Досвід вирощування сої в агрохолдингу Vitagro. Інтерв’ю з Олегом Біланом

264
Олег Білан – головний технолог групи компаній Vitagro

Сьогодні Україна входить до десятки світових виробників сої за посівними площами і є лідером у Європі за цим показником. Тим не менш, якщо говорити про середню врожайність культури, то вона ще залишається на досить низькому рівні й коливається залежно від регіону від 11 до 27 ц/га, хоча потенціал сої удвічі вищий.

ДОСЬЄ

Назва: Група компаній VITAGRO

Місцезнаходження: м. Волочиськ Хмельницької області

Створено: 1999 рік

Спеціалізація: рослинництво польових культур, садівництво, овочівництво, тваринництво, елеваторний бізнес

Площа земель: 85 000 га

Вже традиційно Хмельниччина займає одні з лідируючих позицій як за площами, зайнятими під соєю, так і за врожайністю цієї культури. За результатами минулого сезону тут було зафіксовано найвищі показники середньої врожайності сої серед усіх областей України за вирощування її без зрошення.

Одним із головних чинників, що безпосередньо впливає на кінцевий результат, є погодно-кліматичні умови. Водночас не варто недооцінювати і значення сучасної технології та вибору посівного матеріалу.

Прагнучи дізнатись про особливості вирощування сої, а також тонкощі ведення та планування рослинницької галузі в цілому, ми завітали до одного з найбільших виробників цієї культури в області – Групи компаній VITAGRO, де поспілкувалися з головним технологом холдингу Олегом Миколайовичем Біланом.

Агроном: Олег Миколайович, розкажіть про вашу компанію, її історію та сучасну структуру.

Олег Білан: Материнською компанією аграрного напрямку нашого холдингу по праву можна назвати приватне підприємство «Аграрна компанія 2004».

Розпочавши свою діяльність в с. Попівці Волочиського району Хмельницької області, де оброблялося 1200 га, підприємство поступово збільшувало свою площу. Завдяки активній роботі щодо приєднання сільськогосподарських підприємств Хмельницької, Тернопільської та Рівненської областей земельний банк новоствореної Групи компаній VITAGRO за останнє десятиліття суттєво зріс. На сьогодні ми маємо в обробітку 85 тисяч гектарів землі. При цьому ПП «Аграрна компанія 2004» залишається найбільшою в структурі холдингу.

Поряд із вирощуванням і переробкою продукції польових культур Група компаній VITAGRO активно займається розвитком тваринництва, садівництва, технічними культурами та елеваторним бізнесом.

Сучасна структура Групи компаній VITAGRO поєднує 6 кластерів і 1 відділок, які розміщені у трьох областях – Хмельницькій, Тернопільській і Рівненській. Більшість земель розташовані в Хмельницькій області.

 А.: На вирощуванні яких культур ви зупинились сьогодні?

О. Б.: Основну ставку робимо на соняшник – 19 тис. га. Дещо менші площі займає соя – 15 тис. га. Наступні культури майже рівноцінні за площею – кукурудза, озима пшениця, пивоварний ячмінь, озимий ріпак – в межах 10–13 тисяч га. Щоправда, ріпаку минулої осені посіяли лише 8,5 тис. га. Ще 2,5 тисячі не досіяли, завадила посуха. Із засіяної площі 700 га сходів були дуже пізніми. Там ріпак увійшов у зиму в фазі розвитку 3–4 листки і внаслідок ранньовесняних приморозків фактично вимерз – густота після зими залишилась 5–6 рослин на 1 м2. Тому ми його пересіяли соняшником.

Сої сіємо багато в основному з огляду на сівозміну – як бобову культуру. В останні роки площі під нею дещо скоротились. Її замінив соняшник, який на сьогодні для нас більш рентабельний.

Також вирощуємо гарбузи – цього року засіяли 1200 га. Це кластер «Полісся». Маємо спеціальну техніку – гарбузозбиральні комбайни, валкоутворювачі. Там у нас і гарбузовий завод. Насіння в основному реалізовуємо за кордон.

Ще займаємось такою культурою як тютюн – 100 га. Так склалося, що в цій місцевості, особливо в південних районах Хмельницької та Тернопільської областей, історично вирощували тютюн, тож ми вирішили продовжити цю традицію.

Маємо також 1200 га жита. Вирощуємо його на півночі на піщаних ґрунтах, там, де не можемо отримати гідні врожаї інших культур. Для жита це традиційний регіон, і воно показує там досить непогану врожайність.

А.: Як щодо ґрунтово-кліматичних умов, чи вистачає вам вологи в останні роки?

О. Б.: Оскільки землі компанії сильно розтягнуті з півдня на північ, рівні зволоження суттєво різняться – від 400 до 650 мм. Останній сезон взагалі видався аномальним – осінь, зима, березень та квітень були надзвичайно посушливими. За всю осінь і зиму випало 70 мм. І то це опади, які випадали по 2–3 мм, тобто вони не накопичувалися у ґрунті. Снігу теж не було. Багато річок просто пересохли. Вологи у ґрунті навесні катастрофічно не вистачало. Коли ми починали сіяти, то волога відмічалась лише до глибини 30 см. Далі все було сухо. Втім, ми швидко провели сівбу. Розпочали з ячменю в перших числах березня, а вже до 5 травня закінчили сою. Далі пішли дощі, які випадали ледь не кожен день, що відтягувало нам терміни проведення планових обприскувань.

Найбільші площі в компанії займає соняшник – 19 тисяч га. Це найрентабельніша культура на сьогодні. В минулому році його урожайність на круг становила 41 ц/га
Найбільші площі в компанії займає соняшник – 19 тисяч га. Це найрентабельніша культура на сьогодні. В минулому році його урожайність на круг становила 41 ц/га

Внаслідок погодних аномалій ми станом на середину червня вже нараховували до 10 тис. га посівів, на яких у нас відмічалось полягання зернових колосових через грози та буревії й часткове пошкодження градом. Також було сильне побиття градом 300 га ріпаку та по 200 га соняшнику і кукурудзи.

Що стосується ґрунтів, то наші землі умовно можна розділити на дві зони. На Хмельниччині ми маємо більш родючі ґрунти – чорноземи опідзолені, а у північних регіонах переважають бідні карбонатні, дерново-підзолисті супіщані та світло-сірі лісові ґрунти. Рівень pH коливається від 6 до 8,5 на карбонатах. Вміст гумусу від 1% на піщаних ґрунтах до 3,8% на кращих полях.

А.: Аналіз ґрунту проводите?

О. Б.: Ми почали активно цим займатись рік тому. Раніше робили тільки на полях, де вирощували цукровий буряк. В минулому році провели аналіз одразу на 30% площ. У нинішньому плануємо наступний етап. За три роки хочемо закрити всі наші площі з таким розрахунком, щоб раз на три роки проводити аналіз кожного поля.

А.: Плануєте впроваджувати системи точного землеробства?

О. Б.: Певними елементами точного землеробства ми вже займаємось – GPS-навігатори, паралельне водіння з RTK-сигналом на просапних сівалках, системи відключення секцій для уникнення пересіву.

Нашою наступною метою є диференційоване внесення добрив. Зараз перебуваємо на етапі накопичення для цього бази. У рамках програми оновлення збиральної техніки плануємо розширити парк комбайнами з датчиками вологості та урожайності, щоб складати карти врожайності.

Також ми використовуємо систему супутникового моніторингу посівів, яка інтегрована з 1С, системами GPS моніторингу техніки та нашими дронами. Це дає нам змогу відстежувати стан посівів, контролювати та ефективно оптимізувати всі роботи.

А.: Яка технологія обробітку ґрунту застосовується в компанії? І чи відмінна вона для різних регіонів, культур?

О. Б.: Раніше ми майже на всіх площах проводили оранку. Але останнім часом замінюємо її на рихлення. Для цього ми закупили глибокорозпушувачі Case Ecolotiger, які можуть працювати на глибину до 35 см, також у цьому році добираємо Horsch Tiger 4MT, що працюють на 28 см. Є у нас ще три специфічних агрегати – Bednar Terraland, які можуть розпушувати ґрунт на глибину до 60 см.

