Досвід зрошення в ТОВ «Агрохолдинг-2012». Інтерв’ю з агрономом господарства

637
Володимир Танасійчук агроном Новоушицького відділення ТОВ «АГРОХОЛДИНГ-2012»

На сьогодні в Україні зрошується близько 500 тисяч га земель. Аналізуючи погодні перипетії останніх років, розумієш, що ця цифра і надалі зростатиме. Посухи стають все частішими та тривалішими і охоплюють все нові території. До аграріїв з посушливої зони Півдня, які традиційно займаються рослинництвом на зрошенні, маючи доступ до води, все частіше починають приєднуватись господарства з більш забезпечених вологою регіонів.

ДОСЬЄ

Назва: Новоушицьке відділення ТОВ «Агрохолдинг-2012»

Місцезнаходження: с. Куча Новоушицького району Хмельницької області

Спеціалізація: рослинництво – вирощування озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику, сої, в тому числі 350 на поливі

Площа земель: 6 000 га

Серед таких і Новоушицьке відділення Західного кластеру ТОВ «Агрохолдинг-2012», розташоване в с. Куча Новоушицького району Хмельницької області, яке входить до структури холдингу «Епіцентр Агро». І хоча раніше зрошення тут використовували в основному лише для насінництва, з цього року ситуація змінилась. Відтепер на поливі вирощують і товарні посіви.

Про свій досвід використання зрошувальних систем, а також їх переваги та особливості розповів агроном Новоушицького відділення ТОВ «Агрохолдинг-2012» Володимир Іванович Танасійчук.

Володимир Танасійчук: Історія нашого господарства віддавна була пов’язана зі зрошенням. Ще за радянських часів на цих зрошуваних землях біля Дністра вирощували овочі. Щоправда, в 90-х більша частина комунікацій була знищена, а господарство перепрофілювалось на вирощування зернових, бобових та олійних культур. Тим не менш, у 2016 році система зрошення знову була відновлена і успішно продовжує працювати зараз.

Агроном: На вирощуванні яких культур ви спеціалізуєтесь зараз і які середні врожаї отримуєте?

В.Т.: Всього в обробітку господарства 6000 га землі. У поточному сезоні ми вирощували озиму пшеницю – 1200 га, кукурудзу – 2650 га, соняшник – 1600 га, а також сою – 300 та ячмінь – 200 га. На наступний рік площу під озиму пшеницю зменшили до 500 га, тоді як під кукурудзу та соняшник, навпаки, плануємо збільшити.

Що стосується урожайності, то цей рік у нас, як і, напевно, у більшості аграріїв видався надто посушливим. Ми отримали урожайність пшениці на рівні 65 ц/га, хоча в кращі за зволоженням роки збирали і 82 ц/га на круг. Ще більше від посухи постраждали пізні ярі культури, оскільки все літо не було дощів. В результаті соняшнику зібрали 27 ц/га, сої – 25. Кукурудзи раніше вирощували дуже мало. Це був перший рік, коли ми засіяли нею такі великі площі. На круг отримали 80 ц/га при розбіжності від 60 до 90 ц/га.

А.: Традиційно західний регіон України характеризується кращим вологозабезпеченням. Якщо не брати до уваги цей рік, наскільки ситуація зі зволоженням для вас критична?

В.Т.: Землі нашого господарства розташовані на півдні західного регіону України, тому ми часто потерпаємо від посух. На тих полях, що межують із Дністром, опади бувають дуже рідко. Після створення водосховища клімат в цьому регіоні змінився істотно. Дністер, як дзеркало, «відбиває» всі хмари, тому збереження вологи виходить на перший план. Це помітно навіть навесні. Буває, що вже на початку березня у нас сухий ґрунт.

До речі, ґрунти в господарстві теж не найкращі – закислені, важкі суглинки з вмістом гумусу 1,8–2%. Навіть коли у нас бувають сильні дощі, більша частина вологи не вбирається ґрунтом, а стікає в яри. Це також проблема. На таких глинистих ґрунтах без глибокого обробітку просто не обійтись. Більшу частину площ ми зазвичай оремо, на решті проводимо глибоке рихлення для усунення ущільнення, лише під озиму пшеницю обходимось дискуванням, щоб не втрачати вологу, та й після оранки восени просто не можемо розробити сухий ґрунт.

А.: Що стало основною причиною повернення до зрошення?

В.Т.: Відновлення системи розпочалось у 2016 році. Справа в тому, що саме в цей період компанія «КВС» відкрила свій насіннєвий завод в Кам’янці-Подільському. Відповідно вони почали шукати партнерів для вирощування гібридної кукурудзи на насіння поруч із заводом. З цією пропозицією звернулися до нас. Оскільки цей бізнес досить затратний і важливо отримувати заплановані врожаї, без зрошення тут не обійтись. А ми вже мали певну базу, і не потрібно було все будувати з нуля. На жаль, більша частина всіх комунікацій вже була знищена, але залишився ще водозабір та басейн для води, що полегшувало завдання. Спільно з «КВС» ми встановили нові двигуни, проклали труби, відновили станцію очищення, запустили полив та почали вирощувати гібридну кукурудзу. Посівний матеріал батьківських форм нам надає «КВС», а ми вже за їхніми рекомендаціями вирощуємо насіння.

Вже п’ятий рік в господарстві на поливі вирощують гібридну кукурудзу на насіння. В цьому році до неї приєднались також товарні посіви сої та озимої пшениці
Вже п’ятий рік в господарстві на поливі вирощують гібридну кукурудзу на насіння. В цьому році до неї приєднались також товарні посіви сої та озимої пшениці

Перший рік розпочали з одного поля – 122 га на зрошенні. Для цього в компанії «Астра», відомого постачальника сільськогосподарської техніки в Україні, було придбано сучасну систему кругового зрошення Valley. До речі, саме під цією маркою з’явилися перші у світі машини автоматичного ходу для кругового зрошення. Вони можуть використовуватися на полях будь-якої площі, при цьому забезпечуючи оптимальні можливості для їх ефективного поливу.

А.: Чому ви вибрали саме кругову систему?

В.Т.: До переваг кругових машин можна віднести повну автоматизацію процесу поливу, а також простоту монтажу, експлуатації, адже один оператор може обслуговувати одночасно кілька машин. Крім того, рельєф наших полів досить горбистий, і кругові установки краще пристосовані для поливу на таких землях.

На сьогодні в розпорядженні господарства є шість кругових машин Valley з шириною захвату від 320 до 600 м.
На сьогодні в розпорядженні господарства є шість кругових машин Valley з шириною захвату від 320 до 600 м.

Через два роки їх успішного використання та отримання запланованих результатів урожайності ми збільшили площі під насіннєву кукурудзу і у 2018 році докупили ще п’ять кругових машин Valley. Всі вони мають різну ширину захвату залежно від поля – від 320 до 600 м. Дві з них – пересувні, які ми перетягуємо кожен рік між сусідніми полями. Решта – стаціонарні.

А.: Яка площа земель у вас на поливі зараз?

В.Т.: На 2021 рік заплановано 350 га. Вже п’ятий рік наші площі поступово збільшуються. В майбутньому плануємо додати ще кілька полів та збільшити продуктивність нашої системи зрошення.

А.: Скільки зазвичай поливів відбувається за сезон і якою нормою?

В.Т.: Кількість, як і норма поливів, залежить від погодних умов з урахуванням фази розвитку культури. Наприклад, для проростання може бути достатньо і 15 мм, а в найбільш критичні для культури періоди чи за посушливих умов – 30 мм. У цьому сезоні на кукурудзі ми проводили сім поливів середньою нормою 20 мм або 200 м3/га. Бувають роки, що вистачає і п’яти.

Для зручності та вчасності проведення поливів на кожному з наших зрошуваних полів кукурудзи компанія «КВС» встановила свої метеостанції з відповідною програмою, яка автоматично визначає вологість ґрунту. Коли вологи не вистачає, система сповіщає, що потрібно здійснити полив певною нормою, що значно полегшує роботу оператора.

Частина зрошувальних комунікацій залишилась ще з радянських часів – водозабір та басейн для води, які були відновлені та модернізовані під потреби господарства
Частина зрошувальних комунікацій залишилась ще з радянських часів – водозабір та басейн для води, які були відновлені та модернізовані під потреби господарства

Крім того, за ситуацією з вологою стежать агрохіміки компанії, які постійно заміряють вміст продуктивної вологи в ґрунті. Цей параметр контролюється впродовж всього періоду вегетації.

А.: Окрім кукурудзи, які ще культури ви вирощуєте на зрошенні?

В.Т.: У 2020 році засіяли 300 га соєю на поливі. Враховуючи, що кілька років ми вирощували кукурудзу на одних і тих самих площах, в такий спосіб було вирішено урізно­манітнити сівозміну.

Зрозуміло, що в посушливий рік будь-яка культура на поливі забезпечить вищий урожай. Втім, ніхто не знав, що вегетаційний сезон буде настільки сухим. Навіть провівши кілька поливів сої, ми отримали далеко не найвищу урожайність, а збільшити норму води нам не давала продуктивність системи. Основний акцент ми все ж таки робили на кукурудзі. Якщо порівняти з тим, що в цьому році отримали наші сусіди в районі без поливу – 10–15 ц/га, то різниця все одно відчутна. Навіть враховуючи затрати на полив, ми залишились в прибутку.

Також цієї осені було засіяно 40 га пшениці на зрошенні для власного експерименту, адже враховуючи посухи останніх років, ми розуміємо, що навіть у західному регіоні впровадження систем поливу скоро вже може стати нормою.

А.: На що в першу чергу необхідно звертати увагу під час планування впровадження зрошення на підприємстві?

В.Т.: На наявні запаси води, а також її якість. У нас поряд велика водойма – Дністровське водосховище, тому нестача води нам вочевидь не загрожує. Хоча в цьому році і в Дністрі рівень води знизився, адже приплив до водосховища був нижчим за норму. Ті ж господарства, які для зрошення використовують воду зі ставків чи свердловин, можуть в цьому плані стикнутися з певними проблемами. Зазначимо, що цього року багато річок просто попересихали, а ставки обміліли. Якщо така ситуація повториться знову, є ризик взагалі залишитись без води. Тому перш за все потрібно оцінити наявні запаси води, які можуть бути використані для поливу без відчутної шкоди для навколишнього середовища і визначити, яку площу земель можна перевести під полив.

Анатолій Олійник, керівник відділу зрошення, слідкує за справністю роботи системи та якістю проведення поливів
Анатолій Олійник, керівник відділу зрошення, слідкує за справністю роботи системи та якістю проведення поливів

Не менш важливим питанням є її якість, адже води, яка не потребує додаткового очищення, не так вже й багато. В основному це води великих річок. Вони зазвичай відносяться до першого класу, тобто придатні для зрошення без обмежень. Дністровська вода в цьому плані оптимальна і не потребує додаткової фільтрації.

Оцінюючи якість, потрібно звертати увагу на жорсткість води, солоність, рівень мінералізації, кислотність і за необхідності доводити показники до оптимальних.

Наступним параметром є вже власне вибір самої дощувальної машини, який залежить від площі та конфігурації поля, його рельєфу, системи поливу тощо.

Також бажано обирати під зрошення поля, розташовані максимально близько до джерела води. Це зменшить затрати на проведення та обслуговування комунікацій.

В нашому господарстві поля під зрошенням розташовані поблизу басейнів, яких у нас два (на 5000 м3 та 1000 м3), та мають задовільний рельєф і форму для безперешкодної роботи кругових дощувальних машин. За площею кожного поля ми вже вибирали машину відповідного радіусу поливу.

А.: Які ще переваги, крім забезпечення культури вологою в потрібний для неї період, дає система зрошення?

В.Т.: Це можливість коригувати систему захисту. Наприклад, на кукурудзі або сої ми застосовуємо ґрунтові гербіциди. Оскільки в цей період часто трапляються посухи на незрошуваних землях, препарат може не спрацювати. Саме через це багато господарств, які постійно працюють в посушливих умовах, змушені відмовлятись від внесення ґрунтових гербіцидів. Ми ж, використовуючи зрошення, маємо змогу підвищити ефективність дії препарату, забезпечуючи необхідний результат.

Зазвичай всі поливи відбуваються в нічні години, адже за високих денних температур рослина отримає тільки додатковий стрес. Виняток становлять лише хмарні дні з помірною температурою.

Також зрошення – чудовий інструмент для контролю вологості ґрунту в будь-який період. Наприклад, цього року перша половина осені була сухою, і ми вже планували робити вологозарядку ґрунту, але пішли дощі і потреба відпала.

Крім того, використовуючи систему зрошення, можна проводити фертигацію, забезпечуючи рослини необхідними елементами, хоча на своїх полях ми такий метод не застосовуємо.

Загалом наявність системи поливу дає господарству можливість бути більш гнучким, у тому числі і планувати сівозміну таким чином, щоб отримувати два врожаї на рік.

А.: Який середній термін окупності дощувальної машини?

В.Т.: Все залежить від сфери її використання – чи це насінництво, чи товарні посіви, які культури, а також самої машини. В середньому термін окупності може коливатись два-чотири сезони.

А.: Одна з переваг поливу – це можливість більш точно прогнозувати урожайність. Чи завжди вдається досягати запланованих показників?

В.Т.: Так, зрошення та дотримання всіх елементів технології допомагають у цьому. Взагалі врожайність насіннєвої кукурудзи вимірюється заводом в посівних одиницях. Згідно з укладеним договором нам необхідно отримати певну кількість посівних одиниць з гектара залежно від гібрида. І нам це вдається.

А.: У чому полягають особливості технології вирощування гібридної кукурудзи?

В.Т.: Для отримання якісного насіння дуже важливий сортовий контроль на виробництві. Навіть при якісних батьківських формах, щоб отримати чистоту 98% і вище, потрібні сортові прополки. Всі операції мають виконуватись чітко і вчасно.

Гібрид від гібрида має розміщуватись на відстані щонайменше 300 м, щоб не було перезапилення. Це теж проблема. Наші поля ми можемо розпланувати і розмістити посіви на необхідній відстані, а от із сусідами та селянами потрібно постійно узгоджувати – хто що планує вирощувати, щоб не виникло непередбачуваних ситуацій.

Звісно, відмінності є і в технології висіву. Для кожного гібрида є свої вимоги і правила. Наприклад, сівба відбувається в кілька заходів. Спочатку можуть висіватись чотири рядки материнської форми та один рядок батьківської. Далі батьківська форма може всіватись ще кілька разів, щоб продовжити період запилення. Буває й навпаки, спочатку висівається рядок батьківської форми, далі всівається материнська і знову батьківська. Стандартної норми висівання тут немає. Наприклад, тільки материнської форми ми можемо сіяти 100–110 тисяч/га.

На одній і тій самій площі кукурудза вирощується не більш як два роки. Далі змінюємо культуру, адже на полі накопичується підвищений інфекційний фон, хвороби, шкідники. Там, де застосовуються стаціонарні зрошувальні машини, поля розбиваємо на дві частини. На одній вирощуємо кукурудзу, а на другій – сою чи соняшник. І так чергуємо. Там, де пересувні, – просто переміщуємо їх на сусіднє поле.

Удоьрення проводимо заздалегідь – восени або до сівби. Наприклад, після збору попередника вносимо нітроамофоску (200 кг/га), восени на частині площ – безводний аміак (170 кг/га), на іншій  навесні – карбамід (300 кг/га). Одночасно із сівбою добрива не вносимо, оскільки технологічно це зробити складно, враховуючи різні терміни висіву материнських та батьківських форм. Також під час вегетації даємо борні добрива, мідь, марганець та гумати.

Система захисту в принципі схожа з тією, що застосовується на товарних посівах.

Загалом цей бізнес більш прибутковий, ніж вирощування кукурудзи на зерно, але і більш затратний та потребує високої виробничої дисципліни. Адже будь-яке недопрацювання впливає на посівну якість майбутнього насіння, а для нас важливо отримати не тільки запланований урожай, а й забезпечити його необхідну якість. І допомагає нам в цьому, зокрема, і зрошення.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram