Фермерське господарство «Пургін», що на Львівщині, має в обробітку 1000 га. До поточного агрономічного сезону у сівозміні по 25% займали соя, соняшник, озимі ріпак та пшениця. Втім, станом на тепер підприємство зробило ставку на озимі культури, адже бачить в них більшу рентабельність. Площі збільшили до 60% – по 30% озима пшениця і озимий ріпак. Відповідно під соєю та соняшником площі зменшилися до 40%, які культури розподіляють також порівно.
У господарстві на початок серпня вже закінчують збирати озимий ріпак, середня урожайність становить 47 ц/га. Василь Дишник, який другий сезон обіймає посаду головного агронома у ФГ «Пургін», результатом задоволений, має великі сподівання і на інші культури, попри те, що весняні заморозки внесли свої корективи у розвиток культур.
Агроном: Яку середню врожайність отримали по ріпаку минулого сезону, яку показали інші культури?
Василь Дишник: Минулого року ріпак показав 43 ц/га, озима пшениця – 73 ц/га, по літніх культурах недобрали: соняшник під час цвітіння і наливу потрапив у велику спеку, як результат – мали 22 ц/га; що ж до сої, то у сівозміні вона випала на закислені ґрунти і вдалося вийти лише на 33 ц/га.
Цього року, можливо, на кінець збиральної кампанії по ріпаку вийдемо на 44 ц/га. Ближче до збору ми орієнтувалися на значно нижчий урожай, закладали 38–40 ц/га через весняні приморозки. Втім, хоч ріпак і невисокий, він набрав масу, розгілкувався, спрацювали вчасно добривами, також додала і волога під налив.
Пшениця на вигляд достойна, вся стоїть, чекає збирання. Розраховуємо на 80 ц/га, можливо, трохи більше. Про літні культури рано говорити, вигляд мають непоганий, хоча соя довго сиділа у ґрунті через погодно-кліматичні катаклізми, наразі не дотягує по росту, але сподіваюся на 40 ц/га. По соняшнику були проблеми також, ми рано посіяли, пішов холод, опади, і наша ґрунтова схема навіть трохи притиснула сходи, культура була слабкою і повільно розвивалася, втім, маємо надію зібрати 30–35 ц/га.
А.: Яким сортам / гібридам віддаєте перевагу по кожній з культур, чому?
В. Д.: Почнемо з ріпаків. Обираю гібриди, спираючись на результати, досвід і побачене під час Днів поля та семінарів. 60% займають ріпаки DSV, адже вони не лише досить відомі, а й є одними з найкращих на ринку. Гібрид Дюк цього року дав 48 ц/га, Дактарі – 46 ц/га. Є в лінійці посівів й інші гібриди, однак вони себе слабше зарекомендували, під урожай 2026 р. будемо їх змінювати, можливо, щось з Лімагрейн і Dekalb. Точно домінуватимуть у нас гібриди DSV Дюк і Дактарі, можливо, спробуємо новинки від цього бренду.
Читати по темі: Рахуючи прибуток із гектара: як аграрії адаптуються до вимог ринку
По пшениці маємо еліту сортів Патрас (DSV) і Артіст (DSV), восени будемо їх масштабувати у промислові посіви. Є також перша репродукція сорту Реформ та друга репродукція Талант (КВС). На осінь плануємо брати також еліту, швидше за все, сорти DSV, поки що не визначилися. Намагаємося щороку проводити сортооновлення, висіваючи лише першу і другу генерацію, – це впливає на врожайність і якісні показники насіння.
Соя – Ментор від Євраліс – старий, але стабільний, перевірений сорт. Соняшник – Конді, Арізона від «Сингенти» і гібрид Санрок від «Іфагрі» під експрес-технологію взяли на свіжі землі, які ми лише розкорчували, щоб краще було боротися з бур’янами.
А.: Яка ваша думка про введення додаткового 10% мита на експорт сої та ріпаку?
В. Д.: Наше господарство напряму не експортує, продаємо на місцевому ринку або ж розраховуємося сільгосппродукцією з компаніями-постачальниками основних матеріально-технічних ресурсів. Гадаю, це мито все одно вплине на дрібного фермера, адже ціна просідає, 4000–5000 грн мінус на ріпаку на тонні – це болісно, добре, хоч урожай цього року маємо.
А.: Яка технології обробітку ґрунту застосовуються у господарстві?
В. Д.: Під ріпак після стерні пшениці, як тільки комбайн виїхав із поля, щоб іще була волога, заорюємо плугом з важкими котками, і після цього проходить посівний комплекс. Ця технологія робоча і ефективна для нас. Під пшеницю – одразу після збору ріпаку роблю мінімальний обробіток для провокації падалиці ріпаку, потім проходить лущильник на глибину до 10–12 см, пізніше посівний комплекс. Після сої та соняшнику робимо глибоке рихлення на глибину 40–45 см, намагаємося проривати, щоб волога зберігалася у нижніх шарах, а також дати доступ кисню в нижні шари ґрунту, на відповідну глибину.
А.: Розкажіть детальніше про систему живлення у господарстві.
В. Д.: Минулого року купували універсальну формулу добрив IFAGRI NPK(S) 10–20–20 (7), де 7 – загальна сірка, і ще одну формулу з акцентом на фосфор – IFAGRI NPK(S) 10–28–15 (5). Добрива гарно спрацювали, плюс мають чітку структуровану форму гранули, тому можна вносити як сівалкою, так і розкидачем.
Вперше спробували комбінацію тіосульфату (Thio-Sul®) разом із КАС, результати поки що тішать, якщо дивитись на врожайність озимого ріпаку. Окрім цього, КАС з
Thio-Sul® знімає багато питань щодо зберігання та внесення, зокрема, можна зберігати при мінус 10–15°C, а вносити до мінус 5°C з тіосульфатом. Просто змішується і за один прохід вносимо разом азот і сірку. Вносимо по ріпаку 20% від об’єму КАСу, по пшениці –15%, на весну 2026 р. спробую збільшити норму тіосульфату на рівні 20% як на ріпак, так і на пшеницю.
На пшеницю вносив також сульфат амонію по 120 кг/га, намагався досягти максимального кущіння пшениці, а також якісних показників самого зерна; бункер і аналіз покажуть, чи спрацювало.
А.: Як щодо стартових добрив, позакореневого підживлення, є досвід?
В. Д.: Працювали Редонік АНТИСТРЕС АМІНО та Редонік ФОСФІТ ТУРБО на тлі весняних заморозків, адже озимі культури потребували зняття природного стресу та відновлення. Якщо говорити про ціну та якість, то воно того варте. На сою брали МОЛІБДЕН ТУРБО, оскільки це важливий мікроелемент для сої, особливо завдяки його ролі у фіксації азоту в симбіозі з бульбачковими бактеріями.
А.: А як щодо системи захисту, яким препаратам віддаєте перевагу?
В. Д.: Цього року ми на 70% перейшли на захист продукцією IFAGRI з 40% минулого року. Якісні препарати, які стоять на одному рівні з оригінаторами. Працюють гарно, з ними немає проблем. Окрім цього, менеджери «Ерідон» швидко реагують на замовлення цих ЗЗР, та й загалом іншої продукції, консультують, які саме препарати і коли краще вносити.
Навесні були проблеми зі шкідником на ріпаку, увійшли у вихідні, телефоную менеджеру зі збуту – одразу питання вирішилося, препарат був у нас оперативно. Плюс в «Ерідоні» прийнятна для фермера фінансова складова: діє безліч програм, у тому числі відтермінування зі сплати коштів, вона зручна для ефективного ведення господарства у нестабільні часи. Ми вже зараз маємо на складі ґрунтові препарати під осінню посівну, зокрема, гербіцид Азофол із можливістю розрахуватися до кінця місяця. Ми збираємо ріпак, продаємо і розраховуємося.
Менеджер з агрономічних питань компанії «Ерідон» також завжди цікавиться, як і що в господарстві, яка врожайність, проводить консультації, з’ясовує, які проблеми, які шкідники і хвороби насуваються, працюємо з ним на випередження.
А.: А чим протруюєте насіння сої?
В. Д.: Брали Мерівон® Про (BASF) з імідаклопридом та біостимулятором Ерайз.
А.: Чи були якісь нестандартні проблеми у цьому сезоні, якщо так, то які рішення вам допомогли?
В. Д.: Ґрунтовий препарат Фортендо гарно спрацював по соняшнику по бур’янах і тривалий період утримував поле чистим навіть при тому, що ми внесли менше рекомендованої норми. Гарно зарекомендував себе фунгіцид Діканто – застосовували його на соняшнику.
Баскайд – фунгіцид із комбінацією діючих речовин боскалід і піраклостробін брали для боротьби зі склеротиніозом по сої. Інсектицидом Інстрайкер працювали по пшениці, бо була сильна попелиця, даю його і на інші культури приблизно по 100 гр/га і не маю проблем зі шкідниками. Інсектицид Райнер Стар вносимо зараз по кошику.
А.: Які ваші очікування від нового сезону? Що можете побажати нашим читачам?
В. Д.: Єдине очікування – щоб війна закінчилася. Якщо ж говорити про озимі культури, то сподіваюся зібрати не менше, ніж попереднього року, а по літніх культурах хочеться більше, ніж торік. Очікуємо гарних врожаїв, привабливих цін і сприятливої погоди. Бажаю такого і читачам. А для цього необхідно завжди пильнувати поле, здійснювати погодинний контроль. Прислухатися до порад, навчатися, вивчати досвід, адже агрономія – така сфера, де багато чого може змінитися не лише за рік, а й за годину.
А.: Дякуємо за розмову.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
