22 Травня 2022

Весняний контроль роботи протруйників на озимих зернових культурах

Останні тенденції розвитку аграрного ринку України засвідчують, що вирощування зернових колосових культур актуальне і рентабельне. Водночас усі агровиробники розуміють, що отримання сталих і прибуткових урожаїв – завдання непросте і потребує врахування великої кількості складових, однією з яких є контроль якості роботи протруйника.

Ми вже багато разів говорили про те, що роботу протруйника слід перевіряти, і такий контроль потрібно здійснювати в три етапи.

Перший – перевірка стану зернових у пізній осінній період. На що саме ми звертаємо увагу в цей час? Передусім це динаміка розвитку культури, розвиток кореневої системи, відсутність кореневих гнилей, наявність і розвиток листкових хвороб.

Другий етап контролю – ранньовесняна діагностика. Тут важливий розвиток хвороб зимового періоду вегетації, а саме: снігової плісняви та тифульозу, зважаючи на той факт, що на окремих полях тифульоз два останні роки спричиняв до 15% втрати посіву і погодні умови восени та взимку 2021 р. були дуже сприятливими для розвитку хвороб зимового періоду.

Збудники хвороби – Typhula incarnata, T. idahoensis та ін. Перші ознаки розвитку захворювання з’явилися на території України у 2011–2012 рр. Саме тоді хворобу вперше зафіксували у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях. На наступний рік її географія значно розширилася і симптоми захворювання спостерігалися у Сумській, Луганській, Чернігівській областях. За даними минулого вегетативного періоду, ураження тифульозом зустрічалося в усіх регіонах України.

Рис. 1. Рослина ячменю, уражена тифулою
Рис. 1. Рослина ячменю, уражена тифулою

Після перезимівлі озимих культур спостерігаються перші ознаки захворювання. Максимальний розвиток симптомів виявляється через 3–4 тижні після поновлення вегетації. Хворі рослини набувають брудно-зеленого забарвлення (ніби обварені окропом). Вузол кущіння руйнується, надземна частина легко відокремлюється від коріння. В піхвах листків, під епідермісом, утворюються склероції. У T. Incarnata склероції діаметром 0,5–5 мм, округлі або пласкі, спочатку білі, потім червоно-бурі й чорні (рис. 1). В уражених рослин перехід від мертвої тканини до живої часто відмежований червоно-коричневою облямівкою. Склероції T. Idahoensis дрібніші, завбільшки з булавочну голівку, чорні, розсіяні по поверхні відмерлих листків і тканин кореневої зони.

Також слід сказати, що минулого року тифула дуже поширилася на посівах озимого ріпаку. Значної шкоди там вона не завдає і боротися з нею в посівах ріпаку ми не рекомендуємо, але простежити за хворобою і діагностувати її сенс є, оскільки склероції зберігаються у ґрунті 4 і більше років, тож, відповідно, рано чи пізно вони становитимуть серйозну загрозу озимим зерновим культурам.

Рис. 2. Розвиток тифульозу на рослинах озимого ріпаку
Рис. 2. Розвиток тифульозу на рослинах озимого ріпаку

Як бачимо, умови цього року дали змогу патогену сформувати досить високий потенціал для розвитку хвороби у наступні роки. Це говорить про те, що швидкість накопичення патогену на території України зростає в геометричній прогресії. Збудник тифульозу володіє високою целюлозо- і пектолітичною ферментативною активністю, завдяки чому дуже легко уражує ослаблені посіви всіх озимих культур.

Читати по темі: Захист сходів зернових і стратегія вибору протруйника

Як захиститися від хвороби і зробити втрати врожаю мінімальними? Насамперед варто пам’ятати, що профілактика – значно дешевший, а головне, надійніший метод захисту, ніж лікування. Профілактичні засоби захисту ґрунтуються на таких простих речах:

  •  побудова сівозміни та боротьба зі злаковими бур’янами;
  •  ранньовесняна діагностика посівів, яка дасть змогу як оцінити стан рослин, що перезимували, так і виявити місця можливої резервації патогену;
  •  уникнення переущільнення ґрунту;
  •  правильне, дозоване внесення азотних добрив.

