Боротьба з хворобами листя цукрових буряків залишає бажати кращого: список допущених до застосування пестицидів скорочується, а резистентність патогенів і далі розвивається. Що ж робити, щоб запобігти поширенню інфекції і як оцінювати ризики?
Цукровий буряк десятиліттями був і все ще залишається важливою культурою у сівозмінах багатьох господарств. Роками він давав стабільні врожаї й, відповідно, приносив непогану виручку. Щоправда, останніми роками спостерігається певне скорочення посівних площ під цією культурою. Ті аграрії, які продовжують сіяти буряки, дедалі частіше стикаються з проблемою обмеження переліку допущених до застосування на культурі пестицидів. Але навіть і в таких непростих умовах цукрові буряки все ще можуть зберігати свою економічну привабливість, потрібно лише тримати на мінімальному рівні витрати на виробництво тонни коренеплоду при збереженні максимально можливої врожайності.
Цільове проведення фунгіцидних робіт проти хвороб листка – важливий елемент такої системи виробництва. Поширення патогенів може призвести до суттєвих втрат урожаю. Хвороби поки що можна непогано контролювати. Але це поки що! Розвиток у патогенів резистентності та зниження ефективності тих чи інших фунгіцидів змушують ґрунтовно переглянути стратегію боротьби з хворобами листя цукрових буряків. Найбільш значущі в цьому випадку – церкоспороз, рамуляріоз, борошниста роса й іржа (табл. 1). Крім того, може проявлятися фомоз, хоча втрати від зараження цією хворобою в економічному плані менш істотні.
Мінлива погода з дощем і температурами понад 20°С сприяє поширенню захворювань на цукрових буряках. Поряд із погодними умовами, час їх першого прояву та подальшого розвитку визначають гібрид, сівозміна, щільність посівів і сусідство полів з іншими культурами. Важливо проводити постійний моніторинг посівів. Ділянки, де буряк обробляється на зрошенні, особливо схильні до ураження хворобами листка, оскільки вода при високих температурах повітря створює ідеальний мікроклімат для поширення інфекцій.
СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ ГІБРИДІВ
У багатьох дослідах, які проводять компетентні структури, було виявлено суттєві відмінності у сприйнятливості різних гібридів цукрових буряків до хвороб листка. Характеристики того чи іншого гібрида спочатку визначають основні рамки системи захисту посівів. Зазвичай у характеристиках згадується стійкість до церкоспорозу або борошнистої роси. При цьому в польових умовах картина захворюваності найчастіше відрізняється від гарантованої. Та й ступінь стійкості гібридів до того ж церкоспорозу різниться суттєво.
Поширення борошнистої роси загрожує втратами врожаю коренеплодів до 30%, а їх цукристості – до 1,5%. Погіршується лежкість коренеплодів.
Що ж до рамуляріозу, то здатність протистояти Ramularia beticola властива обмеженій кількості представлених на ринку продуктів селекції. Тим не менше, обробка стійких до хвороб гібридів сприяє істотному скороченню обсягів використання фунгіцидів.
ОЦІНКА РИЗИКІВ
Сусідство бурякового поля з іншим, де цукрові буряки вирощували в попередньому році, збільшує ризик поширення інфекцій. У таких випадках постійний контроль посівів обов’язковий. Для цього треба зірвати сто листків із середнього ярусу розетки і дослідити їх на прояв симптомів. Враховують усі листки хоча б з однією плямою, характерною для церкоспорозу, рамуляріозу або борошнистої роси. При інфікуванні на ранніх етапах порогові значення для проведення обробки значно нижчі, ніж при ураженні на пізніх етапах розвитку. Зокрема, у Німеччині рекомендується обробка фунгіцидом при певних порогових значеннях, виявлених у такі терміни:
- при ураженні до 31 липня – понад п’ять листків зі ста;
- при ураженні до 15 серпня – понад 15% листків;
- при ураженні у період з 15 серпня – понад 45% листків.
Якщо граничне значення перевищено, слід починати обробку фунгіцидом у найближчий час.
Уражені рамуляріозом листки цукрових буряків жовтіють, на них з’являються некрози, потім вони відмирають. Втрати листкового апарату можуть становити 30% від загальної листкової поверхні, що в підсумку позначається на врожайності та цукристості коренеплодів.
Препарат, внесений у повній рекомендованій дозі, зберігає свою дію до трьох тижнів, звичайно, залежно від погодних умов (опадів, спеки) та різного роду стресів. Якщо залишити невелику ділянку необробленою, можна буде оцінити ефективність реалізованого заходу захисту посівів, порівнявши їх із необробленим контролем.
Читати по темі: Азот для цукрових буряків
Регулярний моніторинг полів після фунгіцидної обробки дає змогу своєчасно запланувати наступні виходи в поле з обприскувачем. Онлайн-сервіси деяких компанійпостачальників ЗЗР можуть надати інформацію про потенційну загрозу поширення тієї чи іншої хвороби в конкретному регіоні. Крім того, сучасні метеостанції разом із спеціально розробленими додатками можуть передбачати ймовірність ураження культур різними видами патогенів.
