Продуктивність гібридів соняшнику залежно від густоти стояння рослин та систем удобрення

1556
Продуктивність гібридів соняшнику залежно від густоти стояння рослин та систем удобрення

В Україні понад 90% рослинних жирів виробляють із насіння соняшнику. Привабливість цієї культури для агровиробників зони Степу зумовлена низькими виробничими витратами на вирощування, стабільністю попиту на насіння та його високою вартістю на ринку. Тому сьогодні та в найближчому майбутньому особливу увагу слід приділити підвищенню продуктивності соняшнику, забезпеченню виробників якісним насінням за рахунок підбору гібридного складу, оптимізації густоти стояння рослин та застосуванню науково обґрунтованої системи удобрення, в тому числі шляхом застосування для позакореневого підживлення комплексних добрив із мікроелементами.

За господарським значенням соняшник не поступається таким надзвичайно важливим і поширеним культурам, як пшениця, кукурудза, соя і є однією з найпопулярніших олійних культур України. Водночас, як свідчать наукові дослідження та досвід аграріїв, на виробничому рівні генетичний потенціал соняшнику реалізується лише на 40–50%.

На сьогодні основою вітчизняного виробництва олійних культур є насіння соняшнику. Його частка у загальному виробництві цієї групи культур становить майже 70%. В останні роки в Україні спостерігалася тенденція до збільшення виробництва насіння соняшнику. Якщо у 2005 році валовий збір цієї культури становив 4,7 млн т, то у 2014 він збільшився до понад 10 млн. Цьому сприяло як розширення посівних площ під культурою, так і підвищення середньої урожайності до 2,0–2,1 т/га.

Завдання наших досліджень полягало у вивченні впливу густоти стояння рослин та застосування комплексних добрив на продуктивність гібридів соняшнику при вирощуванні в неполивних умовах півдня України.

Польові та лабораторні дослідження проводилися впродовж 2014–2016 років у Дослідному господарстві «Копані» Інституту зрошуваного землеробства НААН України. Комплексні добрива вносились у фазу 5–6 справжніх листків у соняшнику. Схема досліду передбачала вивчення факторів і варіантів, які наведено у табл. 1. Технологія вирощування соняшнику в сівозміні дослідного господарства була загальноприйнятою для умов Півдня України, за винятком досліджуваних факторів (гібридний склад, густота стояння рослин, удобрення).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

За результатами досліджень встановлено, що внаслідок впливу природних факторів і, насамперед, різниці у кількості атмосферних опадів за вегетаційний період соняшнику (2014 р. – 174 мм; 2015 р. – 240; 2016 р. – 162 мм) спостерігаються істотні коливання врожайності всіх досліджуваних гібридів у окремі роки. В несприятливому 2016 році цей показник зменшився до 1,44–1,66 т/га, що пояснюється зменшенням вологозабезпечення рослин внаслідок дефіциту опадів і погіршенням ростових процесів, а також несприятливою дією повітряної посухи наприкінці вегетаційного періоду.

Густота стояння рослин також суттєво вплинула на продуктивність соняшнику. При вирощуванні досліджуваної культури у 2014 році спостерігалося зростання формування максимального рівня врожайності насіння (2,06–2,15 т/га) при густоті стояння рослин 40–50 тис./га. В умовах сприятливого 2015 року найбільшу врожайність – на рівні 2,21–2,27 т/га також було отримано за цієї густоти. Густота стояння 50 тис./га була найкращою, оскільки в середньому за фактором В сприяла підвищенню врожайності насіння до 2,16 т/га, що на 4,3–22,0% більше за інші досліджувані густоти. Зауважимо, що в окремі роки, які відрізнялися за природним вологозабезпеченням, оптимальна густота стояння рослин змінювалась слабко. Водночас у різних гібридів спостерігалась різна реакція на загущення.

В середньому найнижчий рівень урожайності насіння на всіх досліджуваних гібридах у межах 1,62–1,90 т/га був зафіксований за мінімальної та максимальної густоти стояння рослин – 30 і 60 тис./га. В середньому за фактором А при вирощуванні гібридів Мегасан і Ясон оптимальною виявилася густота 50 тис./га, при якій урожайність становила відповідно 2,47 і 2,14 т/га. У варіанті з гібридом Дарій оптимальна густота стояння була 40 тис./га, врожайність насіння соняшнику становила 1,89 т/га.

В різні роки досліджень ефективність застосування комплексних добрив на соняшнику проявлялася неоднаковою мірою. В середньому позитивна дія підживлень порівняно з контрольними ділянками (без обробок) коливалася в широких межах: у 2014 р. – 11,5–23,1%; у 2015 р. – 9,2–16,8%; 2016 р. – 12,1–21,9%. Безперечно, роль підживлень була позитивною в усі роки досліджень, навіть при погіршенні умов навколишнього середовища, тобто зниженні кількості опадів, підвищенні температури повітря та зменшенні показників його відносної вологості.

Крім того, застосування комплексних добрив Рістконцентрат, Вуксал і Майстер для підживлення позитивно позначилося на продуктивності всіх гібридів, що вивчалися у досліді. Найбільший приріст забезпечило добриво Майстер із середньою врожайністю гібридів 2,11 т/га. Зниження врожайності на інших удобрених варіантах становило 5,7–11,4%.

В цілому за роки проведення досліджень зафіксовано значну ефективність гібрида Мегасан, який сформував середню врожайність насіння 2,41 т/га з максимальним зростанням до 2,62–2,74 т/га при густоті стояння рослин 50 тис./га та обробці посівів препаратами Вуксал і Майстер (табл. 1).

Таблиця 1. Урожайність насіння соняшнику залежно від густоти стояння рослин і удобрення, т/га (середнє значення за 2014–2016 рр.)

Обробка даних за допомогою дисперсійного аналізу дала змогу встановити суттєві коливання впливу всіх досліджуваних факторів на рівень урожаю соняшнику (рис. 1).

Рис. 1. Частка впливу факторів на врожайність насіння соняшнику залежно від гібридного складу (фактор А), густоти стояння рослин (фактор В) та удобрення (фактор С), %
Рис. 1. Частка впливу факторів на врожайність насіння соняшнику залежно від гібридного складу (фактор А), густоти стояння рослин (фактор В) та удобрення (фактор С), %

Найбільше значення має фактор А – гібридний склад, який забезпечив формування врожаю на 35,1%. Застосування добрив (фактор С) забезпечило 31,2% питомої ваги продуктивності рослин. Вплив густоти стояння рослин (фактор В) також був високим – 22,9%, що пояснюється зміною реакції гібридів соняшнику на щільність посівів.

Найбільший вплив на врожайність соняшнику з досліджуваних чинників мав гібридний склад – 35,1%. Застосування добрив забезпечило 31,2% питомої ваги продуктивності рослин, а вплив густоти стояння рослин – 22,9%
Найбільший вплив на врожайність соняшнику з досліджуваних чинників мав гібридний склад – 35,1%. Застосування добрив забезпечило 31,2% питомої ваги продуктивності рослин, а вплив густоти стояння рослин – 22,9%

Взаємодія факторів, як і залишкові значення частки впливу, була незначною і коливалася в межах 1,1–3,3% з максимальною перевагою взаємодії факторів А і В (гібридного складу та густоти стояння рослин).

ВИСНОВКИ

За результатами польових досліджень встановлено, що при вирощуванні соняшнику на темно-каштановому ґрунті в неполивних умовах Півдня України необхідно коригувати густоту стояння рослин залежно від генетичного потенціалу гібридів. Найвищу серед досліджуваних гібридів врожайність на рівні 2,3–2,5 т/га забезпечив Мегасан за густоти стояння рослин 50 тис./га. Для гібриду Ясон оптимальною густотою стояння також виявилося 50 тис./га, а для гібриду Дарій – 40 тис./га.

Обробка посівів соняшнику комплексними добривами забезпечує приріст урожайності на 10,7–20,9%, покращує якість насіння, позитивно впливає на економічні показники. Найбільший приріст урожайності насіння соняшнику забезпечує обробка посівів комплексним добривом Майстер.

Р. А. Вожегова,  д-р с.-г. наук, професор, член-кор. НААН; В. В. Нестерчук, аспірант, Інститут зрошуваного землеробства НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram