16 Січня 2022

Впровадження прогресивних технологій в ТОВ «ДП Зернятко». Інтерв’ю з Сергієм В’ялим

ТОВ «ДП Зернятко», що на Чернігівщині, – високо­технологічне господарство, яке не тільки показує чудову динаміку виробничого росту, а й активно впроваджує новітні технології. Тут вже давно застосовують елементи точного землеробства, експериментують із системами удобрення, диференційованими методами сівби та внесення добрив. Детальніше про поточну діяльність і технології вирощування основних культур у господарстві нам розповіли його співзасновник Сергій В’ялий і головний агроном Олексій Попелуха.

ДОСЬЄ

Назва: ТОВ «ДП Зернятко»

Місцезнаходження: с. Покровське Корюківського району Чернігівської області

Спеціалізація: вирощування озимої пшениці, пивоварного ячменю, кукурудзи, соняшнику, гороху, нуту

Елеваторні потужності: 80 тисяч тонн

Площа земель: 9100 гектарів

Агроном: Тут, у селі Покровське  Корюківського району, розташована центральна база вашого господарства? Яку загальну площу земель обробляєте?

Сергій В’ялий: Сьогодні у нас в обробітку 9100 га землі. І справді, основний масив тут, у Покровському. За 55 км маємо ще 1500 га у Чернігівському районі.

А починали у 2013 році з 4 тис га, потихеньку добирали щороку.

Застали спочатку характерну ситуацію: тут був структурний підрозділ великого агрохолдингу. Відповідно, роботу було організовано за принципом загонів: приїхали –  посіяли – поїхали. Для такої системи вистачало всього лише 9 працівників. Із місцевих, практично, ніхто не був задіяний, навіть директор не місцевий. Фактично, нам дісталося голе господарство, без техніки, без нічого.

Тепер у «Зернятку» 140 працівників, здебільшого місцеві. Основний напрям діяльності – рослинництво. Маємо сучасну техніку. Побудували і багато соціальних об’єктів – гуртожитки, їдальню тощо.

А.: Вас також знають як викладача в аграрному виші.

С. В.: Так, після навчання я поступив до аспірантури і 7 років викладав у НУБіП, захистив ди­сертацію на кафедрі землеробства та гербології й навіть докторську майже написав. Але мене запросили в агробізнес, у дуже сучасну компанію з дистрибуції засобів захисту рослин. Мене захопили інновації, компанія стрімко розвивалася.

Так до моєї академічної бази, університетського фундаменту додалася класна бізнесова практика. Такий багаж стимулював до того, щоб почати займатися власною справою.

А.: На які культури орієнтуєтесь сьогодні?

С. В.: Для нас важлива сівозміна, тому вирощуємо різні культури. Залежно від року сіємо до 2 тис га озимої пшениці. Близько 500 га відводимо під пивоварний ячмінь за партнерською програмою для наших великих пивоварів.

Ми також є одним із найбільших в області виробників гороху – в середньому засіваємо 900–1000 га. Багатьох дивує такий вибір, але для нас це одна з найцікавіших культур, гарний попередник.

Цього року також експериментували з нутом і квасолею. Нут  точно залишиться, непогано показав себе – стійкий до посушливих  умов, а це зараз дуже актуально.

На 2 тис га вирощуємо соняшник. І на 4 тис га – кукурудзу. Її посіви збільшили удвічі, коли побудували елеватор.

А.: Це була виробнича необхідність?

С. В.: Так, у нашій зоні без свого елеватора дуже важко. Сушарка теж своя. Тепер у нас один із найбільш сучасних в області елеваторів на 80 тисяч тонн, працює з минулого року.

Площі під кукурудзою збільшили вдвічі після того, як побудували власний елеватор місткістю 80 тисяч тонн – один з найсучасніших в області
Площі під кукурудзою збільшили вдвічі після того, як побудували власний елеватор місткістю 80 тисяч тонн – один з найсучасніших в області

Підлаштовуватися під чужі потужності – ризиковано. Особливо складно, коли волога осінь. Це дуже впливало на економіку виробництва кукурудзи і соняшнику:  залежиш від приймання – не можеш спланувати збирання, відповідно, не можеш вкладатися у заплановану систему обробітку ґрунту. Усе це позначається на урожайності, продуктивності культур у наступному році. Тому вирішили: досить!

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ТА УРОЖАЙНІСТЬ

А.: Які культури є для вас найбільш рентабельними?

С. В.: Минулого року це був соняшник, на який суттєво зросли ціни. Хоча в попередні роки соняшник також входив до трійки найбільш прибуткових культур. Для України, його найбільшого світового постачальника, це не дивина.

Кукурудза при врожайності 10 т/га також дуже вигідна.

Рентабельнішою за кукурудзу інколи може бути і пшениця за врожайності від 7 т/га. Її ж не треба сушити, робити інших додаткових рухів. Тим часом ціна – трохи вища за кукурудзу.

Отож, на першому місці за рентабельністю я б виділив соняшник і кукурудзу, далі пшениця.

А.: Ви говорили про прихильність до гороху, чим це можна пояснити?

С. В.: Горох – дуже цікава культура. Ми від нього не відмовлялися навіть тоді, коли це робили більшість господарств навколо через падіння ціни внаслідок квот, які вводила Індія.

Переконалися за роки: хочете мати хороший урожай озимої пшениці – тримайте попередником горох. Більше ніж половину площ пшениці ми сіємо саме по гороху – 60%. І завжди після цього попередника отримуємо прибавку 1,5–2 т/га. Ще 25% засіваємо по ячменю. Решта – після соняшнику.

Більше ніж половини площ озимої пшениці в господарстві висівається по гороху. І завжди після цього попередника прибавка врожайності становить 1,5 - 2 т_га
Більше ніж половини площ озимої пшениці в господарстві висівається по гороху. І завжди після цього попередника прибавка врожайності становить 1,5 - 2 т/га

Тому логічно було б прибавку врожайності пшениці ділити з горохом, завжди рахуємо ці культури разом. За рентабельністю ланка «горох – пшениця» може не поступатись ланці «соняшник – пшениця» залежно від року.

У сприятливі роки ми виходимо на врожайність гороху понад 4 т/га. Це прибутково, адже витрати на його вирощування незначні порівняно з іншими основними культурами. Якщо ціна реалізації гороху доходить до 300 доларів за тону, то він стає досить економічно вигідною культурою.

А.: А як щодо врожайності інших культур?

С. В.: Коливання урожайності впродовж останніх 3–5 років дуже сильні через нестабільний клімат.

Пшениця дає на круг 7–8 т/га, на окремих полях маємо і до 10, залежно від попередника. Цього року пшениця по гороху дала понад 8 т/га.

Пивоварного ячменю отримуємо 5,5–6 т/га. Соняшнику – 3,5 т/га. Кукурудзи в минулому році зібрали на круг 8,5 т/га, у кращі роки було і 10 т/га.

КЛІМАТИЧНІ ПРОБЛЕМИ

А.: З якими найбільшими проблемами стикаєтесь під час вирощування культур у вашому регіоні?

С. В.: Цього року кліматичні умови порівняно з останніми двома роками були значно кращими, особливо у плані вологозабезпеченості. Але дедалі частіше у нашому регіоні бувають посухи і тривалі періоди з високою температурою – більше ніж 30°С впродовж двох і більше тижнів.

Аномально спекотна погода вносить корективи у розвиток культур і негативно впливає на закладання врожайності, наприклад, через високі температури під час наливу озимої пшениці втрачається вага тисячі зернин.

Також раніше можна було впевнено говорити, що основним лімітуючим чинником в нашому регіоні є ґрунти. Вони справді бідні, родючість нижча порівняно з іншими областями, за шкалою бонітування в середньому 35–45 балів, а дані на північ – іще гірші, піщані.

Але за останніх 10 років агровиробництво в Україні зробило суттєвий крок вперед. Сьогодні сільгоспвиробники мають можливість вносити всі необхідні добрива, багато з них проводять агрохімічний аналіз ґрунту. Асортимент продуктів на ринку  значно розширився.

У цьому плані виросли ми всі. Тож чинник родючості, звісно, впливає, але вже не є таким критичним, як це було раніше.

Єдине, на що ми поки не можемо впливати, – це кліматичні умови. Тому спостерігаємо, готуємось і підлаштовуємось, бо впевнені: краще не буде.

А.: Що пропонуєте робити?

С. В.: Шляхів кілька, і усі вони мають бути в комплексі.

По-перше, будемо рішуче «боротися» за кожен міліметр вологи. Особлива увага – системам обробітку ґрунту. Кожен захід має бути виваженим з точки зору збереження вологи.

По-друге, обираємо посухостійкі, жаростійкі сорти та гібриди. По основних культурах щороку закладаємо багато демоділянок. В середньому досліджуємо до 50 гібридів соняшнику та до 70 кукурудзи, близько 20 сортів пшениці. Найкращі відбираємо в товарні посіви – в перший рік сіємо їх на невеликих площах, а на наступний, коли точно переконалися в доцільності, засіваємо вже більші масиви. Звісно, робота кропітка і енергозатратна, але інакше ніяк.

Крім того, додаємо й інші елементи технології – щоб допомогти рослині  максимально розкрити свій потенціал. Більше уваги приділяємо живленню. За екстремальних температур і система захисту виходить на перший план – треба дуже обережно застосувати препарати, коли рослини у стресовому стані.

А.: Якій технології обробітку ґрунту ви віддаєте перевагу?

С. В.: Загалом застосовуємо різноглибинний обробіток. Під озимі зазвичай обмежуємось поверхневим, під кукурудзу та соняшник застосовуємо глибокий безполицевий або оранку. Але оранку намагаємось проводити на одному й тому ж полі не частіше ніж раз на 4–5 років.

Також стежимо за щільністю ґрунту, і якщо є проблема з плужною підошвою, можемо проводити глибокий обробіток на 45–50 см. Для цього маємо спеціальний глибокорозпушувач.

Взагалі ми багато спостерігаємо за реакцією культур на різні види обробітку і, наприклад, звернули увагу, що соняшник все ж таки краще реагує на оранку – дає 3–4 ц/га прибавки, кукурудза краще почувається за глибокого обробітку, ніж у разі проведення поверхневого. Під сою чи горох може бути різноглибинний безполицевий обробіток – від 15 до 25 см, залежно від ситуації.

Що ж до рослинних решток, то ми намагаємось залишати їх на полі, щоб всю органіку повернути у ґрунт, адже тваринництва у нас немає.

А.: Ви також давно користуєтесь системами точного землеробства. З чого починали і які з них застосовуєте сьогодні?

С. В.: Ми працюємо у перехідній зоні. Буває, що на одному полі маємо три типи ґрунтів: чорноземи опідзолені –  сірі лісові – а під лісом дерново-підзолисті. Навіть якщо поле візуально одного кольору, то урожайність на різних ділянках дуже різниться. Тому нам треба було щось із цим робити, щоб зменшити цю розбіжність.

Почали використовувати моніторингові програми, такі як Climate FieldView та інші, обладнали комбайни датчиками врожайності. І тепер вже маємо карти врожайності. Чітко бачимо різницю на різних ділянках, відмічаємо, де є проблеми, маємо дані для аналізу.

Другий етап – агрохімічний аналіз ґрунту, який дає змогу зрозуміти, чого саме не вистачає на тій чи іншій ділянці поля. Ми обрали найбільш проблемні поля, на яких провели відповідний аналіз. Загалом закрили 300 га.

Наступний крок – диференційоване внесення за картою врожайності, тобто саме тих елементів, яких бракує, і в тій нормі, яка необхідна. Звісно, для цього треба мати відповідний розкидач. Сьогодні все це ми вже робимо.

Далі – диференційована сівба. Використовуємо сівалку, в якої кожен сошник може висівати свою окрему норму. Наприклад, сіяли вже так кукурудзу. І нинішнього року будемо аналізувати результати: наскільки такий комплекс заходів вплинув на рівень урожайності. Чи вдалось нам нівелювати цю відмінність на різних ділянках. Якщо так, то далі будемо рухатися й на інші площі.

НОРМА ВИСІВУ ТА УДОБРЕННЯ КУКУРУДЗИ

А.: Як змінюється норма висіву кукурудзи залежно від умов? Чи дотримуєтесь рекомендацій виробника насіння?

С. В.: Коли ми починали працювати у 2013 -14 роках, рівень зволоження тут був достатній. Тоді ранньостиглі гібриди ми висівали з рекомендованою нормою 88–90 тис., із більш середнім ФАО – спускались до 85, а для ФАО 320 – 82 тис.

Однак сучасні умови призвели до того, що ми були змушені зменшити густоту стояння. І це теж один із кроків боротьби з кліматичними змінами. Ми спустились до 70–75 тис, а, наприклад, гібриди з ФАО 340 навіть посіяли з нормою 65 тис. Тут логіка проста: менша густота стояння – більше ресурсу для отримання добре налитого повноцінного качана.

В «ДП Зернятко» практикують не тільки диференційоване внесення добрив, а й сівбу. Вже експериментували з нормами висіву кукурудзи
В «ДП Зернятко» практикують не тільки диференційоване внесення добрив, а й сівбу. Вже експериментували з нормами висіву кукурудзи

Якщо ж говорити про строкатість ґрунтів, то логіка буде іншою. Ми працюємо в діапазоні 10 тисяч. Тобто на кращі ґрунти і рельєф даємо дещо більшу норму, а от на піщаному точно немає сенсу висівати 80 тис.

Є й інші загальні речі, які потрібно брати до уваги, щоб отримати запланований урожай. По-перше, насіння необхідно висівати на однакову глибину. Це дасть змогу отримувати дружні сходи, уникати конкуренції між рослинами, пригнічення.

По-друге, дуже важливе також розташування в рядку, відстань між рослинами. Необхідно, щоб сівалка сіяла точно, уникаючи пропусків і двійників.

Тому наші сівалки Kinze ми дообладнували сучасною системою точного висіву Precision Planting. Крім того, використовуємо систему Delta Force, яка автоматично, залежно від ущільнення, забезпечує сівбу на однакову глибину.

Також маємо високотехнологічну швидкісну 16-рядну сівалку Темпо від Väderstad.

А.: В чому полягає система удобрення кукурудзи?

С. В.: Азот під кукурудзу в нас вноситься двома способами – або карбамід навесні, або безводний аміак – восени, за площами приблизно 50:50.

Ми вже кілька років порівнюємо ці способи і зрозуміли, що все залежить від того, яким буде рік. Коли вологи достатньо, то карбамід з весни нічим не поступається безводному аміаку восени. А у посушливий рік перевага буде за безводним аміаком, оскільки азот вноситься глибше, на 18 см, і кукурудза може довше його використовувати.

Але з погодою не вгадаєш – тому й застосовуємо метод 50:50.

Зважаємо й на те, що площі під кукурудзою великі – 4 тис га. А отже, за такого методу вдається дещо розвантажити техніку. Коли 50% площ вже готові з осені, то навесні можна взяти більш спокійний темп сівби. Мусимо миритися з тим, що весни як такої не буває: від холоду одразу переходимо в літо, що змушує на високому рівні організовувати посівну кампанію. Половина готових площ під кукурудзу навесні – як подарунок.

Також вносимо комплексні добрива із сівбою. Наші ґрунти історично мають низькі запаси калію і непогані – фосфору. Тому під кукурудзу ми зазвичай даємо NPK 8:24:24 або 7:20:28. Добре додати і мікроелементи.

Крім того, почали практикувати міжрядне підживлення кукурудзи. Особливо на тих полях, де кукурудза іде по кукурудзі.

Вносимо КАС у нормі 60–70 кг/га в період, коли відбувається активне засвоєння азоту, – в фазі 6–8 листків культури. Тоді відмічаємо досить серйозний приріст урожайності. Минулого року він становив тонну.

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ

А.: Поговоримо про пшеницю. Під яку врожайність закладається технологія?

Олексій Попелуха.: Взагалі плануємо конкретно по кожному полю, адже вони дуже різні. Діапазон може бути від 6 до 8 т/га.

Олексій Попелуха – головний агроном ТОВ «ДП Зернятко»
Олексій Попелуха – головний агроном ТОВ «ДП Зернятко»

А.: Яким сортам пшениці віддаєте перевагу і чому?

О. П.: Кожен сорт обов’язково заходить на поля тільки після тестування на демоділянках. Щороку з демо для товарних посівів ми можемо обрати 1–2 сорти, не більше.

Сьогодні одні з найбільших площ у господарстві займає сорт Тобак від Lembke. Він досить стабільний і дає хороші результати впродовж останніх чотирьох років. Минулого року порівнювали його і Скаген – Тобак знову дав плюс 4 ц/га.

Також останніми роками добре показує себе сорт Еміль від KWS. Для гірших попередників і пізнього строку посіву використовуємо вже перевірений Самурай від DSV. Він добре кущиться, сіємо його переважно по соняшнику. А от по колосових, зернових не сіємо, бо у нього слабша стійкість до хвороб.

А.: Чи має система удобрення свої закономірності?

О. П.: Технологія удобрення певною мірою залежать від попередника, а також сівалки. Ми маємо дві зернові сівалки – одна з можливістю внесення добрив, друга – без.

Після гороху на тих полях, які будемо засівати сівалкою без внесення добрив, ми під дискування даємо в середньому по 150 кг/га комплексних добрив NPK 8–19–29 або 10–20–30. Бажано, щоб вони також містили сірку – 3, а краще 6%. Там, де буде задіяно сівалку із внесенням добрив, вносимо разом із сівбою по 100 кг/га комплексних добрив ЯраМіла.

Технологія удобрення пшениці різниться в залежності від попередника, а також сівалки, яких в господарстві дві. Одна з них з можливістю внесення добрив, інша – без
Технологія удобрення пшениці різниться в залежності від попередника, а також сівалки, яких в господарстві дві. Одна з них з можливістю внесення добрив, інша – без

Звісно, оптимально, коли сівалка сіє разом із добривом. Коли насінину посіяно на 4 см, а нижче від неї на 3 см лежить добриво, то у рослини є стимул тягнутися корінням у глибину і вона стає більш стресостійкою. Тоді й перепади температур чи брак вологи переноситься легше.

По ячменю чи соняшнику додаємо в передпосівну культивацію ще по центнеру КАС. Адже ячмінь виносить азот, на відміну від гороху, який його накопичує. А соняшник залишає пожнивні рештки, які ще мають перегнити.

А.: А як щодо протруєння?

О. П.: Протруєння обов’язково фунгіцидно-інсектицидне, адже маємо насичену сівозміну. Фунгіцидні протруйники обираємо в залежності від попередника. Тобто три різних попередники – три різних фунгіциди.

Ми розуміємо, що сіяти будемо насамперед на тих площах, де був горох, тому там потрібен максимальний захист, щоб захисний період був якомога більш розтягнутий. Адже осіння вегетація може тривати до 60–65 днів, і зрозуміло, що будуть хвороби. Тому на горохові поля, на ранні посіви ми використовуємо найбільш сучасні трикомпонентні фунгіцидні протруйники, наприклад Вайбранс Тріо. Крім того, добавляємо інсектицид – тіаметоксам або імідаклоприд.

На полях, де попередником був ячмінь, використовуємо протруйник Кінто Плюс, а там, де соняшник, на самих пізніх посівах, – Кінто Дуо – це дешевше і є результат.

А.: З якою нормою сієте?

О. П.: Норма змінюється залежно від строків висіву, фізіології сорту, адже кожен сорт по-різному кущиться. Ми все це досліджуємо на демоділянках, тому знаємо нюанси для наших умов.

Найменше, з чого починали, – 3,2 млн/га, сорт Еміль, він добре кущиться. Останні вже сіяли 5,2 млн.

Глибину висіву намагаємось робити мінімальною – 3–4 см. Хочемо швидше отримати сходи. Крім того, вузол кущіння буде розміщуватись ближче до поверхні й кущіння буде кращим.

Пшениця висівається не глибше 3-4 см, щоб швидше отримати сходи. За мінімальної глибини вузол кущіння розміщується ближче до поверхні й кущіння буде кращим1

Пшениця висівається не глибше 3-4 см, щоб швидше отримати сходи. За мінімальної глибини вузол кущіння розміщується ближче до поверхні й кущіння буде кращим
Пшениця висівається не глибше 3-4 см, щоб швидше отримати сходи. За мінімальної глибини вузол кущіння розміщується ближче до поверхні й кущіння буде кращим

А.: А якщо рік посушливий?

О. П.: Стараємось почекати, щоб випало хоча б 4–6 мм вологи, цього достатньо. Надто не заглиблюємось. Рідко коли сіємо на 6 см.

Строки сівби варіюються залежно від погодних умов і можуть мати різницю навіть у місяць. Було, що починали 1 вересня, а закінчували 8 жовтня. Через це і різний захист.

А.: В чому полягає осінній догляд за посівами?

О. П.: На ранніх посівах, якщо складаються відповідні умови, розтягується період вегетації, з осені вносимо ще фунгіцид та інсектицид. Крім того, за потреби можемо використовувати гербіциди – зазвичай недорогі однокомпонентні препарати.

Також у цьому році на ранніх посівах проводимо осіннє внесення регуляторів росту Медакс Топ і Моддус у фазі початку кущіння. Ми вже два роки випробовували їх на невеликих площах і отримали хорошу прибавку врожайності – до тонни. Покращується розвиток кореневої системи, вирівнюються всі стебла, колоски стоять рівномірні.

В господарстві практикують осіннє внесення регуляторів росту на пшениці – у фазі початок кущіння. Два роки попередніх випробувань цього агрозаходу забезпечили хорошу прибавку урожайності – до тонни
В господарстві практикують осіннє внесення регуляторів росту на пшениці – у фазі початок кущіння. Два роки попередніх випробувань цього агрозаходу забезпечили хорошу прибавку урожайності – до тонни

Водночас на пізніх погано розкущених посівах застосовуємо інший препарат – Міллерплекс від компанії «Ерідон». Це органо-мінеральне добриво на основі екстракту морських водоростей Ascophyllum nodosum, яке, навпаки, стимулює кущіння, збільшує кількість продуктивних пагонів. Його оптимально вносити у фазу 3–4 листків.

А.: Як відбувається весняне підживлення?

О. П.: Залежно від періоду відновлення вегетації. Якщо раннє відновлення – вносимо Селетросан у нормі 100 кг (містить дві форми азоту – амонійну та нітратну + сірку). Раніше використовували сульфат амонію, але мали постійні проблеми з його внесенням. Він має нерівномірну гранулу, крім того, дуже гігроскопічний, в підсумку відбувається нерівномірне розкидання.

Далі через 10–15 днів вносимо 2 ц/га аміачної селітри.

Якщо пізнє відновлення – вносимо Селетросан і через 2–3 дні аміачну селітру.

По прапорцевому листку даємо 50–60 кг чистого КАСу. В цю фазу КАС позитивно впливає на масу тисячі насінин і подовжує вегетацію. Помітили це випадково і тепер застосовуємо постійно.

 А.: Розкажіть про деталі весняного захисту.

О. П.: Зазвичай наприкінці фази кущіння проводимо першу фунгіцидну обробку. В цьому році використовували фунгіцид Капало. Отримали непоганий результат – він добре зберіг листковий апарат, навіть нижній ярус до цвітіння був повністю живий.

В цю ж обробку додаємо гербіциди залежно від спектру бур’янів. Проти злакових та частково дводольних вносимо Паллас, проти дводольних добавляємо ще Пойнтер або Гранстар Голд. Суміш цих препаратів повністю вичищає весь спектр бур’янів, які сьогодні є у нас на полі, забирає й такі проблемні, як фіалка, підмаренник, волошка, талабан.

Також дивимось на температурні умови і за потреби додаємо інсектицид, наприклад, контактно-системний Коннект.

Раніше ми проводили лише одне інсектицидне внесення по прапорцевому листку, але цього року через раннє наростання температур ми перенесли його на першу фунгіцидну обробку і додали ще одне разом із третьою.

Другу фунгіцидну обробку виконуємо по прапорцевому листку. Цього року вносили Медісон – досить ефективний продукт, дійсно вартий своїх грошей. Його захисного періоду цілком вистачає до третього внесення по колосу.

Третю фунгіцидну обробку проводимо не завжди. Все залежить від погодних умов. Якщо вже робимо її, то зазвичай у фазу початку цвітіння. Це може бути Осіріс Стар або звичайний тебуконазол, наприклад Фолікур – все залежить від сорту та потенціалу рослини.

У третю обробку цього року додавали також інсектицид Разит ALFA Smart Agro. Ми спостерігали: хто не вніс у цьому році по колосу інсектицид, мав проблеми із кузькою, клопом. А у нас пшеничка залишалась чистою.

По деяких сортах, де розтягнутий період цвітіння і слабка стійкість до хвороб, зокрема фузаріозу, можемо проводити і четверту обробку.

А.: Які затрати на вирощування одного гектара пшениці за вашої технології?

О. П.: В останньому сезоні затрати становили 22 600 грн. Тобто при середній урожайності 7 т/га з сьогоднішніми цінами можна отримати рентабельність на рівні 100%.

Спілкувався Сергій Кондратюк

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Досвід сівби за технологією Opti-till. Інтерв’ю з головним агрономом ТОВ «Трайдент Кепітал»

ПІДВИЩИТИ ПРИБУТКОВІСТЬ З OPTI-TILL У господарстві «Трайдент Кепітал»,...

Особливості вирощування олійного льону. Інтерв’ю з Романом Папроцьким

Вирощування олійного льону набуває дедалі більшої популярності,...

Диференційоване вапнування грунтів. Інтерв’ю з Владиславом Тютюнником

Вапнування ґрунтів – тема, актуальна для багатьох регіонів...

Погода

Kyiv
чисте небо
-2.5 ° C
-1.9 °
-3.4 °
85 %
1.8kmh
0 %
Нд
-2 °
Пн
1 °
Вт
-2 °
Ср
-3 °
Чт
-0 °