06 Грудня 2021

Захист сходів зернових і стратегія вибору протруйника

Теплі зими та вегетаційні періоди останніх років характеризуються потужним розвитком хвороб і шкідників, що формує підґрунтя для значного їх поширення і в наступні сезони. Щоб забезпечити ефективний захист сходів від шкідливих організмів, особливу увагу необхідно приділити якісному протруюванню насіння.

ЗВАЖЕНИЙ ПІДХІД ДО ПРОТРУЄННЯ

В останні роки практично щороку посіви уражуються альтернаріозами, які є небезпечними мікотоксинпродуцентами. Також поступово, з року в рік, знижується ефективність контролювання видів Fusarium тебуконазолом та низкою інших триазолів. Зазначимо, що контролювання видів сажки триазолами в останні 2–4 роки також не завжди ефективне. Виключно небезпечною є потенційна можливість епіфітотій офіобольозу. Боротьбу з офіобольозом, на нашу думку, можна віднести до не вирішених проблем сучасного рослинництва України.

До головних напрямів у створенні високоефективних систем боротьби із численними хворобами та шкідниками сходів зернових колосових культур слід віднести впровадження на ринок країни багатокомпонентних протруйників практично усіма провідними пестицидними компаніями світу. При цьому лише кілька спеціалізованих протруйників використовують для боротьби з офіобольозом у посівах озимої пшениці. Складові протруйників містять обмежену кількість діючих речовин, здатних перешкоджати розвитку офіобольозу. Виявити це захворювання досить складно, адже уражуються лише внутрішні тканини кореня, а зовнішні залишаються без змін. Втрати зерна від офіобольозу в зерновиробників Польщі за умови використання сучасних фунгіцидів становлять 1,1 т/га щорічно.

Отже, при виборі протруйника слід віддавати перевагу препаратам, які характеризуються широким спектром дії й не лише контролюють насіннєву інфекцію, а й проявляють високу фунгіцидну ефективність проти твердої, летючої та карликової сажки, фузаріозної й гельмінтоспоріозної кореневих гнилей, снігової плісняви та інших захворювань, забезпечують дезінфекцію насіннєвмісного шару ґрунту від збудників хвороб, що гарантує тривалий і ефективний захист.

ПРОБЛЕМА ФУЗАРІОЗІВ

До недавнього часу було прийнято вважати, що основною інфекцією насіння, з якою слід боротися на зернових культурах, є ураження сажковими хворобами. Але чи часто ми сьогодні спостерігаємо ураження рослин цими хворобами? На наш погляд, ні, оскільки, з одного боку, аграрії зрозуміли, що протруювання насіння є обов’язковим, а з іншого – на ринку з’явилася велика кількість досить ефективних діючих речовин фунгіцидів, які здатні знищувати сажкові хвороби як на поверхні насіння, так і всередині нього. Однак цього не можна сказати про фузаріозні хвороби. Ознаки ураження ними не так помітні візуально, але при цьому їх шкодочинність непропорційно велика.

Необхідно зазначити, що роль агротехнічних заходів впливу на розвиток збудників видів Fusarium як регуляторів шкодочинності хвороби досить обмежена. Ми можемо брати до уваги роль цих заходів при прогнозуванні вірогідності проявів і розвитку хвороб. Так, наприклад, після таких попередників, як зернові колосові, кукурудза, соя, цукровий буряк, кількість інокулюму Fusarium spp. зросте, бо всі ці культури слугують субстратом для розвитку збудників хвороби і як олігофаги можуть бути джерелом хвороб для всіх згаданих вище культур.

Однак сьогодні при виборі культури в сівозміні господар агропідприємства насамперед керується прибутковістю, а не зменшенням інфекційного навантаження. Відомо, що збільшення дози азоту сприяє розвитку фузаріозу. Та чи відмовиться агроном від підвищеного внесення азотних добрив в умовах інтенсифікації виробництва зерна? Певно, що ні.

Звісно, що мінімізацію обробітку ґрунту також важко зупинити, оскільки це пов’язано зі зберіганням вологи та економічними причинами. Лише розміщення зернових по зернових (або кукурудзі) на фоні підвищених норм внесення мінеральних добрив призводить до різкого зростання ураження рослин культури фузаріозом. Тож якщо вплинути на зміну агротехнічних заходів досить складно, необхідно брати це до уваги при прогнозуванні вірогідності прояву хвороб.

Основними фузаріозними хворобами у рослинництві України є фузаріозні кореневі гнилі та фузаріоз зерна. Тому й заходи контролю збудників Fusarium традиційно спрямовані саме проти цих хвороб і часто обмежені у програмах контролювання збудників переважно цими двома фазами розвитку культури.

На перших етапах розвитку рослин найбільш небезпечними є кореневі гнилі, які останнім часом стали одним із найбільш поширених і шкодочинних захворювань зернових культур, не поступаючись за зими ознаками сажковим хворобам та фузаріозу колосу. Зростання шкодочинності пояснюється не тільки несприятливими погодними умовами (чергування вологих і посушливих періодів), а й зниженням загальної культури землеробства, насамперед руйнуванням сівозмін.

Zahyst-shodiv-zernovyh-i-strategiya-vyboru-protrujnyka3Складна фітосанітарна ситуація із кореневими гнилями в Україні є, насамперед, результатом зниження частки обсягів протруювання ефективними препаратами. Як наслідок, періодично до 10% посівів озимої пшениці в Україні випадає рано навесні від випрівання та ушкодження кореневими гнилями. За нашими спостереженнями, провідні зерновиробники країни щороку втрачають внаслідок кореневих гнилей від 2 до 5% посівів озимих зернових колосових культур. Рівень технологій вирощування зернових у фермерських господарствах суттєво нижчий, тому ушкодження кореневими гнилями тут мають більш масовий характер.

Різні види Fusarium можуть бути більш агресивними в різні періоди, що залежить від температури та вологості або пошкодження рослин біотичними чи абіотичними чинниками. Зокрема, збудник F. culmorum добре розвивається в холодних і вологих умовах, отже, може становити загрозу на початку проростання. Водночас F. graminearum потребує для розвитку тепла та вологи, а F. langsethiae і F. poae добре почуваються в теплих умовах й за помірного рівня вологи. Ці види будуть більш агресивними на початку кущіння зернових культур. Із прогріванням ґрунту та перебігом вегетації також активізуються шкодочинні об’єкти фауни (комахи, нематоди), які можуть завдати рослинам механічних пошкоджень, у тому числі й мікроскопічних, через які проникають гриби. Особливо це характерно для факультативних патогенів, до яких належать гриби роду Fusarium. Біологічні особливості видів Fusarium зумовлюють інфікування культурних рослин у різні періоди розвитку.

Ураження грибними захворюваннями є потужним стресовим чинником, який супроводжується порушенням структури і фізіологічних функцій рослин (морфологічні та фізіологічні зміни – відмирання частин рослин, зміна інтенсивності дихання, обміну елементів живлення, ферментативної активності тощо) і призводить до значного зниження продуктивності культур. Загибель рослини спостерігається у результаті сукупності несприятливих для перезимівлі чинників. Подовження до кінця грудня періоду осінньої вегетації посівів, підвищення температури з високою кількістю опадів і зниженим рівнем фотосинтетично активної радіації зумовлюють активний розвиток кореневих гнилей, особливо фузаріозних.

Варто також зазначити, що в багатьох областях країни недостатньо уваги приділяється належному впровадженню усіх елементів технології вирощування озимих культур: застосовуються мало ефективні проти кореневих гнилей протруйники, спостерігається нестача фосфору, калію, елементів редокс-систем рослин – сірки, міді, марганцю, цинку, заліза, не беруться до уваги сортові відмінності культури. Останнє призводить до випадіння низки сортів, насамперед озимої пшениці високоінтенсивного типу.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАХИСНОЇ ДІЇ

Основним заходом боротьби з кореневими гнилями є протруювання насіння. Оскільки джерелом накопичення інфекції є насіння та ґрунт, а ураження культури може відбуватися впродовж тривалого часу, важливою вимогою до діючої речовини проти кореневих гнилей є тривалість захисної дії протруйника.

Досить часто в каталогах наголошують на високій ефективності проти фузаріозів деяких триазолових фунгіцидів. З одного боку, це відповідає дійсності, адже фунгіциди класу триазолів можуть ефективно знищити наявну інфекцію. Втім, представники цього класу швидко переміщуються по рослині акропетально, тоді як саме коренева та прикоренева частини рослини залишаються без належного захисту. При цьому ґрунт є постійним джерелом інфікування рослин.

Переважну більшість сучасних фунгіцидів, особливо класів азолів та інгібіторів сукцинатдегідрогенази, можна розглядати як чинники посилення ефективності використання елементів живлення, насамперед азоту. Підвищення ефективності використання азоту досягається впровадженням у системах захисту посівів фунгіцидів-інгібіторів сукцинатдегідрогенази ІІ покоління від фази ВВСН0 до ВВСН51, які сприяють розвитку кореневої системи культурних рослин і можливостям посіву атрагувати доступний азот та інші макро- і мікроелементи з шару ґрунту.

Читати по темі: Як забезпечити тривалий захист насіння за будь-яких умов

Застосування селективних фунгіцидів, у тому числі й у комплексах із інгібіторами сукцинатдегідрогенази, для обробки насіння та впродовж вегетації, є найбільш ефективним засобом хімічного контролю шкодочинних збудників хвороб, що разом із інгібуванням розвитку фізіологічних плямистостей листків за дії аніонів у генеративний період розвитку забезпечує подовження фотосинтетичної активності та збільшення врожаю. Відтак необхідно підкреслити важливість захисту від кореневих гнилей за використання препаратів, де діюча речовина не тільки селективна проти збудника, а й дає змогу контролювати його тривалий час саме у прикореневій зоні рослини.

КОНТРОЛЬ ШКІДНИКІВ

Шкідники теж можуть значно зменшити продуктивність посівів і якість зерна, у деяких випадках до 50% і більше. Важливе значення має оптимізація проходження рослиною критичних для ураження шкідниками фаз розвитку (так зване фенологічне уникнення), оскільки шкодочинна активність, наприклад, квіткових галиць і стеблових пильщиків відбувається у вузьких фенологічних «вікнах».

Необхідне також покращення фізіологічних механізмів, які дають змогу певною мірою компенсувати негативний вплив шкідників на рослину (наприклад, підвищення інтенсивності фотосинтезу як відповідь на зменшення площі листкової поверхні або забезпеченості рослини асимілятами). Це сприятиме зменшенню пестицидного навантаження на довкілля та підвищенню врожайності, оскільки жоден із хімічних засобів захисту не забезпечує повного знищення шкідників.

У разі загрози пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками (дротяник, озима совка та ін.), злаковими мухами, попелицею, цикадками тощо для передпосівної обробки насіння доцільно використовувати сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруйники.

НЕ ПРОТРУЄННЯМ ЄДИНИМ

Безпосередній вплив патогенів на перебіг фізіологічних процесів у рослині та її морфологію слід обов’язково враховувати у системах захисту посівів зернових злакових культур. Багато збудників хвороб порушують фотосинтетичні процеси внаслідок ураження та відмирання листків, що призводить до зменшення листкового індексу. Це збудники, які призводять до в’янення листків, – іржа, несправжня і справжня борошниста роса. Залежно від ступеня ураженості втрати врожаю можуть коливатися від 10 до 50%.

Впродовж останніх років, більшість із яких характеризувалася подовженим періодом осінньої вегетації, у посівах озимих зернових культур можна було спостерігати інтенсивний розвиток фузаріозів, альтернаріозу, борошнистої роси, септоріозу листків, сітчастої плямистості (на ячмені), тож необхідно бути готовим до осіннього внесення фунгіцидів.

