Аграрна наука тривалий час проводить наукові дослідження з метою розробки технологій вирощування пшениці озимої для зменшення впливу негативної дії абіотичних і біотичних чинників. Останні здатні значною мірою знизити урожайність і погіршити показники якості зерна. Застосування біопрепаратів сьогодні вже стало невід’ємною частиною технологічної ланки у вирощуванні зернових культур в екологізованих системах землеробства.
Основною перевагою мікробіологічних препаратів перед іншими засобами підвищення продуктивності є їхня низька вартість з розрахунку на одиницю додатково одержаної продукції, а також екологічна безпечність, що створює хороші передумови для впровадження у біологічному землеробстві.
Серед засобів захисту сільськогосподарських рослин найбільша перевага віддається біологічним препаратам поліфункціональної дії, тобто препаратам із комплексним ефектом (одночасно проявляють удобрювальні, рістрегулюючі та захисні властивості).
Важлива роль серед біологічних препаратів належить мікробним деструкторам рослинних решток у технологіях підготовки ґрунту до сівби озимих культур. Їх використання призводить до зниження темпів розкладання гумусових речовин, покращує структурованість ґрунту, зменшує випаровування вологи, щільність ґрунту і масштаби водної ерозії. Крім того, відбувається пригнічення багатьох хвороб і зменшення кількості деяких шкідників, які локалізуються на рослинних рештках. Відомим наслідком хімізації є значне пригнічення біологічної активності ґрунтів, оскільки різноманіття та кількість мікрофлори зменшуються, що, в тому числі, погіршує розкладання рослинних решток. Це також зумовлює необхідність застосування біодеструкторів.
Інтенсивні технології вирощування культурних рослин досягли критичних меж у стані екологічному, енергетичному та продукційному. Тому для реалізації максимального потенціалу продуктивності пшениці озимої необхідна раціональна система удобрення, яка б найповніше задовольняла вимоги рослин до умов вирощування.
Мета наших досліджень полягала у визначенні впливу застосування біодеструктора рослинних решток Органік-баланс та біопрепарату поліфункціональної дії Органік-баланс за різних фонів удобрення на формування показників індивідуальної продуктивності рослин, урожайності та якості зерна пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу. Дослідження проводились у тимчасовому польовому досліді Хмельницької ДСГДС ІКСГП НААН у період 2021–2022 рр.
Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем слабоопідзолений середньосуглинковий, середньопотужний, малогумусний на лесовому суглинку бурувато-пальового забарвлення. Вміст гумусу (за Тюріним) – 2,8–3,0%, рН – 5,8–6,2; гідролітична кислотність 1,9–2,3 мг/екв. на 100 г ґрунту; валові запаси азоту 0,153–0,163%, фосфору – 0,136–0,149%; лужногідролізованого азоту 17–19,3 мг, рухомі форми фосфору та калію (за Чириковим) відповідно 20,8–22,6 та 8–12 мг на 100 г ґрунту. У досліді вивчались елементи технології вирощування: застосування двох біопрепаратів, які мають однакову назву, – біодеструктора рослинних решток Органік-баланс (1,0 л/га) та біопрепарату поліфункціональної дії Органік-баланс для обробки насіння (1,0 л/т) і посівів (0,5 л/га) на фоні без добрив та мінеральному фоні зі внесенням N90Р60К60. Перед приорюванням рослинних решток попередника (соняшник) внесено N10/т побічної продукції. Норма висіву насіння 4,5 млн/га. Сорт пшениці озимої – Богдана, строки сівби – 05.10.2021 р., 30.09.2022 р.
ВПЛИВ ПРЕПАРАТІВ НА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ
Формування врожаю культури – це результат комплексної взаємодії елементів продуктивності, головними з яких є кількість продуктивних стебел у посіві, маса зерна з одного колоса, озерненість колоса та маса 1000 зернин.
За роки досліджень основними чинниками, що формували продуктивний стеблостій пшениці озимої, було застосування біопрепаратів за самостійного внесення та у поєднанні на двох фонах удобрення. Більшу густоту продуктивних стебел мали рослини за мінерального удобрення з коефіцієнтом продуктивного кущіння 1,87 відносно значення 1,70 стебел на рослину на фоні без застосування добрив та меншим відсотком непродуктивних стебел у посіві – 7 порівняно з 9%. За використання біопрепаратів відбулося підвищення значень показників на фоні без добрив і за внесення мінеральних добрив у діапазоні середніх значень 1,72–1,77 і 1,89–1,92 стебел на рослину та 5–7 і 5–6% відповідно (табл. 1).
На посівах пшениці озимої визначено параметри формування елементів продуктивності рослин залежно від фонів удобрення, а також встановлено їхні відмінності. Із варіантів обробок біопрепаратами у фазу повної стиглості зерна більшої висоти досягли рослини за застосування біопрепарату поліфункціональної дії (табл. 2).
На фонах із використанням обробки насіння і посівів цим препаратом відбулося покращення показників індивідуальної продуктивності та якості врожаю культури: на фоні без внесення добрив довжини колоса змінювалася у межах 6,9–7,8 см, на мінеральному фоні – 7,7–8,3 см, відповідно до фонів кількості зерен в колосі – з 24,6 до 25,6 та з 26,2 до 26,9 шт., маси зерна з одного колоса – з 1,04 до 1,09 та з 1,19 до 1,28 г, маси 1000 зернин – з 42,4 до 42,6 та з 46,0 до 47,4 г, вмісту клейковини – з 15,0 до 17,9 та з 18,9 до 22,2%, склоподібності – з 49 до 53 та з 66 до 71% і натури зерна – з 765 до 807 та з 785 до 818 г/л.
На варіантах із поєднанням біодеструктора рослинних решток та біопрепарату поліфункціональної дії відмічено максимальне зростання значень показників, які становили: маса 1000 зернин – 42,9 г на фоні без внесення добрив та 47,5 г – на мінеральному фоні, відповідно до даних фонів, вміст клейковини – 18 і 22,3%, склоподібність – 54 і 72%.
ЯК ЗМІНЮВАЛАСЬ УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ
Нашими дослідженнями також встановлено, що врожайність зерна пшениці озимої змінювалась залежно від досліджуваних фонів удобрення та застосованих біопрепаратів (табл. 3).
Найнижче її значення отримано на фоні без добрив – 4,54 т/га, на якому застосування біодеструктора пожнивних решток забезпечило приріст зерна 0,37 т/га (або 8%), обробка насіння і посівів біопрепаратом поліфункціональної дії – 0,65 т/га (15%), їх поєднання – 0,73 т/га (17%). Характерною ознакою варіанту без добрив була найменша кількість продуктивних стебел – 4877 тис. стебел/га та маса зерна з колоса – 1,04 г, а також найбільший відсоток непродуктивних стебел у посіві – 9%. Покращення цих показників відбулося із використанням досліджуваних біопрепаратів: збільшення кількості продуктивних стебел у посіві – на 5–9% та маси зерна з колоса – на 3–7%, зменшення кількості непродуктивних стебел – на 2–4%.
Читати по темі: Пожовтіння озимої пшениці восени і ранньою весною. Причини та наслідки
На мінеральному фоні з N90Р60К60 одержано значно вищу врожайність – 5,90 т/га із приростом зерна 1,37 т/га (31%) та збільшенням кількості продуктивних стебел на 10% і маси зерна з колоса на 14% відносно варіанту без удобрення. На фоні мінерального удобрення, за рахунок застосування біопрепаратів, отримано додатковий приріст врожайності зерна: за внесення біодеструктора пожнивних решток – 0,49 т/га (9%), обробки насіння і посівів біопрепаратом поліфункціональної дії – 0,73 т/га (13%), їх поєднання – 0,89 т/га (15%), що супроводжувалось зростанням кількості продуктивних стебел у посіві на 3–6% та маси зерна з колоса – на 5–8%. Найбільші значення цих показників отримано у варіантах із використанням біопрепарату поліфункціональної дії.
Встановлено, що застосування біодеструктора рослинних решток у поєднанні з обробкою насіння і посівів біопрепаратом поліфункціональної дії забезпечило найвищу врожайність пшениці озимої на фоні без добрив – 5,27 т/га та мінеральному фоні – 6,79 т/га, це відбулося за рахунок формування більш щільного продуктивного стеблостою рослин та найбільшої маси зерна з колоса.
ВИСНОВКИ
Отже, за попередніми результатами досліджень встановлено, що застосування біопрепарату поліфункціональної дії та біодеструктора рослинних решток впливало на формування врожаю пшениці озимої із суттєвим зростанням значень показників: кількості продуктивних стебел на 5–9% на фоні без добрив і на 3–6% – на мінеральному фоні (N90Р60К60), маси зерна з колоса – на 3–7 і 5–8%, це забезпечило підвищення урожайності відповідно на 8–17 і 9–15%.
Найвищу врожайність пшениці озимої отримали у варіанті поєднання біодеструктора рослинних решток з обробкою насіння і посівів біопрепаратом поліфункціональної дії на фоні без добрив – 5,27 т/га та на мінеральному фоні – 6,79 т/га внаслідок формування більш щільного продуктивного стеблостою рослин та найбільшої маси зерна з колоса.
Зазначені екологічно-безпечні елементи можуть бути використані для вдосконалення технології вирощування пшениці озимої.
Л. С. Квасніцька, Г. П. Войтова, Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
