Вагомим чинником підвищення врожаю та поліпшення якості насіння сої є збалансована система живлення, здатна задовольнити потреби рослин у макро- та мікроелементах, вітамінах тощо. Більшість науковців стверджує, що застосування сучасних макро- і мікродобрив та регуляторів росту покращує життєдіяльність рослин, стимулює фотосинтетичні процеси, ріст і розвиток рослин, підвищує їхню стійкість до несприятливих погодних умов, стресів, хвороб, забезпечує підвищення врожайності.
На ринку представлені різні види макро та мікродобрив, стимуляторів росту, біопрепаратів тощо. Однак, як стверджують дослідники, показники ефективності їх дії в різних умовах можуть суттєво різнитися. Тому вивчення впливу цих препаратів на продуктивність сої в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах є важливим питанням.
Соя вважається культурою лісостепової зони. Однак внаслідок кліматичних змін сформувалися адекватні умови для виробництва зерна сої в інших регіонах, зокрема, в господарствах Заходу України. Зважаючи на високу рентабельність виробництва, площі посівів сої в регіоні за 15–20 років зросли більше ніж у 100 разів. Водночас соя є відносно новою культурою для західного регіону України, а технологічні прийоми її вирощування в регіоні, зокрема і позакореневе підживлення, ще недостатньо вивчені.
Тому метою досліду було визначення впливу позакореневого підживлення мікродобривами та стимуляторами росту на метричні показники, врожайність і ефективність вирощування сої в регіональних умовах західних областей України.
Дослідження ефективності позакореневого підживлення проводилися на дослідному полі Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, яке характеризувалося дерново-підзолистими суглинковими ґрунтами з глибиною гумусового шару 28 см. В орному шарі ґрунту міститься 2,3% гумусу, легкогідролізованого азоту – 58,6, рухомого фосфору – 113,79 та обмінного калію 104,84 мг/кг ґрунту. Реакція ґрунтового розчину – рН 5,3.
Середньодобова температура повітря за вегетаційний період (з 1.05. по 15.09 2024 року) становила +16,7°С. Впродовж вегетаційного періоду кількість опадів була на рівні 505 мм.
Схема досліду складалася з таких варіантів позакореневого підживлення:
- Контроль – без застосування мікродобрив;
- Дослід 1 – дворазова обробка комплексом мікродобрив Інтермаг соя (2 л/га) + Інтермаг бор (1,5 л/га) + Інтермаг соя (2 л/га) + Інтермаг молібден (1,5 л/га) + Інтермаг титан (0,2 л/га);
- Дослід 2 – дворазова обробка рослин регулятором росту Атонік плюс (0,2 л/га);
- Дослід 3 – дворазова обробка робочим розчином мікродобрив Інтермаг соя (2 л/га) (двічі) + Інтермаг бор (1,5 л/га) + Інтермаг молібден (1,5 л/га) + Інтермаг титан (0,2 л/га) та регулятора росту Атонік Плюс (0,2 л/га).
Внесення препаратів проводилося у фазах розвитку рослин 3–5 трійчастих листків і бутонізації одночасно зі внесенням засобів захисту рослин.
На всіх ділянках застосовувалася однакова технологія, за винятком досліджуваних чинників. Проведено традиційну систему обробітку ґрунту, під передпосівний обробіток внесені такі мінеральні добрива, як сульфоамофос NPS 20-20-16 (150 кг/га) та тармогран NPK (Ca, Mg, S) 3-9-19 (5-3-21) + B 0,2% (150 кг). Сівба виконувалася насінням сорту Кордоба, обробленим протруйником Фунабeн (3,5 л/т), інокулянтом РізоФікс соя (3,3 кг/т) та мікродобривом Інтермаг Примус насіння (2,5 л/т). Для сівби застосовувалася зернотукова сівалка СЗ-3,6 АСТРА. Норма висіву – 600 тис. насінин на гектар.
Система захисту рослин включала три обприскування гербіцидами: ґрунтовим Плeдж (0,1 кг/га) і посходовими Альфа Бeнтазон (2,7 л/га) і Цeнтуріон (0,4 л/га) і двох обробок робочими розчинами – інсектицидом Разит (0,2 кг/га) і фунгіцидом Болівар Форте (0,7 л/га) та інсектицидом Нокаут Екстра (0,1 л/га) і фунгіцидом Док Про (0,5
кг/га). У фазі побуріння бобів нижнього і середнього ярусів для рівномірності достигання та підсушування рослин внесено десикант Квад 150 (2 л/га).
Густота стеблостою, висота рослин визначалися на облікових ділянках у чотирьох місцях по діагоналі. Кількість бобів на рослині, кількість насінин у бобі, вага 1000 насінин і біологічна врожайність визначалися у період повної стиглості за дві доби до початку збирання.
Читати по темі: Урожайність сортів сої за традиційної та органічної технологій вирощування
Економічна ефективність альтернативних систем обробки насіння і позакореневого підживлення визначалася шляхом складання технологічних карт із їх подальшим порівнянням за всіма статтями затрат і основними економічними показниками.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Результати впливу мікродобрив і стимулятора росту на біометричні показники та врожайність сої на ділянках із різними схемами внесення препаратів наведено в табл. 1.
За результатами досліджень спостерігається позитивна дія мікродобрив на ріст і розвиток рослин сої. Так, за даними біометричних вимірів, висота рослин на ділянках із внесеними препаратами становила 89–93 см, що на 6–10 см більше, ніж на контролі. Найбільшу висоту стеблостою зафіксовано на ділянці з дворазовим позакореневим підживленням сумішшю стимуляторів росту та мікродобрив (дослід 3).
На ділянках із різними варіантами позакореневого підживлення фіксувалася різна густота рослин. Густота рослин на контролі – 47,1 шт./м2, а на ділянках із внесеними препаратами – в межах від 47,6 до 47,8 шт./м2. Відтак дворазова позакоренева обробка мікродобривами і стимулятором росту сприяла підвищенню показника виживання рослин і їх стійкості до негативних чинників.
За результатами досліджень відзначено позитивний вплив позакореневого підживлення на основні структурні показники сої – кількість бобів на рослині, кількість насінин у бобі, вагу 1000 насінин і насіннєву продуктивність однієї рослини.
На контролі кількість бобів на рослині – 21,4 шт., в яких міститься 1,8 насінини. У результаті дворазової обробки посівів комплексом мікродобрив і стимулятором росту одержано збільшення кількості бобів і кількості насінин у бобі. Найбільшу кількість бобів і насінин у них (22,1 та 2,1 шт. відповідно) отримано за дворазової позакореневої обробки посівів робочим розчином мікродобрив і стимулятора росту (дослід 3). На цій ділянці кількість насінин на рослині становила 46,4 шт., що на 20,5% більше порівняно з контролем.
Встановлено, що обробка препаратами забезпечувала підвищення показників якості насіння. Так, маса 1000 насінин на ділянках, де проводилося позакореневе обприскування препаратами, становила 150,1–150,8 г, що на 1,3–2,0 г більше, ніж на контролі.
У міру збільшення кількості внесених мікродобрив і стимуляторів росту зростає врожайність насіння сої. Найбільшу врожайність отримано на ділянці з дворазовим позакореневим підживленням стимулятором росту Атонік Плюс і комплексом мікродобрив. Урожайність сої на цій ділянці становила 3,34 т/га, що на 0,64 т/га, або на 23,7% більше порівняно з контролем. На контрольній ділянці врожайність була 2,7 т/га. На інших ділянках із різними схемами позакореневого підживлення отримано приріст врожаю 0,41–0,43 т/га.
Зростання врожайності сої пов’язано зі збільшенням витрат на проведення операцій позакореневого підживлення. Витрати на препарати залежно від схеми внесення становили 1029–2153 грн/га (рис. 1).
Однак у результаті збільшення врожайності насіння з цієї ділянки дохід від його реалізації зріс на 5740-8960 грн/га. Ефект від застосування інших варіантів позакореневого підживлення знаходиться в межах від 4711 до 6807 грн/га. Найбільший ефект отримано у разі позакореневих підживлень робочими розчинами, які поєднують мікродобрива і стимулятори росту (дослід 3).
ВИСНОВКИ
Позакореневе підживлення сої комплексом мікродобрив і стимуляторів росту забезпечило поліпшення основних структурних показників сої – кількість бобів на рослині, кількість насінин у бобі, вагу 1000 насінин і насіннєву продуктивність однієї рослини.
У міру збільшення кількості внесених мікродобрив і стимуляторів росту зростає врожайність насіння сої. Найбільшу врожайність (3,34 т/га) отримали на ділянці з дворазовим позакореневим підживленням стимулятором росту та мікродобривами, що на 0,64 т/га, або на
23,7% більше порівняно з контролем. На інших ділянках із різними схемами позакореневого підживлення приріст врожаю становив 0,41–0,43 т/га.
Ефект від впровадження позакореневого підживлення становить в межах від 4711 до 6807 грн/га. За результатами відзначено, що найбільший ефект досягається за умови дворазового підживлення робочим розчином мікродобрив і стимуляторів росту.
В. Думич, Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