Оскільки регіони вирощування цукрових буряків відрізняються своїми кліматичними особливостями, то терміни поширення захворювань теж різняться. При ураженні церкоспорозом на ранніх етапах часто потрібна повторна обробка фунгіцидом. Високий ступінь ураження іноді потребує і третьої обробки.
ЗАГРОЗА РОЗВИТКУ СТІЙКОСТІ
Щоб уникнути розвитку в патогенів резистентності при повторних обробках, звертайте увагу на обов’язкову зміну діючої речовини. Дедалі частіше стійкість виявляються саме у грибів Сеrcospora beticola.
До зони ризику потрапили два класи діючих речовин: стробілурини та азоли. Якщо стробілурини провокують появу моногенної стійкості патогенів, то у випадку з азолами йдеться про полігенну резистентність, яка сприяє постійному природному відбору популяцій з меншою сприйнятливістю до діючої речовини (у цьому випадку говорять про зміщення стійкості до азолів).
Приклад втрати ефективності азолів відомий: вже з’явилися резистентні до діючих речовин цього класу штами збудника септоріозу пшениці. Якщо події будуть розвиватися за схожим сценарієм, то в перспективі, щоб досягти порівнянної ефективності в боротьбі з церкоспорозом буряків, потрібно буде більше діючої речовини азольної групи або ж доведеться збільшувати кількість обробок. Однак зниження ефективності окремих азолів для різних місць вирощування культури буває різним.
Щоб уникнути розвитку резистентності патогенів, можна обробляти стійкі до захворювань гібриди, а також змінювати діючі речовини при подальших обробках. Вибір препарату визначається залежно від основного об’єкта, проти якого спрямовано обробку (табл. 2), а також від бажаної тривалості післядії. Азоли в такому разі дають основний ефект придушення патогенів. Від застосування препаратів, у складі яких є лише стробілурини, слід відмовитися. Працювати урізаною нормою препарату, що містить стробілурини та азоли, також не можна.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД
При ураженні посівів цукрових буряків на ранніх етапах доцільно використовувати засоби, що поєднують у собі азоли та стробілурини, наприклад, азоксистробін і ципроконазол або азоксистробін і дифеноконазол. При використанні в першу обробку одного з препаратів з таким складом другу обробку можна провести засобом з епоксиконазолом. З’явиться необхідність у третій обробці – знову можна використовувати дифеноконазол.
При поширенні церокоспорозу на пізніх етапах розвитку ефективними виявляються препарати контактної дії із вмістом міді. Їхня вартість, однак, досить висока. Тому застосування доцільне на сильно уражених ділянках або ж там, де інші препарати виявилися малоефективними. Комбінувати препарати із вмістом міді можна з фунгіцидами азольної групи.
При ураженні церкоспорозом на відростання нового листя витрачається накопичений коренеплодом цукор, і в підсумку цукристість може знизитися на 2%. Захворювання може вплинути на врожайність коренеплодів, скоротивши їх вихід з гектара на 40% і навіть більше.
Тим не менш, у протистоянні патогенам та розвитку у них стійкості не варто обмежуватися лише хімічними засобами. Вибором гібрида, дотриманням сівозмін і якісним обробітком ґрунту можна суттєво знизити ризики, про це не варто забувати.
ВАЖЛИВО НЕ ПЕРЕПЛУТАТИ
Перші симптоми ураження церкоспорозом легко сплутати із симптомами альтернаріозу і бактеріальної плямистості, викликаної Pseudomonas syringae, оскільки плями на листі при ураженні бактеріальною хворобою мають майже однаковий вигляд. Поштовхом до їх появи може стати травмування листя градом чи сильним дощем наприкінці червня – на початку липня. Боротьба із захворюванням неможлива, але й потреби в ній немає. Якщо провести самостійну діагностику складно, слід звернутися до компетентного консультанта.
Що стосується альтернаріозу, то розрізняють два види гриба-збудника Alternaria: A. alternata (Fr.) Keissl. та A. brassicae (Berk) Sacc. Перший вид найчастіше уражує рослини, ослаблені браком марганцю, бору та інших мікроелементів. Для нього краща холодна та волога погода. Другий вид виділяється з плям на листі цукрових буряків переважно у червні-липні й потребує високої вологості з подальшим її зниженням.
Симптоми виражаються у появі на листі темно-коричневих або чорних округлих, неправильної форми плям діаметром 2–10 мм. Характерна ознака альтернаріозу: пізніше, особливо у вологих умовах, плями покриваються чорним нальотом (грибниця та конідії).
Моніторингу в посівах цукрових буряків це захворювання не потребує, оскільки проявляється на листі, яке вже починає старіти, коли зниження врожайності та якості якщо й відбувається, то не має економічної значущості.
Бернхард Вернер, Сільськогосподарська палата Нижньої Саксонії, Німеччина
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
