Останні тенденції розвитку аграрного ринку України засвідчують, що вирощування зернових колосових культур актуальне і рентабельне. Водночас усі агровиробники розуміють, що отримання сталих і прибуткових урожаїв – завдання непросте і потребує врахування великої кількості складових, однією з яких є контроль якості роботи протруйника.
Ми вже багато разів говорили про те, що роботу протруйника слід перевіряти, і такий контроль потрібно здійснювати в три етапи.
Перший – перевірка стану зернових у пізній осінній період. На що саме ми звертаємо увагу в цей час? Передусім це динаміка розвитку культури, розвиток кореневої системи, відсутність кореневих гнилей, наявність і розвиток листкових хвороб.
Другий етап контролю – ранньовесняна діагностика. Тут важливий розвиток хвороб зимового періоду вегетації, а саме: снігової плісняви та тифульозу, зважаючи на той факт, що на окремих полях тифульоз два останні роки спричиняв до 15% втрати посіву і погодні умови восени та взимку 2021 р. були дуже сприятливими для розвитку хвороб зимового періоду.
Збудники хвороби – Typhula incarnata, T. idahoensis та ін. Перші ознаки розвитку захворювання з’явилися на території України у 2011–2012 рр. Саме тоді хворобу вперше зафіксували у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях. На наступний рік її географія значно розширилася і симптоми захворювання спостерігалися у Сумській, Луганській, Чернігівській областях. За даними минулого вегетативного періоду, ураження тифульозом зустрічалося в усіх регіонах України.
Після перезимівлі озимих культур спостерігаються перші ознаки захворювання. Максимальний розвиток симптомів виявляється через 3–4 тижні після поновлення вегетації. Хворі рослини набувають брудно-зеленого забарвлення (ніби обварені окропом). Вузол кущіння руйнується, надземна частина легко відокремлюється від коріння. В піхвах листків, під епідермісом, утворюються склероції. У T. Incarnata склероції діаметром 0,5–5 мм, округлі або пласкі, спочатку білі, потім червоно-бурі й чорні (рис. 1). В уражених рослин перехід від мертвої тканини до живої часто відмежований червоно-коричневою облямівкою. Склероції T. Idahoensis дрібніші, завбільшки з булавочну голівку, чорні, розсіяні по поверхні відмерлих листків і тканин кореневої зони.
Також слід сказати, що минулого року тифула дуже поширилася на посівах озимого ріпаку. Значної шкоди там вона не завдає і боротися з нею в посівах ріпаку ми не рекомендуємо, але простежити за хворобою і діагностувати її сенс є, оскільки склероції зберігаються у ґрунті 4 і більше років, тож, відповідно, рано чи пізно вони становитимуть серйозну загрозу озимим зерновим культурам.
Як бачимо, умови цього року дали змогу патогену сформувати досить високий потенціал для розвитку хвороби у наступні роки. Це говорить про те, що швидкість накопичення патогену на території України зростає в геометричній прогресії. Збудник тифульозу володіє високою целюлозо- і пектолітичною ферментативною активністю, завдяки чому дуже легко уражує ослаблені посіви всіх озимих культур.
Читати по темі: Захист сходів зернових і стратегія вибору протруйника
Як захиститися від хвороби і зробити втрати врожаю мінімальними? Насамперед варто пам’ятати, що профілактика – значно дешевший, а головне, надійніший метод захисту, ніж лікування. Профілактичні засоби захисту ґрунтуються на таких простих речах:
- побудова сівозміни та боротьба зі злаковими бур’янами;
- ранньовесняна діагностика посівів, яка дасть змогу як оцінити стан рослин, що перезимували, так і виявити місця можливої резервації патогену;
- уникнення переущільнення ґрунту;
- правильне, дозоване внесення азотних добрив.
В сучасній науковій літературі існує ціла низка посилань, де йдеться про добру ефективність проти вказаної хвороби діючої речовини Седаксан™, яка належить до фунгіцидів третього покоління, так званих інгібіторів сукцинатдегідрогенази, або карбоксамідів. Седаксану™ притаманні не тільки відмінні фунгіцидні властивості, а й чітко виражена фізіологічна дія на стресостійкість рослин і розвиток кореневої системи.
Наступні відхилення, які слід продіагностувати, – це розвиток кореневих і прикореневих гнилей, особливо останніх. Рекомендуємо провести діагностику ризоктоніозної, церкоспорельозної, офіобольозної, фузаріозної, гібелінозної та гельмінтоспоріозних кореневих гнилей. Звісно, діагностика цих хвороб проводиться не з метою подальшого їх лікування, а задля контролю ефективності роботи протруйника. Тобто саме протруйник повинен був чітко спрацювати і стримати розвиток вказаних хвороб в осінній і ранньовесняний періоди. Максимальної уваги, на наш погляд, у 2022 році потребуватиме гібеліноз – Gibellina cerealis (Pass.).
Джерелом інфекцій гібелінозу є ґрунт і рослинні рештки, де збудник зберігається у вигляді сумок і сумкоспор у перитеціях. Восени, за сприятливих умов, сумкосопри починають проростати й уражувати рослини, реалізуючи весь інфекційний потенціал до часу закінчення весняного кущіння. Відлиги у зимовий період і плюсові температури значно збільшують відсоток ураження рослин, навіть більше – поширення хвороби відбувається лише в осінньо-зимово-весняний період і відсутнє під час вегетації культури.
Звертаємо вашу увагу на той факт, що гібеліна – хвороба, яку дуже важко контролювати, вона швидко накопичується в агроценозах, тому це саме той випадок, коли діагностика й профілактика – значно більш економічно вигідний захід, ніж лікування.
Важливим фактом при оцінці ефективності роботи протруйника є спостереження і порівняння динаміки розвитку вторинної кореневої системи, адже саме від її розвитку рано навесні залежатиме можливість реалізації потенціалу надалі й окупність усіх витрат.
Третій етап роботи протруйників – контроль розвитку сажкових хвороб, тобто апробація посівів, але це вже тема для наступної розмови.
Отже, спостерігайте, порівнюйте ефективність роботи протруйників, плануйте подальший захист, покладаючись на надійний протруйник і зважаючи на фітосанітарний стан агроценозів. Пам’ятайте, що отримання сталих урожаїв починається з надійного захисту насіння. Звісно, неможливо врахувати всі майбутні ризики і застрахуватися від них, але слід пам’ятати, що високі врожаї – це передусім результат максимального застосування профілактичних заходів. Із хворобами та шкідниками не треба боротися, необхідно запобігати їх розвитку. Обмінюйтесь досвідом, діліться перемогами. Вдалого всім 2022 року!
Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022
