Весняні заморозки, зимові морози, дефіцит працівників і подорожчання ресурсів змушують ягідні господарства змінювати підходи до виробництва. Проте сучасні технології, точне живлення та грамотне планування дають змогу мінімізувати ризики навіть у складні сезони. Про структуру виробництва, технологію вирощування ягід і виклики 2026 року журналу «Агроном» розповіла головний агроном ТзОВ «Агро Фрутіка Бишків» Марта Кунта.
ДОСЬЄ
Назва: ТзОВ «Агро Фрутіка Бишків»
Місцезнаходження: с. Бишків, Львівська обл.
Спеціалізація: вирощування суниці садової, лохини, малини та чорної смородини
Площа земель: 400 га
Агроном: Пані Марто, який земельний банк у вашого підприємства сьогодні? Розкажіть про структуру насаджень і як вона змінювалася останніми роками.
Марта Кунта: Земельний банк нашого підприємства становить 400 га орендованих земель. Основний напрям діяльності – ягідництво, хоча частину площ також займають зернові та зернобобові культури.
Під ягідними насадженнями маємо 12 га малини, 46 га суниці садової, з яких 33 га – у плодоносному віці, ще 13 га – молоді насадження, 37 га лохини та 16 га чорної смородини. Решту площ займають жито, пшениця та соя.
Структура насаджень поступово змінюється відповідно до сучасних реалій. Якщо раніше суниця садова займала понад 50 гектарів, то нині її площі дещо скоротилися. Основною причиною став дефіцит сезонних працівників під час збирання врожаю. Це одна з найбільших проблем, з якою сьогодні стикаються виробники ягід, адже саме суниця потребує значної кількості ручної праці.
А.: Які культури були найбільш рентабельними минулого сезону? Якої врожайності вдалося досягти?
М. К.: У 2025 році найвищу рентабельність забезпечили чорна смородина та суниця садова.
Урожайність чорної смородини становила близько 8 т/га, а суниці – від 15 до 25 т/га залежно від сорту та погодних умов.
Водночас ми не робимо ставку на одну лише культуру. Кожна ягода має свої переваги, різні строки достигання та різні канали реалізації. Крім того, погодні умови щороку складаються по-різному. Саме тому диверсифікація виробництва дає змогу зменшувати ризики і підтримувати економічну стабільність господарства.
А.: Які природно-кліматичні особливості Львівщини найбільше впливають на технологію вирощування ягід?
М. К.: Наші земельні ділянки розташовані в межах Західної провінції Малого Полісся, де переважають дерново-підзолисті піщані та супіщані ґрунти. Клімат традиційно характеризується як атлантично-континентальний, що загалом є сприятливим для ягідництва.
Однак останні чотири роки ми спостерігаємо суттєві кліматичні зміни. Якщо раніше весняні заморозки чи тривалі посухи були швидше винятком, то зараз вони стають закономірністю. Уже з квітня і до середини травня часто маємо значну нестачу вологи, сильні вітри та тривалі нічні заморозки, які подекуди сягають –5°С.
Дуже складною видалася і минула зима. Температура повітря опускалася до –27°С, що негативно вплинуло практично на всі ягідні культури.
Попри значний сніговий покрив, рослини суниці на грядах могли не перезимувати без укриття агроволокном. Найбільших втрат ми зазнали на лохині. В одного із сортів після зими приблизно 50% пагонів було пошкоджено морозом. Навесні рослини почали відновлюватися, однак повторні заморозки знову завдали значної шкоди. Найбільше постраждав сорт Чандлер, який цьогоріч практично повністю вимерз.
Окремі площі зернових культур також зазнали пошкодження від морозів. Крім того, через холодну весну майже на півтора місяці відтермінувалося плодоношення малини.
Такі погодні умови вкотре підтвердили, що сьогодні ягідництво неможливо вести за шаблоном. Господарства повинні постійно адаптувати технології до нових кліматичних викликів і максимально оперативно реагувати на зміни погоди.
