Удосконалюємо технологію захисту соняшнику

539
Удосконалюємо технологію захисту соняшнику

Соняшник – одна з найбільш прибуткових культур. За даними FAO, за обсягом виробництва насіння соняшнику Україна посідає друге місце у світі після Росії. У 2020 році посівні площі соняшнику в Україні становили 6,37 млн га, що на 523 тис. га більше за аналогічний показник минулого року. Про це свідчать дані Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. На жаль, потенційні можливості сортів і гібридів соняшнику не завжди вдається реалізувати, і врожайність його в Україні вдвічі нижча, ніж у Франції, Німеччині, Чехії, Угорщині.

Крім того, останнім часом спостерігаються суттєві порушення технології вирощування соняшнику, коригування 8–9-пільних сівозмін і запровадження 3–4-пільних. Набагато перевищені науково обґрунтовані для України розміри площ під соняшником (1,5–1,7 млн га) та не завжди доцільне втручання людини в агроценози – це далеко не всі чинники, які треба враховувати. Погодні умови кількох останніх років сприятливіші для шкодочинних організмів, аніж для культури. Кількість шкідників на соняшнику і їх різновиди суттєво перевищують показники економічної шкодочинності. Особливу небезпеку в умовах України становлять шкідники сходів, більшість із яких багатоїдні.

Починаючи з 2013 року, ми провели низку наукових досліджень, щоб розібратися, як сучасні умови вирощування сільськогосподарських культур вплинули на розвиток і популяцію ґрунтових шкідників. Нас цікавили передусім дротяники, адже саме їх сільгоспвиробник називає основними шкідниками посівів усіх культур. У 2013–2020 роках зусиллями наукових установ ми проводили розкопки на території України. Отримані дані свідчать, що останні вісім років популяція дротяників у нашій країні утримується на одному рівні.

Слід зазначити, що життєвий цикл і заселеність ґрунтовими шкідниками дуже залежать від рівня зволоженості ґрунту. Жоден шкідник не вестиме активне життя і не живитиметься в сухому ґрунті. У тих регіонах, де поверхневий шар ґрунту висихає швидше, популяції менш чисельні. У цьому випадку один шкідник становить більшу небезпеку, оскільки навіть мінімальні пошкодження рослин призводять до їх загибелі. Середньо­зважена картина заселеності окремих госпо­дарств на території України має такий вигляд (рис. 1).

Рис. 1. Кількість дротяників у розкопках на території України
Рис. 1. Кількість дротяників у розкопках на території України

На підставі проведених досліджень можна зробити такі висновки.

  1. Порівняльна оцінка 2014–2020 років показує, що популяція дротяників залишається стабільною.
  2. Збільшення чисельності дротяників залежить від погоди і попередника більше, ніж від застосування інсектицидів.
  3. Максимальна кількість шкідників спостерігалася на полях, де попередньою культурою були багаторічні трави або злаки. На це треба звернути особливу увагу, адже в Україні більшість виробників не вважають дротяників шкодочинними для зернових культур.
  4. Під час оцінки в личинках дротяників першого-другого років розвитку домінували ~70% популяції. Це свідчить про те, що самостійно оцінюючи рівень небезпеки, ми не можемо побачити проблему повністю. Як правило, личинки першого-другого віків непомітні для виробника.
  5. У разі тривалої атаки шкідників системні продукти (соло) не захищають урожай на прийнятному рівні (на основі спостережень 2020 року).
Рис. 2. Склад популяції дротяників в Україні
Рис. 2. Склад популяції дротяників в Україні

Доцільність захисних заходів ми зазвичай визначаємо за так званим економічним порогом шкодочинності (ЕПШ). Це показник чисельності шкідливих організмів (штук на одну рослину, штук на 1 м2 тощо) в посівах культурних рослин, при якому величина очікуваної втрати врожаю вища, ніж загальна вартість процедур захисту рослин.

Розглянемо показник і його складники детальніше. Пороги шкодочинності дротяника залежать від різних чинників, як-от ґрунт, вирощувана культура і спосіб її висіву. У літературі вказано поріг шкодочинності три личинки на 1 м2. Зважаючи, що продуктивна густота соняшнику становить 5,5 рослини на 1 м2, то три з цих рослин (приблизно 60%) буде пошкоджено або знищено. Якщо взяти до уваги, що за наявності вологи в поверхневому шарі ґрунту одна личинка здатна пошкодити три, навіть п’ять рослин, то яким має бути показник ЕПШ в умовах України? У наших умовах він коливається залежно від зони вирощування, ґрунту і погодно-кліматичних умов. У середньому цей показник може становити 1–3 личинки/м2, тобто можна говорити, що залежно від попередника в усіх регіонах цей показник перевищено.

Тепер розглянемо основні рішення для контролю шкідників соняшнику на початкових етапах росту культури. Асортимент багатий, – скажете ви, та чи справді це так? Донедавна всі інсектициди для обробки насіння соняшнику належали до групи неонікотиноїдів. У цієї групи є свої переваги, основна з яких – швидке проникнення діючої речовини в рослину і пересування її всередині під час росту рослини. Це позитивна властивість на ранніх термінах розвитку рослини. Ми розуміємо, що всі її частини токсичні для шкідників, але основний нюанс цієї хімічної групи – шкідник має спожити свою летальну дозу. Отже, поки один дротяник загине, він досхочу наїсться, пошкодивши одну-три рослини. Якщо частину рослин на полі втрачено, це сталося не тому, що продукт для обробки насіння не спрацював, а тому, що переважають личинки старшого віку, яким потрібно набагато більше рослинного субстрату, щоб задовольнити свої життєві потреби і померти ситими.

Рис. 3. Ковалик смугастий Agriotis lineatus
Рис. 3. Ковалик смугастий Agriotis lineatus
Рис. 4. Ковалик посівний Agriotis sputator
Рис. 4. Ковалик посівний Agriotis sputator

Крім того, внаслідок тривалого застосування будь-якого інсектициду у шкідливих комах поступово виробляється резистентність у тому чи тому ступені. Це стосується і хімічної групи неонікотиноїдів. Вже добре відомо, що для ефективної роботи інсектицидного протруйника з цієї хімічної групи треба використовувати більше діючої речовини. Компанія «Сингента» пішла іншим шляхом. Ми покращуємо ефективність продуктів для обробки насіння за рахунок поєднання хімічних сполук із різних класів та пропонуємо на ринку України й інших країн новий рівень інсектицидного захисту для насіння кукурудзи й соняшнику. Це продукт Форс Зеа для кукурудзи та поєднання двох продуктів – Круїзер і Форс – для захисту соняшнику. У цих препаратах ми поєднали неонікотиноїд із синтетичним піретроїдом.

Тіаметоксам належить до класу неонікотиноїдів. Його дія на комах, які гризуть листя або висмоктують поживні речовини з рослин, – це наслідок високої системної активності. Тіаметоксам потрапляє в молоді сходи двома шляхами: швидко проникає з поверхні насіння, формуючи високу концентрацію активної речовини в сім’ядолях, одночасно вивільняється з насіння в ґрунт, звідки поглинається корінням і додатково розподіляється по рослині, що забезпечує надійний захист. Тривалість дії тіаметоксаму становить від 14 до 30 діб і залежить від швидкості наростання вегетативної маси, яка, своєю чергою, залежить від наявності доступної для рослин вологи і температури повітря.

Тефлутрин – інсектицид класу піретроїдів. Унікальна особливість, яка відрізняє тефлутрин від усіх інших піретроїдів, – це утворення активної газової фази навколо обробленого насіння. Це газове середовище утворює захисну сферу на відстані 2–2,5 см від насінини. Завдяки цьому ґрунтові шкідники гинуть ще до того, як встигають завдати шкоди насінню, проростку або кореню. Тривалість захисної дії тефлутрину залежить від механічного складу ґрунту, його відносної вологості й температури і становить від 20 до 45 діб.

Поєднання цих двох діючих речовин дає змогу проконтролювати більшу частину шкідників, які живуть у ґрунті і можуть завдавати шкоди вегетативній масі та кореневій системі соняшнику. Виняток становлять шкідники з родини лускокрилих, контроль яких можливий тільки частково.

Зауважимо, що в разі суттєвого перевищення ЕПШ в посівах соняшнику, обробленого поєднанням препаратів Круїзер і Форс, буде помітно пошкодження рослин, що може вплинути на кінцеву густоту їх стояння.

Форс® постачається лише на перевірені спеціалістами компанії «Сингента» насіннєві заводи, оскільки препарат потребує спеціальних умов застосування.

Сьогодні бакова суміш Круїзер + Форс – це максимально ефективний захист насіння соняшнику від ґрунтових і надземних шкідників в усіх зонах вирощування соняшнику.

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників, ТОВ «Сингента»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram