24 Жовтня 2021

Внесення добрив під картоплю

Коріння – незамінний постачальник поживних речовин, необхідних для росту та розвитку картоплі. Деякі хитрощі при внесенні добрив сприяють отриманню більш високих врожаїв.

Щоб отримати високий врожай картоплі, варто ґрунтовно підготуватися, насамперед розробивши власну стратегію внесення добрив. Питань виникає багато. З огляду на потреби рослин, найперше слід визначитися, які добрива будуть використані – мінеральні чи органічні, потім необхідно скласти календар їх оптимального застосування, адже підживлення картоплі часом буває не менш ефективним, ніж основне внесення добрив.

АЗОТНЕ ЖИВЛЕННЯ

Слід також визначити, коли і в яких кількостях картоплі потрібен буде азот у мінеральній формі. В дослідах, проведених у Німеччині, розглядалися варіанти із внесенням повної дози добрив (200 кг N/га) при посадці та запланованої кількості добрив у кілька прийомів із найпізнішим – у фазу цвітіння.

Дробове внесення запланованого обсягу добрив сприяло зростанню врожайності одного з сортів картоплі (рис. 1). При цьому частка дрібних бульб дещо скоротилася, а товарної картоплі, навпаки, збільшилася.

Рис. 1. Зміна відносної урожайності картоплі залежно від строків внесення добрив, %
Рис. 1. Зміна відносної урожайності картоплі залежно від строків внесення добрив, %

Необхідно взяти до уваги особливості місця проведення досліду: на глинистих ґрунтах ефекту від дробового внесення азотних добрив можна очікувати на пізньо­стиглих сортах, призначених для приготування картоплі фрі. Під час експерименту розглядали два середньоранніх сорти – Фонтане і Леді Розетта. Для пізньостиглих сортів на таких ґрунтах у фазу цвітіння можна вносити від 25 до 30% повної дози добрив.

Успіх підживлення зумовлює хороша вологозабезпеченість ґрунту. В разі браку вологи внесені з пізнім підживленням поживні речовини не потраплять у ґрунтовий розчин і залишаються недоступними для рослин. На легких ґрунтах для більш повного засвоєння поживних речовин (із пізнього підживлення азотними добривами) можна використати зрошення.

ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ НІТРИФІКАЦІЇ

Стабілізовані добрива для картоплі стримують перетворення азоту з амонійної форми в нітратну, тим самим зменшуючи втрати елемента в ґрунті, а також ризик забруднення довкілля. Наскільки позитивно позначиться використання інгібіторів нітрифікації на засвоєнні рослинами поживних речовин і урожайності – залежить від погодних умов. Період збереження «стабільності» визначається ґрунтовими температурами і кількістю опадів.

Наскільки позитивно позначиться використання інгібіторів нітрифікації на засвоєнні рослинами поживних речовин – залежить від погодних умов
Наскільки позитивно позначиться використання інгібіторів нітрифікації на засвоєнні рослинами поживних речовин – залежить від погодних умов

Результати дослідів із використанням інгібіторов нітрифікації варіювали в залежності від місця і року їх проведення. На окремих ділянках використання стабілізованих добрив підвищило врожайність на 5–6%.

На важких ґрунтах, а також у посушливі роки цей агротехнічний прийом не дав очікуваного результату. У холодні роки при вирощуванні ранньостиглих сортів існує небезпека того, що азот зі стабілізованих добрив «піде на користь» занадто пізно. На легких ґрунтах використання добрив з інгібітором нітрифікації можна розглядати як страховку: за несприятливих умов ризик вимивання азоту буде нижчим, хоча повністю його втрат уникнути не вдасться.

ДЕПОНУВАННЯ ДОБРИВ

Внесення добрив безпосередньо у прикореневу зону, так зване депонування, стає дедалі популярнішим агротехнічним прийомом, особливо в посушливих регіонах. Чи зможе він підвищити ефективність використання добрив рослинами картоплі?

