19 Березня 2024

Сортова технологія виробництва яблук. Польський досвід

Закладання нового саду завжди починають із правильної підготовки ґрунту та вибору помологічного сорту. Оптимальний вибір дає змогу досягти успіху в такій нелегкій справі, як вирощування яблук.

ВИБІР СОРТУ ТА ПІДЩЕПИ

Сортимент яблук потрібно підбирати відповідно до попиту на продукцію і запитів покупців, ринкових цін і прибутковості, враховуючи власний досвід вирощування того чи іншого сорту. Не слід приймати рішення, спокусившись ціною саджанців чи їх наявністю в розсадниках.

Для закладання насаджень у господарствах, окрім поширених, зазвичай рекомендують вирощувати ще 5–6 перспективних сортів.

До перспективних можна віднести сорти Гала, Джонаголд, Голден Делішес, Ред Делішес, Лігол і Мутсу. До поширених, площі насаджень яких у Польщі збільшувати не планують, – Айдаред, Глостер, Елізе і Пінова.

Не менш важливий вибір підщепи. Наприклад, саджанцями на підщепах польської селекції (серія Р) не закладають насадження дрібноплідних сортів, оскільки в дерев 7–8-річного віку на цих підщепах дрібніють плоди. Також їх не застосовують для садів у річкових долинах, оскільки в низинних місцях із 4–5-денним застоєм води дерева всихатимуть внаслідок «спухання» коренів.

Забезпеченість листя яблуні елементами мінерального живлення залежно від підщепиДля досягнення однорідного покривного забарвлення (рум’янцю) та товарної якості яблук насадження закладаються на однаковій підщепі. Популярна в Польщі напівкарликова підщепа М.26 не сприяє забезпеченню надземної частини дерев кальцієм (табл. 1), тому саджанці схильних до гіркої підшкірної плямистості чи передчасного перестигання сортів щепити на ній не варто.

Підщепа впливає також на уразливість до кільцевого загнивання основи штамбу, на силу росту дерева і час вступу насаджень у товарне плодоношення, а також вирізняється більшою чи меншою здатністю до забезпечення надземної частини макро- та мікроелементами.

Помологічні сорти яблуні мають різну чутливість до забезпеченості окремими елементами мінерального живлення (табл. 2).

За рекомендацією А. Фури, для закладання насаджень більшості сортів яблуні використовують дворічні саджанці з однорічною кроною (кніп-баум) на карликовій підщепі М.9, вибираючи більшу відстань в ряду для сильнорослих помологічних сортів.

ОСОБЛИВОСТІ СОРТОВОЇ АГРОТЕХНІКИ

Сорт Айдаред

Айдаред сорт яблуні на якому не використовують підщепи серії P, а дерева на М.9 садять з відстанню від 1,0 до 1,3 м в ряду.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 100 до 130 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 150 до 195), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі дерев сорту Айдаред здійснюють наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 1,5% карбаміду і 0,025–0,035% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,09% Патурилу. Етефоном зав’язь не проріджують.

На окремих типах ґрунтів (Польща) доцільно проводити дворазове обприскуванням препаратами магнію після цвітіння. Не надто інтенсивно удобрюють калієм – для збільшення розміру плодів, покращення покривного забарвлення і смаку за 6–8 тижнів до збору врожаю вносять 100–120 кг/га калійної селітри в пристовбурні смуги.

Плоди сорту Айдаред схильні до борошнистості м’якушу, чому можна запобігти, застосовуючи інтенсивне обприскування насаджень препаратами кальцію. Вміст кальцію в ґрунті має бути в межах 2000–6000 ррm на літр.

Сорт чутливий до ураження бактеріальним опіком і борошнистою росою, а також хворобами кори і деревини (останнім запобігають інтенсивним захистом після збору врожаю).

Гала сорт яблуні

Для сорту Гала і його клонів не використовують саджанці на польських підщепах серії Р, дерева на М.9 садять з відстанню від 1 до 1,3 м в ряду.

У перші два роки гілки і провідник вкорочують на так зване «міні-ікло», далі обрізають на «ікло».

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 100 до 130 штук, більше плодів залишають на вищих деревах і за більшої відстані між деревами в ряду (на деревах 3,5-метрової висоти – від 150 до 190).

Перше хімічне проріджування зав’язі здійснюють наприкінці опадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 1,5% карбаміду і 0,03–0,045% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,09% Біопроріджувача або 0,05–0,1% Патурилу. Етефоном зав’язь не проріджують.

Проводять інтенсивне удобрення калієм – для покращення покривного забарвлення і смаку за 6–8 тижнів до збору врожаю в пристовбурні смуги вносять 100–120 кг/га калійної селітри і триразово – калій позакоренево. Кальцієм обробляють не інтенсивно.

Плоди клонів сорту Гала схильні до розтріскування в районі плодоніжки, а дерева через вразливість до хвороб кори і деревини потребують інтенсивного хімічного захисту після збору врожаю.

Глостер сорт яблуні

Сорт мало вразливий до бактеріального опіку, середньо морозостійкий, схильний до оголення гілок.

Крім М.9, допустима підщепа Р.14, дерева садять з відстанню від 1,0 до 1,3 м в ряду.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 120 до 155 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 180 до 230), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі проводять наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 0,025–0,04% Агростиму і 0,025% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,09% Біопроріджувача або 0,06–0,09% Агростиму. Карбамід з Помонітом не застосовують.

Помірно удобрюють калієм – для збільшення розміру, покращення покривного забарвлення і смаку за 6–8 тижнів до збору врожаю вносять 100–120 кг/га калійної селітри в пристовбурні смуги.

З метою уникнення періодичності плодоношення, особливо в роки надмірного зав’язування плодів, запроваджують так звану етефонову програму з п’ятого від садіння року.

Внаслідок схильності до борошнистості м’якушу насадження інтенсивно обприскують препаратами кальцію. Вміст кальцію в ґрунті в межах 2000–6000 ррm на літр.

Ураженню пліснявінням насіннєвої камери запобігають обприскуванням препаратами з групи піремітанілу, наприклад, Мітос 1,5 л/га у фазі обпадання квіткових пелюсток, особливо в дощову погоду, а також Світч (0,75 кг/га) на початку червня і перед збором врожаю.

Голден Делішес

Сорт Голден Делішес і його клони вразливі до передчасного обпадання листя (плямистість листя яблуні), мозаїки, проліферації та гумуватості деревини.

Не використовують підщепи серії Р. Дерева на М.9 садять з відстанню від 1,0 до 1,3 м в ряду.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 100 до 130 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 150 до 195), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі здійснюють наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 1,5% Карбаміду і 0,03–0,045% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,05–0,1% Патурилу. Етефоном зав’язь не проріджують.

Ураженню плодів заіржавленням шкірки запобігають триразовим обприскуванням дерев гібереліном GA4+7 (Gib Plus, по 0,5 л/га): відразу після цвітіння і далі з інтервалом 10–14 днів.

На окремих типах ґрунтів (Польща) дворазово обприскують препаратами магнію після цвітіння.

Сорт не потребує інтенсивного удобрення калієм – для покращення покривного забарвлення і смаку за 6–8 тижнів до збору врожаю в пристовбурні смуги вносять 100–120 кг/га калійної селітри.

Схильності плодів групи Голден Делішес до передчасного перестигання та борошнистості м’якушу запобігають інтенсивним обприскуванням насаджень препаратами кальцію. За необхідності для більш вираженого зеленого основного забарвлення шкірки в середині червня, липня і серпня насадження обприскують хелатом марганцю.

Після збору врожаю насадження інтенсивно захищають від хвороб кори і деревини.

Джонаголд та інші клони

Група клонів Джонаголду недостатньо морозостійка, плоди вразливі до гіркої підшкірної плямистості, передчасного перестигання і середньовразливі до гіркої гнилі плодів.

Крім М.9, допустиме використання підщеп Р.14 або Р.60. Дерева на М.9 садять з відстанню від 1,2 до 1,5 м в ряду. Сорти триплоїдні (потребують ефективних запилювачів).

