21 Жовтня 2021

Урожайність соняшнику за різних систем удобрення

Фон живлення є одним із визначальних чинників у технології вирощування соняшнику. Внесення добрив збільшує вміст у ґрунті доступних для рослин елементів мінерального живлення, і тим самим змінюється хімічний склад ґрунту, його фізичні та інші властивості. Покращення мінерального живлення позитивно впливає на проходження процесу фотосинтезу, сприяє підвищенню продуктивності рослин, поліпшенню якості насіння.

ЖИВЛЕННЯ СОНЯШНИКУ

Соняшник досить вибагливий до поживного режиму ґрунтів порівняно з іншими польовими культурами. Для формування 1 ц врожаю насіння соняшник виносить із ґрунту 6,5 кг азоту, 2,7 кг фосфору і 15,5 кг калію. Проте, незважаючи на високий винос калію із ґрунту, на чорноземних ґрунтах соняшник більшою мірою потребує азотних і фосфорних добрив. За даними низки літературних джерел, на формування 1 т насіння соняшник використовує близько 42 кг азоту, 18 кг фосфору, 85 кг калію, хоча ці величини можуть варіювати за роками залежно від забезпеченості посівів вологою. Інші результати досліджень свідчать, що загальний виніс основних елементів живлення на посівах соняшнику становив: азоту – 4–5 кг/ц врожаю, фосфору – 5–7,5 кг/ц, калію – 3,5–9 кг/ц залежно від ґрунту та погодних умов року. Деякі вчені стверджують, що для формування врожаю насіння на рівні 2,5 т/га соняшнику потрібно N – 125–150 кг/га; Р2O5 – 50–62,5 кг/га; К2О – 250–300 кг/га.

Споживання рослинами елементів живлення значною мірою визначається запасами вологи у ґрунті: чим краще рослини забезпечені вологою, тим більше елементів живлення вони споживають, і навпаки.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБРИВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СОНЯШНИКУ

Польові дослідження проводили у 2017–2019 рр. на дослідному полі кафедри біології та агрономії ЛНУ ім. Тараса Шевченка (кліматична зона – Степ). Метою роботи було дослідження впливу та оцінка ефективності різних видів мінеральних добрив під час вирощування соняшнику.

У дослідах використовували такі варіанти удобрення: амофос 60 кг/га + аміачна селітра 60 кг/га; Agristart ActiBION 100 кг/га + аміачна селітра 50 кг/га; діамофоска 100 кг/га + аміачна селітра 50 кг/га. Отримані результати порівнювалися з контролем без добрив.

Діамофоска – це високоефективне, концентроване, гранульоване азотно-фосфорно-калійне добриво. Характеризується високою концентрацією поживних речовин, вирівняним гранулометричним складом, хімічною однорідністю. Вміст усіх елементів у одній гранулі дає можливість рівномірно розподілити поживні елементи у ґрунті, забезпечити збалансоване живлення рослин впродовж усього періоду вегетації.

Показник значення масової частки загального азоту (діамофоска марки 10:26:26) – не менше ніж 9–10%. Масова частка загальних фосфатів у перерахунку на Р2О5 – 25–26%. Масова частка загального калію К2О – 25–26%. Масова частка води – не більше ніж 1,5%.

Agristart ActiBION – це мікрогранульоване NPK добриво для ультралокального внесення під час сівби разом із насінням у насіннєве ложе. Характеризується високою концентрацією водорозчинного фосфору (P2O5), поступовим вивільненням стабільного азоту, необхідного для задоволення початкових потреб рослин. Містить мікроелементи, органічну складову у вигляді солей гумінових кислот, стимулятор росту.

Читати по темі: Негативні чинники при вирощуванні соняшнику та заходи боротьби з ними

Ґрунти дослідних ділянок – чорноземи звичайні на лесових породах із товщиною гумусового шару 65-80 см. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту (за Тюріним) – 3,8-4,2%, валового азоту – 0,21-0,26%, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 105-150 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору – 84-115 мг/кг, обмінного калію (за Чиріковим) – 81-120 мг/кг ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слаболужна.

Умови зволоження ґрунту в досліджувані роки різнилися як за кількістю опадів, так і за рівномірністю їх випадання. Найбільше опадів було у 2017 р. – 233 мм, найменше їх випало в 2019 р. – 155 мм. Гідротермічні умови в 2018 р., порівняно з 2017 та 2019 рр., були більш оптимальними як за мінімальною відносною вологістю повітря у період цвітіння (45,8%), так і за рівномірністю випадання опадів.

Найбільший вплив на показники росту та розвитку рослин соняшнику за роки досліджень спостерігали у досліді з використанням як мінерального добрива діамофоски (табл. 1).

Таблиця 1. Показники росту та розвитку рослин соняшнику за різного мінерального живленняПозитивний вплив удобрення на формування листкової поверхні у рослин соняшнику становив 24,2% – у досліді амофос 60 кг/га + аміачна селітра 60 кг/га, 28,1% – з використанням Agristart ActiBION 100 кг/га + аміачна селітра 50 кг/га та 29,6% – у досліді з діамофоскою 100 кг/га + аміачною селітрою 50 кг/га. Фон мінерального живлення також позитивно впливав на польову схожість соняшнику (від 84,3% в контролі до 93,8% у варіанті з використанням добрива діамофоска), висоту рослин, діаметр стебла та кількість листків.

Застосування рекомендованої дози мінерального добрива діамофоска для Південного Степу України забезпечило приріст діаметра кошика на 34% порівняно з контролем. Маса насіння у кошику зросла на 32%, що зумовило підвищення біологічної урожайності соняшнику (табл. 2).

Таблиця 2. Біологічна структура врожаю соняшнику за різного рівня мінерального живленняЗагальна врожайність виявилася найбільшою в досліді з використанням добрива діамофоска – 27,4 ц/га. Різниця між варіантами з використанням Agristart ActiBION і загальноприйнятої технології (амофос 60 кг/га + аміачна селітра 60 кг/га) була незначною – 26,1 ц/га та 26,4 ц/га відповідно. Найменшу врожайність показав контрольний дослід без використання добрив 16,6 ц/га (табл. 3).

Таблиця 3. Врожайність соняшнику за різного рівня мінерального живлення (середня за 2017-2019 рр.)ВИСНОВКИ

Застосування досліджуваних мінеральних добрив сприяло збільшенню основних показників росту та розвитку соняшнику (висоти рослин, діаметра стебла, кількості листків, площі листкової поверхні).

Суттєвим був вплив добрив на масу насіння в кошику, яка за дії мінеральних добрив збільшувалася з 30,5 г у контрольному варіанті до 49,7 г у досліді з використанням діамофоски.

Найбільшу врожайність було отримано в досліді з застосуванням суміші діамофоска 100 кг/га + аміачна селітра 50 кг/га: вона становила 27,4 ц/га.

С. В. Маслійов, д-р с.-г. наук, В. В. Степанов, С. В. Шквар,  Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка,  І. І. Ярчук, д-р с.-г. наук, Дніпровський державний агроекономічний університет

Опубліковано в журналі “Агрогом”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Фомопсис соняшнику

ЗБУДНИК, ЗНАЧЕННЯ І ГЕОГРАФІЯ ПОШИРЕННЯ Фомопсис (рак стебла) –...

Погода

Kyiv
чисте небо
16.1 ° C
16.5 °
15.5 °
51 %
0.5kmh
0 %
Чт
16 °
Пт
16 °
Сб
11 °
Нд
7 °
Пн
6 °