Незважаючи на цьогорічну весняну посуху, посіви зернових виглядають досить обнадійливо. До речі, середня урожайність пшениці в компанії становить 70–80 ц/га, а окремі поля в кращі роки давали і по 100
Незважаючи на цьогорічну весняну посуху, посіви зернових виглядають досить обнадійливо. До речі, середня урожайність пшениці в компанії становить 70–80 ц/га, а окремі поля в кращі роки давали і по 100

Bednar Terraland і Horsch Tiger обладнані системами для внесення добрив. Для нас це важливо, адже останнім часом ми практикуємо осіннє локальне внесення фосфорно-калійних добрив на глибину 25 см. Така система удобрення застосовується під кукурудзу та соняшник.

Кожен кластер забезпечений автоматичними пенетрологерами, які з прив’язкою до GPS передають на сервери дані про глибину плужної підошви. Таким чином, кожен агроном за сезон обходить свої поля і відмічає, на якій глибині в нього плужна підошва і відповідно на яку глибину потрібно проводити обробіток.

Зазвичай стандартне рихлення, якщо на полі немає потреби «зривати» плужну підошву на великій глибині, ми проводимо на 25–28 см. Перевага такого способу, окрім можливості одночасно вносити добрива, полягає також в економії пального, вищій продуктивності за добу та більшій кількості рослинних решток на поверхні, що зменшує ерозію ґрунтів і випаровування вологи.

Отже, на більшості площ ми сьогодні застосовуємо глибоке рихлення – під сою, кукурудзу, соняшник. Оранку проводимо лише під ріпак, гарбуз, тютюн і частково під кукурудзу – загалом на площі не більше ніж 15 тисяч га.

В останні роки для забезпечення азотного живлення сої та оптимізації витрат на добрива в компанії перейшли на подвійну інокуляцію
В останні роки для забезпечення азотного живлення сої та оптимізації витрат на добрива в компанії перейшли на подвійну інокуляцію

Наприклад, після соняшнику ми останнім часом намагаємось не орати, робимо тільки рихлення, щоб спровокувати одночасні сходи падалиці й не мати з нею проблем в наступних культурах.

На тих полях, де ще кілька років тому після соняшнику проводилась оранка, він виорюється і тепер. Відповідно маємо з ним певні проблеми, наприклад, у посівах сої.

Раніше ми взагалі вирощували Clearfield гібриди соняшнику. З їх падалицею ситуація ще складніша. Добре, що з минулого року перейшли на класичні. Вони більш урожайні, та і падалицю забирати стало легше.

Що ж до таких культур, як озима пшениця, ячмінь, жито, то тут ми можемо обмежитись лише дискуванням на глибину 14–16 см, якщо на полях немає проблем із плужною підошвою.

А.: А як щодо врожайності?

О. Б.: Внаслідок відмінних ґрунтово-кліматичних умов у різних кластерах рівні врожайності у нас також різняться. Сої останніх два роки на круг збираємо 32 ц/га, окремі масиви давали 45–47 ц/га. Соняшник у минулому році на круг дав 41 ц/га, на бідніших ґрунтах – 36 ц/га. Кукурудза останніх 2 роки показує в середньому 100 ц/га, на кращих ґрунтах – 110–120, на гірших – 80–100 ц/га. Але на карбонатах у нас і планова врожайність стоїть менша – 85 ц/га.

Пшениці отримуємо 70–80 ц/га, окремі поля давали і по 100. Ячмінь збираємо на рівні 55–60 ц/га. Жито вирощуємо тільки на півночі на проблемних ґрунтах. Минулого року мали 45 ц/га. Ріпаку – в середньому 40 ц/га на круг.

А.: Планова врожайність у компанії залежить від зони вирощування?

О. Б.: Взагалі бюджет складається по кожному полю окремо, і потенціал урожайності агрономи рахують теж по кожному полю.

Висівається соя з міжряддям 30 см. Це дозволяє рослинам краще гілкуватися та провітрюватися, а також забезпечує вищу урожайність, що підтверджено власними дослідами
Висівається соя з міжряддям 30 см. Це дозволяє рослинам краще гілкуватися та провітрюватися, а також забезпечує вищу урожайність, що підтверджено власними дослідами

Ми маємо базову технологію, яку я як головний технолог розробляю і рекомендую кластерам. Далі агрономи на місцях, знаючи свої поля та їх особливості, можуть коригувати базову технологію в той чи інший бік, наприклад, на полі росте березка або хвощ польовий і для їх контролю потрібен інший гербіцид чи операція. Відкоригована ними технологія погоджується з центральним офісом, зі мною, з головним агрономом і таким чином оптимізується під кожне конкретне поле.

Ми дозволяємо робити відхилення від стандартної технології відповідно до потреб, розуміючи, що якщо будемо більш гнучкі, то зможемо отримати прибавку врожаю та покращити економічні показники.

А.: Поговоримо про сою. Яким сортам ви віддаєте перевагу і як їх обираєте?

О. Б.: Взагалі у Групі компаній VITAGRO є різні бізнеси, в тому числі і дистрибуція ЗЗР, добрив, насіння, а також власний насіннєвий завод. Тому, окрім вирощування товарних посівів, ми займаємось також насінництвом таких культур, як ярий і озимий ячмінь, пшениця, соя. Здебільшого вирощуємо зарубіжну селекцію. В нашій зоні вона проявляє себе краще.

По сої сіємо сорти таких компаній, як «Севіта Дженетікс», «Євраліс», «Заатбау», «Прогрейн». Найбільші площі займає Ментор – середньостиглий дуже стабільний сорт, який постійно показує у нас високі врожаї. Значні площі також зайнято під середньостиглим сортом Аріса та середньораннім Опус. Останній, з огляду на його групу стиглості, розміщується по сівозміні на тих полях, які плануються під пшеницю. Ми збираємо його дещо раніше. Інші сорти вирощуються на незначних площах або йдуть під потреби насінництва.

Взагалі щодо всіх основних культур ми закладаємо демоділянки у двох зонах. Там ми зазвичай тестуємо новинки, що з’являються на ринку. Після того як певний сорт чи гібрид показує кращу врожайність, ми беремо його на виробничі посіви – від 50 до 100 га. Якщо отримуємо заплановану врожайність у перший рік, тоді надалі площа під ним збільшується залежно від ґрунтових умов, потреб сівозміни тощо.

В середньому демопосіви сої, пшениці у нас налічують до 35 сортів; кукурудзи, ріпаку, соняшнику – біля 50 гібридів.

А.: Розкажіть детальніше про технологію вирощування сої у вашій компанії.

О. Б.: Попередником під сою у нас в основному є кукурудза, частину площ засіваємо сою по сої. Після збору кукурудзи ми для покращення розкладання рослинних решток проводимо внесення деструктора, а також КАС – 60 кг/га з подальшим дискуванням. Далі виконуємо глибоке рихлення. Добрива з осені не вносимо.

Навесні проводимо закриття вологи шлейфовими зубовими боронами. Зазвичай це відбувається в першій половині березня. Далі – передпосівна культивація на глибину 3–4 см і сівба.

Цього року в зв’язку із посушливими умовами під такі культури, як ячмінь та кукурудза, ми відмовились від передпосівної культивації, щоб зберегти вологу. Замінили її внесенням гліфосату. З соєю так зробити не вдалось, оскільки це пізня культура і поле до терміну сівби сильніше заростає бур’янами.

Під передпосівну культивацію вносимо комплексні добрива N10P20K20 в нормі 100 кг/га. Сіяти зазвичай розпочинаємо не раніше ніж 20–25 квітня. Це обумовлено не стільки прогріванням ґрунту, скільки можливими приморозками. Соя дуже чутлива до приморозків, які в нашій зоні можуть бути до 10 травня. А цього року взагалі відмічались 17 та 20 травня.

А.: З яким міжряддям сієте?

О. Б.: Переважно на 30 см. Для цього глушимо через один сошники сівалки. За такого міжряддя соя краще гілкується, провітрюється. Раніше ми в компанії закладали власні досліди й відмітили, що цей варіант у наших умовах найкращий. При цьому ми трішки зменшуємо норму висіву. Ранні сорти, такі як Опус, на піску сіємо з нормою 550 тис., на чорноземах – 500, а пізніші сорти – 450 тис.

