ДОСЬЄ
Назва: Контінентал Фармерз Груп
Місцезнаходження: Тернопільська, Львівська, Хмельницька, Чернівецька та Івано-Франківська області
Спеціалізація: виробництво сільськогосподарських культур (озима пшениця, озимий ріпак, озимий ячмінь, кукурудза, соя, соняшник), виробництво картоплі (до складу компанії входить власний крохмальний завод); шість елеваторів загальною потужністю 603 тис. т та три сушильно-зернові комплекси загальною потужністю 31 тис. т; заводи з обробки насіння, де обробляється 420 т високоякісного насіння на добу, при цьому чистота насіння сягає 99,8%
Площа земель: 195 тис. га
Озимий ріпак – одна з основних культур компанії «Контінентал Фармерз Груп». Урожайність культури тут закладають ще під час збирання попередника: від якісного збору, правильно розподіленої соломи, її подрібнення залежить відсоток дружних сходів, а відтак і майбутній урожай. Начальник управління виробництва «Контінентал Фармерз Груп» Степан Андрушко поділився досвідом, як отримати заплановану урожайність на ріпаку в турбулентних кліматичних умовах.
Агроном: Чим продиктований підхід сівозміни 50/50, яка наразі актуальна у «Контінентал Фармерз Груп»?
Степан Андрушко: Дійсно, до 2029 р. компанія розробила структуру ротації культур з підходом 50/50 озимих і ярих культур. Такий підхід продиктований тим, щоб зернова культура через рік вклинювалася в олійну групу. При іншому співвідношенні ми б насичували сівозміну олійними культурами, маючи у підсумку проблеми із хворобами та шкідниками.
Якщо говорити про озимі культури, то це 35 тис. га озимого ріпаку, близько 12 тис. га озимого ячменю, решта – озима пшениця. Якщо говорити про ярі культури, то динаміка останніх років така, що ми зменшуємо соняшник на користь сої, її цього року понад 45 тис. га, соняшнику – до 15 тис. га, решту засіваємо кукурудзою, це приблизно 30 тис. га.
А.: Чому зменшуєте посіви під соняшником?
С. А.: У нас основні культури – ріпак і соя, вони і так олійні й більш продуктивні у нашому регіоні, якщо порівнювати з соняшником.
А.: Які культури найбільш рентабельні для компанії за останні роки?
С. А.: Якщо дивитися у динаміці трьох років на зернову та олійну групи, то це соя і ріпак. У компанії також є картопляний бізнес, цей напрямок більш рентабельний, ніж польові культури. Останні два роки також непогані результати маємо на цукровому буряку, але для нас це нішева культура, адже ми засіваємо ним 1–3 тис. га – залежно від року.
А.: Якщо говорити про озимий ріпак, чи вдалося вийти на заплановані показники врожайності?
С. А.: Цього року по ріпаку ми вийшли на планові показники – 3,44 т/га. Це дещо нижчі показники від минулорічної врожайності, коли ми закрили 3,75 т/га, однак погодні умови минулого року були набагато сприятливішими для культури. Весна цьогоріч була ранньою, і ми спостерігали розвиток ріпаку на 2 тижні раніше, ніж це традиційно відбувається. Потім у травні пішло різке похолодання. Різкі перепади температурного режиму – від 24 градусів вдень до 2 градусів тепла вночі – далися взнаки. Загалом, коли ми заходили в поле на ріпак, то припускали, що отримаємо менші показники, ніж у плані, однак побоювання не справдилися.
А.: А як вплинула нетипова весна на врожайність інших озимих культур?
С. А.: Озимий ячмінь ми закрили на рівні 6,5 т/га. Це вище, ніж планували, і вище, ніж у попередні роки. Для озимого ячменю були сприятливі погодні умови, йому достатньо було кількості вологи з зими, плюс у травні не було дощу, тому тиск хвороб виявився значно меншим. Ми перевиконали план і по озимій пшениці, проміжні результати – майже 7 т/га.
А.: Якій технології обробітку ґрунту віддаєте перевагу, зокрема, під ріпак?
С. А.: Під озимий ріпак ми використовуємо два типи обробітку ґрунту: класичний, коли посівний комплекс працює після проходження дисколапового агрегату, і прямий, коли після лущення стерні висіваємо ріпак за допомогою сівалок точного висіву. На одних підрозділах ми використовуємо Horsch Focus, на інших – Horsch Maestro, Horsch Pronto. Акцент робимо на сівалки, які дають змогу дотриматись глибини посіву та розмістити насіння у вологий ґрунт. Завдяки такому підходу ми останніх три роки не пересіваємо озимий ріпак.
