18 Травня 2022

У системі захисту озимини «Аккерман Зернопром» віддає перевагу новим препаратам і діям на випередження

Українське Задністров’я – неординарний регіон у плані вирощування сільськогосподарських культур. З одного боку, родючі землі та м’який клімат обіцяють агропідприємствам потужний рослинницький потенціал. З іншого боку, для його використання, окрім агрономічної майстерності й сучасної техніки, знадобиться ще вміння швидко адаптувати технології вирощування культур до поточних умов.

Основне правило роботи в зоні ризикованого землеробства – максимально нагромадити і зберегти вологу. Однак 2021 року агровиробникам довелося діяти в нестандартних умовах – за великої кількості опадів і високого ризику розвитку хвороб культур. І якщо, попри різні виклики, агропідприємству вдається отримувати стабільні врожаї та забезпечувати рентабельність, його досвід заслуговує на увагу.

Євген Глуган, директор ТОВ ім. Мічурина
Євген Глуган, директор ТОВ ім. Мічурина

Саме таким є приватне підприємство «Аккерман Зернопром», що має в обробітку 10 тис. га в Одеській області. До агрохолдингу входять чотири агропідприємства й елеватор із потужністю одночасного зберігання 60 тис. тонн і можливістю відвантажувати залізницею 1800 тонн за добу. Крім того, компанія займається переробкою продукції. Поцікавившись технологіями вирощування культур у компанії, ми зосередилися на системі захисту рослин. Про те, яких коректив зазнала система захисту озимини, розповів в інтерв’ю Євген Глуган, директор ТОВ ім. Мічурина, яке входить до складу ПП «Аккерман Зернопром».

Пане Євгене, розкажіть, за яким принципом формуєте сівозміну.

– Наш край – це зона ризикованого землеробства, що безпосередньо впливає на сівозміну. Основний акцент у формуванні сівозміни ми робимо на озимий клин: озимі пшениця і ячмінь займають близько 70% посівних площ, озимий ріпак – 20% посівів. Під ячмінь виділяємо невеликі площі – 100–500 га, бо часто в період збирання врожаю культури починаються зливи, а затримка із жнивами може призвести до суттєвих утрат. Частину угідь займає соняшник. Частка посівів культури залежить від того, скільки озимини переживе зиму. Найбільша проблема в нашому регіоні для всіх культур – отримати сходи, адже зазвичай ми мусимо сіяти озимі культури в сухий ґрунт і сподіватися на опади. Найважче отримати сходи ріпаку. Він вважається холодостійкою культурою, здатною витримувати морози без снігового покриву до –15…18°С. Та для нормального розвитку рослинам ріпаку перед входженням у зиму потрібно 60–80 днів – за такий період вони встигають до настання зими загартуватися, утворити розетку в 6–10 листків. Якщо у нас пізні сходи ріпаку, ми повинні готуватися до пересівання полів, а це додаткові витрати. З озимими колосовими культурами трохи простіше, бо вони стійкіші, ніж ріпак, здатні перезимувати навіть у разі розвитку рослин у фазі одного листочка чи шильця.

З 2023 року плануємо запровадити в сівозміну кукурудзу. Це високорентабельна, але вологолюбна культура. Тому агрохолдинг активно інвестує в зрошення: за 2021 рік відновили його на площі 1000 га і не плануємо на цьому зупинятися. Вирощуючи кукурудзу на зрошенні, можна орієнтуватися на врожайність на рівні 12–15 т/га, а отже, на швидке повернення інвестицій і максимальні прибутки.

– Чим прикметні погодні умови минулого сезону? Чи вдалося накопичити продуктивну вологу до сівби озимини?

– Цей рік приємно здивував великою кількістю дощів і рівномірним розподілом опадів. Такі умови сприяли доброму розвитку рослин усіх культур. Однак після дощів різко настала спека, це збіглося з періодом наливу зерна і призвело до зменшення врожаю.

Загалом за сезон випало 550 мм опадів, що буває надзвичайно рідко. Навчені минулими посушливими роками, ми доклали всіх зусиль, щоб накопичити ґрунтову вологу в метровому шарі до старту посівної кампанії. Й уже до входу в зиму отримали гарні, рівномірні сходи ріпаку та культур зернової групи.

– У всьому світі аграрії поступово відмовляються від оранки. Що змінилося в обробітку ґрунту в вашій компанії?

– За останні роки ми переглянули свій підхід до обробітку ґрунту і, відповідно, до вибору ґрунтообробної техніки. Наразі застосовуємо лише розпушування ґрунту на глибину до 5 см. Ця технологія дає змогу накопичити вологу, мінімізувати випаровування й оптимізувати витрати на обробіток ґрунту. Такі зміни в обробітку дають позитивні результати, наприклад, навіть за мінімальних опадів нам вдається накопичити вологу в верхніх шарах ґрунту.

– Відмова від оранки не призводить до виникнення плужної підошви?