Є посіви і на 15 см, але тільки на піщаних ґрунтах, там, де можуть бути більші ризики посухи, щоб культура краще закрила поверхню поля.

Висіваємо зазвичай на глибину 2,5–3 см, у посушливі роки – до 4 см. Все насіння перед висівом протруюється на нашому насіннєвому заводі.

В останні роки технологія азотного живлення культури у нас дещо змінилась. Якщо раніше перед сівбою ми вносили 100 кг/га КАС, то тепер вирішили перейти на подвійну інокуляцію. Таким чином, до протруйника ми додаємо рідкий інокулянт у повній нормі, а в сівалку – половинну норму (1,250 кг/га) сухого інокулянту на основі торфу.

Це дешевше і за врожайністю виходить на одному рівні. Тобто інокуляцією ми прагнемо замінити внесення більш дорогих азотних добрив. Соя – культура «ледача», і якщо ми їй на початку розвитку даємо багато азоту, то вона починає формувати менше бульбочок.

Тим не менш, на сої у нас застосовується азотне підживлення – 100 кг/га аміачної селітри. Але це вже у фазу бутонізації. Приблизно в цей період бульбочкові бактерії починають відмирати, і щоб сформувати масу 1000 насінин і більшу кількість бобів, ми даємо азот врозкид. Намагаємось внести під дощ.

Щоправда, таке внесення заплановане у нас не на всій площі, а приблизно на 60%. Тут ми дивимось на стан бульбочок. Якщо вони ще працюють, мають рожевий колір, посіви темно-зелені, то там можемо селітру і не вносити. А де бульбочки вже відмирають, мають коричневий чи сірий колір, – добриво вносимо.

А.: Органіку також використовуєте?

О. Б.: Під сою ні, а в цілому – так. З минулої осені ми почали вносити курячий послід на найбільш проблемні поля, під кукурудзу – 8 т/га, соняшник та пшеницю – 5 т/га. Крім цього в кількох кластерах у нас є ВРХ. Там ми також розкидаємо свіжий гній – по 50 т/га щороку, в основному під кукурудзу. Ще у нас багато свинокомплексів. В тих районах ми вносимо сечівку – по 60 м3/га.

Хоча норма внесення курячого посліду менша, ніж інших добрив, у ньому більша концентрація поживних речовин. Через це ми веземо його на дальні масиви, де у нас немає ні ВРХ, ні свинокомплексів. Гній і сечівку вносимо на поля, розташовані поряд із фермами, для оптимізації логістики.

А.: А як щодо системи захисту?

О. Б.: Після сівби найперше починаємо захист від бур’янів, вносимо ґрунтові гербіциди на всіх площах. Тут ми застосовуємо дві схеми. По основній зоні, де у нас чорноземи опідзолені, використовуємо метрибузин, 300 г/га + прометрин, 2,2 л/га. На легких ґрунтах даємо тільки прометрин – 2,5 л/га. До ґрунтових гербіцидів додаємо ад’ювант, у ефективності якого вже переконалися на власному досвіді. Так, минулого року на Волині у нас пройшли сильні дощі. Десь ґрунтові гербіциди промилися, зокрема метрибузин, і трохи підпалили сою. Там, де був використаний ад’ювант, такої ситуації вдалося уникнути. Тому в нинішньому році ми ввели його  на 100% площ.

Наступна обробка проводиться страховими гербіцидами. Тут все класично – бентазон, 480 г/л до 2,5 л/га + тифенсульфурон-метил, 750 г/кг до 8 г/га (залежно від лободи) + ПАР 0,2 л/га. Вносимо у фазу першого трійчастого листка.

Також по трійчастому листку застосовуємо молібден 1 л/га (хелатований). Він сприяє більш активній роботі бульбочкових бактерій і їх утворенню.

Однією з основних проблем, що стосуються забур’яненості сої, є падалиця соняшнику, який з’являється і на третій рік. Тут ми відпрацювали таку схему. Якщо бачимо, що у нас є з цим проблема, – використовуємо кломазон, 480 г/л – 150 г/га + тифенсульфурон-метил, 750 г/кг – 8 г/га + ПАР 0,2 л/га.

Для боротьби з особливо проблемними бур’янами та падалицею Clearfield-соняшнику є ще одна схема: бентазон, 352,4 г/л + ацифлуорфен, 161,7 г/л – 2 л/га + тифенсульфурон-метил, 750 г/кг – 8 г/га + ПАР – 0,1 л/га. Вона забирає все, хоча, можливо, і дещо жорсткувата на сої.

Приблизно через тиждень після першого внесення, у фазу другого-третього трійчастого листка, вносимо грамініцид флуазифоп-П-бутил, 150 г/л в нормі 1 л/га. Тут ми також дещо змінили технологію – перейшли на більш м’які препарати. До цього використовували хізалофоп-П-етил.

Далі проводимо обприскування посівів фунгіцидом. Зазвичай у нас запланована одна обробка у фазу бутонізації. Як правило, використовуємо флутріафол, 117,5 г/л + карбендазим, 250 г/л в нормі 1 л/га. Разом із фунгіцидом додаємо бор – 1 л/га, комплексі бобові мікродобрива – 1,5 л/га, а також гумати – 200 г/га.

Якщо соя вирощується по сої або сівозміна насичена ріпаком та соняшником і відповідно відмічається більше хвороб, склеротиніоз – ми застосовуємо трифлоксістробін, 100 г/л + тебуконазол, 200 г/л – 0,7 л/га + ПАР 0,4 л/га + мікроелементи.

Новинки сортів та гібридів по основних культурах зазвичай спочатку тестуються на власних демоділянках у двох зонах. Надалі кращі з них обираються для виробничих посівів
Новинки сортів та гібридів по основних культурах зазвичай спочатку тестуються на власних демоділянках у двох зонах. Надалі кращі з них обираються для виробничих посівів

Із найбільш проблемних хвороб у нас переноспороз і склеротиніоз. Останній проявляється не всюди, а переважно у вологі роки чи там, де є більш вологі ділянки, пониження. Для боротьби з ним ми цього року ввели біофунгіцид. Там, де сівозміна насичена ріпаком, соняшником і соєю, після сої та соняшнику плануємо вносити біофунгіцид разом із деструктором стерні.

Інсектицидна обробка у нас запланована одна – піретроїдом. Тут уже дивимось, чи є потреба. Щоправда, минулого року мали проблему з чортополохівкою, то доводилось тричі обробляти поля – через кожних 7–10 днів.

Відстежувати стан та розвиток культур, а також слідкувати за всіма робочими процесами на підприємстві допомагає система супутникового моніторингу посівів, яка інтегрована з 1С, системами GPS моніторингу техніки та дронами
Відстежувати стан та розвиток культур, а також слідкувати за всіма робочими процесами на підприємстві допомагає система супутникового моніторингу посівів, яка інтегрована з 1С, системами GPS моніторингу техніки та дронами

Крім того, на 20% площ плануємо акарицид. Вносимо його зазвичай на початку серпня, коли кліщ починає активно шкодити.

Перед збиранням врожаю проводимо десикацію приблизно на 60% площ. Обробляємо насамперед ті поля, які заплановані під озиму пшеницю, де ми сіємо середньоранній сорт. На інших полях вносимо лише за необхідності.

А.: Як ви обираєте препарати?

О. Б.: У нас є окремий агроном, який займається відповідними дослідами. У цьому році таких дослідів вже маємо понад 50. Він випробовує препарати, різноманітні схеми на невеликих ділянках у виробничих посівах. Найкращі варіанти переносимо на всі товарні посіви.

А.: Під яку врожайність розробляється технологія і яка середня рентабельність культури?

О. Б.: Планова врожайність сої – 33 ц/га із середньою рентабельністю вирощування 50%.

Втім, головне для нас у цій культурі, – те, що вона є гарним попередником у сівозміні, який сприяє накопиченню азоту в ґрунті та збагачує його органікою.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram