Якщо після збирання врожаю не подрібнювати рештки кукурудзи, то на зернових, що вирощуватимуться в сівозміні після неї, епіфітотія фузаріозу буде неминучою. Вирішити ж проблему можна цілеспрямованим мульчуванням.
При вирощуванні пшениці після кукурудзи ризик поширення фузаріозу набагато вищий, ніж у випадках з іншими попередниками. Крім того, біологія збудника фузаріозу ускладнює боротьбу з ним хімічними засобами захисту: ККД таких операцій становить максимум 60%. Найбільш доцільними методами в цьому випадку можуть стати підбір стійких сортів та якісний обробіток ґрунту. Суттєво впливає на зниження вмісту токсину ДОН (дезоксиниваленол) у пшениці додаткове подрібнення пожнивних решток.
РИЗИКОВАНИЙ ПОПЕРЕДНИК
Кукурудза добре придатна для заселення та збереження збудника фузаріозів. З початком дозрівання цієї культури гриб проникає в нижню частину стебла, а після збирання врожаю практично всі пожнивні рештки виявляються зараженими. Рослина, що залишилася на поверхні, характеризується близьким до одиниці співвідношенням вуглецю й азоту (співвідношення С:N) і тому є сприятливим середовищем для розвитку хвороби. У Німеччині погодні умови 2007 і 2012 років сприяли природному поширенню фузаріозу в фазу цвітіння пшениці, й уражена вона була значно сильніше на полях, де її вирощують після кукурудзи, ніж після інших попередників. Проте така ситуація повторюється не щороку. Поява фузаріозу залежить від кліматичних умов. Це означає, що при ідентичних вихідних параметрах (сорт, сівозміна і обробіток ґрунту) можна отримати здоровий урожай пшениці після кукурудзи. Збудники різних грибних хвороб довше зберігаються на пожнивних рештках кукурудзи, ніж, наприклад, на стерні пшениці. На залишених стеблах кукурудзи можна виявити збудників різних видів фузаріозу, але якщо говорити про мікотоксини при вирощуванні озимої пшениці по кукурудзі, то йдеться насамперед про гриби Fusarium graminearum, що утворюють на незруйнованих стеблах чорні кулясті плодові тіла, так звані перитеції.
За сприятливих погодних умов вони вивільняють аскоспори, які потрапляють на квітучі колоски наступної культури – озимої пшениці. Спори починають системно розвиватися в рослині й утворюють токсин ДОН. Тому слід спрямовувати зусилля на усунення умов, сприятливих для росту та розвитку збудника, щоб він не зміг перейти до масового виробництва спор у фазу цвітіння.
ПРИШВИДШИТИ РОЗКЛАДАННЯ
Ураження колосків пшениці фузаріозом тим сильніше, чим більше незруйнованих пожнивних решток кукурудзи знаходиться на поверхні ґрунту в фазі цвітіння на кінець травня – початок червня. Без відповідного подрібнення ці рештки (особливо стебла з прикореневою земляною грудкою) без проблем зберігаються тривалий час. Навіть заорані стебла кукурудзи через рік часто все ще залишаються цілими і в результаті обробітку ґрунту знову опиняються на поверхні. До того ж на важких ґрунтах якісна оранка не завжди можлива.
Тільки коли стерня кукурудзи добре подрібнена, мікроорганізми можуть залучити органічні рештки до процесу розкладання. Чим активніший процес розкладання соломи, тим слабше зараження небезпечними формами фузаріозу. При подрібненні рослинних решток до 1 см процес розкладання протікає вдвічі швидше, ніж при подрібненні до 5 см. Це зумовлено збільшеною площею дотику при сильному подрібненні та пов’язаною з цим підвищеною активністю мікроорганізмів.
Читати по темі: Хвороба, яка матиме вирішальний вплив на врожайність зернових
Однак з огляду на велику масу пожнивних решток, що залишаються при збиранні зернової кукурудзи, необхідний азот для зменшення співвідношення С: N (активація процесів розкладання). Потреба в азоті стає відчутною зі зростанням ґрунтових температур навесні. Однак планувати підвищення доз добрива слід не тільки з цієї причини, а й із метою запобігання голодуванню рослин пшениці.
Дуже важливо і при сівбі пшениці в мульчу після кукурудзи закласти в ґрунт якомога більше пожнивних решток. Довгі стебла та стебла з прикореневою земляною грудкою погано загортаються. Це ще одна причина для інтенсивного подрібнення соломи. Після подрібнення мульчувальниками із серповидними ножами ротаційного типу або ножами бильного типу суттєво покращується загортання стерні дисковою бороною. Кількість стебел із прикореневою земляною грудкою зменшується вдвічі (рис. 1).
ТЕХНІКА ДЛЯ ПОДРІБНЕННЯ
Максимальне подрібнення пожнивних решток – ключ до їх якісного загортання і швидкого розкладання, особливо за безплужної технології. Як свідчать дослідження ІКС федеральної землі Гессен (ФРН), найкращі результати в цьому плані демонструють мульчувальники з активними робочими органами. Мульчувальники із серпоподібними ножами ротаційного типу та ножами бильного типу при обробці стерні кукурудзи на силос настільки помітної різниці у результатах своєї роботи не продемонстрували. По стерні зернової кукурудзи робота мульчувальників із серповидними ножами ротаційного типу, незважаючи на можливість зміни налаштувань, призводила до утворення валків із соломи. Валки створюють проблеми з подальшим загортанням пожнивних решток, що в остаточному підсумку позначається на рівномірності сходів. Це актуально як при сівбі по зораному полю, так і при висіванні в мульчу. Агрегати з пасивними робочими органами не забезпечують необхідний результат переробки кукурудзяної стерні.
Вартість обробки мульчувальником з ножами бильного типу можна порівняти з вартістю культивації на середню глибину. Однак фітосанітарний ефект додаткового подрібнення значно вищий. Тим не менш, фермери побоюються застосовувати цей агротехнічний прийом, оскільки для його реалізації за високого завантаження в сезон осінньої сівби потрібні додатковий трактор і ще один працівник.
ҐРУНТОВІ ОРГАНІЗМИ ПРОТИ ГРИБІВ І МІКОТОКСИНІВ
Ґрунт містить величезну кількість організмів, що живляться грибами. Ця інформація особливо актуальна для аграріїв, які використовують безплужну технологію (коли наявна велика кількість пожнивних решток). Сприятливі умови сприяють розвитку не тільки патогенних грибів, таких як фузарії, а й корисних мікроорганізмів та іншої ґрунтової біоти. Дощові черв’яки, колемболи та нематоди, що живляться грибами, значно знижують як щільність фузаріозу на пожнивних рештках, так і вміст токсинів.
Досліди Інституту ім. Тюнена з інфікованою фузаріозом соломою останніми роками підтвердили, що дощові черв’яки роблять свій цінний внесок у справу боротьби зі шкідливими грибами. Так, вони безпосередньо об’їдають гриби з пожнивних решток, що розкладаються, віддаючи перевагу фузаріозним грибам, поїдають певну частину інфікованої соломи і, нарешті, затягують пожнивні рештки у верхню частину системи своїх ходів.
Тут пожнивні залишки перебувають у тісному контакті зі слизом та виділеннями черв’яків, що ініціює підвищення активності мікроорганізмів і пришвидшує розкладання соломи. Дощові черв’яки таким чином створюють для себе своєрідну доступну «комору».
Цікавий той факт, що ступінь закриття пожнивними рештками ґрунту в польових дослідах зменшувався на інфікованій соломі швидше, ніж на неінфікованій. Оцінити активність дощових черв’яків практично можна, провівши картування їхніх виділень на поверхні ґрунту.
Але й дрібні представники ґрунтової фауни (колемболи і нематоди, що живляться грибами) знижують біомасу фузарій і особливо вміст мікотоксинів. Цю закономірність можна простежити на прикладі вмісту ДОН, одного з найбільш поширених мікотоксинів. Активність ґрунтових організмів залежить від типу ґрунту. Зниження вмісту ДОН на мулистих і легких ґрунтах у кілька разів інтенсивніше, ніж на важких глинистих (табл.).
Сприятливі умови для розкладання соломи сприяють описаним вище механізмам. Добре подрібнена солома краще залучається до біологічних процесів і легше переміщається дощовими черв’яками у системі ходів.
Отже, фермер, завдяки відмові від плуга, може також отримувати вигоду завдяки покращанню родючості ґрунту, не боячись при цьому заразити наступну культуру шкідливими грибами.
ЧИМ ДРІБНІШЕ НАРІЗАННЯ, ТИМ МЕНШЕ ТОКСИНІВ
В останні роки в різних дослідах вивчалося, як подрібнення пожнивних решток кукурудзи впливає на зменшення вмісту ДОН у зерні наступної в сівозміні пшениці. Рис. 2 показує взаємодію обробки ґрунту, подрібнення пожнивних решток і цілеспрямованого застосування фунгіцидів у фазу цвітіння пшениці.
Якщо не брати до уваги подрібнення пожнивних решток і обробку фунгіцидами у фазу цвітіння пшениці, то фітосанітарний ефект від оранки є більш вагомим. Варіанти з посівом у мульчу показують удвічі більший вміст ДОН. Що ж дає додаткове подрібнення пожнивних решток? Вплив обробітку мульчувальником з ножами бильного типу буде відчутним у варіанті без оранки. При подрібненні решток зернової кукурудзи ножами бильного типу в варіанті з сівбою в мульчу вміст ДОН зменшується наполовину. При цьому подрібнення решток кукурудзи має ефект, аналогічний оранці. Господарствам, які застосовують сівбу в мульчу, цей вид обробітку поряд із цілеспрямованим підбором сорту та обробкою фунгіцидами гарантує успіх при вирощуванні пшениці після кукурудзи. Не можна забувати про ще один додатковий ефект мульчування: воно стримує поширення кукурудзяної вогнівки. Кількість личинок після мульчування зменшується на 90%.
Марк Шнайдер, ІКС Гессена, Рубен Гедеке, адміністрація округу Гіссен, Німеччина
Опубліковано в журналі “Агроном”