Для кращого зав’язування в фазі рожевого пуп’янка обприскують гібереліном GA4+7 (Gib Plus, 0,5 л/га) і виставляють вулики із джмелями.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 145 до 180 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 210 до 270), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі здійснюють наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 0,025–0,04% Агростиму і 0,025% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,09% Біопроріджувача або 0,035–0,09% Агростиму.

Помірно удобрюють калієм. Для покращення покривного забарвлення за 6–8 тижнів до збору врожаю в пристовбурні смуги вносять 100–120 кг/га калійної селітри.

Передчасному перестиганню і борошнистості м’якушу зібраних плодів запобігають інтенсивною обробкою дерев препаратами кальцію. Вміст кальцію у ґрунті має бути в межах 2000–6000 ррm на літр.

Періодичності плодоношення уникають, застосовуючи із п’ятого від садіння року «етефонову програму», особливо в роки надмірного зав’язування плодів.

Яблуня Еліза

Не використовують підщепи серії Р. Дерева на М.9 садять з відстанню від 1,0 до 1,3 м в ряду.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 100 до 130 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 150 до 195), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі – наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 1,5% карбаміду і 0,03–0,045% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,125% Патурилу. Етефоном зав’язь не проріджують.

Ураженню яблук сорту Еліза заіржавленням шкірки, особливо в перші роки після садіння, запобігають триразовим обприскуванням гібереліном GA4+7 після цвітіння з інтервалом 10–14 днів.

Помірно удобрюють калієм. Для збільшення розміру і покращення смаку яблук за 6–8 тижнів до збору врожаю в пристовбурні смуги вносять 100–120 кг/га калійної селітри.

Схильності плодів сорту яблуні Еліза д до борошнистості м’якушу та гіркої підшкірної плямистості запобігають інтенсивним обприскуванням препаратами кальцію. Вміст кальцію в ґрунті в межах 2000–6000 ррm на літр.

Ураженню хворобами кори і деревини запобігають інтенсивним хімічним захистом після збору врожаю.

Яблуня Лігол

Крім М.9, садять на підщепі Р.14. Дерева на М.9 висаджують з відстанню від 1,0 до 1,3 м в ряду; обов’язковий запилювач (сорт самобезплідний).

Плодоносить на прутиках; для кращого зав’язування плодів у фазі рожевого пуп’янка обприскують GA4+7 (Gib Plus, 0,5 л/га) і ставлять вулики із джмелями.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 120 до 155 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 180 до 230), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі здійснюють наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 0,025–0,04% Агростиму і 0,025% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,09% Біопроріджувача або 0,06–0,09% Агростиму. Не допускають застосування карбаміду з Помонітом.

Періодичності плодоношення, особливо за надмірного зав’язування плодів, уникають застосуванням «етефонової програми» із п’ятого від садіння року.

Ранньолітнє обрізування приростів (за другим листком у першій декаді червня) запроваджують від першого після садіння року.

Помірно удобрюють калієм. Для покращення покривного забарвлення і смаку за 6–8 тижнів до збору врожаю в пристовбурні смуги вносять 100–120 кг/га калійної селітри.

Вразливості сорту яблуні Лігол до гіркої підшкірної плямистості і борошнистості м’якушу під час зберігання запобігають інтенсивним обприскуванням насаджень препаратами кальцію.

Яблуня Мутсу

Крім М.9, допустима підщепа Р.14. Дерева на М.9 садять з відстанню від одного до 1,3 м в ряду, обов’язкові запилювачі.

Для кращого зав’язування плодів у фазі рожевого пуп’янка насадження цього триплоїдного сорту обприскують гібереліном GA4+7 (Gib Plus, 0,5 л/га) і ставлять вулики із джмелями.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 120 до 155 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 180 до 230), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі проводять наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 0,025–0,04% Агростиму і 0,025% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,09% Біопроріджувача або 0,05–0,1% Патурилу чи 0,06–0,09% Агростиму. Застосування карбаміду з Помонітом для проріджування зав’язі сорту Мутсу не допускається.

Помірно удобрюють калієм. Для покращення покривного забарвлення і смаку за 6–8 тижнів до збору врожаю вносять 100–120 кг/га калійної селітри у пристовбурні смуги.

Схильності яблук сорту Мутсу до борошнистості м’ֽякушу під час зберігання запобігають інтенсивним обприскуванням насаджень препаратами кальцію, вміст якого у ґрунті має бути в межах від 2000 до 6000 ррm на літр.

Яблуня Пінова

Підщепи серії Р не використовують. Дерева на М.9 садять з відстанню від 1,0 до 1,3 м в ряду.

Навантаження плодами сформованого дерева заввишки 2,5 м – від 100 до 130 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 150 до 195), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі здійснюють наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 1,5% карбаміду і 0,03–0,045% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,075–0,1% Біопроріджувача. Етефоном зав’язь не проріджують.

На окремих типах ґрунтів (Польща) дворазово обприскують препаратами магнію після цвітіння.

Не надто інтенсивно удобрюють калієм. Для збільшення розміру і покращення смаку яблук пристовбурні смуги вносять 100–120 кг/га калійної селітри за 6–8 тижнів до збору врожаю.

Схильності плодів сорту Пінова до борошнистості м’якушу і гіркої підшкірної плямистості запобігають інтенсивним обприскуванням насаджень препаратами кальцію. Вміст кальцію в ґрунті має бути в межах 2000–6000 ррm на літр.

Ураженню хворобами кори і деревини та гіркою гниллю плодів запобігають інтенсивним хімічним захистом після збору врожаю.

Спурові сорти Ред Чіф, Камспур, Ред Кап та інші

Ред Чіф та інші клони сорту Ред Делішес уразливі до передчасного обпадання листя (плямистість листя яблуні).

Оскільки спурові сорти яблуні дуже слаборослі, слід використовувати саджанці на напівкарликовій підщепі М.7 та середньорослій ММ. 106. Дерева садять з відстанню від 1,0 до 1,3 м в ряду.

Навантаження плодами сформованого дерева яблуні заввишки 2,5 м – від 100 до 130 штук (на деревах 3,5-метрової висоти – від 150 до 190), більше плодів залишають за більшої відстані між деревами в ряду.

Перше хімічне проріджування зав’язі здійснюють наприкінці обпадання квіткових пелюсток (20% пелюсток ще на дереві) сумішшю 1,5% карбаміду і 0,03–0,045% Помоніту, а друге – з досягненням зав’яззю з центральних квіток діаметра 10–16 мм – 0,1–0,125% Патурилу. Не допускається проріджування зав’язі Етефоном.

Сорти не потребують інтенсивного удобрення калієм. Для покращення покривного забарвлення і смаку за 6–8 тижнів до збору врожаю в пристовбурні смуги вносять 100–120 кг/га калійної селітри.

Ураженню плодів борошнистістю м’якушу і гіркою підшкірною плямистістю запобігають інтенсивним обприскуванням кальцієм, вміст якого у ґрунті має бути в межах 2000–6000 ррm на літр.

Після збору врожаю інтенсивно захищають від хвороб кори і деревини.

З огляду на дуже слабкий ріст і схильність спурових сортів до закладання надмірної кількості генеративних бруньок, обов’язково стимулюють вегетативний ріст:

– проріджують квітки обприскуванням 3–4% карбамідом (перед розділенням суцвіть);

– у першому і другому після садіння роках триразово обприскують препаратом із вмістом стробілурину з одночасним позакореневим удобренням: спочатку водорозчинним добривом Amino Power Resi Fos PK (2 л/га), через п’ять днів – Amino Power Са (2 л/га) і ще через п’ять днів Fertileader Vital (5 л/га) в суміші з 7 кг/га сульфату магнію.

О. B. Мельник, «Новини садівництва», за матеріалами директора консультаційного центру садівництва сандомирського регіону Адама Фури, Польща

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2016

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Захворювання абрикоса

Абрикос – одна з найбільш поширених в...

Оптимальні терміни весняної обрізки плодових

Обрізка дерев у саду – найважливіша операція...

Вчені вивели унікальні сорти черешні без кісточок

Завдяки новим технологіям генетичного редагування найближчим часом...

Погода

Kyiv
хмарно
3.3 ° C
3.7 °
0.9 °
93 %
0.9kmh
100 %
Вт
5 °
Ср
6 °
Чт
7 °
Пт
10 °
Сб
10 °