Минулого року я тестував диференційовану сівбу яровини: перевіряв, як різні культури реагують на зміну норми висіву. Експеримент, про який піде мова в цій статті, я проводив разом з агроіндустріальним холдингом МХП в Україні. Загальна площа полів агрохолдингу – близько 400 тис. га. МХП вирощує кукурудзу, соняшник, пшеницю, сою та ріпак. Спільні експерименти ми проводимо ось уже два роки. В одному з них тестували диференційований посів сої.
Площа поля, на якому проходив експеримент, – 33 гектари. До цього на полі росли багаторічні трави. Як і будь-які зернові культури, це хороший попередник для сої. Однак погодні умови в рік експерименту видалися посушливими. Із червня температура повітря суттєво зросла, а дощі йшли рідко.
Як у таких умовах пройшов експеримент і чи вдалося мені збільшити врожайність культури за допомогою змінної норми висіву, розповім у цій статті.
Під час проведення експериментів команда OneSoil зазвичай допомагає фермерам аналізувати і планувати польові роботи. За вибір насіння та техніки відповідають фермери.
ГІПОТЕЗИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Основна гіпотеза. Я виходив з особливостей розвитку культури: зазвичай соя добре гілкується і утворює кущ до метра заввишки. Ймовірно, на ділянках високої продуктивності рослини будуть галузитися більш активно. Через це вони можуть заважати одна одній розвиватися, тому на таких ділянках норму висіву можна знижувати. На ділянках низької продуктивності, навпаки, її варто збільшувати.
Альтернативна гіпотеза. Припустимо, що від продуктивності ґрунту залежить не гіллястість, а кількість сходів. Тоді ділянки високої продуктивності забезпечать поживними речовинами більшу кількість рослин, ділянки низької продуктивності – менше. Для перевірки цієї гіпотези на ділянках високої продуктивності я збільшував норму висіву, а на ділянках низької продуктивності – знижував.
Підтвердженням будь-якої з гіпотез стане збільшення врожайності на полі.
СХЕМА ЕКСПЕРИМЕНТУ:
- Виділити зони продуктивності;
- Визначити обмежувальний чинник;
- Скласти карти-завдання для техніки;
- Проаналізувати карти врожайності.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН ПРОДУКТИВНОСТІ
Зони продуктивності я виділив у веб-додатку OneSoil. Додаток аналізує дані вегетації на полі за останніх 4 роки й на основі того, як розвивалося поле весь цей час, автоматично створює підсумкову карту продуктивності.
ПОШУК ОБМЕЖУВАЛЬНОГО ЧИННИКА
Щоб виявити чинник, який обмежує врожайність, я вивчив рельєф, яскравість ґрунту та дані вегетації на полі за останніх чотири роки.
З’ясувалося, що на полі суттєво варіюється вміст органіки. При цьому розподіл гумусу відображає зони продуктивності на полі, але ніяк не пов’язаний із рельєфом. У таких випадках я завжди раджу перевірити ґрунт на кислотність. Підвищена кислотність пришвидшує мінералізацію органіки у ґрунті й обмежує продуктивність. Отже, на врожайність починають впливати вже два чинники: і вміст гумусу, і рівень pH.
СТВОРЕННЯ КАРТИ-ЗАВДАННЯ
Щоб перевірити обидві гіпотези, на ділянках низької, середньої та високої продуктивності має бути по три норми висіву. Норми я використовував такі: 240 кг/га, 212 кг/га, 160 кг/га. Для контролю залишив смугу зі стандартною нормою висіву в господарстві – 212 кг/га.
АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ
Сою висівали у травні, урожай збирали у вересні комбайном з моніторингом врожайності. Файл із даними щодо врожайності я скачав з бортового комп’ютера комбайна і візуалізував карту в веб-додатку OneSoil. Це можна зробити в розділі «Дані з полів».
Перше, що впадає в очі, – характер розподілу зон врожайності. Порівняно з картою зон продуктивності він змінився. Наприклад, ділянка середньої продуктивності в центрі поля стала ділянкою високої продуктивності, а ділянка високої продуктивності частково перетворилась на зону середньої продуктивності. Причиною таких змін могли стати як погодні умови (нагадаю, рік видався посушливим), так і особливості самої культури.
Читати по темі: Живлення сої та вплив стресових чинників на врожайність
Друге – очевидного приросту врожайності навіть при такому широкому діапазоні норм висіву (160–240 кг/га) не спостерігалося. Щоб достовірно оцінити вплив норми висіву на врожайність, я виділив на полі однорідні зони. Це ділянки поля з однаковою нормою висіву в кожній точці та приблизно однаковою врожайністю. Середні значення для однорідних зон у ділянках із різною продуктивністю я зібрав у таблицю.
ЯК ЗМІНИЛАСЯ ВРОЖАЙНІСТЬ СОЇ
У зоні низької продуктивності. Зі збільшенням норми висіву врожайність зросла. Середня прибавка врожайності зі збільшенням норми висіву становить 3 центнери.
У зоні середньої продуктивності. Тут тенденцій до зміни врожайності зі збільшенням або зменшення норми висіву я не помітив.
У зоні високої продуктивності. Урожайність зросла при зниженні норми висіву. Середня прибавка врожайності зі зменшенням норми висіву становить 0,5–1 центнер.
РЕЗУЛЬТАТ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Експеримент виявився вдалим. Я підтвердив першу гіпотезу: на ділянках високої продуктивності врожайність зросла при зниженні норми висіву, на ділянках низької продуктивності – при збільшенні.
Незважаючи на те, що вплив норми висіву на врожайність я довів, давати рекомендації за його результатами все ж не ризикну. Реакцію сої на змінну норму висіву я вивчав всього лише на одному полі – для глобальних висновків цього замало. До того ж, на результат експерименту могли вплинути погодні умови. Нагадаю, що соя чутлива до вологи, а поле, на якому проходив експеримент, не зрошуване.
Цього року я продовжую вивчати диференційовану сівбу – досліджую особливості ярих та озимих культур і чинники, які можуть впливати на їх врожайність. Обов’язково буду ділитися з вами результатами.
Поки що є три варіанти дій:
- Експериментувати з соєю на своїх полях і перевіряти різні гіпотези розподілу норм висіву;
- Дочекатися наступних експериментів і рекомендацій;
- Взяти участь у наших експериментах: ми все зробимо за вас, до того ж безкоштовно!
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021
