22 Жовтня 2021

Управління рослинними рештками на полі

Далеко не кожному господарству з різних причин вдається ефективно управляти пожнивними залишками в полі. Тим часом грамотний підхід до цього питання не тільки значною мірою визначає вибір оптимальної технології вирощування сільгоспкультур, а й безпосередньо впливає як на кількість, так і на якість врожаю.

Збільшення виробництва зерна неминуче призводить до підвищення кількості соломи. Вважається, що на кожну тонну зерна припадає тонна соломи. При цьому навіть широке впровадження у виробництво в останні кілька десятиліть напівкарликових сортів зернових і низькорослих гібридів просапних культур істотно не вирішує проблему, адже проста калькуляція показує, що із зростанням врожайності вихід соломи залишається незмінним.

Ефективне управління рослинними рештками особливо актуальне у зв’язку зі зменшенням їх потреби для тваринництва. Відсутність необхідних машин у господарствах і недосконалість технологій ще в недалекому минулому призводили до того, що частину площ просто випалювати. Але ж солома – це не просто відхід виробництва, який необхідно утилізувати. При грамотному використанні пожнивні залишки є цінним органічним добривом. Наприклад, у США частка соломи в загальному обсязі органічних добрив, які використовують господарства, перевищує 55%. У Німеччині 45% виробленої соломи заробляють у ґрунт. У Франції майже 80–85% соломи заорюють як добриво або використовують у тваринництві (з подальшим внесенням на поля солом’яно-гнойової суміші).

За різними оцінками, при загортанні рослинних решток у ґрунт буде повертатися на 1 га ріллі в середньому 15–18 кг азоту, 6–8 кг фосфору, 24–36 кг калію. Солома також містить певну кількість сірки, кальцію, магнію, різні мікроелементи. Вона – найважливіше джерело вуглецю для утворення гумусу.

З огляду на це видаляти солому з поля без шкоди для запасів гумусу і родючості ґрунтів, на думку фахівців, можна не частіше, ніж один раз у чотири роки, а на ґрунтах із низьким вмістом гумусу і калію – один раз у п’ять-сім років.

Крім того, що пожнивні рештки беруть участь в процесі гумусоутворення, вони сприяють накопиченню вологи у ґрунті й інтенсифікації життєдіяльності ґрунтової біоти, перешкоджають виникненню водної та вітрової ерозій.

У цьому контексті грамотний менеджмент рослинних решток – ключовий чинник, що визначає вибір технології вирощування сільгоспкультур і послідовність агротехнічних прийомів.

ВИСОТА ЗРІЗУ І ПОДРІБНЕННЯ СОЛОМИ

Насамперед сільгоспвиробник повинен навчитися прогнозувати, скільки соломи буде утворюватися на кожному конкретному полі, беручи до уваги культуру, сорт і врожайність.

Крім цих показників, на кількість і стан маси, що залишається в полі, безпосередньо впливають висота зрізу, ступінь подрібнення та рівномірність розподілу соломи.

Так, наприклад, для традиційних і мінімальних систем обробітку ґрунту рекомендована висота зрізу, на думку більшості агротехнологів і практиків, має бути в межах 5–8 см, щоб забезпечити проведення подальшого обробітку і поліпшення умов розкладання пожнивних решток. І навпаки, для системного No-till або подальшого прямого посіву набагато кращим буде високий зріз. Основний критерій тут – висота стерні: вона не повинна ускладнювати роботу сівалки. В цьому контексті підбір і налаштування жатки потрібно розглядати в комплексі з функціоналом і можливостями машини, що використовується для сівби.

Управління рослинними рештками на полі3
Прибирати солому з поля без шкоди для родючості ґрунтів, на думку фахівців, можна не частіше, ніж один раз у чотири роки

Жатками регулюється не тільки висота зрізу культури, а й подрібнення стебел – при збиранні просапних культур. При цьому робочі органи мають бути в хорошому стані, інакше подрібнення виявиться неповноцінним.

Іншим вкрай важливим із точки зору якості подрібнення і розподілу пожнивних решток інструментом комбайна є соломоподрібнювач.

При цьому експерти рекомендують звертати якнайпильнішу увагу на стан ножів не тільки інженерній службі господарства, а й агроному. При оптимальній завантаженості комбайна заміну ножів фахівці, як правило, радять робити щороку. Також слід раз у сезон перевертати ножі. У більшості випадків це зручно зробити під час переоснащення комбайна після збирання ранніх зернових і зернобобових культур.

Наприклад, у комбайнах Claas функцію подрібнення соломи виконує подрібнювач Special Cut. Але оскільки їх висока продуктивність дає змогу використовувати широкозахватні жатки – понад 7 м завширшки, то в цих випадках потрібна додаткова система активного розподілу. У Claas вона називається Active Spreader. Розподільник забезпечує точне і рівномірне розкидання подрібненої соломи на ширину до 9,3 м. Для цього рослинна маса подається через два ротори зустрічного обертання, які пришвидшують її рух.

Для забезпечення рівномірного розподілу решток по поверхні поля комбайни повинні мати не тільки подрібнювачі соломи або стеблеподрібнювачі на кукурудзяних жатках, а й половорозкидач. При цьому рівень (кут) розкидання як на соломоподрібнювачі, так і на половорозкидачі (на яких це можливо) необхідно регулювати залежно від ширини проходу комбайна і маси культури, яку збирають.

Вся солома має лягати, як захисне покривало, на всю ширину проходу комбайна. Досягається це регулюванням обертів вентилятора соломорозкидача і справною роботою його механізму. Будь-які компроміси тут неприйнятні, адже скупчення рослинних решток може істотно ускладнити роботу не тільки ґрунтообробних машин, а й сівалок.

РОЗПОДІЛ РОСЛИННИХ РЕШТОК

Після проходу зернозбиральної техніки в ідеалі необхідно використовувати штригельні (пружинні) борони, які завдяки рівномірному розподілу соломи створюють сприятливі умови для подальшого обробітку ґрунту і перешкоджають поширенню хвороб і розмноженню шкідників.

Особливо гостро постає питання рівномірного розподілу рослинних решток по поверхні поля, якщо в господарстві практикується технологія No-till.

Найчастіше для цієї мети застосовують машини з діаметром прута від 9–11 і до 16 мм. Такі агрегати випускають компанії Bourgault, Degelman, Brant, Morris та інші.

В ідеалі штригельні борони потрібно застосовувати дворазово впоперек напрямку збирання. Комбайни з різних причин не забезпечують ідеального розподілу. Наприклад, машина може зупинитися на невеликий ремонт, а за цей час сформується купка соломи.

ПОДАЛЬШИЙ ОБРОБІТОК

Після розподілу доля пожнивних решток буде залежати від технології обробітку ґрунту, що практикується в господарстві. При традиційній системі землеробства рослинні рештки мають бути якісно подрібнені й рівномірно розподілені – як по всій площі поля, так і по глибині орного шару. Це забезпечує їх максимально швидке розкладання і не створює перешкод і бар’єрів для подальшого росту та розвитку рослин.

Однією з найбільш поширених технологій, що забезпечують якісну підготовку ґрунту, є лущення або дискування відразу після збирання врожаю на глибину 10–15 см. Далі, через певний час, виконують оранку поля на глибину не менше ніж 22 см, а під деякі культури – до 30 см.

Upravlinnya-roslynnymy-reshtkamy-na-poli2При мінімальних або консервуючих системах обробітку ґрунту агроном має приділяти основну увагу створенню та підтриманню необхідного рівня мульчі на поверхні ґрунту. Цей шар, що, як правило, формується впродовж кількох років, виконує роль своєрідної ковдри, захищаючи ґрунт від висихання, вивітрювання, впливу високих температур тощо.