А.: Розкажіть детальніше про глибину висіву озимого ріпаку та ширину міжряддя.
С. А.: Ширина міжряддя у нас 35 см. Якщо це сівалки точного висіву, то це два проходи, якщо Horsch Focus – то 35 см. Глибина залежить від вологи, але ріпак зазвичай сіють якомога мілкіше. Зрозуміло, на 1 см ми технічно не зможемо покласти це насіння, тому орієнтуємося на 2–2,5 см.
А.: Які норми висіву для озимого ріпаку?
С. А.: Ще три роки тому ми сіяли 400 тис. насінин/га. Нині починаємо (22–25 липня) з 350 тис. насінин/га, закінчуємо (15–20 серпня) на 380–400 тис. насінин/га. Наша основна мета – мати на полі 20–25 рослин на квадратний метр дружних сходів. Цього цілком достатньо, щоб сформувати врожай 3,5 т/га і вище.
А.: А якому насінню віддаєте перевагу?
С. А.: Маємо 5 основних гібридів: Амбассадор (Limagrain), Темптейшн (DSV), Треззор (RAGT), Ексайтед (Декалб) та PT302. Також на кожному підрозділі закладаємо демоділянки 0,5–1 га, де випробовуємо різні гібриди. Ті, які можуть претендувати за результатами наших досліджень на основні, випробовуємо у виробничих масштабах на 200–300 га. Якщо гібрид себе показує добре, масштабуємо його, замінюючи один із наявних.
Читати по темі: Віталій Ванчуляк: «ТАС Агро» активно рухається шляхом впровадження точного землеробства
У насіннєвих компаній зазвичай життя гібрида вимірюється 5–6 роками, адже з’являються нові, більш продуктивні під вимоги часу. На сьогодні по озимому ріпаку придивляємося до гібридів з максимальним коефіцієнтом використання азоту та стійких до склеротиніозу, ну і, звісно, дивимося на ціновий діапазон.
А.: На яких ґрунтах працюєте, чи залежить урожайність від конкретного поля?
С. А.: Землі агрохолдингу дуже різноманітні – від важких глинистих до легких піщаних. На 100 тис. га ми зробили аналіз ґрунту, який показав, що 25 тис. га є закисленими з pH від 5 до 5,5, відповідно, на них ми плануємо проводити меліорацію. На інших ґрунтах pH коливається від 5,8 до 6,5. У найближчі 2 роки плануємо закрити всю площу холдингу щодо аналізу ґрунту і надалі кожних чотири роки повторно робити аналізи.
У «Контінентал Фармерз Груп» вибудована система планування урожайності під конкретне поле. Зокрема, кожне поле має свою класифікацію щодо зони зволоження і зони продуктивності. Якщо говоримо про озимий ріпак, то на одному полі, умовно, ми закладаємо урожайність на рівні 4 т/га, на іншому – 3,5 т/га, ще на одному – 3 т/га. Таке прогнозування врожайності базується на історичних даних за останніх 8 років з кожного конкретного поля під конкретну культуру.
А.: Виходячи з такого планування, чи маєте особливості щодо системи живлення?
С. А.: Звісно, диференціюється і система живлення. Якщо ми орієнтуємося на виході на 4 т/га ріпаку, то даємо 150 кг/га стартових добрив (фосфор, калій) 10–26–26, якщо на 3 т/га ріпаку, то це 80–90 кг/га 10–26–26. Практикували використання і 9–20–30, все залежить від того, яка ціна на ринку. Добрива йдуть у сівалку. На підрозділах, де немає такої технічної можливості, використовуємо культиватор перед сівалкою. Розкидним способом добрива під ріпак ми не вносимо.
З 2025 р. плануємо вийти на систему живлення, яка базуватиметься на основі аналізу ґрунту, зокрема, вивчаємо, на якому полі певний елемент у дефіциті. Наприклад, якщо лімітуючим елементом буде фосфор, то більший акцент зробимо саме на нього.
Внесення азоту здійснюємо наприкінці лютого – на початку березня, практикуємо разове внесення 40 кг діючої речовини/т. На частині площ, де рослини мають 10 і більше листків, ми використовуємо карбамід, на решті – селітру.
А.: А як із захистом ріпаку?
С. А.: На всій площі під ріпаком ми застосовуємо ґрунтовий гербіцид. Навіть якщо посів відбувається у більш посушливих умовах, ми бачимо ефект, адже він реактивується, коли починають випадати опади і відповідно відсутній тиск бур’янів. Це значно дешевше, ніж страхова схема. Ми пробували один рік на 2 тис. га працювати без ґрунтового гербіциду, виключно зі страховими, нам не сподобався результат, адже бур’яни забирали поживу і вологу в культури. Страховими схемами це питання знімається, звісно, але сам старт росту втрачений, рослини розвиваються повільніше.
По ріпаку в гербіцидному захисті у нас класика – це основна діюча речовина метазахлор (1,5–2 л/га) плюс кломазон, зараз пробуємо трохи дешевшу схему: пропізохлор (1,8–2 л/га) плюс той же кломазон (0,15–0,2 л/га). Проте на полях, де є сильний тиск герані, ми посилюємо ґрунтову схему д.р. Диметенамід-П. Що стосується страхових схем, проти коренепаросткових бур’янів, таких як осоти та падалиця соняшника, використовуємо препарати з діючою речовиною клопіралід. Виникають і точкові питання, наприклад, боротьба з геранню, в цьому випадку ми використовуємо Белкар і зазвичай намагаємося забрати її з осені.
Що стосується фунгіцидного захисту, то він теж класичний: перший раз у фазі 3–4 листків ми використовуємо Карамба Турбо (0,4–0,6 л/га), другий раз у фазі 6–8 листків обробляємо чистим тебуконазолом (0,8–1 л/га). Однак бувають і нюанси: якщо бачимо, що є сходи, але посушлива погода, відповідно, рослини страждають, ми регулюємо один раз чистим тебуконазолом 250, щоб рослину не стресувати ще більше. Дуже рідко використовуємо регуляцію третій раз чистим тебуконазолом у нормі 1 л/га.
До обприскування регуляторами додаємо інсектицид з діючою речовиною абамектин. Останніми роками мали проблему із капустяною міллю, вирішили питання не зовсім дешево, але повністю зняли.
Загалом орієнтуємося на 1 жовтня: якщо ріпак не витягнув точку росту до цього часу, то далі регуляція не потрібна, бо культурі не вистачає світлового дня. Ріпак – культура, яка дуже реагує на світловий день, відповідно, якщо він стає коротшим, вона вже не так активно росте.
По цвітінню – наш базовий фунгіцид на основі піраклостобіну та метконазолу. Зараз це оригінальний продукт, проте маємо хороші результати на наших науково-дослідних пунктах, тому будемо впроваджувати більш дешевші аналоги.
А.: Який попередник із зернових найкращий для ріпаку?
С. А.: Озимий ячмінь, адже від його збирання до посіву ріпаку проходить майже місяць, і це дає змогу якісно поборотися з падалецею. За цей час активно починає працювати ґрунтова мікрофлора, відбувається розкладання рослинних решток і ґрунт насичується вологою. У пшениці інакша структура соломи, насичена целюлозою, що погіршує якість посіву. Однак, якщо комбайни роблять низький зріз на пшениці на рівні 10 см, розподіляють солому на всю ширину жатки і подрібнюють рослинні рештки, то, в принципі, проблем не повинно виникати. Загалом на якісному збиранні попередника не варто економити, це база отримання дружних сходів.
А.: Чи зазнала змін технологія вирощування ріпаку, зокрема, внесення добрив або ЗЗР в останні роки?
С. А.: Якщо говорити про добрива, то тут за вартістю не варто порівнювати, адже, наприклад, минулого року були рекордні ціни. Ми орієнтуємося на витрати на тону врожаю. Тут зміни коливалися у межах 1–2%. По системі захисту маємо скорочення витрат на 20%. Це відбулося за рахунок часткового впровадження генеричних продуктів. Наприклад, якщо продукт коштує 20 $/га і є генеричний замінник, який випробуваний на наших полях і показує не гірший результат, ми приймаємо рішення використовувати замінник і таким чином зменшуємо затратну частину. Однак деякі продукти залишаються базовими, від яких ми не відмовимося.
А.: Як плануєте реалізовувати врожай?
С. А.: Цим займається комерційний департамент. У нас так само, як і у більшості агропідприємств, ріпак – це продукція, яка експортується.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
