Озимий ячмінь є важливою стратегічною культурою, яка дає перші врожаї. Основним стримуючим фактором для отримання високих результатів є питання хвороб.
Найпоширенішими на території України являються плямистості листя, які обумовлюють зменшення площі фотосинтетичної поверхні та передчасне завершення вегетації рослин. У ячменю більшими за площею асиміляційної поверхні є третій, четвертий і п’ятий листок. При цьому значна частина припадає на стебло (36%) і колос (11%). Тобто ячмінь потребує високоефективного фунгіцидного захисту протягом усього періоду вегетації. Найбільш поширеними хворобами листя озимого ячменю, які спричиняють потенційно найвищі втрати урожаю є: темно-бура та сітчаста плямистості.
Темно-бура плямистість розповсюджується повсюди, проявляється на сходах і на дорослих рослинах довгастими темними плямами. На листках виникають спочатку темні, а пізніше темно сірі або світло-бурі плями, трохи подовжені уздовж листків, у центрі світлі з темно облямівкою.
Читати по темі: Ефективність гербіцидів у посівах ярого ячменю
Джерелом інфекції може бути уражене зерно і пожнивні рештки уражених рослин. Хвороба здатна розвиватися і стримувати розвиток рослин навіть при температурі +3°С в умовах м’якої зими. В умовах дефіциту вологи навесні на загущених посівах проявляє себе більш агресивно. В середньому по роках втрата врожаю сягає 15-20%, при певних умовах хвороба може знищити до 70%.
Сітчаста плямистість виявляється у всіх зонах вирощування ячменю. Перші прояви хвороби відбуваються у період кущення, посилений розвиток – у період цвітіння і наливу зерна. Характерна ознака – поява на листках овальних бурих плям з блідо жовтим обідком, які мають поздовжні і поперечні смуги, що утворюють сітчастий малюнок. Гриб може зимувати на пожнивних рештках і зерні. Сприятливі умови для спороношення починаються від +5°С , оптимальні +20°С, вологість вище 95%. Втрата врожаю при інтенсивному вражені сягає від 50 до 70%, середні втрати 25-30%.
Олександр Лавренко Регіональний менеджер, ТОВ «ДСВ-Україна»
