Сорти пшениці озимої із груповою стійкістю проти хвороб для Лісостепу України

611
Сорти пшениці озимої із груповою стійкістю проти хвороб для Лісостепу України

Озима пшениця є провідною продовольчою культурою в Україні й займає майже половину площ посіву зернових культур. Реалізація потенційної продуктивності пшениці м’якої озимої часто обмежується розвитком фітозахворювань, серед яких найбільш шкідливими у нашій зоні є фузаріоз колосу, церкоспорельозна коренева гниль, тверда сажка, борошниста роса, бура іржа, септоріоз листя. Створення стійких сортів – найбільш ефективний, економічно обґрунтований і досконалий з точки зору охорони навколишнього середовища метод захисту рослин.

Щоб досягти успіху в створенні хворобостійких сортів, потрібно використовувати генофонд стійких форм. Останнім часом особливого значення набуває пошук нових ефективних джерел стійкості проти хвороб. У генетичних ресурсах пшениці є генотипи, що характеризуються стійкістю проти кількох збудників одночасно, а тому мають особливу цінність як джерела групової стійкості.

Серед сажкових хвороб, що уражують пшеницю, найбільш поширена тверда сажка, збудником якої на території України є гриб Tilletia caries (T. tritici). Захист посівів від ураження сажкою необхідний з огляду на високу шкідливість цієї хвороби: утворення спорової маси замість зерна, зниження стійкості рослин до інших несприятливих чинників середовища, погіршення якості врожаю. Природними джерелами стійкості проти твердої сажки є однозернянки, двозернянки, тверда пшениця, а також тетраплоїдні пшениці Triticum timopheevii Zhuk., T. persicum Boiss. та гексаплоїдні T. spelta L., T. Zhukovskyi Menabdeet.

Збудником церкоспорельозної кореневої гнилі є недосконалий гриб Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.), який з’являється на пшеничних полях в умовах дощової та холодної осені, теплої зими і прохолодної весни. Перші ознаки хвороби можна визначити за еліпсоподібними світлими плямами з коричневою облямівкою на стеблах. При інтенсивному розвитку цієї хвороби плями перетворюються на кільце, що оперізує стебло рослини пшениці. Тканини в ураженому місці швидко заповнюються грибницею. У період наливу зерна, коли стебло отримує додаткове навантаження від колоса, рослини починають ламатися і посіви вилягають.

У генетичних ресурсах пшениці є генотипи, що характеризуються стійкістю проти кількох збудників одночасно, а тому мають особливу цінність як джерела групової стійкості
У генетичних ресурсах пшениці є генотипи, що характеризуються стійкістю проти кількох збудників одночасно, а тому мають особливу цінність як джерела групової стійкості

Серед комплексу найбільш поширених і шкідливих хвороб насамперед слід звернути увагу на фузаріоз колосу, що спричиняється грибом роду Fusarium. За поширенням і шкідливістю він посідає одне з чільних місць серед хвороб пшениці озимої. Негативні наслідки ураження фузаріозом оцінюються як прямими втратами врожаю (трухлявість зерна, різний рівень щуплості), так і непрямими (зниження врожаю внаслідок зрідження посівів, розвитку кореневих гнилей, білоколосості, тобто різних патологій росту та розвитку рослин пшениці озимої).

Борошниста роса (Erysiphe graminis DC.) проявляється переважно на молодих, активно вегетуючих рослинах. Шкодочинність її полягає у зменшенні асиміляційної поверхні листя, що уповільнює розвиток рослин. Хвороба призводить до зменшення кількості та маси зерен і неповного наливу зерна. Недобір урожаю внаслідок ураження борошнистою росою становить 10–15%, а в роки епіфітотій – і до 30%.

Бура іржа (Puccinia recondita f. sp. tritici Rob. et Desm.) найбільшої шкоди завдає у фазі молочної стиглості зерна. Це захворювання спричиняє зменшення асиміляційної поверхні та посилення транспірації рослин, що порушує водний баланс і призводить до передчасного відмирання листя та щуплості зерна. Втрати врожаю за ураження до 40% становлять 3–4 ц/га, а понад 40% – перевищують 10 ц/га.

У Лісостепу та на Поліссі України найбільш поширеною і шкодочинною є листкова форма септоріозу (Septoria tritici Rob. et Desm.). Високої інтенсивності хвороба набуває за умов тривалої вологої та вітряної погоди, опадів, особливо в період цвітіння – колосіння. Недобір урожаю від септоріозу може сягати понад 20%. Шкодочинність його проявляється у зменшенні асиміляційної поверхні листя, недорозвиненості колосу, щуплості зерна, зниженні врожаю та схожості насіння.

Мета наших досліджень полягала в аналізі перспективних сортів пшениці озимої за стійкістю проти збудників основних хвороб і виділенні серед них стійких.

Дослідження проводили в умовах штучної інокуляції збудниками хвороб у польових інфекційних розсадниках і лабораторних умовах за загальноприйнятими методиками.

Оцінку стійкості рослин пшениці озимої проти збудників хвороб проведено за загальноприйнятими методиками в динаміці (для вивчення наростання хвороби), основною була оцінка в період максимального розвитку хвороб: для борошнистої роси, септоріозу, фузаріозу – фаза цвітіння озимої пшениці, бурої іржі – молочна стиглість зерна, твердої сажки – молочно-воскова стиглість, церкоспорельозу – фаза воскової стиглості зерна.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Найбільш важливими етапами селекції на імунітет є пошук, створення та використання стійкого вихідного матеріалу. З метою виявлення ефективних джерел стійкості проти збудників основних хвороб (фузаріоз колосу, коренева гниль, тверда сажка, борошниста роса, бура іржа, септоріоз листя) впродовж 2016–2017 рр. нами було проведено оцінку стійкості сортів пшениці озимої різних селекційних центрів України на роздільних штучних інфекційних фонах даних збудників. Залежно від погодних умов хвороби набували різного ступеню розвитку.

В осінній період 2015 р. погодні умови були несприятливими для розвитку хвороб на пшениці озимій. Гідротермічний коефіцієнт становив 0,6, що вказує на слабке зволоження в осінній період, внаслідок чого затрималась поява сходів. Тому ураження збудниками хвороб на рослинах не виявлено. За період від відновлення весняної вегетації пшениці озимої 2016 р. до повної стиглості зерна ГТК становив 1,5 (оптимальне зволоження), що сприяло розвитку та поширенню хвороб.

В осінній період 2016 р. погодні умови були також несприятливими для розвитку хвороб на пшениці озимій. Осінній посівній 2016 р. передувала ґрунтово-повітряна посуха. Сума опадів за липень-серпень 2016 р. становила 55,7 мм (середньобагаторічний показник 119 мм), а температурний режим за ці місяці перевищував середній багаторічний на 3,5 та 3,0оС відповідно. Сума опадів за вересень 2016 р. дорівнювала 2,2 мм. Тому на рослинах озимих культур ураження збудниками хвороб не виявлено.

Погодні умови 2017 р. не сприяли розвитку хвороб пшениці озимої. За період від відновлення весняної вегетації пшениці озимої до повної стиглості зерна ГТК становив до 0,8 (недостатнє зволоження). У травні випало 23,3 мм опадів (–20,7 мм до багаторічної норми), а в червні – 22,0 мм (–55,0 мм до норми). Найбільшою кількість опадів була у липні, але в цей період рослини пшениці озимої вже припинили вегетацію. У зв’язку зі складними погодними умовами септоріоз і бура іржа зовсім не набули розвитку.

Серед 143 сортів пшениці озимої різних селекцентрів України за стійкістю проти твердої сажки виділився сорт Ластівка (СГІ), який мав імунність (0%) до цього захворювання. Високу стійкість проти збудника твердої сажки проявили сорти Спасівка, Сотниця (ІФРГ) та Відрадна (Білоцерківська ДСС), які уражувалися цим збудником відповідно на 0,5 та 4,5%. Решта сортів були сприйнятливими до ураження твердою сажкою. Середній розвиток твердої сажки по розсаднику становив 46,6%.

Відомо, що серед сортів пшениці озимої абсолютна стійкість проти церкоспорельозної кореневої гнилі відсутня, а спостерігається поступова градація. Серед вивчених сортів пшениці відносну стійкість проти збудника кореневих гнилей продемонстрували 68 сортів. Найкращими виявилися Лимарівна, Кармен, Збруч (ІФРГ), Запашна, Овідій (Інститут рослинництва ім. Юр’єва), Либідь (БЦ ДСС), Ольжана (ІР) та Запорука, Княгиня Ольга, Задумка одеська, Красень (СГІ), інтенсивність ураження яких становила від 3,3 до 8,4%. Розвиток хвороби по розсаднику – 19,7%.

Високостійких проти фузаріозу колосу сортів не виявлено, проте на штучному інфекційному фоні нам вдалося виділити середньостійкі: Чорнява (4,4%) (ІФРГ), Романтика (4,3%) (БЦ ДСC), Миронівська ранньостигла (4,0%) (МІП, ІФРГ), Герта (4,9%) (Полтавська ДАА) та Благо (3,3%) (ІР). Середній розвиток збудника фузаріозу колосу в розсаднику – 5,2%.

У середньому за два роки розвиток борошнистої роси на сортах пшениці озимої становив 17,0%, бурої іржі – 7,0%, септоріозу листя – 47,9%. Слід зазначити, що ураження рослин бурою іржею та септоріозом листя у 2017 р. не зафіксовано. Імунних проти хвороб листя сортів не виявлено. За стійкістю проти борошнистої роси та септоріозу листя виділились сорти Лимарівна (ІФРГ), Наталка, Смуглянка (ІФРГ, МІП), Волошкова (МІП, ІФРГ), Ластівка, Княгиня Ольга, Красень, Журавка одеська (СГІ), Либідь, Романтика (БЦ ДСC), Ольжана (ІР) (табл.).

Стійкість проти збудників основних хвороб у сортів пшениці озимої різних селекційних центрів України (МІП, середнє 2016–2017 рр.)Серед досліджуваних сортів пшениці озимої виявлено й такі, що мають групову стійкість у різних сполученнях проти твердої сажки, кореневих гнилей, фузаріозу колосу, борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя. Стійкими проти трьох хвороб були Сотниця, Кармен, Каланча (ІФРГ), Запорука, Задумка одеська (СГІ), Відрадна (БЦ ДСС), Запашна, Овідій (ІР); проти чотирьох хвороб – Лимарівна (ІФРГ), Спасівка, Славна, Наталка (ІФРГ, МІП), Ластівка, Княгиня Ольга, Красень, Селянка (СГІ), Либідь (БЦ ДСС), Ольжана (ІР). За стійкістю проти 5 хвороб виділились сорти Волошкова (МІП, ІФРГ), Смуглянка (ІФРГ, МІП), Журавка одеська (СГІ).

ВИСНОВКИ

З метою виявлення ефективних джерел стійкості проти збудників основних хвороб впродовж 2016–2017 рр. проведено оцінку стійкості сортів пшениці озимої різних селекційних центрів України на роздільних штучних інфекційних фонах цих збудників. Залежно від погодних умов хвороби набували різного ступеню розвитку.

Серед вивчених 143 зразків було виділено сорти, стійкі проти окремих і групи хвороб у різних поєднаннях. Стійкість проти трьох і чотирьох хвороб проявили сорти пшениці озимої селекції ІФРГ, СГІ, ІР та два сорти селекції Білоцерківської дослідної станції. Стійкість проти 5 хвороб – сорти Волошкова (МІП, ІФРГ), Смуглянка (ІФРГ, МІП), Журавка одеська (СГІ).

Виділені джерела стійкості рекомендовано як вихідний матеріал для використання в селекційних програмах щодо створення сучасних високоврожайних сортів пшениці м’якої озимої з підвищеною стійкістю проти хвороб.

Т. І. Муха, Л. А. Мурашко, В. Я. Мар’юшкина, д-р с.-г. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram