29 Січня 2022

Сам собі ставлю челенджі: Тарас Сербай про роботу в полі, форс-мажори та співпрацю з агроцентром BASF

– Отут у нас зійшов озимий ріпак, – показує на поле із яскраво-зеленими сходами Тарас Сербай, заступник голови фермерського господарства «Нива». – За сходи цього року не хвилювався, бо в землі було достатньо вологи, а для ріпаку це найголовніше. Якщо вже сходи є, далі з ними можна працювати. Щороку ріпаку висіваємо 250–300 га. Він у нас досить давно в сівозміні.

Сімейне підприємство Тараса «Нива» працює в Тернопільській області з 2004 року. Вирощують повний спектр зернових, також мають у сівозміні кормові. Найбільше площ – під пшеницею (300 га), кукурудзою (250 га) та соняшником (200 га). Від буряків потроху починають відмовлятися – стало невигідно.

– Як бачите, бур’янів тут майже немає. Це – результат попередніх зусиль, – усміхається Тарас, продовжуючи екскурсію полем зі сходами ріпаку.

Тарас Сербай, заступник голови фермерського господарства «Нива»
Тарас Сербай, заступник голови фермерського господарства «Нива»

Полем треба жити. Я ним марю. Воно мені постійно сниться. Так було не завжди, але врешті робота на землі припала до душі. Адже мої зусилля, які я вкладаю, мене ж вдосконалюють. Наприклад, цього року вийшов на врожай 4 т/га на ріпаку, для кукурудзи маємо середню врожайність 10–12 т/га. Наступного року вже хочеться більше. Вкладати зусилля й отримувати задоволення від результату – ідеальне поєднання. Я сам собі ставлю челенджі. Вдалося – робимо далі, не вдалося – шукаємо, що наступного року вдосконалити.

Завдяки цьому й розвиваємося. Починали із 40 га. Зараз маємо 1430 га. Якби не пробували щось нове, ніколи б не виросли.

ПОГОДА ЯК ЧЕЛЕНДЖ

Щоправда, погода в останні роки додає клопоту. Жнива змістилися на місяць. Якщо раніше на початку вересня ми вже могли соняшник спокійно збирати, то зараз через погодні умови це неможливо. Збираємо наприкінці вересня – на початку жовтня. Схожа ситуація з соєю, кукурудзою. Через холодні весни й початок літа рослини зупиняються у вегетації на місяць. Відтак, зміщуються терміни збору. Те ж саме відбувається і з посівними кампаніями: інколи не вдається зайти в поле у квітні-травні.

Іноді погода впливає й на сам процес збору врожаю. Цьогоріч найважче було збирати пшеницю. Коли була молотьба, то заливало дощами. Тож пшеницю потрібно було додатково сушити, а це – додаткова робота, яка потребує додаткових рук. Виходило так, що ніби й техніки було вдосталь, а все одно було складно.

Погода задає тон і щодо обробки культур. Приміром, зараз у нас середина вересня, а ріпак, як ми тут бачимо, уже зійшов. Ми не знаємо, якою буде зима. Але за моїми розрахунками, одну морфорегуляцію можна буде пропустити. Я не працюю за книгами чи класичними схемами. В агросекторі важливе вміння реагувати за ситуацією, інтуїтивно: є потреба чи проблема – шукаємо рішення, вносимо препарати, реагуємо. Якщо можна обійтися без якоїсь обробки, хоч вона й «прописана» в тих чи інших правилах, то обходимося.

СКЛАДОВІ УСПІХУ

Взагалі успіх, врожайність і прибуток у нашій сфері залежать від багатьох складників. Але якщо погоду контролювати важко, то вибір інших елементів (якісних препаратів, техніки, застосування інновацій та підбір команди) – контрольований чинник.

Інновації. У себе на «Ниві» щороку придивляємося до нових програм, намагаємося тестувати новинки. Зараз маю програму, в яку записую сівозміни. Уже не веду для цього зошит, все в гаджеті. Це полегшує роботу, допомагає прийняти рішення. Супутники в режимі реального часу показують вегетацію рослини, метеоцентри дають дані щодо погоди – уже легше орієнтуватися. Хоча прогнозам щодо врожайності поки не довіряю. На сьогодні супутники цього не можуть до кінця прорахувати. Бо вони дають прогнози в плюс-мінус ідеальних умовах, але ситуацію на полі бачить лише агроном. Однак, за подібними інноваціями – майбутнє, тож ми відкриті до нового.

Техніка. У нас техніка вся імпортна, вітчизняної майже немає. Якщо ми використовуємо якісне насіння й обробляємо культури ефективними препаратами, то не можемо дозволити собі послаблень у технічному забезпеченні. Хороша техніка – це ще й комфорт самого механізатора. Я кажу не тільки про кондиціонер. Потрібна й автоматизація якихось процесів, зручне управління. Наразі наш парк становить 25–26 одиниць техніки: це і сівалки, і трактори, й обприскувачі, землеобробники тощо.

Команда. Ядро нашої команди (14–16 людей) уже давно укомплектоване. Ми пропонуємо конкурентну зарплату, тож люди не йдуть від нас. Хоча дефіцит кадрів на агроринку все одно відчуваємо на собі. Скажімо, зараз шукаємо механізатора, але бачимо, що це – складний і довгий процес. Багато спеціалістів давно виїхали за кордон, а нові на зміну не прийшли. Тож частково ми намагаємося «вирощувати» фахівців, бо спрацьована команда у жнива чи в посівну – велика частина успіху.

Читати по темі: Захист сходів зернових і стратегія вибору протруйника

Препарати. Ми в себе на підприємстві завжди закуповуємо наперед основні препарати, які 100% знадобляться в полі. Це – ґрунтові гербіциди для ріпаку (Бутізан® Авант), морфорегулятори (Карамба® Турбо). Для зернових затарюємося фунгіцидами й гербіцидами. Працюємо тільки з перевіреними компаніями, яким давно довіряємо. У кожної шукаємо найкращі препарати, які максимально захищають рослини на нашому полі в нашому регіоні. Працюємо тільки з оригінальними продуктами. Генериками не користуємося.

Однак ми завжди і в пошуку новинок. Бо в бур’янів та хвороб навіть до роками перевірених якісних препаратів виникає резистентність. Наприклад, зараз чекаємо на новинки ЗЗР для ячмінної групи. Цікаві нові формуляції для ріпаку й кукурудзи. Це, зокрема, й стало причиною та основою нашої співпраці з агроцентром BASF Agricultural Solutions, який розташувався на базі нашого підприємства.

BASFДовідкова інформація про агроцентр

Розташування: с. Чернихівці Тернопільської області

Директор: Вадим Люшин

Площа для досліджень: 20 га

Культури: горох, кукурудза, соя, соняшник, ріпак, пшениця, ячмінь

Що тестуватимуть: фунгіцидну й гербіцидну лінії, цифрові технології та насіннєві лінійки

– Тут біля нашого поля буде 60 тестових ділянок, – Тарас Сербай показує на іншу ділянку, по якій саме проїжджає трактор. – Це дуже зручно. Адже коли на ринку з’являються нові ЗЗР, не завжди зрозуміло, як вони себе проявлять у конкретному регіоні. Тому для нас важливо на власні очі бачити, як новинки «працюватимуть» на полях Західної України. Ну, а детальніше про сам агроцентр вам краще розповість Вадим.

Вадим Люшин, директор агроцентру
Вадим Люшин, директор агроцентру BASF Agricultural Solutions

– Під дослідження ми відвели 20 га, – підхоплює розмову Вадим Люшин, директор агроцентру. – З попередньої локації переїхали, бо шукали доступніше та привабливіше з точки зору інфраструктури місце. Річ у тім, що агроцентрів у компанії BASF чотири: по одному на регіон. Наш має бути головним дослідницьким центром у всій Західній Україні. Тому до нього має бути і зручно дістатися, і під’їхати, і щоб видно було з дороги, ну, і біля нього або неподалік потрібна якась інфраструктура. Усі ці моменти враховані на цьому місці. Тут близько до бази й траси. Водночас поле далеко від житлових будинків, але близько (10–12 хвилин) від Тернополя. Це – така центральна точка, до якої зручно буде діставатися аграріям із різних куточків регіону.

Плануємо зробити тестові ділянки та доріжки. Між ділянками, за технологією, має бути певна відстань та обумовлена ширина й довжина, щоб дослідження було репрезентативним. Так ми зможемо порівняти, наприклад, дію кількох препаратів на одну й ту ж саму культуру за однакових умов.

Тут маємо можливості реалізувати всі запити аграріїв. Наприклад, Тараса з ФГ «Нива» може зацікавити та чи інша виробнича система. Однак він не має можливості її протестувати в себе. Тоді ми йдемо назустріч клієнту: вносимо на своєму полі препарати, показуємо результат, даємо повний зріз і аналіз. Компанія BASF – інноваційна, технологічна компанія, відверта з клієнтом і завжди готова зустрітися з ним. Ми тут з понеділка по п’ятницю. Будь-хто може заїхати до нас, звернутися за консультацією – ми допоможемо та роз’яснимо.

На зернових плануємо тестувати фунгіцидну лінію. На сої та кукурудзі – гербіцидну. На соняшнику нас цікавлять як фунгіцидна, так і гербіцидна лінії. У Тернопільській області вовчок соняшника не поширений, але цікаво дослідити й інші бур’яни та дію на них препаратів. Висівати плануємо горох, кукурудзу, сою, соняшник, ріпак, пшеницю та ячмінь. Озимі культури вже висіяли, для решти готуємо поле до перезимівлі та чекаємо весни.

Остаточно закінчити переїзд, перевезти техніку та команду плануємо до кінця 2021 року. Наразі команда в нас невелика: я – директор агроцентру, Олег – агроном-дослідник і Дмитро – тракторист. Ще буде помічник агронома, а також стажист за студентською програмою. Тобто ми забезпечуватимемо практикою й роботою місцеву молодь, будемо показувати, що робота в полі – це цікаво, престижно й важливо. Адже аграрії не лише збільшують ВВП України та приносять кошти до держбюджету, а й, насамперед, годують і забезпечують харчову безпеку. Це – почесна місія, і ми всі з радістю її виконуємо.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Розумні технології: цифровий помічник впорається із проблемою на полі за фото

«Розумне» землеробство виходить на новий рівень: достатньо...

Контроль падалиці соняшнику в посівах пшениці

Суттєвою проблемою в посівах озимої пшениці є...

Міравіс® Нео — довгождане новітнє рішення в захисті зернових культур

До 2050 року сільському господарству світу доведеться виробляти...

Погода

Kyiv
хмарно
0.2 ° C
1 °
-0.2 °
86 %
0.9kmh
100 %
Сб
-0 °
Нд
1 °
Пн
-0 °
Вт
-1 °
Ср
-0 °