06 Грудня 2021

Методи розкриття генетичного потенціалу сої

У цій статті ми розглянемо основні агроприйоми при вирощуванні сої, покликані допомогти краще розкрити генетичний потенціал культури, – чеканку, сеникацію і десикацію.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЇ

Більшість бобових культур, у тому числі й соя, мають багато бічних бруньок – генеративних та вегетативних і здатні до розгалуження (від 15 до 40 у гороху та сої, до 133 – у нуту). За певних умов більша частина цих бруньок стає активними, решта залишається у стані сну. Буває й навпаки, коли майже всі бруньки сплячі, й тільки невелика їх частина активується. В середньому реалізація брунькоутворення у сої становить 20%, у гороху – 15%, у нуту – 10–15%.

Кількість сплячих бруньок залежить від кількості ауксину, що вивільняється з верхніх точок росту вниз по стеблу. Чим більше ауксину переміщається вниз по рослині, тим більше бруньок залишаться сплячими.

Активізація росту бічних бруньок у рослин сої
Активізація росту бічних бруньок у рослин сої

Якщо необхідно збільшити кількість активних бруньок і стимулювати розгалуження пагонів, потрібно взяти під контроль ріст верхнього меристемного шару рослини. Кількість ауксину, що опускається вниз по рослині завдяки силі тяжіння, необхідно контролювати.

Зазвичай на високорослих рослинах буває більше сплячих бруньок і менше активних. Найкраще це пояснити за допомогою довжини міжвузлів. Чим довше міжвузля, тим вища концентрація ауксину, який переміщається донизу, і менше активних бруньок у вузлах. Важливо контролювати довжину міжвузлів, а не їх кількість.

Бічні бруньки більш чутливі до ауксину, ніж верхня. Певна концентрація ауксину стимулює ріст верхньої бруньки і сплячку бокових. Якщо прибрати верхню бруньку – з нею зникає джерело ауксину, а оскільки його концентрація стає низькою – бічні бруньки починають рости. Отже, зниження вироблення ауксину в точці росту зумовлює ріст бічних пагонів.

Чеканка – агроприйом підвищення продуктивності, спрямований на гальмування апікальної меристеми (верхньої точки росту) з метою активізації резервних бруньок для збільшення продуктивних пагонів і кількості зав’язей на рослині. Проводиться в ранні фази розвитку. Відомо два види чеканки: механічна та хімічна.

Механічна чеканка – прищипування або повне фізичне видалення верхньої точки росту.

Хімічна чеканка – зупинка верхньої точки росту хімічними засобами шляхом зміни фітогормонального балансу в рослині. Як правило, це спеціальне добриво, склад і концентрація компонентів якого змінює співвідношення ауксин : цитокинин, сприяючи перенаправленню поживних речовин із верхньої точки росту на інші органи (корінь, стебло, сплячі бруньки і генеративні органи).

Хімічна чеканка дає більш високий економічний ефект, оскільки додатково підвищує стійкість рослин до стресових чинників.

СЕНИКАЦІЯ СОЇ

Сеникація – агроприйом підвищення продуктивності, спрямований на посилення відтоку пластичних речовин із листя у плоди, які формуються, для збільшення їх маси, підвищення якості, пришвидшення терміну дозрівання. Проводиться на основі функціональної діагностики добривами зі спеціальним складом за 45–30 днів до збирання.

Мета застосування сеникації – підвищення врожайності та якості шляхом зниження негативної післядії стресів у найвідповідальніший період – репродуктивний.

Завдання – допомогти рослині відновити природне, фізіологічно коректне, поступове переміщення накопиченого обсягу продуктів фотосинтезу (ОПФ) з листкового апарату до місць зберігання (у зернівку).

Обсяг продуктів фотосинтезу (ОПФ), накопичений рослиною, у разі несприятливих умов не повністю переміщається до місць зберігання (боби). Значна частина ОПФ залишається в пожнивних рештках (солома). Допомога рослині в реалізації біологічного потенціалу в репродуктивний період є додатковим резервом підвищення продуктивності сої.

Вплив сеникації на обсяг переміщених продуктів фотосинтезу (ПФ)
Вплив сеникації на обсяг переміщених продуктів фотосинтезу (ПФ)

Стрес-чинники, що знижують обсяг переміщених продуктів фотосинтезу (ОПФ)МЕХАНІЗМ СЕНИКАЦІЇ:

  •  Гальмування вегетативного росту через природне поступове збільшення вироблення етилену;
  •  Посилення флоемного потоку – збільшення обсягу переміщених продуктів фотосинтезу з листя до насіння (при дії як високих, так і низьких температур – залежно від складу підживлення);
  •  Збереження активності кореневої системи – збільшення періоду споживання вологи і поживних речовин;
  •  Підвищення накопичення сухої речовини, білка і олії у тканинах насіння, підвищення якості насіннєвого матеріалу (схожість, енергія росту, вирівняність за масою і розміром);
  •  Підвищення резистентності захворювань і шкідників – зниження пестицидного завантаження.

Сеникація – механізм дії
Сеникація – механізм дії

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ СЕНИКАЦІЇ:

  •  Норма витрати робочої рідини 200–300 л/га;
  •  Контроль pH робочого розчину, оскільки при високій лужності розчину можливе піноутворення.
  •  Проведення у ранкові або вечірні години при температурі не вище ніж 25°С і безвітряній погоді.
  •  Можливе поєднання з ЗЗР (фунгіциди або інсектициди) при досягненні ЕПШ хвороб або шкідників;

Надбавка врожайності від агроприйому сеникації залежно від сорту, технології обробітку, умов застосування може досягати 20%.

Природний фізіологічний процес розвитку
Природний фізіологічний процес розвитку

Фізіологічні процеси в фазу бобоутворення (без сеникації)

Сеникація (посилення відтоку пластичних речовин у насіння) в фазу R3–R5
Сеникація (посилення відтоку пластичних речовин у насіння) в фазу R3–R5

Фізіологічні процеси в фазу бобоутворення (сеникація)ДЕСИКАЦІЯ СОЇ

Збирання врожаю – не менш складний і відповідальний етап у формуванні врожайності, ніж попередні. Рослини бобових полягають, насіння дозріває неодночасно (спочатку – в нижньому ярусі, пізніше – у верхньому), нижні боби розтріскуються і обсипаються, що викликає великі втрати врожаю. Раннє збирання врожаю призводить до недобору зерна через велику кількість недозрілих насінин. Недостигле насіння і висока засміченість збільшують вологість зерна при обмолоті, призводить до самозігрівання його при зберіганні.

Десикація – агроприйом підвищення врожайності, спрямований на досягнення кондиційної вологості плодів (зерна) і скорочення втрат врожаю при збиранні. Проводиться за 3–12 днів до збирання врожаю при побурінні нижніх і середніх бобів і вологості бобів 35–45%.

Десикація – механізм діїВідомо два способи проведення десикації:

  •  хімічними пестицидами (контактними і системними);
  •  спеціальними добривами.

Обробка хімічними препаратами (на основі диквату, гліфосату, глюфосинату амонію та ін.). Крім швидкого видалення вологи, може проявляти також негативний ефект (залежно від д.р.). Через швидке руйнування мембран втрачається волога, при цьому відбувається гідроліз білка в амоній і накопичення його до токсичних концентрацій, а також різке збільшення вироблення етилену, що сприяє підвищенню кислотності, розвитку патогенів і втраті якості зерна при його зберіганні. Знижуються товарна вага і якість білка й олії, втрачаються схожість і енергія  проростання.

Обробка ефективна на дуже засмічених площах. Для зниження негативних наслідків у бакову суміш додають антистресові препарати.

Обробка концентрованим розчином елементів живлення (К, Мg Р, В, Мо та ін), які підбираються фахівцями залежно від вимірювань, сортових особливостей, погодних умов, забезпечує зневоднення тканин без руйнування мембран. При цьому зерно не накопичує надлишкові етилен і амоній, а також хімічні реагенти, зберігає свої товарні характеристики.

Обробка не проводиться на дуже засмічених посівах.

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДЕСИКАЦІЇ:

  •  Норма витрати робочої рідини для наземних обприскувачів становить 100–200 л/га, для авіаобробок – від 5 до 100 л/га;
  •  Контроль pH робочого розчину, оскільки при високій лужності розчину можливе піноутворення;
  •  Обробка при безвітряній погоді, температурі +15…+25°С, у вечірній час.

Проведення десикації виправдане за наявності чинників, що знижують врожайність при збиранні. Наявність пилу, роси на поверхні рослин, а також несприятливі умови (суховії, яскраве сонце) зменшують ефективність десикації.

Стрес-чинники, що знижують урожай при збиранніДесикація і сеникація не є взаємовиключними агроприйомами. Вони доповнюють один одного залежно від агротехніки, сортової політики, погодних умов.

На ранньостиглих і низькорослих сортах проведення одноразової сеникації в період бобоутворення може бути достатньо для рівномірного дозрівання бобів, зниження вологості вегетативної маси, зменшення розтріскування бобів і збереження їх якості.

На пізньостиглих сортах, при пізніх термінах збирання врожаю, високому агрофоні, вирощуванні сортів із потужним габітусом рослин або на зрошенні сеникацію доцільно повторити двічі – за 30–45 і 20–25 днів до збирання врожаю. Кожна обробка знижує вологість зерна і листостеблової маси, створюючи сприятливі умови для збирання при одночасному збільшенні маси зерна і його якості. За необхідності десикацію проводять за 7–10 днів до збирання, щоб мінімізувати втрату якості насіння.

У господарствах, які вирощують теплолюбиві культури, а також у зоні з підвищеною вологістю десикація особливо актуальна. Вона дає змогу не тільки звести до мінімуму залежність від погодних умов у період збирання врожаю, а й боротися з сильною засміченістю посівів і хворобами рослин.

Методи розкриття генетичного потенціалу сої2У передзбиральний період бур’яни перебувають, як правило, у стадії активної вегетації – з високим вмістом вологи у клітинах листя і стебел. При сильній засміченості посівів і високій вологості або знижених температурах втрату вологи необхідно посилити застосуванням агресивних пестицидів. Якість зерна при цьому може постраждати через збільшення щуплості зерна і зниження посівних якостей.

Контактні десиканти обпалюють рослини, швидко висушують боби та листостеблову масу, але призводять до розтріскування бобів і осипання насіння, збільшуючи втрати. Такими препаратами обробляють невеликі площі, які можна зібрати за 1 день.

Системні десиканти проникають у рослини і змінюють їх фізіологію, блокуючи синтез амінокислот і руйнуючи хлоропласти. Втрата вологи в цьому випадку більш повільна – 7–10 днів, що дає змогу краще спланувати час збирання врожаю, але діюча речовина токсична, вона може викликати пошкодження зародка насінини.

Читати по темі: Особливості обробки насіння сої

Для зниження негативних наслідків застосування хімічних десикантів (гербіцидів) у бакову суміш необхідно додавати антистресанти. Вільні амінокислоти завдяки хелатуючому ефекту посилюватимуть проникнення діючої речовини і пришвидшуватимуть втрату вологи насінням і вегетативними органами. При цьому амінокислоти будуть суттєво знижувати надмірне утворення етилену, запобігатимуть пошкодженню клітин рослин, гальмуватимуть процес руйнування білка й олії.

Десикація за несприятливих погодних умов дає можливість пришвидшити терміни збирання для поліпшення роботи збиральної техніки та своєчасної і якісної підготовки ґрунту під наступну культуру.

Загальні витрати на збирання врожаю за несприятливих умов при використанні десикації зменшуються на 10–15%. Крім того, десиканти знижують вологість насіння, що дає змогу скоротити витрати на їх сушку. В підсумку прибуток може перевищити витрати в 3–4 рази.

Ю. А. Ткаченко, А. В. Позднєв, за матеріалами компанії «АгроПлюс»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Вплив травмування насіння сої на його зберігання

Проблема зменшення травмування і здійснення заходів щодо...

Живлення сої та вплив стресових чинників на врожайність

Для формування врожаю соя використовує у 2–3 рази...

Так, Сінтак! Ефективний контроль кліщів в посівах сої

Якщо на більшість шкідників сої можна реагувати...

Погода

Kyiv
туман
0.4 ° C
1 °
-0.2 °
98 %
0.5kmh
90 %
Пн
3 °
Вт
3 °
Ср
1 °
Чт
3 °
Пт
9 °