Тонкощі вирощування гороху на схилах

255
Тонкощі вирощування гороху на схилах

Доцільність вирощування гороху в Степу обумовлена ​​наявністю в цієї культури специфічних домінуючих відмінностей. Завдяки симбіотичній фіксації атмосферного азоту, який є елементом першого мінімуму на еродованих чорноземах, а також здатності засвоювати важкодоступні форми поживних речовин горох має потужний фітомеліоративний потенціал.

В Інституті зернових культур НААН і в умовах виробництва (Дніпропетровська область) вивчали ефективність елементів технології вирощування сортів гороху інтенсивного типу при розміщенні його на схилах різних експозицій.

Відомо, що сучасні сорти гороху характеризуються підвищеною здатністю засвоювати фотосинтетичну активну радіацію і поглинати значну кількість елементів мінерального живлення. Для формування 1 ц основної та побічної продукції вони споживають 4,5–6,0 кг азоту, 1,7–2,0 кг фосфору і 3,5–4,0 кг калію. Передумовою формування високої продуктивності гороху на схилах є створення сприятливого ґрунтового середовища, насамперед, для симбіотичної фіксації азоту. Цей процес починається на стадії двох-трьох листків, досягаючи максимуму в період бутонізації – початку цвітіння і припиняється з настанням фази наливу зерна.

Найбільш стабільно фіксація атмосферного азоту бульбочкових бактерій на коренях гороху відбувається при співвідношенні некапілярної та капілярної шпаруватості у ґрунтах легкого механічного складу 50:50 і важкого 25:75, хорошій вологозабезпеченості, достатній кількості макроелементів, інтенсивному фотосинтезі. У цьому випадку частка симбіотичного азоту в живленні рослин досягає 75% від загальної потреби в ньому, а при погіршенні умов становить менше ніж 45%.

Розміщення гороху на слабо еродованих чорноземах, що містять понад 3,5% гумусу, 120–150 мг/кг рухомих сполук Р2О5 і К2О (за Чириковим), 15–20 мг/кг N–NO3, дає змогу отримати врожайність зерна на рівні 3 т/га навіть без внесення добрив. Водночас на змитих ґрунтах із вмістом гумусу менше ніж 2,5% і низькою забезпеченістю їх поживними речовинами фосфорні та калійні добрива застосовують із розрахунку повної потреби для отримання запланованого врожаю, азотні – з урахуванням мобілізації ґрунтового азоту і симбіотичної фіксації його з повітря. Обов’язковим агроприйомом тут має бути внесення стартової дози складних туків, до складу яких входить азот, необхідний рослинам гороху вже на початкових фазах їхнього розвитку. Норма складних добрив, що вносяться в рядки при посіві, становить 10–20 кг/га діючої речовини.

В системі лущення стерні нормативам якісного очищення поля від багаторічних бур’янів і протиерозійної агротехніки вирощування гороху більше відповідали важкі культиватори, обладнані жорсткими стійками і плоскорізними лапами (КР-4,5; КПЕ-6Н). Порівняно з боронами БДТ-7 і ДМТ-6 вони забезпечували краще збереження стерні на поверхні поля (60–80%), майже повне підрізання багаторічних бур’янів (90–100%), зменшення розпорошеності ґрунту в 1,3–1,5 разу і глибистість подальшого основного обробітку з 16–39 до 7–11 кг/м2.

Серед апробованих знарядь для проведення зяблевого протиерозійного обробітку ґрунту під горох після стерньових попередників за комплексом оціночних показників найкращим виявився чизельний розпушувач ПРН-31000 (аналог плуга «Параплау») на глибину 16–26 см. При агрегатуванні з тракторами потужністю 30 кН і швидкості руху 9 км/год він забезпечує найвищу ступінь подрібнення пласта (78,3%), мінімальну гофрованість поверхні поля (2,5 см), гребенисте дно борозни (9,3 см), високий рівень збереження рослинних решток і проективне покриття ними ґрунту в межах 70–73%.

За наявності суттєвих просторових відмінностей у щільності ґрунту (1,08–1,23 г/см3) досягається перехоплення транзитного стоку талих вод і велика акумуляція вологи в глибокорозрихлених «кишенях». У поєднанні з високою шпаруватістю аерації (23–27%) це сприяє інтенсивному розвитку тут азотфіксуючих бактерій. Дрібнорозпушені, з підвищеною об’ємною масою смуги ґрунту гарантують надійне водопостачання рослин гороху в разі посухи завдяки капілярному підняттю вологи з нижчих горизонтів.

Для гороху в стартовий період росту поряд із забезпеченням ґрунту поживними речовинами важливе значення має фізичний стан тієї частини посівного шару, яка формує насіннєве ложе. Відтак, щоб посилити протиерозійну стійкість суглинистого ґрунту і зберегти достатні запаси продуктивної вологи на глибині загортання насіння (для проростання гороху потрібно води в 1,5–2 рази більше, ніж для ячменю чи кукурудзи), в структурі поверхневого шару мають переважати грудочки 0,5–20 мм, в посівному – 0,25–5 мм, тоді як пилу (часток розміром менше 0,25 мм) має бути не більше ніж 6–8%.

При більшому розпиленні еродований ґрунт навесні тривалий час (до трьох тижнів) на глибині культивації залишається перезволоженим, а в обробленому шарі – глибистим. При висіванні гороху в цих умовах помітно знижується польова схожість насіння, зростає ущільнення ґрунту, посилюється його розтріскування, спостерігається розрив коренів рослин і сильне випаровування вологи.

У технологічному циклі вирощування гороху на схилах допосівна підготовка ґрунту має стримувати відростання бур’янів, закріплювати позитивні властивості чорнозему, набуті у процесі зяблевого обробітку, і створювати сприятливе ґрунтове середовище для культурних рослин.

Оскільки горох є вологолюбною культурою, найбільше він потерпає від дефіциту води на південних схилах
Оскільки горох є вологолюбною культурою, найбільше він потерпає від дефіциту води на південних схилах

На еродованих землях цим вимогам відповідають легкі комбіновані агрегати, конструкція яких передбачає суміщення операцій вирівнювання, розпушування та ущільнення ґрунту. Вирівнювальний пристрій машин забезпечує мінімальну гребенистість поверхні поля, а розпушувальні лапи якісно перемішують пожнивні залишки із ґрунтом, що істотно пришвидшує його прогрівання і дає можливість провести сівбу в ранні терміни. Завдяки застосуванню комбінованих знарядь вдається забезпечити оптимальну будову посівного шару (1,05–1,10 г/см3), дрібногрудкуватий склад ґрунту (вміст фракцій 10–0,25 мм на рівні 78–84%), підтримувати вологість її на глибині загортання насіння в межах 18–22%.

На ґрунтах легкого і середнього механічного складу передпосівну культивацію під горох проводять на глибину загортання насіння (6–8 см) з таким розрахунком, щоб сформувати рівне насіннєве ложе з не порушеною системою капілярних пор. Щоб пришвидшити проростання насіння в посушливих умовах, ґрунт після сівби гороху ущільнюють, використовуючи для цього спіральні ребристо-клиновидні котки. Крім відновлення капілярної шпаруватості на глибині від 5 до 8 см, спіральний коток створює гофровану поверхню, яка надійно протистоїть дефляції та змиванню ґрунту при зливах.

Вкрай небажане використання на весняних польових роботах важкої колісної техніки, що призводить до різкого підвищення твердості ґрунту, яка перешкоджає нормальному росту кореневої системи рослин. Достовірне підвищення твердості ґрунту в дослідах по сліду трактора простежується на глибині до 50–60 см і залежно від його вологості змінюється від 15–20 до 40–45 кг/см2, тоді як на початку вегетації гороху вона не повинна перевищувати 7–8 кг/см2, а в період інтенсивного розвитку рослин – 12–16 кг/см2.

Агротехнічна й економічна ефективність досходового боронування горохових полів у дослідах визначалися переважно погодними умовами та рельєфом місцевості. Не відповідав цільовому призначенню очисний агроприйом на північних схилах, особливо в роки із прохолодною весною. Ймовірність проростання і знищення бур’янів шляхом боронування не перевищує 10%.

Водночас обґрунтованим у більшості випадків виявилося застосування технологічної операції на сонячних схилах, де формується сприятливий термічний режим ґрунту, інтенсивніше сходять ранні ярі бур’яни.

