19 Січня 2022

Живемо в різних країнах, але любимо одну справу

Інтерв’ю з Кортні Солоненком – канадським фермером із тернопільським корінням.

– Пане Кортні, розкажіть, будь ласка, вашу історію, історію сім’ї, адже ви живете в Канаді, а маєте українське коріння.

– Так, наші предки переїхали сюди наприкінці ХІХ століття із Тернопільщини й оселилися в районі, який називається Сторнвей. Саме тут вони почали займатися фермерством. Відтоді, хай там як нам жилося, ми нікуди звідси не переїжджали. І родинне господарство переходить від батьків до синів.

Сторнвей, Саскачеван
Сторнвей, Саскачеван

 – Ви – власник і керівник великої ферми, так?

– Так, мій батько займався фермерством, а потім я перебрав його справу. Хоча радше не перебрав, а ніби вступив у бізнес. Пізніше, у 2002 році до мене приєднався мій брат.

Кортні Солоненко (зліва) разом із братом
Кортні Солоненко (зліва) разом із братом

– Розкажіть детальніше про ва­ше господарство.

– У нас 16 500 акрів (6677 га) землі, з них 10 000 акрів (4046 га) належать нам, а ще 6500 (2630 га) ми орендуємо. Ґрунти на різних ділянках різняться – є сірі чорноземи, солонцюваті, суглинки. Є ще такий ґрунт, який ми називаємо глиною, він містить до 4% органічних речовин. Тому ми стараємося підбирати сівозміну з огляду на ці типи ґрунтів, так, щоб певні культури краще родили.

Що ж до рельєфу, то здебільшого наші землі розташовані на  рівнині, втім, окремі ділянки досить горбисті. У нас також є землі, де багато низинних ділянок, але вони неприбуткові.

 – А як у вас із вологозабезпеченням? Наприклад, в Україні минулого року посуха стала великим викликом для фермерів.

– Багато наших глинистих ґрунтів добре утримують вологу. Раніше ми вважали, що у нас достатній рівень зволоження для отримання доброго врожаю – 150–450 мм опадів за сезон. Але в останні три роки відбулися певні зміни, і тепер опадів випадає не більше ніж 70–100 мм. Тому ми практикуємо систему нульового обробітку ґрунту. Також адаптуємося до нових реалій – переходимо на інші культури, щоб оптимізувати витрати.

 – Які культури ви вирощуєте?

– Традиційно наша ферма спеціалізувалася на вирощуванні пшениці й ріпаку. Ріпак – найбільш вигідна культура, яка дає можливість добре заробити. Та за останні п’ять років у нас виникли певні проблеми, пов’язані зі хворобами та шкідниками, були чималі ушкодження посівів ріпаковими блішками. Наприклад, у Північному Саскачевані є регіони, де вже неможливо вирощувати ярий ріпак через цього шкідника. І ми теж можемо опинитися в такій ситуації.

Тому ми вирішили дещо розширити сівозміну. Тепер вирощуємо озиму та яру пшеницю, ріпак, фуражний і пивоварний ячмінь, льон. Плануємо посіяти сочевицю. Для нас важливо також зберегти здоров’я ґрунту, і ці культури полегшують нам завдання. Зокрема, льон і, особливо, ячмінь.

 – Ви сказали, що ріпак – найприбутковіший, а яка ситуація з озимою пшеницею?

– Пшениця коштує приблизно $6,50 за бушель (176 $/т). Вона також може бути досить вигідною культурою. Але проблема в тому, що ми часто втрачаємо посіви у весняний період. Сніг тане дуже швидко, і буває так, що у квітні снігу вже немає, а температура –15°С, рослина ще спить і не факт, що після цього відновить вегетацію. Втім, якщо весна буде хороша, можна отримати понад 100 бушелів озимої пшениці з акра (близько 6,7 т/га).

Збирання врожаю – ріпак називають «чорним золотом»1

Збирання врожаю – ріпак називають «чорним золотом»
Збирання врожаю – ріпак називають «чорним золотом»

 – Коли ви починаєте сіяти озиму пшеницю і з якою нормою висіву?

– Зазвичай ми плануємо сівбу в середині серпня. У  вересні, бувало, сіяли тільки тому, що останніми роками осінь давала це робити. Якщо в нашій зоні посіяти озиму пшеницю в середині-кінці серпня, то є великі шанси отримати навесні добре розвинені рослини, з огляду на те, які у нас зими.

Норма висіву зазвичай становить 230–240 фунтів на акр (258–270 кг/га).

Коли сіємо, то закладаємо насіння в стерню ячменю – це найкращий варіант. Ми сіяли й по стерні інших культур, але тоді є ризик, що стерні може не залишитися, а сніг швидко розтане. Треба бути уважними, розуміти, скільки часу сніг пролежить. У нас такі умови.

 – Які макро- і мікродобрива використовуєте?

– Восени зазвичай вносимо в межах 240 фунтів на акр (270 кг/га) добрив. Плануємо 55 фунтів азоту (61 кг/га), 45 фунтів фосфору (50,6 кг/га), 40 фунтів калію (45 кг/га), 47 фунтів сірки (52,8 кг/га).

Навесні проводимо підживлення рідкими добривами, раз чи двічі, залежно від фактичної кількості опадів і якщо думаємо, що отримаємо добрий урожай. Підживлення проводимо, коли бачимо, що відновилася вегетація і рослини вийшли зі стану зимового спокою.

З мікроелементів додаємо бор, мідь, цинк і магній. Також кожних три роки вносимо елементарну сірку, розкидаючи добриво по поверхні ґрунту. Тобто намагаємось забезпечити потребу рослин у всіх поживних речовинах.

 – У вас власна агрономічна служба чи користуєтеся сторонніми послугами для проведення аналізу ґрунту?

– В цьому плані ми співпрацюємо з агрономічною компанією Agratactics. Вона допомагає нам з відбором проб ґрунту, а також надає рекомендації щодо кращих сівозмін, добрив тощо. Крім того, фахівці компанії стежать за нашими культурами весь сезон і проводять тести, щоб переконатися, що рослини здорові й розвиваються як треба.

– Якщо не секрет, яка вартість цих послуг?

– Усе залежить від програми, яку ви хочете отримувати. Наші витрати становлять приблизно $7,80 на акр (19,5 $/га).

 – Пане Кортні, скільки всього працівників на вашому підприємстві?

– Разом із нами постійно працюють шестеро робітників, і ще 6–7 людей ми наймаємо на часткову зайнятість на час пікового навантаження – під час посівної та збирання врожаю.

 – Ви обробляєте значні площі земель. Скільки сільськогосподарської техніки маєте?

– Із наявного обладнання – три сівалки для суцільної вузькорядної сівби із шириною захвату 26 метрів, чотири комбайни Claas. Також використовуємо обприскувачі та трактори John Deere. Сьогодні нам цього цілком вистачає.

Раніше, якщо осінь була вологою, ми наймали додаткові комбайни, щоб вони допомагали нам пришвидшити збирання. Тепер маємо більш широку сівозміну і роботи в полі можна дещо розтягнути в часі, щоб уникнути пікового навантаження.

Водночас ми не виключаємо можливості залучення додаткових сил за потреби. Плануємо кількість техніки на сівбу і обприскування, щоб бути впевненими у вчасному виконанні всіх операцій.

 – А як щодо захисту рослин? Які препарати застосовуєте?

– На зернових колосових зазвичай використовуємо продукти на основі метконазолу. Останній рік на пшениці, ріпаку й бобових застосовували фунгіцид Miravis від компанії Syngenta. Працює бездоганно.

Взагалі намагаємось чергувати препарати від різних виробників, адже у них різний набір компонентів.

Обприскування посівів
Обприскування посівів

Раніше на пшениці ми за період вегетації вносили фунгіциди кілька разів, але з’ясували, що коли забезпечити баланс всіх елементів і корисних мікроорганізмів та виростити здорові рослини, то вони будуть стійкими до хвороб. Саме так ми й робимо тепер. Тут наш найбільший ворог – фузаріоз. Це серйозна загроза для пшениці та ячменю. Тому, застосовуючи різні засоби захисту, ми насамперед прагнемо контролювати розвиток фузаріозу.

На ріпаку в нас найбільші проблеми з фомозом. Є гібриди, більш стійкі до фомозу, але ми все одно обробляємо всі рослини на стадії п’ятого листка. Потім повторюємо обробку під час цвітіння ріпаку фунгіцидом Miravis або препаратами інших компаній. Намагаємось обробляти різні поля різними препаратами для стримування хвороби.

 – Скільки разів ви зазвичай працюєте фунгіцидами на озимій пшениці?

– Якщо погода сприятлива для розвитку хвороб, тоді плануємо дві обробки: одну раніше, другу – коли рослини досягають фази, в якій зазвичай розвивається фузаріоз.

Щоправда, в останні три роки рослини розвивалися в сухих умовах і захворювань майже не було. Втім, про всяк випадок ми все ж проводили захист від фузаріозу.

Читати по темі: Індекс NDVI: як він робить життя агронома простішим

 – Що ви застосовуєте проти шкідників і бур’янів на пшениці?

– Якщо говорити про гербіциди, то ми перейшли на Axial. Раніше застосовували препарати інших виробників, навіть продукти для гідропоніки. Потім перейшли на хімічну групу (класифікація HRAC) 2, групу 4, окремі препарати з групи 7. Швидше, ми просто хотіли переконатися, що готові до будь-якої ситуації.

Щодо використання інсектицидів, то у нас є лише один небезпечний шкідник – пшенична муха. Втім, вона суттєво не впливає на врожайність, оскільки з’являється, коли пшениця вже дозріла. Тому нам ще ніколи не доводилося обприскувати озиму пшеницю інсектицидами, поки що обходимося без цього.

– Урожайність пшениці в Україні суттєво відрізняється залежно від регіону. А яка середня врожайність у вас?

– У сприятливий рік озима пшениця дає приблизно 110 бушелів з акра (7,4 т/га), середній показник по нашій фермі – 85 бушелів (5,7 т/га). Урожайність ярої пшениці може сягати понад 100 бушелів з акра (6,7 т/га), а в останні три роки, коли стало трохи менше опадів, ми збирали по 75 бушелів (5 т/га) ярої пшениці.

Урожайність ріпаку теж різниться залежно від року. Буває і по 85 (5,7 т/га), буває лише по 35 (2,4 т/га), як в останні кілька років через недостатнє зволоження.

Середній показник урожайності ріпаку на фермі – приблизно 67 бушелів (4,5 т/га), що цілком реально.

Ячменю збираємо трохи більше – по 100 бушелів з акра (6,7 т/га). У нас урожайність неоднорідна. На північній фермі дещо інакше. Це земля за 90 миль від дому, вона більш родюча, і там можна зібрати вищі врожаї порівняно з тими, які ми отримуємо поряд із домом.

 – Ви сказали, що частина земель – ваша власна, а частину орендуєте. Яка вартість оренди одного акра в Канаді?

– У нашому регіоні земля, яку ми ще називаємо північною, справді родюча, коштує від $2000–2500 за акр ($5000–6250 за гектар), а її оренда обходиться нам приблизно у $75 за акр ($187 за гектар). Натомість земля поряд із домом коштує $1800–2000 за акр ($4500–5000 за гектар), вартість оренди становить $45–55 за акр ($112–137 за га).

Вартість найгіршої землі – приблизно $1500–1400 за акр.

 – Які ваші загальні витрати на вирощування одного гектара озимої пшениці?

– Основні наші витрати – в межах $280–290 на акр ($700 на га). Сюди входить насіння, хімічні засоби захисту, добрива. Рахуючи взагалі по фермі, з зарплатнею й усіма іншими витратами, це становить приблизно $425–450 на акр ($1050–1100 на га).

 – Це чималі витрати, справді великі.

– Так, вони трохи зросли торік… Це нас непокоїть, адже добрива зазвичай коштували приблизно $100 на акр ($250 на га). Цього ж року, думаю, ціна добрив може зрости до $120–140 на акр ($290–350 на га). Для нас це стає трохи дорого для озимої пшениці, адже нам, зрештою, залишається не так уже й багато прибутку з цієї культури.

 – Ще у мене до вас особисте запитання: чому ви обрали таку непросту професію, де треба стільки працювати?

– Мені це завжди подобалося, із самого дитинства. Знаєте, ми вирощуємо культури і годуємо світ. Планувати з огляду на маркетинг, погоду, контролювати робітників і техніку буває дуже важко, але це надзвичайно захоплює, тому нам ніколи не буває сумно. (Усміхається.)

Ми завжди говоримо: якщо кожен рік ти насолоджуєшся тим, що робиш, – щоранку встаєш до схід сонця, щоб усе встигнути, – це вже не просто праця, а те, що тобі справді хочеться робити, ти живеш цим. І моя улюблена пора – збирання врожаю, бо тоді бачиш результат своєї важкої праці, вкладеної  у вирощену культуру.

Спілкувалася Мар’яна Швай, менеджер з маркетингу компанії «Сингента»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Лісосмуги – шлях до стійкого сільського господарства

Полезахисні лісосмуги, що є невід’ємним елементом високої...

Кислотність ґрунту, добрива і майбутній урожай

Багато сільгоспвиробників мало звертають увагу на рН...

Погода

Kyiv
рвані хмари
-1.4 ° C
-0.7 °
-1.9 °
74 %
4kmh
75 %
Ср
-2 °
Чт
1 °
Пт
-2 °
Сб
-2 °
Нд
-5 °