21 Жовтня 2021

Вплив диференційованої сівби на врожайність соняшнику. Експеримент на чорноземних ґрунтах

Всеволод Генін, фахівець із ГІС і агрохімії. Розробляє інструменти для точного землеробства з 2013 року. Співзасновник компанії OneSoil.
Всеволод Генін, фахівець із ГІС і агрохімії. Розробляє інструменти для точного землеробства з 2013 року. Співзасновник компанії OneSoil.

Весь минулий рік я тестував основну технологію точного землеробства – диференційовану сівбу. Експериментував із нормами висіву на полях у різних кліматичних умовах і з різними лімітуючими чинниками, сіяв велику кількість гібридів і порівнював їх реакцію на зміну норми висіву.

У цій статті продовжую розповідати про результати своїх експериментів. Цього разу ми поговоримо про соняшник на чорноземних ґрунтах. Чи вдалося мені збільшити врожайність – у висновках статті.

Експеримент я проводив разом з Іваном Гуменюком, керівником відділу інновацій одного з господарств центральної України. Площа господарства, в якому працює Іван, – близько 6 тис. га. Основні культури – соняшник, кукурудза і пшениця.

Ми закладали експеримент на двох полях соняшнику. Вони розташовані по сусідству. Обидва неоднорідні за рельєфом і врожайністю.

Читати по темі: Як вирощувати соняшник із меншими ризиками та більшими прибутками

ГІПОТЕЗИ

Основна. Я припустив, що ділянки високої продуктивності можуть забезпечити поживними речовинами більшу кількість рослин. Тому на цих ділянках я збільшував норму висіву, а на ділянках низької продуктивності – знижував. Таку логіку розподілу норм я використовував по всьому полю.

Альтернативна. Цю гіпотезу я висунув на противагу основній. Припустив, що рослини на полі можуть боротися не за поживні речовини та вологу, а за сонячне світло. Тому на ділянках високої продуктивності я норму висіву, навпаки, знизив, а в ділянках низької продуктивності збільшив. Для перевірки альтернативної гіпотези я закладав на полі одну тестову смугу.

Схема експерименту:

  1. Виділити зони продуктивності;
  2. Визначити обмежуючий чинник;
  3. Скласти карти-завдання для техніки;
  4. Проаналізувати карти врожайності.

ЯК ПРОХОДИВ ЕКСПЕРИМЕНТ НА ПОЛІ ЛЮДМИЛА

Площа поля – 110 гектарів. Рельєф неоднорідний. Перепад висот – 35 метров.

Зони продуктивності я виділяв за даними вегетації за останніх чотири роки. В основні фенологічні фази вони збігаються з урожайністю на полі й підходять для оцінки продуктивності.

Лімітуючий чинник. Я проаналізував рельєф і порівняв його з картою продуктивності. Виявилося, що зони продуктивності добре узгоджуються з картою схилів. З мого досвіду, чим більший схил, тим вища ймовірність ґрунтової ерозії на таких ділянках. Ерозія, у свою чергу, веде до зниження родючості ґрунту. Отже, на цьому полі саме рельєф обмежує врожайність.

Зони продуктивності поля Людмила (виділені в застосунку OneSoil)
Зони продуктивності поля Людмила (виділені в застосунку OneSoil)

Карта схилів на полі Людмила. Схил понад 3,5 градуса
Карта схилів на полі Людмила. Схил понад 3,5 градуса

Створення карти-завдання. Перш ніж скласти карту-завдання, я розрахував норми висіву. Для зон високої та низької продуктивності їх було три, для зони середньої продуктивності – дві. Норми варіювалися від 50 до 70 тис. насінин на га. У зонах високої продуктивності я збільшував кількість насіння, в зонах низької – знижував.

Карта-завдання для поля Людмила
Карта-завдання для поля Людмила

Також на полі я заклав дві тестові смуги. Першу, з оберненою логікою розподілу норм,  – для перевірки альтернативної гіпотези. Другу – зі стандартною нормою висіву в господарстві 65 тис. насіння на га.

Аналіз карти врожайності. У серпні поле зібрали, і я вивантажив карту врожайності з бортового комп’ютера комбайна. На перший погляд здається, що врожайність не змінилася в зонах із різними нормами висіву.

Карта врожайності поля Людмила. Отримано з бортового комп’ютера
Карта врожайності поля Людмила. Отримано з бортового комп’ютера

Щоб переконатися в цьому, я виділив на полі однорідні ділянки. Це ділянки з однаковими значеннями врожайності, продуктивності та нормою висіву в кожній точці.

Аналіз врожайності на таких ділянках допомагає точніше оцінити результати експерименту. Я вручну відбираю дані без шумів, порівнюю середню врожайність на виділених ділянках у кожній із зон продуктивності, збираю їх в таблицю.

Однорідні ділянки поля Людмила я виділяв вручну
Однорідні ділянки поля Людмила я виділяв вручну

Графік урожайності по однорідним зонам на полі Людмила
Графік урожайності по однорідним зонам на полі Людмила

З таблиці видно, що норма висіву ніяк не вплинула на врожайність: в зоні високої продуктивності при нормі 50 і 70 тис. насінин на га я отримав врожайність на рівні 4,15 тонни на гектар. Падіння врожайності не відбулося, але і зростання не спостерігається. Отже, якби я знав результати експерименту заздалегідь, міг би неабияк заощадити на насінні.

Середня врожайність на полі Людмила, т_гаЯК ПРОХОДИВ ЕКСПЕРИМЕНТ НА ПОЛІ РУСЛАН

Тут я проводив експеримент за аналогічною схемою. Єдина відмінність – на полі Руслан я оцінював ще й густоту стояння соняшнику, щоб зрозуміти, чи існує залежність між кількістю рослин у фазі цвітіння та нормою висіву.

Площа поля Руслан – 111 гектарів. Рельєф неоднорідний: на полі є балки стоку. Перепад висот – 15 метрів.

Як і з першим полем, я аналізував зони продуктивності та рельєф. Порівнював їх, щоб зрозуміти, що саме обмежує продуктивність на полі. В цьому випадку на врожайність впливають балки стоку, де зазвичай накопичується волога, і високий схил.

Зони продуктивності поля Руслан (виділено в застосунку OneSoil)
Зони продуктивності поля Руслан (виділено в застосунку OneSoil)

Карта схилів на полі Руслан
Карта схилів на полі Руслан

Створення карти-завдання. Для поля Руслан я застосовував аналогічну логіку розподілу норм висіву: на ділянках високої продуктивності норму підвищував, на ділянках низької – знижував. Для перевірки альтернативної гіпотези закладав тестову смугу зі зворотною логікою. Ось який вигляд в підсумку мала карта-завдання.

Карта-завдання для поля Руслан
Карта-завдання для поля Руслан

Оцінка густоти стояння в фазі цвітіння. Щоб підрахувати кількість рослин у кожній зоні з різною нормою висіву, спершу потрібно створити ортофотоплан. Це знімок поля з високою просторовою роздільною здатністю (в нашому випадку – до 1 сантиметра). За ним легко вручну підрахувати рослини й дізнатися точну кількість для кожної зони. Ортофотоплан за допомогою безпілотника створив Іван Гуменюк.

Оцінка густоти стану рослин у фазі цвітіння в зоні високої продуктивності
Оцінка густоти стану рослин у фазі цвітіння в зоні високої продуктивності

Далі я вручну підраховував кількість «шапок» соняшнику. У мене були дані фактичної норми висіву на квадратах 10 на 10 метрів. Тому підрахунок я вів за такими ж квадратами.

Що вийшло в підсумку? Середня схожість на ділянці високої продуктивності при нормі висіву 70 тис. насінин/га становила 78,3%, при 65 тис. насінин/‌га – 79,1%, при 50 тис. насінин/га – 84,5%.

Карта урожайності поля Руслан. Отримано з бортового комп’ютера
Карта урожайності поля Руслан. Отримано з бортового комп’ютера

Графік урожайності по однорідним зонам на полі Руслан
Графік урожайності по однорідним зонам на полі Руслан

Про що це говорить? Про те, що я знову міг заощадити на насінні. На ділянках високої продуктивності при збільшенні норми висіву я помітив стійку тенденцію до зниження густоти сходів. Різниця між схожістю при нормі в 50 тис. насінин/га і 70 тис. насінин/га становила 6%.

На ділянках із середньою та низькою продуктивністю я спостерігав таку ж саму тенденцію: різниця між схожістю при високих і низьких нормах висіву була в діапазоні 5–6%.

Аналіз карти врожайності. Після збирання поля я проаналізував карту врожайності і для зручності заніс середні значення врожайності до таблиці.

Середня урожайність на полі Руслан, т_гаВисновок експерименту для поля Руслан виявився таким самим, як і для першого поля: норма висіву на врожайність не вплинула.

Іван Гуменюк, керівник відділу інновацій господарства:

«Це вже не перший наш експеримент із командою OneSoil. Як ми працюємо? Зазвичай хлопці закладають експерименти відповідно до моїх вподобань. Там, де я хотів би перевірити щось з урахуванням мого знання ситуації на полі. Результатами та співпрацею в цілому й конкретно цього експерименту дуже задоволений: вже думаю про те, як оптимізувати витрати насіння в наступному сезоні».

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Мені не вдалося збільшити врожайність. Після експерименту я зробив три висновки.

По-перше, в цьому випадку диференційована сівба не була потрібною. Урожайність зі зміною норми ніскільки не зросла, а схожість, навпаки, впала.

По-друге, соняшник – досить пластична культура і гнучко реагує на зміну норми висіву.

По-третє, стандартну норму висіву соняшнику в цьому господарстві можна сміливо знижувати: знову ж таки, для різних норм я отримав приблизно однакову врожайність. І це ще раз засвідчило, що до вибору норм висіву варто ставитися уважно, щоб не втрачати гроші.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Урожайність соняшнику за різних систем удобрення

Фон живлення є одним із визначальних чинників...

Фомопсис соняшнику

ЗБУДНИК, ЗНАЧЕННЯ І ГЕОГРАФІЯ ПОШИРЕННЯ Фомопсис (рак стебла) –...

Погода

Kyiv
чисте небо
16.1 ° C
16.5 °
15.5 °
51 %
0.5kmh
0 %
Чт
16 °
Пт
16 °
Сб
11 °
Нд
7 °
Пн
6 °