Крім грибних і бактеріальних збудників хвороб, у метаболізм рослинного організму можуть втручатися численні віруси, зменшуючи доступність азотовмісних сполук для рослини, тому фунгіцидну обробку доцільно поєднувати із внесенням інсектицидів, зокрема, на основі фосфорорганіки.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОТРУЙНИКІВ

Для протруювання насіння найкраще використовувати комплексні препарати із фунгіцидною, інсектицидною та репелентною активністю. Така обробка дасть змогу захистити насіння та сходи від головних шкідників і хвороб на початкових етапах розвитку культури, завдяки розвинутій кореневій системі отримати більш стійкі до різних стресів рослини. Водночас, за даними наших досліджень, при контролюванні збудників Fusarium навіть найбільш ефективні препарати не можуть досягти ефективності понад 60%. За високого інфекційного фону, який, на жаль, є «нормою» для сучасного зерновиробництва України, слід дотримуватися максимально повного комплексу захисних заходів.

За роки проведення досліджень було з’ясовано, що рослини пшениці озимої вже від фази ВВСН12 уражуються фузаріозними кореневими гнилями. Встановлено, що за присутності у досліджених композиціях протруйників флудіоксонілу спостерігаються найнижчі у дослідах рівні ураження рослин пшениці озимої фузаріозними кореневими гнилями. Низький рівень метаболізму флудіоксонілу та невисока мобільність дають змогу тривалий час контролювати зону внесення – кореневу систему рослин від шкодочинних збудників хвороб на високому рівні.

Zahyst-shodiv-zernovyh-i-strategiya-vyboru-protrujnyka2На початкових стадіях розвитку пшениці досліджені композиції протруйників суттєво не відрізнялися за ефективністю, що зберігалася впродовж усього осіннього періоду розвитку рослин до входу на зимівлю. Проте при відновленні вегетації почали проявлятися відмінності у рівнях захворюваності рослин пшениці за варіантами.

Порівняно із контролем, на ділянках із використанням протруйників з флудіоксонілом ураженість кореневими гнилями на стадії молочної стиглості була в три рази нижчою. Збільшення норми витрати флудіоксонілу суттєво посилило пролонговану дію препарату. Тому слід зважати на те, що зменшення доз фунгіцидних протруйників при підготовці насіння до посіву є недоцільним із погляду забезпечення ефективності контролювання хвороб культури.

Також слід пам’ятати про небезпеку пізніх інфекцій (або ранньовесняних, таких як ураження рослин сніговою пліснявою, збудник Microdochium nivale). За час вегетації у рослин, насіння яких висіяли без обробки фунгіцидними протруйниками, спостерігався активний розвиток фузаріозних кореневих гнилей. У фазі молочної стиглості вони були на 75–85% уражені фузаріозними кореневими гнилями. Якщо на варіанті контролю кількість уражених рослин помітно зростала впродовж вегетації, то на варіантах із протруюванням насіння ситуація була помітно кращою. У разі використання протруйників рівень ураження фузаріозними кореневими гнилями не перевищував 40%. Також було з’ясовано, що препарати, які мають довготривалу активність і зберігалися у прикореневій зоні, забезпечили суттєво менший рівень ураженості рослин – 20–25%.

Оскільки всі досліди проводили на одному полі з однаковим рівнем початкового штучного зараження, можна простежити таку закономірність. Якщо з початку вегетації на контролі в обох дослідах фузаріозною кореневою гниллю було уражено 16–18%, то наприкінці вегетації на варіантах із додаванням інсектицидів кількість хворих на фузаріоз рослин була практично вдвічі меншою. Якщо на контрольних ділянках рослини уражувалися кореневими гнилями на рівні 70–75%, то на варіантах тільки з фунгіцидними компонентами – на 52–63%, на варіантах із включенням до композиції інсектицидів – уже 24–39%. Це є свідченням вагомої ролі інсектицидних протруйників насіння у забезпеченні високого рівня контролювання фузаріозної кореневої гнилі.

