Атува™ – нове рішення інокуляції сої

782
Атува – нове рішення інокуляції сої

Серед основних елементів живлення рослин азоту належить одне з чільних місць. Невичерпним його джерелом є атмосфера, 78% складу якої становить саме цей елемент. У повітрі над 1 га земної поверхні міститься понад 80 тис. т молекулярного азоту. Проте ні люди, ні тварини, ні більшість рослин не здатні засвоювати його в такій формі.

Промислове зв’язування азоту атмосфери в аміак є досить дорогим процесом – на 1 кг виробленого і доставленого в господарство азоту витрачається як мінімум 1,5 кг рідкого палива, нераціональне використання якого призводить до відчутного погіршення стану довкілля: підвищується кислотність ґрунтів, зменшується сума поглинутих основ, порушується співвідношення різних мінеральних елементів живлення (калію, кальцію, заліза, магнію та ін.), збільшується рухливість важких металів та їх засвоюваність рослинами. Особливо загрозливим є накопичення у ґрунті й рослинах надлишкової кількості нітратів, які спричинюють утворення в організмі людини небезпечних для її здоров’я канцерогенних нітрозосполук. Процес біологічної фіксації молекулярного азоту прокаріотами – ґрунтовими мікроорганізмами-азотфіксаторами – відіграє важливу роль у збагаченні ґрунтів азотом і має вирішальне значення для землеробства. Азотфіксуючі мікроорганізми здатні щороку засвоювати з повітря від 40 до більш ніж 300 кг азоту на гектар. Цей азот не забруднює довкілля і не потребує значних енергетичних затрат на виробництво. Про значущість процесу біологічної азотфіксації свідчить той факт, що у світовій практиці сільського господарства щороку в ґрунт з мінеральними добривами вносять 35 млн т азоту, тоді як за цей самий час рослини поглинають із ґрунту приблизно 75 млн т цього елемента. Різницю між зазначеними величинами компенсує діяльність мікробів-азотфіксаторів, насамперед бульбочкових бактерій, що зв’язують молекулярний азот у форми, які рослина легко засвоює.

Завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями посіви сої здатні на 80% забезпечити свою потребу в азоті. Симбіотично фіксований азот надходить до рослини в органічній формі, тому має 100% засвоєння, тоді як азот мінеральних добрив, за наявності достатніх запасів продуктивної вологи, у кращому разі засвоюється на 70% і має пройти цілу низку перетворень до переходу в білкову форму.

Рис. 1. Утворення бульбочок на рослинах сої, інокульованої АтуваТМ + Премакс
Рис. 1. Утворення бульбочок на рослинах сої, інокульованої АтуваТМ + Премакс

На відміну від внесеного мінерального азоту, засвоєння якого припадає на першу фазу розвитку, а опади або полив призводять до його вимивання у нижні шари ґрунту, симбіотичний азот постачається рослинам рівномірно впродовж усієї вегетації у необхідній для їх росту кількості.

Слід зазначити, що позитивний вплив мікроорганізмів-азотфіксаторів на рослину не обмежується поліпшенням її азотного живлення. Бактеризація сприяє трансформації важкорозчинних сполук ґрунту, в тому числі фосфорних, у форми, що легко засвоюються рослинами. Крім того, бактеріальні препарати містять фізіологічно активні речовини (гормони, вітаміни, амінокислоти, стимулятори росту рослин та ін.), які здійснюють пряму регуляцію росту рослин, зокрема, істотно (на 20–30%) поліпшують використання добрив завдяки розростанню кореневої системи й підвищенню її поглинальних властивостей. При цьому корисні мікроорганізми, заселивши корені, не допускають інфікування рослини патогенними мікроорганізмами, збільшуючи її стійкість до хвороб.

Застосування інокулянта сприяє зменшенню тиску бур’янів завдяки тому, що ризобії надають азот лише для сої, а мінеральний азот є доступним для будь-якої рослини, яка росте у ґрунті.

Ефект від застосування інокулянта полягає не лише у прибавці врожайності, а й в економії мінеральних добрив. За врожайності 3 т насіння сої бульбочки забезпечують рослину до 200 кг діючої речовини азоту на гектар. Якщо перерахувати на мінеральні добрива, то це вийде в 10–15 разів дорожче, ніж обробка насіння інокулянтом.

Після вирощування соя залишає по собі до 6 т/га післяжнивних решток, у тому числі 0,5–1 т/га бульбочок, які мають сприятливе співвідношення C:N та відмінно мінералізуються до мікро- та макроелементів, що є доступними для наступних культур у сівозміні.

АТУВА™ – інокулянт, що відповідає сучасним вимогам сільгоспвиробників, які вирощують сою. Це новітній інокулянт для цієї культури, що містить суміш високоефективних штамів бактерій Semia 5079 та Semia 5080 роду Bradyrhizobium japonicum із титром не менш ніж 2 х 1010 КУО/мл. Це найвища концентрація бактерій у препараті серед існуючих пропозицій на ринку України, що забезпечує максимальний результат.

Інновація зазначеного продукту полягає ще й у технології його виготовлення. Технологія Osmo Protection, за якою створено інокулянт Атува™, дає змогу значно потовщити стінку мембрани бактерії, що забезпечує вищий ступінь її захисту від висихання після обробки насіння. Також ця технологія створює додатковий бар’єр від хімічного та температурного стресів.

Цей чинник потребує додаткової уваги для території України. Ні для кого не секрет, що посіви сої в нашій країни з року в рік потрапляють під вплив погодно-кліматичного чинника. В усіх зонах вирощування посіви сої зазнають температурних стресів і коливань рівня зволоженості ґрунту. Завдяки технології Osmo Protection бактерії, що містяться в інокулянті Атува™, можуть витримувати значні коливання температури ґрунту та рівня його зволоження. Крім того, ця технологія дає змогу зберігати вироблений інокулянт в умовах сертифікованого складу протягом двох років у заводській упаковці, що офіційно регламентовано при реєстрації продукту. Варто зазначити, що в цьому році компанія «Сингента» закладала досліди з якості інокуляції АтуваТМ після трирічного періоду зберігання. Результати дослідів свідчать про те, що навіть після трьох років перебування продукту в умовах сертифікованого складу Атува™ зберігає здатність до утворення бульбочок на рівні 80–90% порівняно зі «свіжим» продуктом й іноді значно переважає у цьому конкурентів.

Інокулянт Атува™ наноситься на насіння разом із протектором Премакс, який виконує три основні функції:

  • рівномірне нанесення бактерій на насіння;
  • додатковий захист від висихання клітин;
  • живлення бактерії в період між обробкою насіння та проростанням рослин.

Окреме пакування бактерій і протектора створює також додаткові можливості для більш тривалого зберігання інокулянта. Крім того, вміст цукрів у протекторі значно нижчий, ніж у конкурентних продуктах, що сприяє повільному старту азотфіксації. Це, своєю чергою, не дає можливості бактеріям «розлінитися», й інокуляція відбувається поступово впродовж періоду від 2 тижнів до 1 місяця. В такому разі коливання температури і вологості ґрунту справляє на азотфіксацію менш негативний вплив.

Рис. 2. Зовнішній вигляд рослин сої при інокуляції АтуваТМ + Премакс
Рис. 2. Зовнішній вигляд рослин сої при інокуляції АтуваТМ + Премакс

Завдяки інноваційним рішенням інокулянт Атува™ має можливість одночасного нанесення на насіння разом із протруйником за 6 місяців до посіву без втрати ефективності бактерій, що є вагомим чинником у економії часу та ресурсів. Заздалегідь оброблене насіння чекає на складі часу висіву, а погода й технологічні складності більше не позначаються на ефективності інокулянта. Виробники можуть дозволити собі гнучкість у датах посіву…

ЯКА ІДЕАЛЬНА КОМБІНАЦІЯ З ПРОТРУЙНИКОМ?

Надзвичайно важливе питання з вибору партнера для захисту насіння від патогенів. Багато компонентів та діючих речовин препарату, особливо триазольної групи, можуть призвести до зниження життєздатності або загибелі бактерій. До формуляції протруйників додають біоциди для кращого зберігання продукту, що, своєю чергою, може мати негативний вплив на бульбочкові бактерії. Слід ретельно підбирати протруйник для забезпечення максимальної ефективності інокулянта.

Препарат Атува™ рекомендований до застосування у комбінації з такими протруйниками, як Максим® Адванс та Вайбранс® RFC, щоб краще розкрити генетичний потенціал сої. Вони не тільки не містять діючих речовин, які негативно впливають на життєздатність бактерій, а й їхня формуляція розроблена спеціально для обробки насіння сої разом з інокулянтом.

ЧИ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ МІКРОЕЛЕМЕНТИ РАЗОМ З ІНОКУЛЯНТОМ?

Майже всі мікроелементи є важкими металами, тому додавати їх на етапі інокуляції не рекомендується. Через їхню високу токсичність для бактерій безпосередній контакт із ними призводить до загибелі останніх. Особливо це стосується молібдену, кобальту та міді. Препарати мікроелементів для сої краще застосовувати по вегетації фоліарно.

ЯКІ НОРМИ АЗОТУ ПОТРІБНО ВНОСИТИ ПРИ ПОСІВІ СОЇ, ЩО ОБРОБЛЯТИМЕТЬСЯ ІНОКУЛЯНТОМ?

Невеликі стартові норми азотних добрив (N 20–30) не мають негативного впливу на інтенсивність азотфіксації. Високі норми азотних добрив, як правило, зменшують кількість бульбочок на коренях сої, знижують азотфіксуючу здатність та суттєво відтерміновують їх утворення. Це відбувається внаслідок того, що за наявності мінерального азоту рослина спочатку використовує його як більш легкодоступне джерело азоту і лише після його закінчення починає утворювати симбіоз із бактеріями та фіксувати атмосферний азот.

Іван Петренко, Світлана Чоні, кандидати с.-г. наук, технічні менеджери з підтримки й розвитку протруйників, ТОВ «Сингента»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram