однорічних дводольних бур’янів – через первинні корені.

Необхідно зазначити, що за допомогою внесення таких гербіцидів стає можливим високоефективний контроль бур’янів, які завдають великої шкоди культурі, особливо на початкових фазах її росту та розвитку, а саме: лободи білої, видів мишію, проса курячого, пасльону чорного, видів щириці та інших.

Препарати на основі ацетохлору можна застосовувати до посіву, одночасно або після посіву до появи сходів сої. У посушливих регіонах для отримання максимальної ефективності таких препаратів доцільно їх заробляти в ґрунт на глибину 3–5 см. У разі обприскування ґрунту після сівби препарати у ґрунт не заробляють, але необхідно здійснити боронування. Стійкість виявляють гірчиця польова, гірчак розлогий, амброзія полинолиста й інші малорічні дводольні види. Захисна дія триває чотири-шість тижнів. Препарат розкладається впродовж одного вегетаційного періоду, тому не має обмежень у сівозміні. Допускається поєднання із препаратами на основі діючої речовини прометрин.

Гербіциди на основі діючої речовини метрибузин застосовують для контролю однорічних дводольних і злакових бур’янів, проводячи обприскування ґрунту до появи сходів сої. Оптимальними умовами для застосування препаратів на основі діючої речовини метрибузин є температура повітря і ґрунту 20–25°С.

Препарати на основі метрибузину високоефективні для контролю таких дводольних бур’янів: лобода біла, щириця звичайна, волошка синя, рутка лікарська, жабрій звичайний, ромашка непахуча, види гірчаків, портулак городній, гірчиця польова, осот жовтий, зірочник середній та інші. Високу ефективність препарати проявляють під час контролю таких однодольних бур’янів: лисохвіст польовий, вівсюг звичайний, сить їстівна, просо куряче, пажитниця, види мишію. За допомогою таких гербіцидів знищуються бур›яни, які вже зійшли, а також ті, які проростають.

Препарати, які містять метрибузин, мають низку значних переваг, зокрема, широкий спектр дії (контролюють широколистяні та злакові види бур’янів), вплив двома шляхами на цільовий об’єкт – через корені й надземні органи, пролонгований термін дії – тривала технічна ефективність зберігається довгий час, при цьому після обприскування «гербіцидний екран» не пошкоджується.

Читати по темі: Склеротиниоз сои. Все, что нужно знать о болезни и ее контроле

Гербіциди на основі діючої речовини кломазон проявляють високу ефективність під час контролю однорічних дводольних і злакових бур’янів у посівах сої та інших культур. Препарати, що містять кломазон, вирізняються високою біологічною ефективністю на всіх типах ґрунтів. Проте для отримання максимальної ефективності необхідно дотримуватися низки вимог, а саме: забезпечити якісний передпосівний обробіток ґрунту з дрібногрудкуватою структурою, здійснити обприскування ґрунту найкраще невідкладно після сівби або впродовж перших трьох днів після сівби культури, здійснити коткування ґрунту кільчасто-шпоровими котками у разі нестачі ґрунтової вологи після обприскування.

Активна речовина кломазон проникає у рослину через гіпокотиль, колеоптиле та кореневу систему, поглинається переважно молодими частинами рослини-пагонами. Кломазон виступає інгібітором синтезу пігментів. Рухається в рослині по ксилемі з висхідним ксилемним перетіканням. У рослині перериваються процеси утворення хлорофілу й каротину, що призводить до гальмування процесу фотосинтезу та загибелі бур›янів.

"Під
Під час досліджень шкідливості амброзії полинолистої у посівах сої виявлено, що навіть за наявності двох її рослин на 1 м2 урожайність насіння сої знижувалася на 15% порівняно з контролем. Максимальне зниження урожайності становило понад 50% за чисельності амброзії 30-40 шт./м2

На сьогодні перейнято світовий досвід, а саме: застосування препаратів на основі діючої речовини кломазон для знищення сегетальної рослинності під час вегетації сої, починаючи з фази одного справжнього до четвертого трійчастого листка, з нормою витрати 0,25–0,5 л/га.

