Питання ефективного використання азоту для озимого ріпаку була актуальною завжди. В реаліях поточного сезону воно стало особливо нагальним. В цьому матеріалі ми поділимося підходом, який допоможе вирахувати кількість спожитого азоту озимим ріпаком восени для розрахунку весняного живлення.
ЯК РОЗРАХУВАТИ ПОТРЕБУ ОЗИМОГО РІПАКУ В АЗОТІ НАВЕСНІ?
Ми пропонуємо вам використовувати класичний підхід до розрахунку потреби в азотному живленні в залежності від очікуваного урожаю за SBA. Формула розрахунку така (за умов повноцінного розвитку рослин):
N-живлення = Nmin-специфікація – Nmin у ґрунті
N-живлення – це, власне, потреба ріпаку в азотному живленні навесні.
Ця цифра може також корегуватися в той чи інший бік залежно від стану рослин навесні, наявності органічного підживлення, обраного гібрида та інших чинників.
Nmin-специфікація – це потреба ріпаку залежно від очікуваного урожаю (показано на графіку).
Nmin у ґрунті – це азот, спожитий восени (визначається лабораторним методом або за допомогою методу, описаного далі у цій статті).
Читати по темі: Способи підвищення врожайності ріпаку озимого
Як бачимо, найскладніше визначити азот, який рослина спожила в осінній період вегетації. Для цього існує спеціальна методика, представлена нижче.
ЯК РОЗРАХУВАТИ АЗОТ, СПОЖИТИЙ ОЗИМИМ РІПАКОМ ВОСЕНИ?
За допомогою польового методу можна обчислити азот, який рослина спожила. Досліди рекомендується провести 2–3 рази в жовтні, перед входом рослини в зиму, та після відновлення ріпаком вегетації. Під час досліду навесні відмерлі листки рослини до уваги не беруться.
Дослід складається з таких дій. З 1 м2 збирається вся свіжа маса, відокремлюється від кореня і зважується. Всі операції детально показано на фото.
Після зважування було отримано такі дані:
Зразок 1 (15 жовтня): 2,0 кг/м²;
Зразок 2 (21 листопада) : 1,6 кг/м²;
Зразок 3 (10 березня): 1,8 кг/м²;
Ø свіжа маса = 1,8 кг/м.
Розраховуємо азот, спожитий озимим ріпаком восени:
1,8 (Ø свіжої маси) × 50 кг/га = 90 кг/га засвоєного азоту, де 50 кг/га N – стала величина.
У разі, якщо середня вага свіжої маси за результатами 3 дослідів перевищує 2 кг/м², розрахунок проводиться за дещо іншою формулою. Її ми розглянемо на іншому прикладі:
Зразок 1 (18 жовтня): 3,0 кг/м²;
Зразок 2 (26 листопада) : 2,6 кг/м²;
Зразок 3 (13 березня): 2,8 кг/м²;
Ø свіжа маса = 2,8 кг/м.
У цьому випадку формула буде такою:
Ø свіжої маси 2,8 кг/м² × 50 = 140 кг/га N, але дана цифра корегується на величину, яка визначається таким чином:
140 кг/га – 100 кг/га = 40 кг/га (N), де 100 кг/га N – сталий від’ємник.
40 кг/га N × 0,7 = 28 кг/га N, де 0,7 – сталий коефіцієнт.
Отже, 140 кг/га – 28 кг/га = 112 кг/га засвоєння N.
У разі, якщо весняні втрати листкової маси озимого ріпаку становлять більше ніж 70%, то до розрахованої норми за методом доцільно додати ще 30% від визначеної норми нітратного азоту діючої речовини.
ВИСНОВКИ
Виходячи із цього методу, чим сильніший осінній розвиток рослини (понад 2 кг), тим менш ефективно використовується азот із ґрунту (рис.). Так, якщо ваше ріпакове поле має середній розвиток з 1 кг зеленої біомаси/м² до зими (синя лінія), то ми можемо очікувати поглинання азоту на рівні 50 кг N/га і використовувати стандартну програму внесення добрив тут (червона лінія). Якщо у вас є кращий і сильніший розвиток з 12–14 листками і, можливо, 2 кг/м² зеленої біомаси, ріпак вже поглинає 100 кг/га азоту, що дає нам потенціал для скорочення нашого весняного азотного добрива (зелена лінія). І, звичайно, якщо у нас є слабкіше поле для ріпаку з менш ніж 1 кг зеленої біомаси/м², тоді ми повинні збільшити наше застосування азоту навесні.
Сподіваємося, що запропоновані підходи допоможуть вам знайти баланс між витратами і прибутком у вирощуванні озимого ріпаку.
Віталій Десятник, менеджер із проведення досліджень NPZ Україна
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022