А.: А як щодо посадкового матеріалу? За якими критеріями обираєте сорти?
М. К.: Підхід до вибору посадкового матеріалу залежить від культури. Для закладання насаджень лохини, малини та чорної смородини ми використовували вітчизняний посадковий матеріал, тоді як саджанці суниці садової закуповуємо за кордоном.
Кожна культура має своє призначення. Основну частину площ суниці займає сорт Хоней, який вирощуємо переважно для переробки. Нашими партнерами є підприємства переробної галузі, зокрема ТОВ «ГАЛФРОСТ». Для реалізації продукції на свіжому ринку віддаємо перевагу сортам Румба, Верді та Фейз, які добре зарекомендували себе за якістю ягід, транспортабельністю та попитом серед покупців.
У насадженнях лохини вирощуємо перевірені часом сорти Дюк, Блюголд, Блюкроп, Нельсон і Чандлер.
Підбираючи сортовий склад, ми беремо до уваги не лише потенційну врожайність. Для нас не менш важливими є адаптація до ґрунтово-кліматичних умов господарства, строки достигання, стійкість до несприятливих погодних чинників, а також якість продукції та її відповідність вимогам ринку.
А.: Які чинники сьогодні найбільше ускладнюють вирощування ягід?
М. К.: Головний виклик для ягідництва – це, безперечно, погодні умови. Саме вони останніми роками найбільше впливають на врожайність і часто змушують оперативно змінювати технологічні рішення вже під час сезону.
Не менш серйозною проблемою залишається кадрове забезпечення. Особливо гостро відчувається нестача працівників під час збирання суниці садової, адже ця культура потребує великої кількості ручної праці. Саме дефіцит сезонних робітників став однією з причин скорочення площ під суницею в нашому господарстві.
А.: Чи відчули цього року труднощі із забезпеченням добривами, засобами захисту рослин або посадковим матеріалом?
М. К.: Так, цього сезону ми вперше за останні роки стикнулися із серйозними труднощами щодо забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами.
Особливо відчутним дефіцит добрив був навесні. Через нестачу окремих продуктів на ринку терміни їх постачання інколи сягали від трьох тижнів до кількох місяців. Зрозуміло, що це впливало на заплановані строки внесення та змушувало оперативно коригувати технологічні схеми живлення.
Читати по темі: Іван Захаренко: «Часник – культура дисципліни, технології та чистої генетики»
Подібна ситуація виникала і з засобами захисту рослин. Якщо в попередні роки ми практично не стикалися з такими проблемами, то нинішній сезон став винятком.
Водночас із реалізацією вирощеної продукції ситуація залишається стабільною. Звичайно, конкуренція на ринку ягід зростає, адже щороку збільшується кількість виробників. Проте завдяки багаторічній співпраці з нашими партнерами у сегментах свіжої продукції та переробки нам вдається успішно реалізовувати врожай і зберігати свої позиції на ринку.
А.: Чи можна сьогодні назвати якусь культуру основною для господарства?
М. К.: Насправді – ні. Кожна з наших ягідних культур – суниця садова, малина, лохина та чорна смородина – економічно важлива для підприємства.
Погода й ринок щороку різні, тому культури певною мірою страхують одна одну. В один сезон кращий результат демонструє суниця, в інший – смородина чи лохина. Саме тому ми не концентруємося лише на одній культурі, а підтримуємо збалансовану структуру насаджень.
Досягати високих урожаїв допомагає насамперед суворе дотримання технології. Ми регулярно проводимо аналізи ґрунту, води та рослин, постійно контролюємо систему поливу, розробляємо індивідуальні програми фертигації та захисту для кожної культури відповідно до фаз її росту й розвитку. Саме комплексний підхід дає можливість максимально реалізувати потенціал насаджень навіть у непростих погодних умовах.
А.: Під яку планову врожайність закладаєте технологію вирощування ягід?
М. К.: Для кожної культури ми будуємо технологію з орієнтиром на максимальне розкриття потенціалу сорту. Не закладаємо її під «середній» урожай чи сприятливий сезон, а створюємо умови, за яких рослина може реалізувати свої можливості максимально.
Наприклад, для суниці садової орієнтиром є 25–28 т/га. Аналогічний підхід застосовуємо й до інших ягідних культур. Забезпечуємо рослини повноцінним живленням, оптимальним поливом і своєчасним захистом, а вже погодні умови визначають, наскільки вдасться реалізувати цей потенціал у конкретному році.
Ми переконані, що лише інтенсивна технологія дає змогу отримувати стабільний результат. Якщо рослина не відчуває дефіциту вологи чи елементів живлення, вона значно легше переносить стресові погодні фактори.
А.: На які технологічні рішення робите основний акцент під час вирощування ягід? Чий досвід використовуєте у своїй роботі?
М. К.: Постійно вивчаємо досвід провідних світових виробників, але не копіюємо його беззастережно. Кожну технологію адаптуємо до наших ґрунтово-кліматичних умов.
Під час вирощування суниці садової та малини орієнтуємося насамперед на нідерландські технології, які базуються на високій точності виконання всіх агротехнічних операцій. Це використання фрігорозсади, вирощування на грядах із мульчувальною плівкою, сучасні системи краплинного зрошення та фертигації.
Разом із тим ми посилили контроль технологічних процесів безпосередньо у господарстві. Щоденно контролюємо показники рН та ЕС робочого розчину, адже саме від них залежить ефективність засвоєння елементів живлення рослинами. За потреби оперативно коригуємо схеми фертигації відповідно до погодних умов та фаз розвитку культури.
Лохина – культура довготривала, тому будь-які помилки, допущені під час закладання плантації, можуть позначатися на її продуктивності багато років поспіль. Саме тому за основу беремо американську селекцію сортів та польський практичний досвід, який добре адаптований до умов, близьких до наших.
Особливу увагу приділяємо підтриманню кислотності ґрунту на рівні рН 4,5–5,2. Під час закладання плантацій обов’язково використовуємо верховий торф і тирсу для поліпшення структури субстрату та аерації кореневої системи. Важливими складовими технології також є краплинне зрошення, правильно збалансована фертигація у період закладання плодових бруньок та систематичне обрізування кущів.
Чорна смородина – відносно новий напрям для нашого господарства. Плантацію було закладено у 2025 році, відразу з орієнтацією на механізоване збирання. Під час її створення ми брали до уваги необхідну ширину міжрядь для проходу комбайна, особливості формування кущів, підібрали сорти, стійкі до осипання ягід. Також використовуємо досвід польських виробників і провідних українських господарств, що спеціалізуються на вирощуванні смородини для заморожування.
А.: Якими були витрати на вирощування ягід цього сезону? Наскільки вони зросли порівняно з минулим роком?
М. К.: Якщо говорити про суницю садову, то середні витрати на її вирощування у 2026 році становили близько 800 тис. грн на гектар, що приблизно на 25% більше, ніж торік.
Найбільше подорожчали якісний посадковий матеріал і сучасні системи зрошення. Це саме ті елементи технології, на яких не варто економити, адже вони безпосередньо впливають на продуктивність насаджень і якість ягід.
Оптимізувати витрати сьогодні можна передусім завдяки кооперації під час закупівлі посадкового матеріалу, використанню довговічних компонентів систем поливу, автоматизації процесів зрошення та залученню державних програм підтримки, які допомагають частково компенсувати інвестиційні витрати.
А.: Наскільки цьогорічні погодні умови вплинули на заплановану врожайність? Чи довелося коригувати технологію?
М. К.: Через весняні заморозки фактична врожайність практично всіх культур виявилася нижчою, ніж ми планували на початку сезону.
Однак навіть за таких умов ми не відмовляємося від інтенсивної технології. Навпаки, наше завдання – максимально підтримати рослини, щоб отримати якісну продукцію з того врожаю, який вдалося зберегти.
Крім того, після стресових погодних умов дуже важливо сформувати потенціал майбутнього врожаю. Саме в цей період закладаються квіткові бруньки наступного сезону, тому рослини повинні отримати повноцінне живлення, достатню кількість вологи та ефективний захист.
Економія на технології після втрати частини врожаю – це хибне рішення. Вона може призвести до ще більших втрат уже наступного року. Саме тому ми й надалі працюємо відповідно до запланованої технологічної карти, адаптуючи лише окремі елементи залежно від погодної ситуації.
А.: Як плануєте реалізовувати цьогорічний урожай? Чи має підприємство необхідні потужності для його зберігання?
М. К.: За роки роботи ми сформували стабільні партнерські відносини як із покупцями свіжої продукції, так і з підприємствами переробної галузі. Саме багаторічна співпраця сьогодні є одним із головних чинників успішної реалізації ягід.
Цього року через значні втрати врожаю, спричинені весняними заморозками, насамперед працювали з нашими постійними клієнтами. Водночас не припиняємо перемовин із новими партнерами, адже налагодження ефективної співпраці – це тривалий процес, який потребує взаємної довіри та часу.
Для післязбиральної доробки продукції підприємство має власні холодильні камери, які використовуються для швидкого охолодження та короткочасного зберігання ягід.
Ми не прагнемо довго зберігати продукцію. Наше завдання – максимально швидко охолодити ягоди після збору й оперативно відвантажити їх покупцеві. Це дає можливість зберегти високу якість, свіжість і товарний вигляд продукції, що особливо важливо для ягід, призначених для реалізації на «свіжому» ринку.
А.: Що б Ви порадили аграріям, які лише планують розпочати бізнес у ягідництві?
М. К.: Насамперед – не варто починати із закупівлі саджанців. На наш погляд, це одна з найпоширеніших помилок початківців.
Перед закладанням плантації обов’язково потрібно провести аналізи ґрунту та води, адже саме вони визначають, які культури доцільно вирощувати на конкретній ділянці та яку технологію застосовувати. Наступний крок – правильно спроєктувати систему поливу, оскільки для ягідних культур вона є одним із ключових елементів технології.
Лише після цього варто переходити до вибору сортів, закупівлі якісного посадкового матеріалу та закладання насаджень.
Не менш важливо ще на початку проєкту продумати канали збуту та можливості охолодження продукції. Якісно виростити ягоду – це лише половина справи. Не менш важливо своєчасно реалізувати її та доставити споживачеві без втрати якості.
Також рекомендуємо не поспішати із великими площами. Значно ефективніше розпочати з невеликої плантації, відпрацювати технологію, налагодити виробничі процеси, оцінити власні можливості та лише після цього поступово масштабувати бізнес. Такий підхід дає змогу уникнути багатьох помилок і суттєво знизити виробничі ризики.
А.: На завершення нашої розмови, будь ласка, сформулюйте головний принцип, на якому сьогодні має будуватися успішне ягідне господарство.
М. К.: Останні роки показали, що ягідництво вже неможливо вести за звичними шаблонами. Клімат змінюється, змінюються ринок, технології та вимоги споживачів. Тому агроном повинен постійно навчатися, аналізувати власний досвід і не боятися впроваджувати нові рішення.
Ми не можемо вплинути на погоду, але можемо зробити все можливе, щоб рослини були максимально готовими до будь-яких стресів. Саме тому для нас основою успіху є не окремі технологічні прийоми, а комплексний підхід: аналіз ґрунту й води, точна фертигація, контроль поливу, своєчасний захист рослин і постійний моніторинг стану насаджень.
Я переконана, що майбутнє українського ягідництва – за господарствами, які готові інвестувати не лише в техніку чи обладнання, а й у знання, сучасні технології та професійний розвиток людей. Саме це сьогодні є головною конкурентною перевагою і запорукою стабільного результату навіть у найскладніші сезони.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