Під час застосування за таких умов гербіциди з вмістом кломазону, проявляючи контактну дію, забезпечують ефективний контроль на різних фазах розвитку лободи білої та падалиці соняшнику, зокрема, і стійкого до імідазалінонів. При цьому для посилення технічної ефективності препарати з діючою речовиною кломазон рекомендовано поєднувати у суміші з гербіцидами на основі діючої речовини бентазон.

Здійснювати обприскування краще за теплих і сухих кліматичних умов. Застереженням щодо обмеження у сівозміні є те, що у разі внесення гербіцидів із вмістом кломазону під час вегетації сої з нормою витрати 0,35–0,5 л/га восени того ж року протипоказано висівати озимі зернові колосові культури.

Наступного року сівозміна може включати такі культури, як соя, горох, польові боби, буряки цукрові, картопля й морква.

Чутливими до цієї діючої речовини є такі основні види бур’янів: лобода біла, просо куряче, осот городній, спориш звичайний, зірочник середній, грицики звичайні, паслін чорний, підмаренник чіпкий, дурман звичайний, амброзія полинолиста, роман польовий, тонконіг звичайний, кропива глуха, талабан польовий, канатник Теофраста, портулак городній та інші.

Гербіциди із вмістом кломазону є також ефективними препаратами для обмеження шкідливості хвоща польового. З цією метою їх доцільно вносити під час фази 2–3 листки у сої, застосовуючи при цьому норму витрати 0,3 л/га.

Під час застосування препаратів на основі діючої речовини кломазон необхідно брати до уваги те, що за умов надмірних опадів може відбуватися пригнічення рослин культури. Для уникнення цього негативного явища рекомендовано застосовувати оригінальні препарати та дотримуватися регламенту внесення.

Гербіциди на основі діючої речовини пендиметалін належать до ґрунтових гербіцидів вибіркової дії і застосовуються для контролю однорічних злакових і дводольних бур’янів у посівах сої. Важливо й те, що такі препарати ефективні для обмеження шкідливості амброзії полинолистої. Використовують їх для суцільного обприскування ґрунту до появи сходів культури.

Діюча речовина пендиметалін поглинається колеоптилем та корінням, пригнічуючи поділ клітин у меристемі, що призводить до загибелі рослин бур’янів, які проростають. Відразу після проростання ці бур’яни гинуть. У разі, якщо на час обприскування на полі уже росли бур’яни і мали 1–2 листки, такі рослини також будуть чутливими до дії пендиметаліну і загинуть.

Завдяки діючій речовині гербіциди, що мають низьку розчинність у воді, здатність активно адсорбуватися часточками ґрунту і низьку летючість, під час обприскування утворюють «захисний екран», який менше руйнується під дією зовнішніх чинників. При цьому загортання у ґрунт за сприятливих умов такі гербіциди не потребують. Наявність вологи у ґрунті, наприклад, опади чи зрошення на рівні 25–30 мм впродовж 7–10 днів після внесення посилюватимуть дію препаратів із вмістом пендиметаліну. За умов дефіциту вологи у верхньому шарі ґрунту для отримання максимальної ефективності все ж доцільно заробляти їх у ґрунт.

Гербіциди на основі діючої речовини пендиметалін можна застосовувати під час або після посівного періоду з огляду на те, що післяпосівне внесення гербіцидів може забезпечити кращі результати, ніж допосівне, особливо за умов, коли у перші 15–20 діб після обробітку кількість опадів буде не менше ніж 20–30 мм.

Діюча речовина пендиметалін має високу технічну ефективність для контролю таких основних видів дводольних бур’янів: лободи білої, видів щириць, канатника Теофраста, злинки канадської, галінсоги дрібноквіткової, рутки лікарської, видів жовтецю, зірочника середнього, портулаку городнього, видів гірчаків, маку дикого, незабудки польової, сухоребрика лікарського, видів вероніки, фіалки польової гірчиці польової та інших.

Також чутливим до дії пендиметаліну є широкий спектр однодольних видів: просо куряче, мишій зелений і сизий, метлюг, ценхрус, просо колосовидне і звичайне, тонконіг звичайний, гумай інші.

При цьому для контролю пасльону чорного, підмаренника чіпкого, ромашки непахучої, лисохвосту, в яких відмічається дещо нижча чутливість до дії пендиметаліну, необхідно застосовувати максимальну з рекомендованої норму витрати.

Препарати на основі діючої речовини трифлуралін під дією сонячних променів швидко розкладаються, тому потребують негайного загортання у ґрунт на глибину 6–7 см. Для отримання високої ефективності такі гербіциди обов’язково необхідно ретельно перемішати з верхнім шаром ґрунту. Це забезпечується за одночасного внесення й загортання препарату, яке можна проводити до посіву, під час або після посіву, але до появи сходів культури.

Токсичність препарату проявляється під час проникнення у рослину у процесі проростання насіння бур’янів у ґрунті, ще до появи їх сходів над поверхнею. Трифлуралін пригнічує ріст бур’янів, негативно впливаючи на синтез нуклеїнових кислот та порушуючи процеси фотосинтезу.

Перші ознаки дії проявляються у вигляді потовщення й переродження кінчиків корінців бур’янів. Вторинні корінці не розвиваються, ріст пагонів призупиняється, сім’ядольні листки і стебла грубішають, набувають ламкості і червоно-синього кольору, що спричиняє загибель бур’янів.

Для таких гербіцидів характерне те, що вони ефективно конт­ролюють злакові бур’яни, але мало придатні для контролю пасльону чорного, видів осоту та гірчаків, нетреби звичайної, щириці звичайної, бур’янів з родини капустяних. Для контролю цих бур’янів доцільно застосовувати гербіциди на основі діючої речовини бентазон.

Препарати, що містять трифлуралін, допустимо поєднувати з гербіцидами на основі діючих речовин S-метолахлор або ацетохлор з метою розширення спектру дії.
імазетапір
Гербіциди на основі діючої речовини прометрин застосовують у посівах сої для контролю однорічних дводольних і деяких злакових бур’янів. З цією метою здійснюють обприскування ґрунту до появи сходів культури. Завдяки пролонгованій ґрунтовій дії вплив таких препаратів зберігається від чотирьох до десяти тижнів залежно від ґрунтово-кліматичних умов і норми витрати гербіциду.

Препарати на основі прометрину поглинаються проростками і коренями бур’янів, а також надземними вегетативними органами бур’янів, які проросли, рухаючись ксилемою. Діюча речовина блокує процес фотосинтезу в чутливих бур’янів, а також утворює сполуки, які руйнують мембрани клітин рослини, внаслідок чого й відбувається загибель бур’янів.

Чутливими до дії цієї активної речовини є такі бур’яни: галінсога дрібноквіткова, види гірчаків, види буркуну, дурман звичайний, види нетреби, зірочник середній, конюшина повзуча, жовтозілля звичайне та інші. Помірно чутливі – лобода біла, гірчиця польова, редька дика, осот городній і рожевий першого року вегетування, види ромашки, портулак городній та інші.

Окремі однорічні дводольні бур’яни краще знищуються під час фази ранніх сходів. Такі гербіциди також ефективні для контролю злинки канадської.

Для більш ефективного контролю однорічних злакових і дводольних бур’янів гербіциди на основі діючої речовини прометрин допускається змішувати, наприклад, з гербіцидами на основі діючих речовин S-метолахлор або ацетохлор.

Під час застосування ґрунтових гербіцидів помірні опади тільки сприяють ефективній дії, забезпечуючи більш рівномірне розподілення препарату
Під час застосування ґрунтових гербіцидів помірні опади тільки сприяють ефективній дії, забезпечуючи більш рівномірне розподілення препарату

Обприскують посіви до появи сходів культури; при цьому важливо, щоб не тільки структура ґрунту відповідала вимогам, а й сам ґрунт був достатньо зволоженим. На норму витрати препарату впливає забур’яненість і вміст гумусу в ґрунті. На важких за механічним складом ґрунтах і з великим вмістом гумусу рекомендовано використовувати максимальну рекомендовану норму витрати.

Препарати на основі діючої речовини імазетапір застосовуються для захисту сої від широкого спектру однорічних злакових і дводольних бур’янів, у тому числі карантинних – видів повитиць й амброзій та зниження забур’яненості полів багаторічними бур’янами. Гербіциди на основі цієї діючої речовини можна застосовувати перед сівбою, перед сходами культури, а також після сходів, коли розвиток бур’янів перейшов у фазу 1–4 листки.

Під час внесення до сівби культури гербіциди із вмістом імазетапіру неглибоко заробляють у ґрунт (3–5 см). Необхідно брати до уваги, що глибоке загортання (понад 5 см) знижуватиме ефективність цих препаратів за рахунок зменшення концентрації діючої речовини у верхньому шарі ґрунту, з якого можуть сходити бур’яни.

Під час застосування після сівби до появи сходів сої необхідно пам’ятати, що важливою умовою є створення дрібногрудкуватої структури ґрунту та максимальне зменшення наявності на ньому рослинних решток. При цьому норма витрати гербіцидів залежить від видів бур’янів, які поширені на полях. Наприклад, за умов забур’яненості гірчицею дикою і талабаном польовим норма витрати може бути мінімальною з рекомендованої, а за умов забур’яненості нетребою звичайною – максимальною з рекомендованої.

Раннє післясходове застосування таких препаратів у посівах сої стане найефективнішим заходом у разі, коли перед обприскуванням буде здійснено фітосанітарну оцінку стану посіву. За таких умов не тільки технічна ефективність гербіцидів буде максимальною, а й можна буде суттєво (на 25–50%) знизити норму їх витрати. Максимально ефективне знищення у цей період дводольних бур’янів, які мають не більше ніж 4, а злакових – 2–3 листки. Бур’яни, які активно ростуть і перебувають у чутливих до дії таких гербіцидів фазах розвитку, найбільше пригнічуються та знищуються.

Діюча речовина імазетапір, проникаючи через коріння та листя рослин бур’янів, блокує синтез протеїну, відтак припиняється ріст клітин та відбувається загибель рослин бур’янів. Симптоми фітотоксичної дії будуть візуально помітними впродовж кількох днів після застосування. Загибель бур’янів спостерігатиметься 3–6 тижнів після обприскування.

Важливою перевагою гербіцидів зі вмістом імазетапіру є повільне розкладання їх у ґрунті, що й забезпечує контроль бур’янів впродовж тривалого часу.

За інформацією вітчизняних вчених, останніми роками спостерігається стійкість окремих бур’янів до дії імазетапіру, зокрема, чистецю однорічного, лободи білої. Недостатня чутливість до гербіцидів зі вмістом імазетапіру й ацетохлору (група імідазолінонів) відмічена також у фіалки польової та рутки лікарської.

Тип ґрунту, а також кількість органічних речовин, які містяться в ньому, здатні вплинути як на технічну ефективність ґрунтового гербіциду, так і на тривалість захисної дії. Чим легший грунт, тим менша кількість препарату використовується для обприскування одиниці площі
Тип ґрунту, а також кількість органічних речовин, які містяться в ньому, здатні вплинути як на технічну ефективність ґрунтового гербіциду, так і на тривалість захисної дії. Чим легший грунт, тим менша кількість препарату використовується для обприскування одиниці площі

Необхідно брати до уваги, що застосування гербіцидів із вмістом імазетапіру створює умови щодо обмеження у сівозміні. Діюча речовина негативно впливає на різні культури сівозміни впродовж певного періоду: 4 місяці – на пшеницю озиму; 18 місяців – на соняшник, просо, сорго, рис; 11 місяців – на пшеницю яру, овес, кукурудзу, ячмінь, жито озиме; 26 місяців – на буряк цукровий, ріпак та овочеві культури.

Для контролю однорічних злакових і деяких дводольних видів бур’янів до сівби або до сходів культури застосовують гербіциди на основі діючої речовини S-метолахлор. Ця діюча речовина блокує процеси поділу клітин, що призводить до блокування початкових стадій мітозу, в результаті чого в чутливих бур’янів призупиняється ріст на ранніх фазах їх розвитку. Діюча речовина, проникаючи у злакові бур’яни через колеоптиль, викликає скручування і відмирання проростків. Бур’яни гинуть у момент проростання під час контакту з «гербіцидним екраном» на ґрунті.

Гербіциди на основі цієї діючої речовини під час внесення до сівби культури рекомендовано загортати у ґрунт на глибину 3–5 см. Під час обприскування до сходів глибину загортання доцільно коригувати залежно від глибини сівби сої.

Препарати з діючою речовиною S-метолахлор завдяки довготривалій захисній дії стримують появу «другої хвилі» бур’янів у посівах культури. У цих гербіцидів відсутня фітотоксичність, що дає змогу застосовувати їх без обмежень у сівозміні.

Високочутливими є такі бур’яни: пальчатка кровоспинна, види проса, плоскуха звичайна, елевзина індійська, галінсога дрібноквіткова, види мишію, лисохвіст та інші.

Середньочутливі: лобода біла, види щириць, грицики звичайні, портулак городній, гумай, сорго дике, ромашка непахуча, паслін чорний, види гірчаків, дурман звичайний.

З метою розширення спектру дії допускається поєднувати гербіциди на основі S-метолахлору із препаратами з діючою речовиною прометрин.

Для контролю однорічних дводольних і деяких злакових бур’янів у посівах сої застосовують гербіциди на основі діючої речовини флуміоксазин. Виробники препаратів із вмістом цієї діючої речовини презентують їх як такі, що ефективно знищують широкий спектр дводольних бур’янів, зокрема, амброзію полинолисту, щирицю звичайну, лободу білу, паслін чорний, види гірчаків, метлюг звичайний, ромашку непахучу, канатник Теофраста, талабан польовий та інші. Підмаренник чіпкий, просо куряче є середньочутливими до дії цієї речовини. Низька чутливість у мишію сизого. Пирій повзучий, нетреба звичайна та падалиця зернових і ріпаку стійкі до дії таких гербіцидів. При цьому для названих препаратів характерна сильна ґрунтова пролонгована дія на дводольні бур’яни.

Період обприскування до сходів – не пізніше ніж 3 дні від дня посіву культури. Препарати зберігаються на поверхні ґрунту, а тому рихлення чи інші механічні обробітки ґрунту порушуватимуть захисний екран і призводитимуть до втрати біологічної ефективності гербіциду.

Флуміоксазин, відповідно до класифікації гербіцидів WSSA, належить до групи 14 – інгібітор оксидази протопорфіріногену. В сукупності з киснем і світлом він індукує масову акумуляцію порфіринів, посилює окислювання жирів мембран клітин, що в підсумку призводить до незворотних ушкоджень клітинних функцій і структури тканини у бур’янів. Після застосування гербіцидів бур’яни зупиняють ріст, у них утворюються некрози, а в надалі – почорніння.

Препарати зі вмістом флуміоксазину рекомендовані для застосування у системах мінімального та нульового (No-till) обробітку ґрунту. Оскільки препарати не вимиваються в нижні горизонти, їх можна вносити на легких ґрунтах. Однак рекомендовано не використовувати їх на важких, глинистих ґрунтах, де можливе застоювання води на поверхні ґрунту.

Для контролю однорічних злакових бур’янів (проса курячого, видів мишію, видів пальчатки, вівсюгу, гумаю, метлюгу), а також двосім’ядольних бур’янів (щириця, галінзога, ромашка, підмаренник чіпкий, види лутиги, зірочник середній, грицики звичайні, гірчиця польова, нетреба колюча, гірчак розлогий, талабан польовий, волошка синя, кучерявець Софії та інші) застосовують препарати зі вмістом діючої речовини пропізохлор. З цією метою здійснюють обприскування ґрунту до сівби, під час або після сівби, але до сходів культури.

Діюча речовина пропізохлор швидко поглинається переважно кореневою системою бур’янів і інгібує синтез протеїнів, внаслідок чого зупиняється поділ клітин і відбувається відмирання рослин. При цьому бур`яни, які зійшли на момент обробки, пропізохлор пригнічує слабше.

Виробники таких препаратів зазначають, що висока ефективність дії зберігається впродовж тривалого часу – до 12 тижнів (залежно від погодних умов). Прояв фітотоксичності до культури, навіть за умов надмірних опадів і зниження температури повітря та ґрунту, відсутній. Препарати зі вмістом пропізохлору швидко розкладаються у ґрунті на нетоксичні сполуки і не мають обмежень щодо застосування у сівозміні.

Під час обприскування ґрунту допускається поєднання гербіцидів з вмістом пропізохлору з мінеральними добривами, а також з іншими гербіцидами за умов здійснення попередньої перевірки їх сумісності.

У посівах сої для обмеження однорічних широколистих і злакових бур’янів застосовують гербіциди зі вмістом діючих речовин флуфенацет + метрибузин. Обприскують ґрунт до сходів культури. На легких ґрунтах необхідно використовувати мінімальні норми з рекомендованих, на важких – відповідно максимальні.

Поєднання цих діючих речовин посилює дії гербіцидів. Контроль бур’янів відбувається шляхом їх знищення як через підземні органи рослин, завдяки метрибузину, так і через надземну частину завдяки флуфенацету.

У результаті дія цих гербіцидів, порівняно з іншими досходовими гербіцидами, подовжена і дає змогу ефективніше знищувати просо куряче, лободу білу, підмаренник чіпкий, фіалку польову, галінзогу дрібноквіткову, пасльон чорний та інші бур’яни. Крім цього, такі препарати ефективно контролюють види ромашки, рутку лікарську, талабан польовий, триреберник непахучий, щирицю звичайну, осот жовтий, метлюг звичайний, гірчицю польову, зірочник середній та інші. Помірна дія проявляється щодо видів молочаю, осоту рожевого, гумаю, пирію повзучого, березки польової.

Необхідно пам’ятати, що культивація після внесення хоча і провокуватиме проростання бур’янів, однак знижуватиме ґрунтову активність гербіциду. У ґрунті препарат практично не рухається або рухається надто повільно, тому всі заходи з обробітку ґрунту після його внесення можуть призвести до послаблення ефективності.

Для ефективного контролю амброзії полинолистої в посівах сої застосовують ґрунтові гербіциди на основі діючої речовини диметенамід-П до або після посіву, але до сходів культури. Такі препарати є селективними досходовими гербіцидами для контролю й інших однорічних злакових і деяких широколистяних бур’янів у посівах сої. За умов дефіциту вологи у верхньому шарі ґрунту рекомендовано здійснити загортання гербіциду у вологий шар ґрунту. Препарати, що містять диметенамід-П характеризуються системною дією, поглинаються коренями, сім’ядолями і колеоптилем, інгібують поділ клітин.

Для отримання максимальної технічної ефективності після внесення гербіцидів на основі діючої речовини диметенамід-П доцільно ущільнити ґрунт кільчасто-шпоровими котками відразу після сівби. Такий захід також сприятиме дружному проростанню насіння культури.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ҐРУНТОВИХ ГЕРБІЦИДІВ

Застосування препаратів ґрунтової дії з названими вище діючими речовинами є важливим аспектом у системі контролю сегетальної рослинності та має на меті знищення її на найбільш ранніх етапах росту і розвитку.

Діючи через ґрунт, перебуваючи у верхньому шарі, й завдяки тривалій системній дії вони створюють умови, за яких сегетальна рослинність позбавляється активного розвитку ще на початку проростання. Сходи бур’янів поглинають діючу речовину у процесі проходження проростків через верхній шар ґрунту, внаслідок чого пригнічується ріст коріння та стеблової частини паростків і бур’яни гинуть, не з’являючись на поверхні. До переваг ґрунтових гербіцидів належить можливість контролю декількох хвиль бур’янів, що створює умови для потужного старту сходів культури.

Разом з тим, для отримання задекларованої регламентом технічної ефективності, під час обприскування ґрунтовими препаратами необхідно дотримуватися низки загальноприйнятих правил та рекомендацій.

Важливо правильно обрати спосіб внесення ґрунтових гербіцидів. Відомо, що найбільш простим і менш трудомістким способом застосування ґрунтових гербіцидів є обприскування поверхні ґрунту. Однак за посушливих погодних умов гербіцид, який міститься на поверхні ґрунту, може вивітрюватися або розкладатися під дією сонячних променів. Окремі препарати не рекомендовано застосовувати у такий спосіб через їх схильність до випаровування. Деякі гербіциди, що містяться в сухому шарі ґрунту, не проявлятимуть токсичної дії. Тому обприскування поверхні ґрунту доцільно здійснювати за умов наявності достатньої кількості опадів або на зрошуваних землях. В інших випадках необхідно заробляти гербіцид у ґрунт.

Як правило, під час обприскування поверхні ґрунту застосовуються більші норми витрати робочої рідини у зв’язку з меншим ступенем її диспергування.

Внесення гербіциду на задану глибину у ґрунт у вигляді екрана здійснюється, зазвичай, під час передпосівного обробітку ґрунту або посіву. При цьому вся кількість препарату заробляється у ґрунт, краще зберігається волога у верхніх шарах ґрунту.

Внесення гербіцидів у ґрунт на певну глибину у вигляді горизонтального екрана може бути ускладненим через відсутність можливості стежити за робочими органами, які постійно розташовані під поверхнею ґрунту, відповідно незручно замінювати та прочищати розпилювачі. Крім того, за підвищеної вологості ґрунт налипає на робочі органи, що ускладнює робочий процес.

Тому в сільському господарстві широко застосовується обприскування поверхні ґрунту з подальшим зароблянням гербіцидів ґрунто­обробними знаряддями. Такий метод найбільш поширений. Під час внесення ґрунтових препаратів у такий спосіб необхідно використовувати механізми й обладнання, які будуть забезпечувати високу продуктивність заходу й рівномірність розподілу препарату по поверхні ґрунту.

Досходове застосування гербіцидів здійснюють після посіву або по сходах бур’янів, але до появи сходів культурних рослин. Цей захід доцільніше здійснювати на третій-четвертий день після посіву, коли збігаються поява проростків бур’янів (вони перебувають у фазі «білої ниточки») і час проведення досходового боронування. Однак внесення досходових гербіцидів має обмеження щодо застосування. Обробку гербіцидами здійснюють під час періоду від посіву до появи сходів культури, щоб не пошкодити сходи досходовим боронуванням. Здійснення заходу залежить від погодних умов. У разі затяжних дощів втрачається оптимальний строк обприскування, а коли температура повітря і ґрунту перевищує 20–24°С, період обприскування скорочується ще більше. За пересихання верхнього шару ґрунту технічна ефективність гербіцидів буде низькою.

Великі грудки, наявність стерні та велика кількість пожнивних решток суттєво знижують ефективність ґрунтових гербіцидів. Тому під час їх застосування для більшої ефективності необхідно створити на полях дрібногрудкувату структуру ґрунту, щоб гербіциди могли максимально рівномірно розподілятися по поверхні поля. Розмір грудок ґрунту не повинен перевищувати 20 мм у діаметрі.

Для прояву гербіцидної дії необхідна помірно висока вологість ґрунту – тільки за таких умов гербіцид може почати діяти. Зокрема, під час внесення гербіциду необхідно чітко дотримуватися рекомендованої норми витрати робочої рідини.

Тип ґрунту, а також кількість органічних речовин, які містяться в ньому, здатні вплинути як на технічну ефективність ґрунтового гербіциду, так і на тривалість захисної дії. Чим легший ґрунт, тим менша кількість препарату використовується для обприскування одиниці площі.

На ґрунтах із високим вмістом гумусу норму витрати гербіциду варто збільшити, оскільки такий ґрунт має властивість надміру поглинати діючі речовини гербіциду, ґрунт з великою кількістю органічних речовин швидко зв’язує і практично повністю їх деактивує. Так, на ґрунтах, що містять більше ніж 6% гумусу, гербіциди інактивуються або адсорбуються, в підсумку їх дія щодо контролю бур’янів суттєво знижується. За таких умов доцільно вносити препарати, які діють через надземні органи.

Необхідно також брати до уваги, що ефективність ґрунтових гербіцидів прямо залежить від кліматичних умов. Чим тепліші та м’якші весна й початок літа, тим вищою буде технічна ефективність гербіцидів, і навпаки, за низьких температур повітря й відсутності опадів технічна ефективність гербіцидів буде меншою. Дія ґрунтових гербіцидів найкраща в помірно теплу погоду з температурою повітря 15–20°С і вологістю ґрунту не менше ніж 20–22% польової вологоємкості.

В умовах високої температури ґрунтові гербіциди залишаються на поверхні ґрунту і насіння бур’янів починає утворювати паростки нижче цього рівня. Якщо опади відсутні й верхній шар ґрунту залишиться сухим, гербіцид буде неактивним, отже, бур’яни продовжать рости.

Найбільш сприятливою умовою для проявлення технічної ефективності гербіциду є наявність помірних опадів. Верхній шар ґрунту змочується, і насіння бур’янів, що містяться в ньому, починає активно проростати. Водночас дощ сприяє проникненню гербіциду до цих проростків, і він починає діяти на них у момент проростання.

Надмірна волога у ґрунті негативно позначається на технічній ефективності гербіцидів – разом з водою вони вимиваються в нижні шари родючого ґрунту, де надалі вилуговуються. Отже, проростки бур’янів будуть не ушкодженими.

Особливість бур’янів, здатних масово проростати впродовж вегетаційного періоду (види лободи, щириць, мишіїв та інших), є важливим чинником, який обумовлює систему їх контролю. В цілому комплекс найбільш поширених і шкідливих видів бур’янів у посівах широкорядних культур інтенсивно сходить впродовж 30–45 днів від часу появи сходів культурних рослин. Технічна ефективність ґрунтових гербіцидів триває 30–40 днів від моменту їх внесення. Традиційно це третя декада квітня. Висока ефективність дії таких препаратів на проростки рослин бур’янів можлива лише за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі ґрунту в квітні-травні. В разі раптової та сухої весняної погоди раціонально застосовувати ґрунтові гербіциди до сівби, в умовах прохолодної та вологої – до появи сходів рослин культури. В цілому внесення ґрунтових гербіцидів дає змогу більше ніж на місяць відстрочити появу бур’янів.

Здійснення максимально ефективних хімічних заходів щодо конт­ролю сегетальної рослинності під час вирощування сої створить оптимальні сприятливі умови для росту та розвитку, а відповідно, й для формування повноцінного врожаю культури.

І. М. Сторчоус, канд. с.-г. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Фузаріозний вілт, або синдром раптової смерті сої

Сьогодні у світі сою вирощують понад 60...

Забур’янення посівів сої під впливом систем обробітку ґрунту та удобрення

Через сповільнений ріст на початкових етапах розвитку...

Тривалість вегетаційного періоду сої залежно від строків сівби

Вдалий підбір сорту є на сьогодні найдоступнішим...

Погода

Kyiv
хмарно
8.2 ° C
11.5 °
7 °
86 %
3.4kmh
100 %
Пт
10 °
Сб
19 °
Нд
22 °
Пн
23 °
Вт
20 °