Ідея полягає в тому, щоб поліпшити доступність поживних речовин за рахунок внесення їх у ґрунт на глибину залягання основної зони росту кореневої системи рослин і тим самим підвищити ефективність та коефіцієнт використання добрив. Однак цей прийом пов’язаний із низкою технічних і логістичних труднощів: крім великих обсягів посівного матеріалу при посадці, доведеться брати до уваги ще й великі обсяги внесених добрив.

Слід пам’ятати, що поживні речовини під час депонування у ґрунт поводяться по-різному. Так, нітрати, сульфати, а також бор і магній, що вносяться на легких ґрунтах, досить швидко вимиваються в нижні горизонти. Азот в амонійній формі та фосфати, навпаки, порівняно надовго затримуються в орному шарі.

Залежно від механічного складу ґрунту (в тому числі від вмісту глини) аналогічно поводиться і калій.

Рис. 2. Зміна відносної урожайності картоплі залежно від способу внесення добрив, %
Рис. 2. Зміна відносної урожайності картоплі залежно від способу внесення добрив, %

МІНЕРАЛЬНИЙ «ДЕПОЗИТ»

У проведених дослідах комплексні мінеральні добрива вносили у ґрунт локально на 5 см нижче рівня залягання бульб і на 10 см вліво або вправо від них. Внесення повної дози добрив депонуванням у ґрунт призвело до збільшення врожайності майже на 8%, при цьому частка дрібних бульб зменшилась (рис. 2).

Варіант розбивки дози добрив був не менш цікавим, при цьому половину вносили відразу, а другу половину – з підживленням при досягненні рослинами висоти 10 см. На ділянках із хорошим забезпеченням вологою такий прийом сприяв швидшому змиканню рядків.

Внесення мінеральних добрив і посадку картоплі можна проводити одночасно. Однак виконання двох операцій за один прохід пов’язане з деякими проблемами логістики
Внесення мінеральних добрив і посадку картоплі можна проводити одночасно. Однак виконання двох операцій за один прохід пов’язане з деякими проблемами логістики

ДОСЛІДИ З ОРГАНІКОЮ

Якщо вже при локальному внесенні мінеральних добрив виникають складнощі, які потребують додаткових витрат, то що говорити про спробу внутрішньоґрунтового внесення органіки?! До того ж органічні добрива містять хлориди, які перешкоджають накопиченню в бульбах крохмалю. Критично може бути розцінене й те, що допоставка азоту з органічних добрив припадає на пізні етапи розвитку рослин, а це, у свою чергу, сповільнює дозрівання картоплі й негативно вливає на лежкість бульб.

Рис. 3. Відносна врожайність картоплі залежно від способу внесення добрив на ділянці, яка не отримувала добрив тривалий період
Рис. 3. Відносна врожайність картоплі залежно від способу внесення добрив на ділянці, яка не отримувала добрив тривалий період

На легких ґрунтах, де кілька років не вносилися органічні добрива, застосування органіки шляхом депонування підвищило врожайність картоплі порівняно з суцільним поверхневим розподілом добрив (рис. 3). Однак на суглинках такого позитивного ефекту не спостерігалося (рис. 4).

Рис. 4. Відносна врожайність картоплі залежно від способу внесення добрив на достатньо удобрюваних органікою ділянках
Рис. 4. Відносна врожайність картоплі залежно від способу внесення добрив на достатньо удобрюваних органікою ділянках

При проведенні дослідів у 2014 році внесення органічних добрив (біошлам – відходи від біогазової установки) безпосередньо у прикореневу зону дало очікуваний результат. Але в 2015 році ефективність використання органічних добрив у більшості випадків виявилася меншою порівняно з мінеральними – врожайність картоплі була нижчою. І зовсім провальним став варіант із депонуванням органіки на суглинках (ділянка Гольденштед). Використання органічних добрив у дослідах в 2016 році спричинило позитивний ефект, при цьому депонування добрив порівняно з суцільним внесенням переваг не продемонструвало.

І знову причину слід шукати у відмінності умов вирощування картоплі. Ділянка з легкими ґрунтами до цього кілька років не бачила добрив і тому «із вдячністю» відреагувала на їх застосування. На ділянці з суглинистими ґрунтами, навпаки, завдяки регулярному внесенню органіки поживні речовини акумулювалися у ґрунті. Крім цього, такий ґрунт навесні нагрівається повільно, і так само повільно відбувається процес мінералізації поживних речовин з органічних добрив. Водночас саме такий ґрунт схильний до переущільнення. Ризик переущільнення зростає при внесенні добрив депонуванням навесні, коли висихає верхній шар ґрунту.

ВИСНОВКИ

Проведені досліди показали, що використовувати органіку доцільно при вирощуванні картоплі на технічні цілі та переробку. Досліди, які вивчають застосування органічних добрив під продовольчу картоплю і їх вплив на її якість, іще тривають, але перші результати вже виявили позитивну тенденцію: органічні добрива, внесені у ґрунт, сприяють зростанню врожайності й не впливають на смакові характеристики бульб.

ЦІННІСТЬ ОРГАНІКИ

Інтенсивне землеробство, швидкий розвиток хімізації, збільшення доз мінеральних добрив призводять до активної мінералізації гумусу – одного з основних показників родючості ґрунтів, тим самим спричиняючи зниження родючості. Так, інтенсивне використання навіть родючих чорноземних ґрунтів зумовлює втрату ними еластичності, зниження водопропускної здатності.

Своєчасне внесення органіки може вирішити цілу низку проблем. Зокрема, органічні добрива сприяють ущільненню ґрунту, відновленню його структури, збагаченню необхідними для рослин поживними елементами, тим самим підвищуючи родючість. Легкі ґрунти стають більш зв’язними, підвищується їх здатність утримувати поживні речовини, вологу і накопичувати гумінові кислоти. Крім цього, при розкладанні органіки активізується діяльність ґрунтових мікроорганізмів, завдяки чому поживні елементи, що містяться у важкодоступній для рослин формі, легше засвоюються їхньою кореневою системою. Також важливо наголосити, що, на відміну від мінеральних добрив, органіка проявляє значну післядію. Щоправда, неабияку роль тут відіграє сам ґрунт. Так, на легких ґрунтах післядія внесення органічних добрив зберігається два-три роки, а на важких – уже набагато більше – до 7 років. При цьому коефіцієнт використання азоту рослинами також різниться за роками. У перший рік після внесення органіки він становить 20–30%, у другий рік – 20%, на третій – близько 10%.

Картопля – культура, що дуже реагує на внесення добрив. При цьому високі врожаї можливі тільки при сумісному внесенні як органічних, так і мінеральних добрив. При розробці системи добрив під картоплю важливо брати до уваги низку чинників, зокрема, скоростиглість сорту і фазу росту. Так, відомо, що на початку росту картопля потребує відносно небагато поживних речовин, оскільки в цей період потреби в елементах живлення задовольняються за рахунок самої материнської бульби. А ось у фазу активного росту надземної маси, бутонізації та росту бульб картопля вже помітно відгукується на підживлення. Також варто зазначити, що ранньостиглі сорти краще реагують на мінеральні добрива, а пізньостиглі – навпаки, на органічні.

Людер Кордес, Кай-Гендрік Говінд, Німеччина

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Як позбутися грудок при збиранні картоплі

Минулого сезону серйозною проблемою для багатьох фермерів...

Зниження гербіцидних токсикозів у сівозміні з картоплею

При вирощуванні різних сільськогосподарських культур сьогодні важко...

Оптимізація роботи техніки для посадки картоплі

Неспіввісність проходів картоплесаджалки і гребенеутворювача – проблема, з...

Погода

Kyiv
рвані хмари
7.6 ° C
8.7 °
5.2 °
76 %
0.9kmh
75 %
Нд
7 °
Пн
8 °
Вт
11 °
Ср
11 °
Чт
14 °