– Кожні два-три роки на окремих полях ми проводимо глибоке розпушування на глибину 30–35 см, тобто навіть глибше, ніж працювали плугом (максимум на 27 см). Ця операція покращує аерацію, вологопроникнення і вологозабезпечення ґрунту. Вона також дає змогу уникнути утворення плужної підошви.

– Ви відводите значну частку посівів під колосові культури. Завдяки яким заходам вам вдається нівелювати ризики впливу небажаних попередників?

– Озима пшениця як одна із найстабільніших у нашій сіво­зміні – оптимальний попередник для інших культур. Та для самої пшениці вибір попередника дещо складніший. Учені рекомендують повертати озиму пшеницю на те саме поле не раніше, ніж через два роки, інакше спостерігатиметься загальне зниження продуктивності сівозміни. Сівба пшениці по пшениці чи інших зернових колосових культурах призведе до підвищення витрат на захист посівів, зрідження сходів узимку, спалахів хвороб колосу наступного року. Такі самі загрози стосуються й розвитку шкідників, які накопичилися в ґрунті й лісосмугах. Тому ми чергуємо вирощування культур зернової групи з озимим ріпаком і соняшником. Вони залишаться попередниками і після запровадження сівозміни кукурудзи, адже ми плануємо вирощувати її в монокультурі.

На час проведення інтерв'ю (грудень 2021) рослини пшениці були добре розкущенні та мали по два-три репродуктивні стебла
На час проведення інтерв’ю (грудень 2021) рослини пшениці були добре розкущенні та мали по два-три репродуктивні стебла

Ще одна з вимог озимої пшениці до попередника – відсутність падалиці й бур’янів. Пшеницю доводиться сіяти в дуже стислі терміни, і часу на боротьбу з бур’янами часто не залишається, та й ґрунт ми обробляємо неглибоко. Це може спричинити проростання падалиці і забур’янення посівів і створити чимало проблем під час жнив, призвести до зниження класності зерна.

– Яким сортам озимих колосових культур віддаєте перевагу?

– Третій рік поспіль ми висіваємо лише сорти пшениці Одеського селекційного генетичного інституту. Їх виведено для вирощування саме в Бессарабії, й тут вони дають найкращі результати. Це сорти пшениці Мудрість, Ліра, Землячка, Гарантія. Їм притаманні високі посухо- і спекостійкість, зимо- і морозостійкість, стійкість до кореневих гнилей, бурої іржі й борошнистої роси. Що ж до врожайності, то всі сорти дають добрі, приблизно однакові результати, а несуттєва різниця (від 0,1 до 0,5 т/га) більше залежить від попередника і кількості добрив.

У виборі сортів ячменю ми теж віддаємо перевагу вітчизняній селекції – сортам Снігова королева, Дев’ятий вал. Водночас іноземні сорти Меридіан і Луран теж демонструють рівномірне достигання зерна і формують у нашій зоні гарні врожаї.

Щороку висіваємо три-чотири сорти пшениці та один-два сорти ячменю. А от у виборі гібридів озимого ріпаку й соняшнику віддаємо перевагу іноземній селекції.

– Зміна клімату якимось чином вплинула на норму висіву й терміни сівби?

– Для озимої пшениці норма висіву становить 3–3,5 млн насінин, озимого ячменю – 2,5–3 млн насінин. Якщо говорити про терміни сівби цих культур, то ми керуємося рекомендаціями підручників – початок другої декади вересня і стараємося висіяти в найкоротші терміни. Загалом посівна кампанія триває 10–15 діб залежно від погодних умов, швидкості підготовки ґрунту тощо.

Для сівби зернової групи придбали посівні комплекси Terrasem від Pöttinger, інколи використовуємо їх для сівби ріпаку. Сівалка дуже просто регулюється й витримує всі налаштування, що забезпечує високу якість сівби. Соняшник і ріпак сіємо сівалкою точного висіву Horsch Maestro. Плануємо придбати сівалки Maestro, але з більшою робочою шириною і шириною міжряддя. Також маємо в арсеналі 300-сильні трактори New Holland.

– Яка особливість системи підживлення озимих пшениці та ячменю?

– Погодні умови вносять корективи і в систему підживлення озимини. Під час сівби ми вносимо амофос 100 кг/га, а доза внесення для відновлення вегетації буває різ­ною – від 100 кг до 300 кг азотних добрив і залежить від результатів аналізів.

Ми віддаємо перевагу застосуванню КАС. А його внесення намагаємося планувати якнайближче до відновлення вегетації – це сприяє кращому поглинанню й засвоєнню рослинами та дає змогу уникнути втрат, які бувають за умови дуже раннього внесення.

– Тобто ви щороку проводите аналіз ґрунту?

– Так, але не на всіх полях, а вибірково. При цьому перевіряємо наявність азоту, його кількість у формі, доступній для споживання рослинами. Ще вимірюємо кількість накопиченої вологи в метровому шарі ґрунту – саме від цього показника залежить рішення про кількість добрив. Коли вологи достатньо, даємо більшу дозу, якщо дефіцит – зменшуємо через високий ризик зашкодити рослинам.

Читати по темі: З яким добривом сіяти озиму пшеницю?

Найкращих результатів досягаємо при дробовому внесенні КАС невеликими дозами – по 100 кг/га восени і по мерзлоталому ґрунту на відновлення вегетації. Наступне внесення залежить від опадів. На жаль, посушливі умови в регіоні не сприяють внесенню високих доз добрив.

– Цей рік видався водночас дощовим і спекотним, тобто сприятливим для розвитку й поширення хвороб. Як ви будували фунгіцидний захист озимих колосових культур?

– У вирощуванні всіх культур акцентуємо увагу на використанні лише протруєного насіння. Без цього подальші заходи із захисту рослин дадуть зовсім непомітний ефект і, відповідно, не матимуть позитивного впливу на кінцевий результат.

За сезон проводимо дві фунгіцидні обробки посівів озимої пшениці: перше обприскування у фазі кущіння – початок виходу в трубку, друге – по прапорцевому листку. По колосу працюємо лише тоді, коли на час цвітіння пшениці спостерігається висока вологість. Схема захисту озимого ячменю ідентична захисту пшениці.

При виборі фунгіцидів віддаємо перевагу новітнім препаратам: по-перше, часте застосування препаратів призводить до резистентності, по-друге, на ринку постійно з’являються нові рішення з вищою ефективністю.

Звісно, ухвалюючи рішення про захист, завжди потрібно брати до уваги погодні умови й реальні загрози посівам, а не діяти за шаблоном. Дуже важливо також спостерігати за розвитком рослин: наприклад, якщо в пшениці загущений стеблостій, є висока ймовірність виникнення хвороби, якщо рідкий – хвороб можна уникнути завдяки «провітрюванню».

Цього року, справді, склалися дуже сприятливі умови для розвитку й поширення великого спектра різних хвороб колосових культур. Тож захист мав бути дуже чіткий, ми не мали права на помилку й часу на експерименти.

Після внесення не спостерігалося жодного прояву хвороб. Суттєвий плюс препарату – тривалий термін дії: 5–6 тижнів. Друге внесення фунгіциду (по прапорцевому листку) проводили Елатус® Ріа, що забезпечило захист посівів аж до збирання врожаю: від поверхні ґрунту і до верхівки всі рослини стояли зелені, а листкові апарати не мали жодної плями – ідеальне видовище для агронома. Обробку Елатус® Ріа ми проводили в нормі 0,5 л/га.

– На вашу думку, в чому секрет високої ефективності цього препарату?

– Це комплексний препарат, який містить три діючі речовини – інноваційний компонент Солатенол™, ципроконазол і пропіконазол. Фунгіцид ефективно запобігає інфекції на початкових етапах розвитку завдяки рівномірному розподілу як на поверхні, так і всередині листка, високій внутрішній активності. Відтак це дає змогу максимально збільшити продуктивність листка, попереджаючи розвиток хвороби. Рослини отримують воду й поживні речовини, а захищені листки зберігають здатність до фотосинтезу й уникають надмірної втрати води. Завдяки дії препарату підтримується виробництво цукрів і транспортування їх із листка в колос, що сприяє росту рослин і формуванню врожайності.

Тобто комплексний захист листка за допомогою Елатус® Ріа дає можливість рослині реалізувати свій потенціал, а підприємству – отримати максимальну врожайність.

– Підбиваючи підсумки складного сезону, скажіть, які врожаї озимої пшениці отримали на своїх полях?

– Середня урожайність пшениці в компанії становить 40–45 ц/га, а цього року ми отримали 55 ц на круг. І це при тому, що через дефіцит вологи восени перші сходи озимої пшениці ми побачили лише навесні. Я переконаний, що без потужного захисту препаратом Елатус® Ріа нам не вдалося б досягти такої урожайності. На мою думку, цей комбінований системний фунгіцид – вищий пілотаж у захисті озимих колосових культур. Тому ми запланували його використовувати в системі захисту культур і наступного року.

Поточна ситуація на полях мене надихає: пшениця стоїть добре розкущена, має по два-три репродуктивні стебла. Зелений агрофон у таку пору – прекрасне й рідкісне явище для нашого регіону, яке можна спостерігати раз на кілька років. Тому ми дуже сподіваємося на добрі врожаї, а надійно захистити посіви зуміємо.

«Комплексний захист листка за допомогою Елатус® Ріа дає змогу рослині реалізувати свій потенціал, а підприємству – отримати максимальну врожайність».

Яна Кириченко

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Хвороба, яка матиме вирішальний вплив на врожайність зернових

Актуальна інформація про хворобу, яка матиме вирішальний...

Як рекорду досягали й усі труднощі здолали

Продовжуючи минулорічну практику, в цій статті ми...

Стратегія роботи з посівами озимої пшениці та гібридного жита навесні 2022 року

Кожного року з наближенням весняно-польових робіт постає...

Погода

Kyiv
сильний дощ
8 ° C
8.2 °
7.6 °
90 %
0.9kmh
100 %
Ср
13 °
Чт
19 °
Пт
20 °
Сб
22 °
Нд
13 °