В сучасній науковій літературі існує ціла низка посилань, де йдеться про добру ефективність проти вказаної хвороби діючої речовини Седаксан™, яка належить до фунгіцидів третього покоління, так званих інгібіторів сукцинатдегідрогенази, або карбоксамідів. Седаксану™ притаманні не тільки відмінні фунгіцидні властивості, а й чітко виражена фізіологічна дія на стресостійкість рослин і розвиток кореневої системи.

Наступні відхилення, які слід продіагностувати, – це розвиток кореневих і прикореневих гнилей, особливо останніх. Рекомендуємо провести діагностику ризоктоніозної, церкоспорельозної, офіобольозної, фузаріозної, гібелінозної та гельмінтоспоріозних кореневих гнилей. Звісно, діагностика цих хвороб проводиться не з метою подальшого їх лікування, а задля контролю ефективності роботи протруйника. Тобто саме протруйник повинен був чітко спрацювати і стримати розвиток вказаних хвороб в осінній і ранньовесняний періоди. Максимальної уваги, на наш погляд, у 2022 році потребуватиме гібеліноз – Gibellina cerealis (Pass.).

Рис. 3. Початковий етап розвитку гібелінозу
Рис. 3. Початковий етап розвитку гібелінозу

Джерелом інфекцій гібелінозу є ґрунт і рослинні рештки, де збудник зберігається у вигляді сумок і сумко­спор у перитеціях. Восени, за спри­ятливих умов, сумкосопри починають проростати й уражувати рослини, реалізуючи весь інфекційний потенціал до часу закінчення весняного кущіння. Відлиги у зимовий період і плюсові температури значно збільшують відсоток ураження рослин, навіть більше – поширення хвороби відбувається лише в осінньо-зимово-весняний період і відсутнє під час вегетації культури.

Рис. 4. Симптоми гібелінозу під час вегетації культури
Рис. 4. Симптоми гібелінозу під час вегетації культури

Звертаємо вашу увагу на той факт, що гібеліна – хвороба, яку дуже важко контролювати, вона швидко накопичується в агроценозах, тому це саме той випадок, коли діагностика й профілактика – значно більш економічно вигідний захід, ніж лікування.

Важливим фактом при оцінці ефективності роботи протруйника є спостереження і порівняння динаміки розвитку вторинної кореневої системи, адже саме від її розвитку рано навесні залежатиме можливість реалізації потенціалу надалі й окупність усіх витрат.

Третій етап роботи протруйників – контроль розвитку сажкових хвороб, тобто апробація посівів, але це вже тема для наступної розмови.

Отже, спостерігайте, порівнюйте ефективність роботи протруйників, плануйте подальший захист, покладаючись на надійний протруйник і зважаючи на фітосанітарний стан агроценозів. Пам’ятайте, що отримання сталих урожаїв починається з надійного захисту насіння. Звісно, неможливо врахувати всі майбутні ризики і застрахуватися від них, але слід пам’ятати, що високі врожаї – це передусім результат максимального застосування профілактичних заходів. Із хворобами та шкідниками не треба боротися, необхідно запобігати їх розвитку. Обмінюйтесь досвідом, діліться перемогами. Вдалого всім 2022 року!

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Чому не завжди спрацьовують бакові суміші або двокомпонентні ґрунтові гербіциди

Дуже актуальною є проблема фітотоксичності грунтових гербіцидів...

Як підвищити стійкість рослин до стресів?

Стрес у рослин – найпопулярніша тема останніх...

Стійкість бур’янів до гербіцидів та шляхи її подолання

Бур’яни – конкуренти культурних рослин за мінеральні...

Погода

Kyiv
хмарно
10.7 ° C
11 °
9.8 °
89 %
0.5kmh
100 %
Нд
10 °
Пн
16 °
Вт
19 °
Ср
22 °
Чт
20 °