Вплив гербіцидів на урожайність соняшнику

У складних реаліях сьогодення, спричинених війною, перед аграріями гостро постає питання пошуку ефективних технологічних заходів вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі й соняшнику, які б забезпечували високу прибутковість виробництва.

Серед олійних культур, які вирощують в Україні, провідне місце займає соняшник. Це зумовлено тим, що, крім внутрішнього споживання, існує попит на експорт. У періоді 2022–2023 рр. Україна експортувала 5,6 млн т соняшникової олії, що робить його високомаржинальною культурою. За даними аналітичних джерел, посівні площі соняшнику в 2023–2024 рр. становили понад 5 млн га. Втім, рівень урожайності культури нижчий від потенційних можливостей сучасних гібридів. Одна із причин низької урожайності соняшнику – наявність сегетальної рослинності в агроценозах культури. Дослідженнями багатьох науковців встановлено, що втрати урожаю соняшнику від бур’янів можуть досягати 30%.

Характерною особливістю соняшнику є його тривалий гербокритичний період, який становить 40–50 діб і триває від появи сходів до утворення кошиків. Він зумовлений дуже повільними темпами росту та розвитку соняшнику на початкових етапах вегетації, а також технологічною особливістю вирощування – широкорядним способом сівби, завдяки якому створюються сприятливі умови для забур’янення посівів.

На сьогодні в Україні соняшник вирощують за трьома системами гербіцидного захисту: класичною; технологією Експрес (або СУМО); Clearfield (КЛ), або Clearfield Plus (КЛП).

До недавнього часу при вирощуванні соняшнику за класичною технологією єдиним способом контролю дводольних представників сегетальної рослинності було внесення досходових ґрунтових гербіцидів на основі діючих речовин ацетохлор, прометрин, S-метолахлор, тербутилазин, пропізохлор, флуміоксазин.

Проте ґрунтові гербіциди не є універсальним засобом захисту агроценозів соняшнику від сегетальної рослинності. Вони контролювали бур’яни лише на початкових етапах росту і розвитку соняшнику. В більш пізні фенологічні фази (понад 6 листків) агроценози соняшнику залишаються незахищеними.

Крім цього, в окремі роки можливий прояв фітотоксичності досходових гербіцидів на культурних рослинах.

До Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, включено дві діючі речовини для застосування на посівах соняшнику після сходів: аклоніфен, вміст якої в препараті Челендж становить 600 г/л, та галауксифен-метил (Arylex™ active), що міститься у гербіциді Геліантекс в кількості 68,5 г/л. У зв’язку з цим постає питання розробки ефективної системи гербіцидного захисту соняшнику від сегетальної рослинності на основі використання досходових і післясходових гербіцидів, які занесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Читати по темі: Еволюція рас вовчка та основні проблеми вирощування соняшнику

Мета досліджень полягала в удосконаленні контролю сегетальної рослинності в агроценозі соняшнику в західному Лісостепу.

Польові дослідження проводили у західному Лісостепу України. В досліді використовували гібрид соняшнику НК Конді.

Схема досліду передбачала вивчення восьми варіантів:

1. Контроль;
2. Оскар Преміум, с.е. (пропізохлор, 450 г/л + тербутилазин, 215 г/л) – 3,75 л/га до сходів;
3. Челендж, к.с. (аклоніфен 600 г/л) – 1,75 л/га після сходів у фазу ВВСН 14 + ПАР Меро, 1,0 л/га;
4. Геліантекс, к.с. (галауксифен-­метил, 68,5 г/л) – 0,045 л/га після сходів + ПАР Віволт, 0,25 л/га;
5. Челендж, к.с. (аклоніфен 600 г/л) – 1,0 л/га + Геліантекс, к.с. (галауксифен­-метил, 68,5 г/л) – 0,045 л/га після сходів + ПАР Віволт, 0,25 л/га;
6. Оскар Преміум, с.е. (пропізохлор, 450 г/л + тербутилазин, 215 г/л) – 3,75 л/га до сходів, Челендж, к.с. (аклоніфен 600 г/л) – 1,75 л/га після сходів у фазу ВВСН 14 + ПАР Меро, 1,0 л/га;
7. Оскар Преміум, с.е. (пропізохлор, 450 г/л + тербутилазин, 215 г/л) – 3,75 л/га до сходів, Геліантекс, к.с. (галауксифен-­метил, 68,5 г/л) – 0,045 л/га після сходів + ПАР Віволт, 0,25 л/га;
8. Оскар Преміум, с.е. (пропізохлор, 450 г/л + тербутилазин, 215 г/л) – 3,75 л/га до сходів, Челендж, к.с. (аклоніфен 600 г/л) – 1,0 л/га + Геліантекс, к.с. (галауксифен-метил, 68,5 г/л) – 0,045 л/га після сходів + ПАР Віволт, 0,25 л/га.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Встановлено, що урожайність соняшнику в досліді залежала від забур’яненості посівів (табл. 1), оскільки сегетальна рослинність впливала на ріст і розвиток культурних рослин.

Видовий склад дводольної сегетальної рослинності в агроценозі соняшнику був представлений в основному лободою білою (Chenopodium album L.), щи­рицею звичайною (Amaranthus retroflexus L.), гірчаком березковидним (Poly­gonum convolvulus L.), гірчицею польовою (Sinapis arvensis L.).

Серед варіантів досліду найбільша чисельність бур’янів відзначено на контролі без гербіцидів – 31,2 шт./м². Внесення ґрунтового гербіциду Оскар Преміум, с.е. (3,75 л/га) зменшило кількість шкідливої рослинності до 13,2 шт./м². Страхові гербіциди Челендж, к.с., та Геліантекс, к.с., які вносили у фазу ВВСН 14, сприяли зниженню кількості бур’янів до рівня 5,6 та 9,8 шт./м² при самостійному застосуванні. За поєднання зазначених гербіцидів спостерігалося підвищення ефективності, завдяки чому чисельність шкідливої рослинності знизилася до 3,6 шт./м².

Комплексне застосування ґрунтових і страхових гербіцидів (Оскар Преміум, с.е., 3,75 л/га до сходів та Челендж, к.с., 1,0 л/га + Геліантекс, к.с., 0,045 л/га + ПАР Віволт, 0,25 л/ га у фазу ВВСН 14) знизило забур’яненість до 1,5 шт./м².

Зменшення міжвидової конкуренції в посівах соняшнику позитивно позначилося на його урожайності (табл. 2).

На контрольному варіанті без застосування гербіцидів внаслідок сильної забур’яненості посівів урожайність соняшнику була найменшою і становила 1,55
т/га. Завдяки контролю шкідливої рослинності в період сходів і на початкових етапах росту та розвитку досліджуваної культури урожайність підвищилася на 0,64 т/га (55,4%).

Зважаючи на тривалий гербокритичний період соняшнику, актуальним є захист посівів у більш пізні періоди вегетації. Цього можна досягти, застосовуючи страхові гербіциди. Встановлено високу ефективність використання препаратів Челендж, к.с. (1,75 л/га) з ПАР Меро (1,0 л/ га), Геліантекс, к.с. (0,045 л/га) з ПАР Віволт (0,25 л/га) та їх бакової суміші Челендж, к.с. (1,0 л/га) + Геліантекс, к.с. (0,045 л/га) + ПАР Віволт (0,25 л/га). Урожайність насіння соняшнику становила відповідно 3,05; 2,75 та 3,78 т/га.

Для росту, розвитку та формування високопродуктивних агроценозів соняшнику важливим є їх захист від сегетальної рослинності впродовж усього періоду вегетації – від сівби і до фізіологічної стиглості насіння, чого можна досягти поєднанням застосування ґрунтових і страхових гербіцидів.

На варіантах, де вносили до сходів Оскар Преміум, с.е. (3,75 л/га), а після сходів Челендж, к.с. (1,75 л/га) + ПАР Меро (1,0 л/га), насіннєва продуктивність соняшнику становила 3,89 т/га, а при внесенні до сходів Оскар Преміум, с.е. (3,75 л/га) та після сходів Геліантекс, к.с. (0,045 л/га) + ПАР Віволт (0,25 л/га) урожайність насіння була 3,34 т/га.

Серед досліджуваних варіантів найкращою виявилася схема захисту, яка включала внесення до сходів гербіциду Оскар Преміум, с.е. (3,75 л/га) та після сходів обприскування посівів баковою сумішшю гербіцидів Челендж, к.с. (1,0 л/га) та Геліантекс, к.с. (0,045 л/га) із додаванням ПАР Віволт (0,25 л/га). Урожайність насіння досліджуваної культури становила 4,13 т/га, що було найкращим показником в досліді.

ВИСНОВКИ

Видовий склад дводольної сегетальної рослинності в агроценозі соняшнику був представлений в основному лободою білою, щирицею звичайною, гірчаком березковидним, гірчицею польовою.

Найменша забур’яненість агроценозу соняшнику (1,5 шт./м²) на час збирання урожаю відмічена на варіанті із застосуванням ґрунтового гербіциду (Оскар Преміум, с.е., 3,75 л/га) та бакової суміші страхових гербіцидів (Челендж, к.с., 1,0 л/га + Геліантекс, к.с., 0,045 л/га + ПАР Віволт, 0,25 л/га) у фазу ВВСН 14. На зазначеному варіанті досліду також зафіксовано найвищу врожайність досліджуваної культури – 4,13 т/га, що більше від контрольного варіанту на 2,58 т/га.

І. І. Мостов’як, д-р с.-г. наук, Уманський національний університет садівництва; І .В. Крикунов, канд. с.-г. наук; А. М. Шувар, д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри агробіотехнологій; І. І. Сеник, д-р с.-г. наук, Західноукраїнський національний університет; Г. П. Сидорук, канд. с.-г. наук, Тернопільська ДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025