На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва важливим завданням землевласників є отримання високоякісної зернової продукції, особливо пшениці озимої. Незадовільне використання генетичного потенціалу сортів культури є однією з багатьох причин, що спричиняють проблему якості продовольчого зерна в Україні.
Реалізація генетичного потенціалу сорту на рівні 70–80% можлива за умови виконання всього комплексу агротехнологічних заходів і суворого дотримання технології вирощування насіння.
Сорт, як і технологія, є могутнім засобом впливу на природу та методом ефективного використання землі, який має бути адаптованим до ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування та інших особливостей довкілля.
Одним із чинників впливу на ріст і розвиток пшениці озимої, її морозо-, зимостійкість і продуктивність є строк сівби. Від попередників, строків сівби та погодних умов у період вегетації значною мірою залежить продуктивність різних за генотипом сортів. Найкращі попередники мають гарантувати високий урожай зерна доброї якості та задовольняти фіто- і ентомосанітарний стан посівів.
Дослідженнями вчених попередніх років доведено, що лише при сівбі в найкращі строки, що залежить від цілої низки чинників, пшениця озима може повністю використати всі можливості для формування найвищого врожаю. Зміни клімату (підвищення середньорічної температури на 1,3–2,5°С, несприятливі посушливі умови осіннього періоду і скорочення тривалості зимового) та різноманітність сортів пшениці потребують додаткового вивчення особливостей їх вирощування.
Метою досліджень було визначення потенціалу врожайності нових сортів пшениці озимої миронівської селекції залежно від попередників та строків сівби в умовах центрального Лісостепу України.
Дослідження проводили на полях Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН (МІП) у вегетаційні роки 2018/19–2020/21 (чинник – А (рік)) у центральній частині Лісостепу України.
ХАРАКТЕРИСТИКА СОРТІВ ПШЕНИЦІ
Об’єктом досліджень були п’ять сортів пшениці озимої миронівської селекції (МІП Фортуна, МІП Лада, МІП Ювілейна, Аврора миронівська, МІП Лакомка) – чинник В (сорт).
Сорт МІП Фортуна. Рік реєстрації – 2019. Різновидність – лютесценс (Lutescens), високопродуктивний, середньоранній, зимостійкість та посухостійкість високі, стійкий до вилягання, обсипання та проростання зерна у колосі. Стійкий проти кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя, стеблової (лінійної) іржі, фузаріозу колосу, твердої та летючої сажки. Володіє груповою стійкістю проти основних збудників пшениці за використання ШКІФ. Натура зерна від 755 до 940 г/л, вміст білка – 13,9–14,8%, сирої клейковини – 23,6–27,8%, сила борошна – 295–372 о. а., об’єм хліба – 900–1120 см3. Сорт стабільно формує високу урожайність зерна після просапних попередників – соняшнику, кукурудзи та сої. Синхронність розвитку стеблостою забезпечує високий вихід зернової маси з рослини.
Сорт МІП Лада. Рік реєстрації – 2019. Різновидність – лютесценс (Lutescens), високопродуктивний, середньостиглий, зимостійкість висока. Посухостійкість висока. Період яровизаційної потреби 30–40 діб. Фотоперіодична чутливість слабка. Період післязбирального дозрівання короткий. Стійкий до вилягання. Стійкий до проростання зерна в колосі. Стійкий до фузаріозу колосу, борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя та колосу. Натура зерна від 620 до 790 г/л. Вміст білка – 13,6–14,2%, сирої клейковини – 23,8–27,8%, сила борошна – 285–345 о.а., об’єм хліба – 810–960 см3. Висока морозостійкість порівняно з сучасними сортами. Оптимально підходить для ґрунтів з низьким рівнем родючості. Борошномельні та хлібопекарські властивості відмінні.
Сорт МІП Ювілейна. Рік реєстрації – 2019. Різновидність – лютесценс (Lutescens), високопродуктивний, середньостиглий, зимостійкість висока, посухостійкість висока. Період яровизаційної потреби 40–50 діб. Фотоперіодична чутливість середня. Період післязбирального дозрівання довгий. Стійкий до вилягання. Стійкий до обсипання та проростання зерна в колосі. Стійкий до борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя та фузаріозу колосу; середньостійкий до твердої сажки. Натура зерна від 740 до 790 г/л. Вміст білка – 13,5–14,8%, сирої клейковини – 23,8–28,8%, сила борошна – 290–380 о. а., об’єм хліба – 900–1200 см3. Поєднує в собі високу врожайність та стабільну якість зерна. Борошномельні та хлібопекарські властивості відмінні. Добре реагує і витримує високі фони мінерального живлення. Формує високий рівень урожайності в посушливих умовах.
Сорт Аврора Миронівська. Рік реєстрації – 2021. Різновидність – еритроспермум (Erythrospermum), високопродуктивний, ранньостиглий, зимостійкість середня, посухостійкість висока. Період яровизаційної потреби 30–40 діб. Період післязбирального дозрівання середній. Стійкий до вилягання та обламування колосу. Стійкий до обсипання та проростання зерна в колосі. Стійкий до бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу листя та фузаріозу колосу, твердої сажки. Сорт харчового напрямку. Натура зерна від 780 до 808 г/л. Вміст білка – 12,6–17,6%, сирої клейковини – 28,7–32,5%, сила борошна – 250–300 о. а. Має високий коефіцієнт кущіння. Вирізняється швидким відростанням на ранніх етапах розвитку. Можна вирощувати на зрошенні. Ідеально підходить для вирощування в умовах надмірного зволоження.
Сорт МІП Лакомка. Рік реєстрації – 2019. Різновидність – лютесценс (Lutescens), високопродуктивний, середньостиглий, зимостійкість середня. Посухостійкість висока. Період яровизаційної потреби 40–50 діб. Фотоперіодична чутливість сильна. Період післязбирального дозрівання довгий. Стійкий до вилягання та обламування колосу. Стійкий до обсипання та проростання зерна в колосі. Стійкий до бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу листя та фузаріозу колосу, твердої сажки. Харчового напряму. Натура зерна від 620 до 680 г/л. Вміст білка – 12,6–13,4%, сирої клейковини – 22,7–25,6%, сила борошна – 255–316 о. а. Невибагливий до умов вирощування, екологічно пластичний. Має високий коефіцієнт кущіння. Вирізняється швидким відростанням на ранніх етапах розвитку. Можна вирощувати на зрошенні. Ідеально підходить для вирощування в умовах надмірного зволоження.
Сорт Подолянка (стандарт). Рік реєстрації – 2003. Різновидність – лютесценс (Lutescens), високоврожайний, середньоранній, зимостійкість та посухостійкість високі, середньостійкий до вилягання, стійкий до обсипання та проростання зерна у колосі. Середньостійкий проти ураження кореневими гнилями, борошнистою росою, бурою іржею, септоріозом листя, фузаріозом колосу, твердою сажкою. Сильна пшениця. Вміст білка від 13,5 до 14,7%, сирої клейковини – 28,7–31,5%, сила борошна – 320–419 о. а., об’єм хліба – 890–1200 см3. Сорт поєднує в собі високу врожайність та стабільну якість зерна. Борошномельні та хлібопекарські властивості відмінні.
Читати по темі: Урожайність пшениці озимої після нетрадиційних попередників
Досліди закладали після двох попередників: соняшник, соя – чинник С (попередник), сівбу проводили 25 вересня та 5 жовтня з відхиленням 1–3 доби – чинник D (строк сівби).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Одними із головних чинників довкілля, що суттєво впливають на ріст і розвиток рослин пшениці, є температура повітря та вологозабезпеченість. З метою виявлення тенденцій динаміки метеорологічних показників проведено аналіз погодних умов за 2018–2021 рр. та їх порівняння з середньобагаторічними даними (за 30 останніх років). Для цього використали показники метеостанції Миронівка, що розташована на території МІП. Погодні умови в роки досліджень істотно різнились, що дало змогу об’єктивно оцінити матеріал.
Середньомісячна температура повітря сильно варіювала за роками вегетації культури (табл. 1). У зимовий період найбільший розмах варіювання температури повітря відмічено у лютому – R = 7,1°С (max = 2,3°С у 2020 р., min = –4,8°С у 2021 р.). У весняний період найбільшою різниця була в березні – R = 8,3°С (max = 6,5°С у 2020 р., min = –1,8°С у 2018 р.). Влітку найбільша різниця за місяцями була у червні та липні – R = 2,5°С (max = 22,7°С у червні 2019 р. та 22,1°С у липні – 2021 р., у липні min = 19,6°С та червні min = 20,3°С – 2019 р.). Восени найбільший розмах варіювання температури повітря спостерігався у листопаді – R = 4,2°С (max = 4,8°С – 2019, 2021 рр., min = 0,6°С – 2018 р.). Порівняно з середньобагаторічним значенням середня температура повітря за 2018–2021 рр. була вищою на 2,1°С. Підвищення температури зафіксовано для усіх без винятку місяців: від 0,7°С (травень) до 3,2°С (червень).
Середньомісячна кількість опадів варіювала за роками в усі місяці досліджень (табл. 2). У зимовий період найбільший розмах варіювання суми опадів відмічено у січні – R = 52,1 мм (max = 71,9 мм у 2018 р., min = 19,8 мм у 2020 р.). У весняний період найбільшою різниця була в березні – R = 81,6 мм (max = 93,5 мм у 2018 р., min = 11,9 мм у 2020 р.). Влітку найбільша різниця зафіксована у липні R = 89,6 мм (max = 111,2 мм – 2021 р., min = 21,6 мм – 2020 р.) та серпні – R = 81,8 мм (max = 89,4 мм – 2021 р., min = 7,6 мм – 2020 р.). Восени найбільший розмах варіювання суми опадів у роки дослідження спостерігався у вересні – R = 68,1 мм (max = 79,8 мм – 2018 р., min = 11,7 мм – 2019 р.). Порівняно з середньобагаторічною нормою (582,0 мм) сума опадів за 2018–2021 рр. становила 539,3 мм, тобто на 42,7 мм нижче. Це вказує на те, що для генетично закладеного потенціалу врожайності сучасних миронівських сортів пшениці озимої була недостатня сума опадів в її умовах вегетації.
Урожайність сортів пшениці МІП Фортуна, МІП Лада, МІП Ювілейна, Аврора Миронівська за двома строками сівби (25 вересня та 5 жовтня) після попередника соняшник варіювала від 2,14 до 7,13 т/га, сорт МІП Лакомка – 1,33–5,12 т/га, Подолянка – 2,90–5,96 т/га (табл. 3).
Найкращі показники урожайності після попередника соняшник у 2019 р. за двома строками сівби (25 вересня, 5 жовтня) визначили у сорту МІП Фортуна, який перевищував за урожайністю сорт-стандарт на 2,22 та 0,26 т/га відповідно. У 2020 р. за першого строку сівби 25 вересня та у 2021 р. за строками сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт МІП Ювілейна мав перевагу над стандартом на 0,69, 0,92 та 0,02 т/га відповідно. При сівбі 25 вересня високу середню урожайність за три роки дослідження продемонстрував сорт МІП Ювілейна (5,52 т/га) (рис. 1). За другого строку сівби 5 жовтня найкращі значення середньої урожайності отримали сорт-стандарт Подолянка (5,15 т/га) та МІП Фортуна (5,04 т/га).
Середня врожайність досліджуваної вибірки сортів пшениці за сівби 25 вересня та 5 жовтня вирізнялася після попередника соя від 1,81 до 7,76 т/га. Максимальну врожайність у сорту пшениці твердої озимої МІП Лакомка отримали за сівби 25 вересня у 2019 та 2021 рр. (6,07 і 5,49 т/га відповідно). Після попередника соя за першого строку сівби (25 вересня) вагому урожайність відмічали у сорту пшениці м’якої озимої МІП Ювілейна у 2019 р. – 7,76 т/га та 2022 р. – 3,99 т/га відповідно. Максимальну врожайність зафіксували в 2021 р. в сорту МІП Фортуна (7,14 т/га), що на 1,05 т/га перевищував сорт–стандарт Подолянка (6,09 т/га) за першого строку сівби (25 вересня) (табл. 4).
Водночас спостерігали сортову реакцію. За першого строку сівби (25 вересня) вищу середню урожайність 6,24 т/га за три роки встановлено у сорту МІП Ювілейна (рис. 2). За двома строками сівби високе середнє значення урожайності спостерігалось у сорту МІП Фортуна (відповідно 5,46 та 5,47 т/га).
Незалежно від строків сівби середня врожайність для досліджуваної вибірки сортів після попередника соя була вищою і варіювала від 2,86 до 6,63 т/га порівняно з попередником соняшник – 2,39–5,76 (рис. 3). У сприятливі 2019 і 2021 рр. після попередників соняшник і соя всі сорти мали вищу урожайність за сівби 25 вересня. Одним із чинників для отримання своєчасних і дружних сходів культури є правильно обраний строк сівби, який значно впливає на величину врожаю зерна. Варто зазначити, що негативний вплив першого строку сівби (25 вересня) посилювався посушливими умовами вегетаційного періоду 2019/20 р. (особливо у вересні 2019 р. випало найменше опадів, min = 11,7 мм, що негативно вплинуло на розвиток рослин пшениці, а в майбутньому обумовило низький рівень урожайності).
ВИСНОВКИ
Встановлено досить суттєвий вплив погодних умов на врожайність пшениці озимої, що великою мірою залежала від гідротермічного режиму впродовж вегетаційного періоду. В умовах зміни клімату соя залишається кращим і надійним попередником для пшениці озимої, забезпечує вищий врожай зерна.
За результатами трирічного дослідження (2019–2021 рр.) встановлено, що найкращим строком сівби пшениці озимої в умовах центрального Лісостепу України є початок другої п’ятиденки третьої декади вересня (25 вересня). За результатами дослідження сортових відмінностей визначено, що найбільшу врожайність у цілому по досліду мали сорт МІП Ювілейна (6,24 т/га) за першого строку сівби (25 вересня) та сорт МІП Фортуна (5,46 та 5,47 т/га) за сівби 25 вересня і 5 жовтня.
Р. М. Лось, В. В. Кириленко, О. В. Гуменюк, Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН України; Н. С. Дубовик, Білоцерківський національний аграрний університет
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
