22 Жовтня 2021

Пивоварний ячмінь: все, що потрібно знати про захист колосу

ЧОМУ ЯКІСТЬ ВИЗНАЧАЮТЬ ФУНГІЦИДИ?

У період колосіння – цвітіння колос ячменю найбільш вразливий до зараження збудниками фузаріозу, гельмінтоспоріозу, сажки тощо, особливо в умовах випадання значної кількості опадів до настання фази колосіння (в цей час формується високе інфекційне навантаження в посівах); безпосереднє інфікування колосу також може відбуватися у період колосіння – цвітіння – наливу зерна.

Більшість сортів ячменю характеризується закритим типом цвітіння, тому визначення оптимального часу застосування фунгіцидів на культурі для ефективного конт­ролю фузаріозів, а також вмісту рівня мікотоксинів ґрунтується на системі оцінки ризиків, яку може бути застосовано насамперед до посівів, що вирощуються на фуражні цілі.

Високим вважається ризик розвитку хвороб колосу ячменю (зокрема фузаріозів) при:

  • вирощуванні сприйнятливих сортів при мінімальному обробітку ґрунту, розміщенні в сівозміні після дводольних попередників, затяжних опадах під час колосіння (більше ніж 40 мм в період з 51 по 59 ст.);
  • вирощуванні всіх сортів при мінімальному обробітку ґрунту, розміщенні в сівозміні після зернових, злакових трав, кукурудзи, сорго і проса, а також при опадах під час колосіння (більше ніж 10 мм у період з 51 по 59 ст).

У посівах пивоварного ячменю застосування фунгіцидів на стадії 55–59 (середина – завершення колосіння) доцільне при будь-якому розвитку ситуації і є обов’язковим технологічним прийомом, оскільки:

  • пивовари висувають чимраз суворіші вимоги до сировини (крупність зерна, тонка плівчастість, низький вміст білка (до 12%, бажано до 11,5%, екстрактивність від 80%, висока енергія проростання (інтенсивність проростання) і схожість понад 95%, вміст крохмалю, колір зерна і відсутність сторонніх запахів, обумовлених присутністю не тільки фітопатогенних грибів, а й збудників сажки колосу та плісняви насіння);
  • застосування фунгіцидів у посівах ячменю, призначеного для пивоваріння, є рентабельним прийомом, що забезпечує гарантію збереження технологічних якостей пивоварного ячменю;
  • у зв’язку зі значним поширенням і високою шкодочинністю фузаріозів колосу внаслідок насичення сівозміни зерновими та поширення мінімального обробітку ґрунту.

Основну увагу слід приділити такому комплексу збудників хвороб: Fusarium culmorum, Fusarium oxysporum, F. graminearum, Fusarium poae, які викликають зниження маси 1000 насінин (натури і крупності), схожості, енергії проростання (до –45%), а також накопичення мікотоксинів, найбільш поширеним серед яких є діоксініваленол (ДОН).

ЩО СЛІД ЗНАТИ ПРО ФУЗАРІОЗИ ТА МІКОТОКСИНИ:

  • плівчасте зерно ячменю містить приховану, латентну інфекцію фузаріозу та інших збудників, позбутися яких шляхом очищення практично неможливо і нерентабельно. Очищення зерна ячменю знижує вміст мікотоксинів у найкращому випадку тільки на 10–20%;
  • у процесі замочування і солодження зерна ячменю створюються сприятливі умови для подальшого розвитку фузаріозів і виділення мікотоксинів;
  • обпалювання зерна вбиває фузаріози, але не розкладає мікотоксини, які, як високорозчинні сполуки, виділяються й залишаються в суслі на всіх етапах технологічного процесу і, в остаточному підсумку, в самому пиві;
  • діоксініваленол (ДОН) та інші мікотоксини порушують процес солодження ячменю, який може стати неконтрольованим при високому їх вмісті, оскільки вони є високоактивними ферментами і активними гормонами росту, а відтак знижують енергію проростання (до 45%), сприяють зростанню вмісту альфа-амілази і вільного азоту, сповільнюють процес бродіння і ферментації за рахунок пригнічення росту дріжджів;
  • залишкові кількості діоксиніваленолу сприяють надмірному піноутворенню при відкриванні вже готового бутильованого пива.

ЩО СЛІД ЗНАТИ ПРО ФУНГІЦИДИ Й ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВНЕСЕННЯ?

Натуру і крупність зерна забезпечує саме пізня обробка колосу – в стадії 55–59 (середина – кінець колосіння), оскільки за налив зерна ячменю на пізніх стадіях значною мірою відповідають сам колос і підколосовий стрижень (рис. 1).

Рис. 1. Внесок органів рослин в остаточний налив зерна
Рис. 1. Внесок органів рослин в остаточний налив зерна

Проведення обробок у цей період забезпечить захист не тільки колосу, а й прапорцевого та підпрапорцевого листків, що продовжить вегетацію рослин на період наливу зерна й забезпечить більшу масу 1000 зернин і, відповідно, вищий збережений врожай. Пам’ятайте, що налив зерна відбувається в останні 30–40 днів після цвітіння зернових, тому важливо обрати препарат із тривалим захисним періодом у межах цього терміну. При цьому важливо звернути увагу на технологію внесення і витрату робочого розчину.

Для досягнення очікуваного результату також бажано використовувати прилипачі або змочувачі для поліпшення покриття колосу та збільшення кількості фунгіциду, що залишається на колосі та верхніх листках.

Для повної гарантії збереження очікуваних результатів в умовах надмірного зволоження в період вегетації необхідно запобігти виляганню посівів пивоварного ячменю. На пізніх стадіях вегетативного росту рекомендується застосування ретарданту в 37–39 ст.

Передбачити кількість опадів у період наливу зерна ячменю проблематично, тож захист колосу має базуватися на профілактичній обробці фунгіцидами, стійкими до змивання опадами, що характеризуються не тільки ефективністю контролю фузаріозів, а й тривалим періодом убезпечення від збудників сажки колосу та плісняви насіння. Це дасть змогу зберегти колір зерна й усунути сторонній запах і присмак, позбутися яких у процесі солодження неможливо:

  • цвілеві гриби та інші збудники, такі як Fusarium spp, Alternaria spp, Cladosporium spp, Bipolaris та ін., створюють сторонні присмаки в пиві – це одна із причин, з якої пивовари вже в давні часи, коли ще нічого не було відомо про мікотоксини, уникали використання цвілого ячменю. Виробники крафтового пива звертають особливу вагу на дотримання цих показників якості;
  • практикам давно відомо явище стікання зерна, що починається як фізіологічний процес, а надалі посилюється патогенною мікрофлорою. Продукти життєдіяльності самих грибів посилюють розпад вуглеводів, білків, ліпідів та інших речовин зерна. В цілому все це призводить до великих втрат маси і зниження врожаю, погіршення посівних і технологічних якостей зерна, зокрема, кольору та запаху.

Рекомендації щодо застосування фунгіцидів

З огляду на обмежену системність фунгіцидів, що застосовуються в період вегетації по листю, колос ячменю завжди залишається незахищеним (рис. 2).

Для контролю збудників, які викликають хвороби колосу, обприскування ячменю проводиться на стадіях 55–59 (середина – кінець колосіння).

Рис. 2. Захист колосу ячменю
Рис. 2. Захист колосу ячменю

ДЕЩО ПРО ТЕХНОЛОГІЮ ВНЕСЕННЯ

1) Для досягнення очікуваного результату не варто покладатися тільки на препарат. Необхідно серйозно поставитися до технології внесення. При використанні традиційних товарних форм фунгіцидів (КС, ВР, КЕ) для підвищення їх ефективності необхідно додати прилипачі та змочувачі. Цей прийом, особливо в дощових умовах у період колосіння, забезпечить не тільки високу біологічну ефективність фунгіциду, а й тривалий захисний ефект, що в підсумку позначиться на контролі збудників сажки колосу та кольорі зерна.

2) Для повного і рівномірного покриття колосу варто використовувати двофакельні або двонаправлені щілинні чи повітряно-інжекторні розпилювачі, при цьому перевагу повітряно-інжекторним розпилювачам варто віддати в умовах підвищеної швидкості внесення, при застосуванні у вітряну погоду, при високих температурах, а також при використанні зменшених норм витрати робочого розчину 100–150 л/га (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл робочого розчину на поверхні колоса при використанні різних типів розпилювачів.
Рис. 3. Розподіл робочого розчину на поверхні колоса при використанні різних типів розпилювачів. Зліва направо: традиційний щілинний, двофакельний щілинний, двофакельний повітряно-інжекторний розпилювачі при однаковій швидкості внесення і тиску

3) Оптимальна висота точки розпилу над поверхнею посіву при використанні двофакельних розпилювачів – 25–30 см. При використанні традиційних вертикальних щілинних розпилювачів – приблизно 50 см над поверхнею посіву. При роботі на висоті, що у 2 рази перевищує вказану, покриття колосу фунгіцидом знижується до 50%.

Рис. 4. Розрахунок продуктивності на одиницю площі при одноразовій заправці обприскувача (навісний обприскувач на 3000 літрів)
Рис. 4. Розрахунок продуктивності на одиницю площі при одноразовій заправці обприскувача (навісний обприскувач на 3000 літрів)

Таблиця. Сприятливі умови для обприскування сільгоспкультур4) Витрати води при обприскуванні слід ретельно коригувати залежно від щільності посіву та ступеня розвитку листових хвороб. При роботі в системах захисту, коли проводилися попередні обробки фунгіцидами в 31–32–37–49 стадії, доцільно використовувати 100–150 л/га робочого розчину, якщо температура і вологість повітря відповідають нормі (табл.). Наприклад, при відносній вологості повітря менше ніж 40% при граничних максимальних значеннях температур 20–25°С витрату води для обприскування на гектар не можна знижувати, тому від обприскування бажано відмовитися. При високих значеннях відносної вологості повітря можна сміливо працювати зниженими нормами витрати робочого розчину, що підвищить кількість фунгіциду, який затримався на колосі та верхніх листках, і дасть змогу забезпечити більш тривалий захист і високу продуктивність.

За матеріалами компанії BASF

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Застосування позакореневого підживлення в технології вирощування пивоварного ячменю

Позакореневе підживлення сільськогосподарських культур обґрунтовується низкою умов,...

Основи технології вирощування пивоварного ячменю

Потенціальні можливості України з виробництва зерна пивоварного...

Вплив морфорегуляторів на ріст і розвиток ячменю озимого

Ячмінь озимий, як і пшениця, відіграє провідну...

Погода

Kyiv
чисте небо
14.8 ° C
16.5 °
14.1 °
41 %
1.3kmh
0 %
Пт
14 °
Сб
11 °
Нд
8 °
Пн
7 °
Вт
11 °