Сіяти соняшник зі змінною нормою чи ні? Результати досліду на 50 полях

Під час експерименту з’ясовувалося, як пов’язані норма висіву та розмір кошика соняшнику і чи впливає гібрид на врожайність.

Експерименти з диференційованою сівбою соняшнику я проводжу з 2017 року. Про деякі з них я вже розповідав на сторінках журналу раніше.

Найчастіше мої досліди закінчувалися так: зниження або збільшення норми висіву компенсувалося розміром кошика. Але для точного висновку треба було провести досліди на великій кількості полів.

Щоб сформулювати однозначні рекомендації щодо диференційованого посіву соняшнику, в 2020 році я вирішив провести масштабний експеримент і заклав досліди на 50 полях.

Всі поля мали різну площу і були в різних ґрунтово-кліматичних умовах. В експерименті взяли участь 5 агрохолдингів і 11 фермерських господарств. У цій статті я розповім про те, яких висновків я дійшов, і відповім нарешті на головне питання: чи є сенс сіяти соняшник диференційовано.

СХЕМА ПРОВЕДЕННОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Досліди на всіх 50 полях проходили за однаковою схемою:

•  Визначити зони продуктивності;
•  Знайти лімітуючий чинник;
•  Створити карту-завдання;
•  Зібрати польові спостереження;
•  Проаналізувати карту врожайності та підбити підсумки.

ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Вибір полів. Для експерименту я відібрав поля з різними ґрунтами: чорноземами, сірими лісовими, каштановими та дерново-підзолистими. Найчастіше в зонах із низькою продуктивністю урожай обмежували перерозподіл вологи та ґрунтова ерозія. Отже, лімітуючим чинником на більшості полів був рельєф. Поля з низькою кислотністю та засоленням теж зустрічалися, але рідко.

Читати по темі: Вплив диференційованої сівби на врожайність соняшнику. Експеримент на чорноземних ґрунтах

У цей експеримент я також включив поля на зрошенні.

Норми висіву. На всіх полях, які брали участь в експерименті, я намагався сіяти три норми висіву для кожної зони продуктивності. Норми висіву були різними. В одних господарствах я тестував широкий діапазон – від 40 до 70 тис. насінин, в інших, де керівники не готові були ризикнути, використовував норми від 56 до 62 тис.

Польові спостереження. Після сівби ми разом із агрономами господарств, які брали участь в експерименті, спостерігали, як розвиваються рослини, оцінювали схожість, заміряли діаметр кошиків, вимірювали вологість і масу зерна. Уже на цьому етапі я зміг зробити кілька висновків.

1. Зі збільшенням норми висіву схожість соняшнику падає. Різниця у схожості між нормами висіву 40 і 65 тис насіння була в середньому близько 8%. Чому так вийшло – я до кінця не зміг зрозуміти. Навряд чи справа була у ґрунтово-кліматичних умовах або гібридах. Це питання потребує більш глибокого дослідження;
2. Діаметр кошика залежить від норми висіву. Зі збільшенням норми висіву діаметр кошика знижується, зі зменшенням – зростає. Цю закономірність я спостерігав як для зон високої продуктивності, так і низької. Тип ґрунту теж ніяк не вплинув на цю закономірність: і на дерново-підзолистих ґрунтах, і на чорноземі зв’язок між нормою висіву і розміром кошика зберігся;
3. Під час дозрівання вологість зерна в зонах із низькою нормою висіву вища, ніж у зонах із високою нормою. Цю залежність я теж спостерігав на всіх зонах продуктивності. Різниця, якщо і проглядалася, то була невеликою – приблизно 0,5–1%.

ПІДСУМКИ ЕКСПЕРИМЕНТУ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Нагадаю, що норми висіву в експерименті були різними. Тим не менше, на жодному з полів я не зафіксував впливу норми висіву на врожайність соняшнику. Хоча всі поля збирали комбайнами з системою моніторингу врожайності й карти врожайності вийшли досить докладними.

Тому я б рекомендував знижувати норму висіву. Заощаджені гроші можна витратити на придбання кращого гібрида. При тих же самих витратах врожайність зросте.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021