З яким добривом сіяти озиму пшеницю?

При сівбі озимої пшениці восени (а також озимого ячменю, тритикале або жита) вносити азот в рядки не доцільно. Перевагу при внесенні в такий спосіб слід віддати фосфорним добривам – це сприяє доброму розвитку кореневої системи та підвищенню стійкості до вимерзання взимку. Можна також додавати й інші елементи живлення на підставі аналізу ґрунту і правильно розрахованої системи удобрення.

УДОБРЕННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

При плануванні внесення добрив завжди потрібно брати до уваги, які поживні елементи вже є в ґрунті, а які відсутні. Відповідь на запитання «З яким добривом краще сіяти озиму пшеницю?» залежить від багатьох чинників:

• ґрунт на вашому полі;
• кліматичні умови;
•  терміни сівби;
•  вид сівалки
•  попередник;
•  фінансові можливості
  підприємства;
•  обрані сорти або гібриди озимої пшениці та ін.

Тому слід насамперед провести повний агрономічний аудит місцевих умов, а також правильно розрахувати систему удобрення під ваші потреби та умови з урахуванням того, яку врожайність ви бажаєте отримати. Так, наприклад, норма внесення добрив під урожай озимої пшениці в 4 т/га і 10–12 т/га буде дуже істотно відрізнятися.

Важливо також пам’ятати, що головне – отримати не просто високу врожайність, а максимальний прибуток і відповідний дохід на кожну вкладену гривню. Тому питання удобрення слід розглядати не тільки з агрономічної, а й з економічної точки зору, як це прийнято в розвинених капіталістичних країнах.

Сучасні технічні засоби дають можливість одночасно з сівбою озимої пшениці вносити такі типи добрив:

•  рідкі (КАС, РКД, аміачна вода, інші);
•  гранульовані мінеральні добрива (амофос, суперфосфат);
•  гранульовані органічні добрива;
•  рідкі органічні добрива (наприклад, гнойову рідоту);
•  рідкий аміак (є певні особливості внесення, яких потрібно суворо дотримуватися. Зазвичай на озимих культурах аміак не використовується, але на ярій пшениці це можливо);
•  при нестачі будь-яких макро- або мікроелементів можна додавати і їх.

Розкидання добрив перед сівбою менш ефективне з економічної точки зору, ніж внесення їх одночасно з висівом. Втім, до такого способу удобрення вдаються досить часто, особливо в регіонах із достатнім зволоженням, а також при внесенні органіки (гній, компост, перегній, сапропель, торф тощо).

Інколи як органічні добрива використовують покривні культури (сидерати), наприклад, гірчицю чи різні суміші. Це недорогий і ефективний метод удобрення озимої пшениці й водночас поліпшення родючості ґрунту.

Також перед сівбою, за інтенсивної технології вирощування, насіння озимої пшениці часто обробляють:

•  біологічними добривами;
•  інсектицидними протруйниками;
•  фунгіцидними протруйниками;
•  мікроелементами;
•  стимуляторами росту;
•  спеціальними препаратами, що знижують ризики при сівбі в сухий ґрунт.

ПОШИРЕНІ ВАРІАНТИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

Згідно з поширеною в Україні практикою, восени при сівбі озимої пшениці вносять такі добрива:

– на чорноземних ґрунтах, де з елементів живлення зазвичай не вистачає тільки азоту, вносять:

• аміачну селітру в нормі 100 кг/га, 34 кг. д. в. азоту/га (неправильне рішення);
• амофос – 50–100 кг/га, який містить близько 10–12% N і 52% Р₂О₅ (прийнятне рішення);
• нітроамофоску – 100 кг/га, містить N₁₆P₁₆K₁₆, (прийнятне рішення);
• суперфосфат простий – 100 кг/га, містить 16–20% P₂O₅ (правильне рішення);
• суперфосфат подвійний 40–50 кг/га, містить 43% або 46% P₂O₅ (правильне рішення);
• гранульовану калійну селітру (неправильне рішення);
• гранульований сульфоамофос (неправильне рішення);
• гранульований сульфат амонію (неправильне рішення);
• інші добрива;

– на ґрунтах, бідних на основні елементи живлення, вносять:

• 30–40% від розрахункової дози 140–190 кг/га NPKS 27–6–6–2 (неправильне рішення);
• 110–150 кг/га аміачної селітри або азотосульфату/сульфат-нітрат амонію 32 0–0–5 (неправильне рішення),
• фосфорні, калійні добрива й інші елементи живлення, внесення яких восени при сівбі виправдане (правильне рішення).

З економічної точки зору, під озиму пшеницю вигідніше давати азотні добрива не восени, а навесні – у ґрунтове підживлення, коли коренева система активно росте і здатна їх засвоювати, в фазі кінця кущіння – початку виходу в трубку. В осінньо-зимовий період відбувається вимивання і вилуговування азоту в ґрунті, а для початкового розвитку рослинам цілком достатньо тих поживних речовин, які є в ґрунті та в насінні.

З точки зору управління ризиками та правильного менеджменту невигідно давати азотні добрива при сівбі восени, оскільки озима пшениця може не зійти через посуху або загинути взимку від морозу – в такому випадку гроші будуть просто даремно витрачені.

Читати по темі: Вплив гумату калію на урожайність і якість зерна пшениці озимої

У зв’язку з цим у країнах західної Європи, Британської співдружності, Канаді та США восени при посіві озимої пшениці азотні добрива в рядки зазвичай не дають. Азот під пшеницю восени – це такий само неефективний з економічної точки зору прийом, як і підживлення озимих по мерзлоталому ґрунту, через значні непродуктивні втрати елемента.

Водночас повністю виправдане у плані окупності інвестицій у добрива  внесення в рядки при сівбі озимої пшениці фосфорних добрив (від 20–30 кг/га P₂O₅), оскільки це сприяє формуванню добре розвиненої кореневої системи і підвищенню зимостійкості рослин.

Також не рекомендується вносити азотні добрива восени в таких випадках:

•  при сівбі після бобових культур: сої, гороху, нуту, сочевиці або люцерни, на яких були добре розвинені бульбочкові бактерії, оскільки азоту в ґрунті буде більше ніж достатньо;
•  в посушливих регіонах, де часто бувають осінні посухи;
•  в зоні Полісся (не рекомендується вносити восени будь-які добрива – як органічні, так і мінеральні);
•  на кислих ґрунтах;
•  на піщаних ґрунтах;
•  у зонах, де бувають значні опади восени та взимку.

Якщо з певних причин при сівбі озимих зернових восени ви хочете внести в рядки азотні добрива, то дайте мінімальну дозу азоту,  зосередившись на інших важливих елементах живлення, застосування яких у цей період більш виправдане. Водночас внесення азоту при сівбі ярої пшениці буде ефективним рішенням!

Олексій Орлов, канд. с.-г. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021