Для отримання мульчі експерти радять використовувати агрегати, що працюють за принципом «дрібно перемішувати». Розташовані в верхньому шарі ґрунту, добре подрібнені рослинні рештки отримують рівною мірою доступ до вологи і кисню, необхідний для їх швидкого розкладання.

Найчастіше для цієї операції використовують короткі дискові знаряддя з глибиною ходу дисків 3–8 см при первинній обробці стерні та 10–12 см – при повторній. Дуже ефективно показують себе і стерньові культиватори з частим розташуванням робочих органів. Глибина обробітку ідентична в обох випадках. Маючи багаторядну конструкцію (чотири і більше рядів стійок), культиватор має перевагу, якщо взяти до уваги поліпшення розподілу соломи по полю (дисковий агрегат цього не робить) і вирівнювання поверхні поля вже при першому пожнивному обробітку.

Однак приймати остаточне рішення щодо використання тих чи інших знарядь і необхідної кількості обробітків потрібно в кожному конкретному випадку.

ДОДАТКОВЕ ПОДРІБНЕННЯ

Останнім часом дедалі більшою популярністю користуються мульчери, наприклад, Schulte FX-318, 315, Quivogne BL і BP та ін. Проте, на думку деяких фахівців, для цієї мети оптимально все ж використовувати дискові борони.

Сьогодні серед аграріїв великим попитом користуються короткі дискові борони, які, як правило, оснащені двома рядами ріжучих дисків і мають у своїй комплектації коток. Опціональним обладнанням може бути додатковий коток-подрібнювач. Останній призначений для попереднього зрізання довгостеблових пожнивних решток, перш ніж вони потраплять під диски. Такий прийом помітно полегшує хід машини й підвищує якість обробітку.

На кукурудзяній стерні котки-подрібнювачі успішно конкурують із мульчерами, які завдяки активним обертовим інструментам краще подрібнюють і розплющують рештки стебел, але не можуть працювати безпосередньо в ґрунті. Зокрема, в комбінації з короткими дисковими боронами або культиваторами котки-подрібнювачі дають змогу поєднати подрібнення органічних решток із обробітком ґрунту. Це не тільки є перевагою з точки зору механічної боротьби зі шкідниками, а й пришвидшує процеси розкладання органічної маси. При цьому, на відміну від культиваторів або зубових борін, котки-подрібнювачі внаслідок постійного обертання практично не схильні до забивання, а їх велика площа опори не дає їм надто заглиблюватися у ґрунт.

Читати по темі: Подготовка чистого и занятого пара

У зв’язку з цим інтерес для сільгоспвиробників також може становити спільна розробка компаній Kemper і John Deere із назвою StalkBuster, призначена для подрібнення кукурудзяних решток безпосередньо під жаткою самохідного кормозбирального комбайна. Її застосування дає змогу знищити середовище, в якому зимує шкідник – кукурудзяний метелик, і зменшити ризик зараження ґрунту фузаріозом. З огляду на це, додаткова операція з мульчування більше не потрібна. StalkBuster вбудований у несучу раму ротаційної жатки від Kemper. Спеціальний ціп подрібнює кожен ряд стерні, перш ніж колеса кормозбирального комбайна і транспортних засобів зможуть прим’яти його. В підсумку стебла не тільки зрізаються, а й подрібнюються на маленькі шматочки.

ВНЕСЕННЯ АЗОТУ І ДЕСТРУКТОРІВ

Чинниками, які ускладнюють загортання і розкладання соломи, є не тільки недостатній ступінь подрібнення, слабке перемішування, а й недостатній вміст азоту як в самій соломі, так і в ґрунті. При стабільній врожайності колосових культур 5 т/га цілком виправданим є внесення азоту в дозі 15–40 кг/га за д.р. безпосередньо під обробіток стерні або одночасно.

На полях із вмістом гумусу понад 3% доза компенсаційних добрив має становити не більше ніж 30 кг/га (у діючій речовині). Якщо в господарстві вважають це необхідним і доцільним, можна також використовувати біопрепарати, а саме: деструктори для активізації розкладання соломи.

Деструкторами іноді називають мікробіологічні препарати, призначені для пришвидшеного розкладання у ґрунті рослинних решток, що залишаються в полях після збирання сільськогосподарських культур. Правильніше їх називати біодеструкторами, оскільки розкладання відбувається під дією біоагентів грибної або бактеріальної природи, що входять до їх складу.

Мікробіологічний препарат необхідно внести і загорнути у ґрунт після збирання попередника. Бажано, щоб цей прийом збігся за часом із внесенням азотних добрив. У цьому випадку азот виступає в ролі їжі для корисних мікроорганізмів, і процеси мінералізації рослинних залишків протікають швидше.

Необхідність у застосуванні біодеструкторів з’явилася в останні роки, коли стало помітним повсюдне збіднення біорізноманіття ґрунтів. Внаслідок інтенсифікації рослинництва, заміни науково обґрунтованих сівозмін на економічно вигідні пришвидшилася деградація мікробіоти ґрунтів, знизилась їх супресивність. Відзначається зниження вмісту корисних мікроорганізмів, які відповідають за розкладання органічних решток. Відбувається зсув рівноваги в бік патогенної мікрофлори, яка є причиною різних захворювань сільськогосподарських культур, наприклад, кореневих гнилей зернових.

Часом пожнивні рештки лежать нерозкладеними у ґрунті впродовж кількох років. Захворювання, що викликаються, наприклад, грибами роду Fusarium, є бичем для озимої пшениці в ланці сівозміни «кукурудза – озима пшениця».

Для вирішення всіх цих проблем було запропоновано мікробіологічні препарати, які містять культури корисних грибів і бактерій, здатних швидко розкладати рослинні, пожнивні рештки і пригнічувати патогенну мікрофлору, що на них розвивається.

Використання деструкторів сприяє відновленню та збереженню родючості ґрунтів, отриманню відчутно більшого врожаю сільськогосподарських культур. Водночас потрібно розуміти, що відновлення родючості ґрунтів, біорізноманіття та активності корисної мікрофлори – це не моментальний процес, він не завершується після одноразового застосування препаратів.

Коли ж говорити про головне призначення таких біопрепаратів –
активацію розкладання, то їх доцільно використовувати при великій кількості рослинних решток на поверхні поля відразу після збирання зі швидким загортанням у ґрунт. Безумовно, у зв’язку з цим застосування деструкторів стерні є ефективним прийомом.

Інше питання – готовність аграріїв виділяти кошти на ці препарати, зазнаючи додаткових витрат, коли відчути пряму вигоду від їх застосування досить складно. Крім того, для препаратів біологічного походження дуже важливі умови їх застосування (досить вузькі рамки температури, вологості та деяких інших параметрів), які далеко не завжди бувають сприятливими. Відтак аграрії часто стикаються з тим, що розкладання решток відбувається впродовж більш тривалого періоду часу, ніж це очікувалося.

Отже, при розумному підході до використання і правильному управлінні рослинними рештками на полях можна поліпшити родючість ґрунтів, їх фітопатологічний стан, а також заощадити кошти на застосування добрив.

Юрій Гринько, оглядач

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Непродуктивні гектари: засолення й осолонцювання ґрунтів

Аграрії відчувають зміни клімату «на собі». Збільшення...

Індекс NDVI: як він робить життя агронома простішим

У точному землеробстві часто використовуються різні вегетаційні...

Погода

Kyiv
чисте небо
14.8 ° C
16.5 °
14.1 °
41 %
1.3kmh
0 %
Пт
14 °
Сб
11 °
Нд
8 °
Пн
7 °
Вт
11 °