24 Жовтня 2021

Вплив строків сівби та густоти стояння соняшнику на водний режим грунту

З виробничої практики і наукових досліджень відомо, що загальне водоспоживання соняшнику впродовж вегетації становить від 3000 до 6000 м3/га. В умовах достатнього і надмірного зволоження соняшник використовує вологу ґрунту неефективно, в посушливих умовах – дуже раціонально.

Накопичення і раціональне використання ґрунтової вологи найбільш актуальне в Степовій зоні з недостатнім і нестійким зволоженням, де сумарні втрати її на стік і непродуктивне випаровування сягають половини річної норми опадів. За високого антропогенного навантаження водний режим ґрунту може значно погіршуватися, тому досить важливим є нагромадження запасів вологи в нижній частині кореневмісного шару (100–150 см), звідки вона поступово переміщується у висхідному напрямку під дією градієнтів різної природи.

Ґрунт є єдиним посередником, через який можна впливати на розвиток рослин та створення в ньому надійного запасу вологи. Саме ґрунтові запаси води в більшості випадків виступають першопричиною низької або високої продуктивності соняшника.

Дослідження показали, що чим краще посіви забезпечені вологою, тим вищий врожай насіння формують рослини. При цьому значну роль відіграють опади осінньо-зимового періоду і першої половини вегетації.

За період вегетації соняшник використовує від 3000 до 6000 т води з 1 га. Суттєвий вплив на формування повноцінного врожаю має вологозабезпеченість соняшника у фазі цвітіння і наливу насіння.

Продуктивність соняшнику значною мірою залежить від густоти посіву та строків сівби. Оптимальною вважається густота, за якої створено належні умови для росту та розвитку кожної рослини і є можливість отримати високий врожай з одиниці площі. Залежно від гібрида, ґрунтово-кліматичної зони, погодних умов року, зокрема, вологозабезпеченості, оптимальна густота стеблостою може різнитися.

Густоту посіву потрібно встановлювати з урахуванням показників запасів вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби. Чим менші запаси вологи в ґрунті, тим меншою має бути густота стояння рослин.

Використання вологи посівами соняшнику певною мірою можна регулювати строками сівби. Оптимізація вологозабезпечення за рахунок висівання гібридів соняшнику в найбільш доцільні строки дає можливість рослинам формувати вищу продуктивність.

Отже, метою наших досліджень було встановлення впливу строків сівби та густоти рослин соняшнику на водний режим ґрунту.

Дослідження проводилися на Кіровоградській ДСГДС НААН, розташованій у чорноземній зоні Правобережного Степу України. Основною відміною ґрунтового покриву є чорноземи звичайні. Вміст гумусу становить 4,72%, легкогідролізованого азоту – 104, рухомого фосфору – 191 і обмінного калію – 142 мг на кілограм ґрунту. Реакція ґрунтового розчину рНсол. – 5,8.

Кліматичні умови Кіровоградської ДСГДС типові для Північного Степу України з помірним континентальним кліматом. Середня багаторічна сума опадів становить 499 мм за рік. Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялися від середніх багаторічних, що призвело до недобору врожаю соняшнику.

Дослідження проводились згідно із загальноприйнятими методиками. Динаміку вологи в ґрунті визначали перед сівбою, у фазу цвітіння і перед збиранням урожаю.

ЗАПАСИ ВОЛОГИ У ҐРУНТІ

Проведені дослідження дали можливість встановити, що запаси доступної вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби суттєво вплинули на динаміку появи сходів: у 2016 році за першого строку сівби – 5–6°С на глибині загортання насіння (6 квітня) становили 181,9 мм, за другого – 7–8°С (10 квітня) – 178,8 мм, за третього – 9–10°С (13 квітня) – 175,0 мм. У 2017 році відповідно за першого строку сівби – 5–6°С (7 квітня) становили 176,5 мм, за другого – 7–8°С (12 квітня) – 174,5 мм, за третього – 9–10°С (28 квітня) – 171,1 мм. У 2018 році за першого строку сівби – 5–6°С (6 квітня) становили 177,5 мм, за другого – 7–8°С (12 квітня) – 163,2 мм, за третього – 9–10°С (24 квітня) – 163,0 мм (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст доступної рослинам вологи в метровому шарі ґрунту (0–100 см) на час сівби соняшникуВпродовж 2016–2018 років досліджень тривалий час запаси вологи у 0–10-сантиметровому шарі ґрунту залишалися високими (табл. 2). Це пояснюється невисокими температурами у цей період, підвищеною відносною вологістю повітря, невисокою випаровуваністю вологи із ґрунту та опадами в цей період.

Таблиця 2. Вміст доступної рослинам вологи в шарі ґрунту 0–10 см на час сівби соняшникуЯкщо опадів випадало мало, а відносна вологість повітря була низькою (2017–2018 роки), відбувалось закономірне зменшення запасів води в ґрунті (валові та доступні для рослин) від першого до третього строків сівби. За сівби у третій декаді квітня (третій строк сівби – 24–28 квітня) наставало зменшення валових запасів та кількості доступної рослинам води у посівному шарі ґрунту.

У проведених дослідах кількість доступної рослинам води в шарі ґрунту 0–10 см становила на час третього строку сівби 23,6 мм проти 25,0 і 24,4 мм відповідно за першого і другого строків сівби, тобто відбувалося поступове зменшення кількості доступної рослинам води у посівному шарі ґрунту.

За період від сівби до цвітіння кошиків посіви використовують відносно небагато вологи з ґрунту – в межах 70–85 мм. Так, у період від сівби до появи масових сходів, коли ґрунт не покритий зеленою рослинністю, посіви випаровують від 2 до 4 мм/га за добу. Після активації ростових процесів і змикання рядків випаровування вологи з поверхні ґрунту зменшується, але істотно зростає споживання води рослинами.

Після формування кошиків і до початку дозрівання насіння витрати води становлять приблизно 100–120 мм, а з початку дозрівання до повної стиглості насіння використовується ще 100–130 мм вологи. Дослідження свідчать, що запаси доступної рослинам вологи в метровому шарі ґрунту перед сівбою, у фазу цвітіння та перед збиранням були неоднаковими у роки досліджень і змінювалися за строками сівби та залежали від густоти стояння рослин (табл. 3).

Таблиця 3. Вміст доступної вологи в 0–100 см шарі ґрунту залежно від строків сівби і густоти стояння рослин (середнє значення за 2016–2018 рр.)Так, за середніми даними 2016–2018 рр., за першого строку сівби – 5–6°С і при густоті стояння рослин 50 тис на гектар у посівах гібридів Форвард, LG 56.32, LG 54.85, LG 55.82 запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0–100 см у фазі цвітіння становили 124 мм, перед збиранням –112 мм, за другого строку сівби – 7–8°С – 118 мм, перед збиранням становили 113 мм, за третього строку сівби – 9–10°С – 117 мм, перед збиранням – 112 мм.

Найвищими запаси доступної для рослин вологи в шарі ґрунту 0–100 см у посівах гібридів Форвард, LG 56.32, LG 54.85, LG 55.82 були за густоти стояння рослин 60 тис на гектарі, за першого строку сівби – у фазі цвітіння становили 127 мм, перед збиранням – 115 мм, за другого строку сівби – 121 мм, перед збиранням – 114 мм, за третього строку сівби – 121 мм, перед збиранням – 113 мм.

Густоту посіву потрібно встановлювати з урахуванням показників запасів вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби. Чим менші запаси вологи, тим меншою повинна бути густота стояння рослин
Густоту посіву потрібно встановлювати з урахуванням показників запасів вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби. Чим менші запаси вологи, тим меншою повинна бути густота стояння рослин

У разі збільшення густоти стояння рослин до 70 тис на гектар запаси доступної для рослин вологи в шарі ґрунту 0–100 см становили за першого строку сівби – у фазі цвітіння 125 мм, перед збиранням – 113 мм, за другого строку сівби – 120 мм, перед збиранням – 114 мм, за третього строку сівби – 119 мм, перед збиранням – 113 мм.

Вміст продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см для росту та розвитку рослин особливого значення набуває після фази утворення кошиків, коли соняшник інтенсивно споживає продуктивну вологу з глибоких шарів ґрунту.

У зв’язку з тим, що після фази цвітіння ростові процеси у рослин соняшнику дещо сповільнюються, інтенсивність використання вологи з шару ґрунту 0–100 см ослаблюється. У цей час посилюються процеси наливу насіння та накопичення олії в сім’янках.

УРОЖАЙНІСТЬ СОНЯШНИКУ

У польових умовах спостерігаються випадки різкого зниження урожайності культурних рослин як від нестачі, так і від надлишку вологи в ґрунті.

Загалом за три роки найвища урожайність досліджуваних гібридів соняшнику була за густоти 60 тис. За першого строку сівби (6–7 квітня) урожайність гібридів LG 5582, LG 54.85, LG 56.32, Форвард становила відповідно 3,85, 3,64, 3,30, 2,94 т/га. Урожайність за сівби у другий строк (10–12 квітня) у гібридів LG 56.32, Форвард була вищою порівняно з першим строком і становила 3,5–2,98 т/га., а у гібрида LG 5582 та LG 54.85 – нижчою, але не суттєво: 3,73–3,51 т/га. Сівба в третій строк (13–28 квітня) становила у гібрида LG 55.82 – 3,64 т/га, LG 54.85 – 3,61 т/га, LG 56.32 – 3,62 т/га, Форвард – 3,09 т/га.

Таблиця 4. Урожайність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та густоти стояння рослин, тга (середнє значення за 2016–2018 рр.)Проведені дослідження показали, що середня урожайність гібридів соняшнику в 2017–2018 році була вищою завдяки раціональному використанню вологи ґрунту порівняно з неефективним використанням у 2016 році.

ВИСНОВКИ

Рівень продуктивності соняшнику значною мірою визначається умовами водного режиму ґрунту. Водний режим рослин соняшнику формувався залежно від погодних умов, величини запасів вологи у ґрунті та кількості опадів за вегетаційний період у роки досліджень, морфобіологічних особливостей гібридів, густоти стояння рослин, строків сівби.

За цих умов густота рослин 60 тис/га сприяє економній витраті вологи та формуванню вищої урожайності. Найвищу урожайність насіння (3,85 т/га) забезпечив гібрид LG 55.82 за першого строку сівби. Гібрид LG 54.85 також сформував максимальну урожайність насіння 3,64 т/га за сівби у перший строк. Водночас максимальної урожайності насіння гібридів LG 56.32 (3,62 т/га) та Форвард (3,09 т/га) було досягнуто за сівби у третій строк.

Беручи до уваги щорічне відхилення погодних умов весняного періоду від середньобагаторічних показників, сівбу потрібно диференціювати із врахуванням водного режиму та температури ґрунту. Достатні запаси вологи впродовж вегетації є важливою передумовою отримання високої урожайності.

Г. В. Піньковський, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Погода

Kyiv
рвані хмари
6.2 ° C
7.1 °
4.8 °
68 %
0.9kmh
75 %
Нд
8 °
Пн
8 °
Вт
11 °
Ср
12 °
Чт
11 °