При порівнянні ефективності композицій флудіоксоніл + тіаметоксам + тебуконазол, тіабендазол + тебуконазол + імідаклоприд, прохлораз + тритіконазол + імідаклоприд встановлено, що інсектицидні протруйники тіаметоксам та імідаклоприд є важливими складовими для досягнення високих рівнів контролювання збудників Fusarium. З початку вегетації на варіанті флудіоксоніл + тіаметоксам + тебуконазол ми спостерігали ефективність на рівні 95%. Надалі кількість рослин із кореневими гнилями зростала, а ефективність стримування хвороби до формування колосу знижувалась залежно від варіантів до 24–35%.

КЛЮЧОВІ ЗАХОДИ

Як бачимо, боротьба із хворобами є необхідною складовою технологій отримання високих врожаїв пшениці. Контроль збудників хвороб базується на якісному протруюванні насіння фунгіцидами, які мають у своєму складі діючі речовини, селективні проти окремих збудників із подовженими термінами прояву фунгіцидної активності – фактично з початку проростання зерна і до формування колосу.

Необхідно ще раз підкреслити, що найбільш надійним захистом зернових культур від фузаріозів є поєднання комплексу заходів, спрямованих на зменшення інфекційного фону, підвищення рівня резистентності рослин культури до інфікування збудниками. Це, насамперед, формування агрофітоценозу з низьким рівнем інфекційного фону за рахунок скорочення у сівозміні площ культур-донорів Fusarium spp. (кукурудза, зернові колосові) та інших. Слід не забувати, що альтернаріози, фузаріози є сапрофітними видами та можуть зберігатися й розвиватися й на рослинних рештках. Система обробітку ґрунту – важливий чинник у регулюванні інфекційного навантаження. Очевидно, що мінімізація обробітку сприяє зростанню інфекційного фону збудників хвороб. Тому навіть при застосуванні мінімальної обробки ґрунту варто звернути увагу на необхідність загортання рослинних решток у ґрунт одразу після жнив.

Отже, протруювання фунгіцидними та інсектицидними протруйниками є обов’язковим елементом технологій вирощування зернових культур, яке забезпечує:

  •  знезараження насіння від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал (фузаріози, численні сажкові хвороби й кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріоз тощо);
  •  захист від ґрунтових патогенів (снігова пліснява, гельмінтоспоріоз, численні кореневі гнилі тощо);
  •  зниження рівнів ушкодження сходів шкідниками ґрунту (дротяники тощо);
  •  тривалий захист сходів рослин від аерогенної інфекції (бура іржа, борошниста роса тощо).

Необхідно також ретельно планувати застосування фунгіцидів – від протруювання насіння до захисту рослин впродовж вегетації, щоб запобігти створенню умов для  формування резистентності збудників хвороб до фунгіцидів. Основою  протидії виникненню  резистентних до фунгіцидів патогенів є:

  •  максимальне використання стійких до хвороб генотипів зернових культур;
  •  чергування обробок фунгіцидами з різним механізмом дії;
  •  дотримання рекомендованих доз внесення фунгіцидів;
  •  застосування багатокомпонентних фунгіцидів із численними сайтами дії.

Найбільш доцільною з точки зору ефективності контролю та скорочення витрат на технології впродовж вегетації від хвороб і шкідників є обробка максимальними зареєстрованими дозами протруйників. При цьому необхідно звернути увагу й на якість обробки насіння препаратами, оскільки якісна обробка насіння – ключ до високих і стабільних врожаїв.

Л. М. Михальська, канд. біол. наук, ст. наук. співр., В. В. Швартау, чл.-кор. НАН України,  д-р. біол. наук, професор, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Погода

Kyiv
туман
0.4 ° C
1.5 °
-1.3 °
98 %
0.5kmh
90 %
Пн
3 °
Вт
3 °
Ср
1 °
Чт
3 °
Пт
9 °