Негативні результати отримано при післясходовому боронуванні щільних посівів гороху. Одноразове проведення агроприйомів (фаза 3–4 листків) призводило до повного знищення 19% і часткового травмування (присипання, відчуження окремих органів, пошкодження воскового нальоту) 22% культурних рослин. Ступінь проективного покриття ними поверхні поля, як показник конкурентоспроможності посівів, важливий чинник збереження тіньової вологи та захисту ґрунту, при цьому знижувався з 62 до 41%. Рослини гороху втрачали здатність адекватно реагувати на екстремальні прояви погоди, їх сильніше уражували хвороби і шкідники. Бур’яни, які залишалися у розріджених і пригноблених посівах (4–5 шт./м2), стрімко виходили у верхній ярус, займали вільні екологічні ніші в агроценозі, набирали значну біомасу, відрізнялися високою шкідливістю. Урожайність зерна гороху тут порівняно з не боронованими ділянками в середньому за роки досліджень була нижчою на 0,52 т/га (при врожаї на контролі 2,86 т/га).

Дестабілізуючий ефект післясходового боронування зростав при проведенні його у спекотну погоду, застосуванні важких знарядь, наростанні фаз розвитку гороху.

Неефективним виявилося післясходове боронування фізіологічно слабких і недостатньо ущільнених посівів бобової культури. Густота їх і ступінь затінення поверхні в цьому випадку були на рівні критичних величин (відповідно 73 шт./м2 і 37 %), що призводило до розтріскування ґрунту, втрат вологи і зниження урожайності зерна до 1,0–1,2 т/га.

Ценотично слабкі, зріджені й різновікові посіви гороху в разі перевищення порогу шкодочинності бур’янів потребують застосування гербіцидів. Технологічним регламентом передбачалося використання в дослідах Агрітоксу, Півоту і Базаграну, які виявилися нерівноцінними за спектром гербіцидного впливу, екологічної безпеки та вартісними показниками.

До переваг Агрітоксу, який застосовують проти однорічних двосім’ядольних бур’янів, слід віднести порівняно низькі норми витрати препарату та незначну вартість гектарної норми внесення, а також відносно високу ступінь екологічної безпеки, до недоліків – слабку контактну активність проти деяких видів щириці (загибель становила 42–46% ) і обмеження застосування в часі (фаза 3–5 справжніх листків гороху).

Гербіцид Півот (аналог Пікадор) має ширший спектр дії (однорічні злакові та двосім’ядольні). Однак при його внесенні проблемними залишалися мареві, загибель яких не перевищувала 52% на тіньових і 39% на сонячних вітроударних схилах, де бур’яни формують товстий шар епітікулярного захисного воску, а також при наростанні їх фаз розвитку та підвищенні рівня резистентності до препарату.

Високою фітотоксичною активністю проти однорічних широколистих бур’янів, у тому числі стійких до Агрітоксу, вирізнявся Базагран, біологічна ефективність якого варіювала в межах 74–91%. Він добре контролює небезпечні лободу та щирицю, має більш гнучкий період хімічного прополювання посівів. У зв’язку з різким зниженням токсикологічних показників потребує, особливо на південних схилах, чіткого дотримання регламентів застосування (ранкова або вечірня пора, хмарна погода).

Морфологічні ознаки сучасних сортів гороху (укорочені міжвузля, добре розвинені вусики, скупченість сфери плодоношення) забезпечують високу стійкість до вилягання посівів і дружне дозрівання насіння. Це обумовлює високу технологічність сортів при збиранні й дає змогу значно розширити площі культури на схилах, де раніше її не вирощували через труднощі, пов’язані з роздільним (двофазним) збиранням.

Оскільки горох є вологолюбною культурою, найбільше він потерпає від дефіциту води на південних схилах. У посушливі роки рівень урожайності зерна тут становив 0,97 т/га проти 2,74 т/га на північному схилі. У сприятливі за зволоженням роки залежність продуктивності гороху від ступеня еродованості ґрунтів та експозиції схилів була виражена менше (табл.).

Таблиця. Водно-фізичні властивості ґрунту і врожайність гороху на схилах різної експозиціїЗ економічної точки зору зернобобову культуру доцільно вирощувати на тіньових схилах північної та північно-східної експозиції, де собівартість зерна зменшується (порівняно зі схилами південних румбів) на 23,8%, а рентабельність його виробництва досягає 101%.

А. І. Горбатенко, В. М. Судак, В. І. Чабан, О. І. Бокун, кандидати с.-г. наук, Ю. В. Безсосєдня, Інститут зернових культур НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram